Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 5
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
И пріидо́ша на о́нъ по́лъ мо́ря, во страну́ Гадари́нскую.
1
І прийшли на другий берег моря, в країну Гадаринську.
2
И излѣ́зшу Єму́ изъ корабля́, а́біє срѣ́те Єго́ от гробо́въ человѣ́къ въ ду́сѣ нечи́стѣ,
2
І коли вийшов Він з човна, зразу зустрів Його чоловік, який вийшов з гробів і мав духа нечистого;
3
и́же жили́ще имя́ше во гробѣ́хъ, и ни вери́гами никто́же можа́ше єго́ связа́ти:
3
він жив у гробах, і ніхто не міг його зв’язати, навіть ланцюгами,
4
зане́ єму́ мно́гажды пу́ты и у́жы [желѣ́зны] свя́зану су́щу, и растерза́тися от него́ у́жемъ [желѣ́знымъ] и пу́томъ сокруша́тися: и никто́же можа́ше єго́ уму́чити:
4
бо багато разів він був скований кайданами та ланцюгами, але розривав ланцюги і розбивав залізні кайдани, і ніхто не мав сили приборкати його.
5
и вы́ну но́щь и де́нь во гробѣ́хъ и въ гора́хъ бѣ́, вопія́ и толкі́йся ка́меніємъ.
5
Завжди, вночі та вдень, був він у гробах і в горах, кричав та бився об каміння.
6
Узрѣ́въ же Іису́са издале́ча, тече́ и поклони́ся Єму́,
6
Побачивши ж Ісуса здаля, прибіг і поклонився Йому.
7
и возопи́въ гла́сомъ ве́ліимъ, рече́: что́ мнѣ́ и Тебѣ́, Іису́се, Сы́не Бо́га Вы́шняго? Заклина́ю Тя́ Бо́гомъ, не му́чи мене́.
7
І, скрикнувши гучним голосом, сказав: що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
8
Глаго́лаше бо єму́: изы́ди, ду́ше нечи́стый, от человѣ́ка.
8
Бо Ісус сказав йому: вийди, душе нечистий, з цього чоловіка.
9
И вопроша́ше єго́: что́ ти є́сть и́мя? И отвѣща́ глаго́ля: легео́нъ и́мя мнѣ́, я́ко мно́зи єсмы́.
9
І спитав його: як твоє ім’я? І він сказав у відповідь: легіон ім’я моє, бо багато нас.
10
И моли́ша Єго́ мно́го, да не по́слетъ и́хъ внѣ́ страны́.
10
І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть з країни тієї.
11
Бѣ́ же ту́ при горѣ́ ста́до свино́є ве́ліє пасо́мо.
11
Паслось же там біля гори велике стадо свиней.
12
И моли́ша Єго́ вси́ бѣ́си, глаго́люще: посли́ ны во свинія́, да въ ня́ вни́демъ.
12
І благали Його всі біси, кажучи: пошли нас у свиней, щоб нам увійти в них.
13
И повелѣ́ и́мъ а́біє Іису́съ. И изше́дше ду́си нечи́стіи, внидо́ша во свинія́: и устреми́ся ста́до по бре́гу въ мо́ре, бя́ху же я́ко двѣ́ ты́сящы, и утопа́ху въ мо́ри.
13
Ісус відразу повелів їм. І, вийшовши, духи нечисті увійшли в свиней; і кинулося стадо з кручі в море, а їх було близько двох тисяч; і потонули в морі.
14
Пасу́щіи же свинія́ бѣжа́ша и возвѣсти́ша во гра́дѣ и въ се́лѣхъ. И изыдо́ша ви́дѣти, что́ є́сть бы́вшеє.
14
Пастухи ж свиней побігли і розказали у місті і в селах. І жителі вийшли подивитись, що сталося.
15
И пріидо́ша ко Іису́сови, и ви́дѣша бѣснова́вшагося сѣдя́ща и оболче́на и смы́сляща, имѣ́вшаго легео́нъ: и убоя́шася.
15
Приходять до Ісуса і бачать, що біснуватий, в якому був легіон, сидить — і одягнений, і при здоровому розумі; і злякалися.
16
Повѣ́даша же и́мъ ви́дѣвшіи, ка́ко бы́сть бѣсно́му, и о свинія́хъ.
16
Очевидці ж розказали їм про те, як це сталося з біснуватим, і про свиней.
17
И нача́ша моли́ти Єго́ отити́ от предѣ́лъ и́хъ.
17
І почали благати Його, щоб відійшов від меж їхніх.