Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 13
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
И исходя́щу Єму́ от це́ркве, глаго́ла Єму́ єди́нъ от учени́къ Єго́: Учи́телю, ви́ждь, каково́ ка́меніє и какова́ зда́нія.
1
І коли виходив Він з храму, один з учеників Його сказав Йому: Учителю, подивись, які камені і які будівлі!
2
И отвѣща́въ Іису́съ рече́ єму́: ви́диши ли сія́ вели́кая зда́нія? Не и́мать оста́ти здѣ́ ка́мень на ка́мени, и́же не разори́тся.
2
Ісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? Все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені.
3
И сѣдя́щу Єму́ на горѣ́ Єлео́нстѣй пря́мо це́ркве, вопроша́ху Єго́ єди́наго Пе́тръ и Іа́ковъ, и Іоа́ннъ и Андре́й:
3
І коли Він сидів на горі Елеонській проти храму, то Петро, Яків, Іоан і Андрій запитали Його на самоті:
скажи нам, коли це буде, і яке знамення, коли все це має скінчитися?
5
Іису́съ же отвѣща́въ и́мъ, нача́тъ глаго́лати: блюди́теся, да не кто́ ва́съ прельсти́тъ.
5
Відповідаючи їм, Ісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас,
6
Мно́зи бо пріи́дутъ во и́мя Моє́, глаго́люще, я́ко А́зъ є́смь: и мно́ги прельстя́тъ.
6
бо багато хто прийде під іменем Моїм і говоритиме, що це Я; і багатьох спокусять.
7
Єгда́ же услы́шите бра́ни и слы́шанія бра́немъ, не ужаса́йтеся: подоба́єтъ бо бы́ти: но не у́ кончи́на.
7
Коли ж почуєте про війни і воєнні чутки, не жахайтеся: бо належить цьому бути, — але це ще не кінець.
8
Воста́нетъ бо язы́къ на язы́къ, и ца́рство на ца́рство: и бу́дутъ тру́си по мѣ́стомъ, и бу́дутъ гла́ди и мяте́жи. Нача́ло болѣ́знемъ сія́.
8
Бо постане народ на народ і царство на царство; і будуть землетруси у різних місцях, і будуть голод і заворушення; це — початок хвороб.
9
Блюди́теся же вы́ са́ми: предадя́тъ бо вы́ въ со́нмища, и на собо́рищихъ біє́ни бу́дете: и предъ воєво́ды и цари́ веде́ни бу́дете Мене́ ра́ди, во свидѣ́телство и́мъ.
9
Стережіться ж ви самі, бо вас видаватимуть на судища і битимуть у синагогах, і перед правителями і царями поставлять вас через Мене, на свідчення перед ними.
10
И во всѣ́хъ язы́цѣхъ подоба́єтъ пре́жде проповѣ́датися Єва́нгелію.
10
І всім народам раніш повинно бути проповідане Євангеліє.
11
Єгда́ же поведу́тъ вы́ предаю́ще, не пре́жде пецы́теся, что́ возглаго́лете, ни поуча́йтеся: но є́же а́ще да́стся ва́мъ въ то́й ча́съ, се́ глаго́лите: не вы́ бо бу́дете глаго́лющіи, но Ду́хъ Святы́й.
11
Коли ж поведуть видавати вас, то не турбуйтесь заздалегідь, що вам говорити, і не обдумуйте; але, що дасться вам у той час, те й говоріть, бо не ви будете говорити, а Дух Святий.
12
Преда́стъ же бра́тъ бра́та на сме́рть, и оте́цъ ча́до: и воста́нутъ ча́да на роди́тели и убію́тъ и́хъ.
12
Видасть же брат брата на смерть, і батько — дітей; і постануть діти на батьків, і уб’ють їх.
13
И бу́дете ненави́дими всѣ́ми и́мене Моєго́ ра́ди: претерпѣ́вый же до конца́, то́й спасе́нъ бу́детъ.
13
І ненавидітимуть вас усі за ім’я Моє; хто ж перетерпить до кінця, той спасеться.
14
Єгда́ же у́зрите ме́рзость запустѣ́нія, рече́нную Даніи́ломъ проро́комъ, стоя́щу, идѣ́же не подоба́єтъ: чты́й да разумѣ́єтъ: тогда́ су́щіи во Іуде́и да бѣжа́тъ на го́ры:
14
Коли ж побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоятиме, де не належить, хто читає, нехай розуміє, тоді хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори;
15
и и́же на кро́вѣ, да не сла́зитъ въ до́мъ, ни да вни́детъ взя́ти чесо́ от до́му своєго́:
15
а хто на покрівлі, той нехай не сходить у дім і не заходить узяти щось з дому свого;
16
и и́же на селѣ́ сы́й, да не возврати́тся вспя́ть взя́ти ри́зу свою́.
16
і хто на полі, нехай не вертається назад взяти одяг свій.
17
Го́ре же непра́зднымъ и доя́щымъ въ ты́я дни́.
17
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
18
Моли́теся же, да не бу́детъ бѣ́гство ва́ше въ зимѣ́.
18
Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку.
19
Бу́дутъ бо дні́є ті́и ско́рбь, якова́ не бы́сть такова́ от нача́ла созда́нія, є́же созда́ Бо́гъ, доны́нѣ, и не бу́детъ.
19
Бо в ті дні буде така скорбота, якої не було від початку творіння, яке вчинив Бог, навіть і донині, і не буде.
20
И а́ще не бы́ Госпо́дь прекрати́лъ дні́й, не бы́ у́бо спасла́ся вся́ка пло́ть: но избра́нныхъ ра́ди, и́хже избра́, прекрати́тъ дни́.
20
І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних, яких Він обрав, укоротить дні.