Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И призва́ обана́десять ученики́ Своя́, даде́ и́мъ вла́сть на ду́сѣхъ нечи́стыхъ, я́ко да изго́нятъ и́хъ, и цѣли́ти вся́къ неду́гъ и вся́ку болѣ́знь.
1
Καὶ προσκαλεσάμενος τοὺς δώδεκα μαθητὰς αὐτοῦ, ἔδωκεν αὐτοῖς ἐξουσίαν πνευμάτων ἀκαθάρτων, ὥστε ἐκβάλλειν αὐτά, καὶ θεραπεύειν πᾶσαν νόσον καὶ πᾶσαν μαλακίαν.
2
Двана́десятихъ же апо́столовъ имена́ су́ть сія́: пе́рвый Сі́монъ, и́же нарица́єтся Пе́тръ, и Андре́й бра́тъ єго́: Іа́ковъ Зеведе́євъ и Іоа́ннъ бра́тъ єго́:
2
Τῶν δὲ δώδεκα ἀποστόλων τὰ ὀνόματά ἐστιν ταῦτα· πρῶτος Σίμων ὁ λεγόμενος Πέτρος, καὶ Ἀνδρέας ὁ ἀδελφὸς αὐτοῦ· Ἰάκωβος ὁ τοῦ Ζεβεδαίου, καὶ Ἰωάννης ὁ ἀδελφὸς αὐτοῦ·
3
Філі́ппъ и Варѳоломе́й: Ѳома́ и Матѳе́й мыта́рь: Іа́ковъ Алфе́євъ и Левве́й, нарѣче́нный Ѳадде́й:
3
Φίλιππος, καὶ Βαρθολομαῖος· Θωμᾶς, καὶ Ματθαῖος ὁ τελώνης· Ἰάκωβος ὁ τοῦ Ἀλφαίου, καὶ Λεββαῖος ὁ ἐπικληθεὶς Θαδδαῖος·
4
Сі́монъ Канані́тъ и Іу́да Іскаріо́тскій, и́же и предаде́ Єго́.
4
Σίμων ὁ Κανανίτης, καὶ Ἰούδας Ἰσκαριώτης ὁ καὶ παραδοὺς αὐτόν.
5
Сія́ обана́десять посла́ Іису́съ, заповѣ́да и́мъ, глаго́ля: на пу́ть язы́къ не иди́те и во гра́дъ Самаря́нскій не вни́дите:
5
Τούτους τοὺς δώδεκα ἀπέστειλεν ὁ Ἰησοῦς, παραγγείλας αὐτοῖς, λέγων, Εἰς ὁδὸν ἐθνῶν μὴ ἀπέλθητε, καὶ εἰς πόλιν Σαμαρειτῶν μὴ εἰσέλθητε·
6
иди́те же па́че ко овца́мъ поги́бшымъ до́му Ізра́илева:
6
πορεύεσθε δὲ μᾶλλον πρὸς τὰ πρόβατα τὰ ἀπολωλότα οἴκου Ἰσραήλ.
7
ходя́ще же проповѣ́дуйте, глаго́люще, я́ко прибли́жися Ца́рствіє Небе́сноє:
7
Πορευόμενοι δὲ κηρύσσετε, λέγοντες ὅτι Ἤγγικεν ἡ βασιλεία τῶν οὐρανῶν.
8
боля́щыя исцѣля́йте, прокаже́нныя очища́йте, ме́ртвыя воскреша́йте, бѣ́сы изгоня́йте: ту́не прія́сте, ту́не дади́те.
8
Ἀσθενοῦντας θεραπεύετε, λεπροὺς καθαρίζετε, δαιμόνια ἐκβάλλετε· δωρεὰν ἐλάβετε, δωρεὰν δότε.
9
Не стяжи́те зла́та, ни сребра́, ни мѣ́ди при поясѣ́хъ ва́шихъ,
9
Μὴ κτήσησθε χρυσόν, μηδὲ ἄργυρον, μηδὲ χαλκὸν εἰς τὰς ζώνας ὑμῶν,
10
ни пи́ры въ пу́ть, ни двою́ ри́зу, ни сапо́гъ, ни жезла́: досто́инъ бо є́сть дѣ́латель мзды́ своєя́.
10
μὴ πήραν εἰς ὁδόν, μηδὲ δύο χιτῶνας, μηδὲ ὑποδήματα, μηδὲ ῥάβδους· ἄξιος γὰρ ὁ ἐργάτης τῆς τροφῆς αὐτοῦ ἐστιν.
11
Въ о́ньже а́ще [коли́ждо] гра́дъ или́ ве́сь вни́дете, испыта́йте, кто́ въ не́мъ досто́инъ є́сть, и ту́ пребу́дите, до́ндеже изы́дете:
11
Εἰς ἣν δ’ ἂν πόλιν ἢ κώμην εἰσέλθητε, ἐξετάσατε τίς ἐν αὐτῇ ἄξιός ἐστιν· κἀκεῖ μείνατε, ἕως ἂν ἐξέλθητε.
12
входя́ще же въ до́мъ цѣлу́йте єго́, глаго́люще: ми́ръ до́му сему́:
12
Εἰσερχόμενοι δὲ εἰς τὴν οἰκίαν, ἀσπάσασθε αὐτήν.
13
и а́ще у́бо бу́детъ до́мъ досто́инъ, пріи́детъ ми́ръ ва́шъ на́нь: а́ще ли же не бу́детъ досто́инъ, ми́ръ ва́шъ къ ва́мъ возврати́тся.
13
Καὶ ἐὰν μὲν ᾖ ἡ οἰκία ἀξία, ἐλθέτω ἡ εἰρήνη ὑμῶν ἐπ’ αὐτήν· ἐὰν δὲ μὴ ᾖ ἀξία, ἡ εἰρήνη ὑμῶν πρὸς ὑμᾶς ἐπιστραφήτω.
14
И и́же а́ще не пріи́метъ ва́съ, ниже́ послу́шаєтъ слове́съ ва́шихъ, исходя́ще изъ до́му или́ изъ гра́да того́, оттряси́те пра́хъ но́гъ ва́шихъ:
14
Καὶ ὃς ἐὰν μὴ δέξηται ὑμᾶς μηδὲ ἀκούσῃ τοὺς λόγους ὑμῶν, ἐξερχόμενοι τῆς οἰκίας ἢ τῆς πόλεως ἐκείνης, ἐκτινάξατε τὸν κονιορτὸν τῶν ποδῶν ὑμῶν.
15
ами́нь глаго́лю ва́мъ: отра́днѣє бу́детъ земли́ Содо́мстѣй и Гомо́ррстѣй въ де́нь су́дный, не́же гра́ду тому́.
15
Ἀμὴν λέγω ὑμῖν, ἀνεκτότερον ἔσται γῇ Σοδόμων καὶ Γομόρρων ἐν ἡμέρᾳ κρίσεως, ἢ τῇ πόλει ἐκείνῃ.
16
Се́, А́зъ посыла́ю ва́съ я́ко о́вцы посредѣ́ волко́въ: бу́дите у́бо му́дри я́ко змія́, и цѣ́ли я́ко го́лубіє.
16
Ἰδού, ἐγὼ ἀποστέλλω ὑμᾶς ὡς πρόβατα ἐν μέσῳ λύκων· γίνεσθε οὖν φρόνιμοι ὡς οἱ ὄφεις, καὶ ἀκέραιοι ὡς αἱ περιστεραί.
17
Внемли́те же от человѣ́къ: предадя́тъ бо вы́ на со́нмы, и на собо́рищихъ и́хъ бію́тъ ва́съ,
17
Προσέχετε δὲ ἀπὸ τῶν ἀνθρώπων· παραδώσουσιν γὰρ ὑμᾶς εἰς συνέδρια, καὶ ἐν ταῖς συναγωγαῖς αὐτῶν μαστιγώσουσιν ὑμᾶς·
18
и предъ влады́ки же и цари́ веде́ни бу́дете Мене́ ра́ди, во свидѣ́телство и́мъ и язы́комъ.
18
καὶ ἐπὶ ἡγεμόνας δὲ καὶ βασιλεῖς ἀχθήσεσθε ἕνεκεν ἐμοῦ, εἰς μαρτύριον αὐτοῖς καὶ τοῖς ἔθνεσιν.
19
Єгда́ же предаю́тъ вы́, не пецы́теся, ка́ко или́ что́ возглаго́лете: да́стбося ва́мъ въ то́й ча́съ, что́ возглаго́лете:
19
Ὅταν δὲ παραδιδῶσιν ὑμᾶς, μὴ μεριμνήσητε πῶς ἢ τί λαλήσητε· δοθήσεται γὰρ ὑμῖν ἐν ἐκείνῃ τῇ ὥρᾳ τί λαλήσετε·
20
не вы́ бо бу́дете глаго́лющіи, но Ду́хъ Отца́ ва́шего глаго́ляй въ ва́съ.
20
οὐ γὰρ ὑμεῖς ἐστὲ οἱ λαλοῦντες, ἀλλὰ τὸ πνεῦμα τοῦ πατρὸς ὑμῶν τὸ λαλοῦν ἐν ὑμῖν.
21
Преда́стъ же бра́тъ бра́та на сме́рть, и оте́цъ ча́до: и воста́нутъ ча́да на роди́тели и убію́тъ и́хъ:
21
Παραδώσει δὲ ἀδελφὸς ἀδελφὸν εἰς θάνατον, καὶ πατὴρ τέκνον· καὶ ἐπαναστήσονται τέκνα ἐπὶ γονεῖς, καὶ θανατώσουσιν αὐτούς.
22
и бу́дете ненави́дими всѣ́ми и́мене Моєго́ ра́ди: претерпѣ́вый же до конца́, то́й спасе́нъ бу́детъ.
22
Καὶ ἔσεσθε μισούμενοι ὑπὸ πάντων διὰ τὸ ὄνομά μου· ὁ δὲ ὑπομείνας εἰς τέλος, οὗτος σωθήσεται.
23
Єгда́ же го́нятъ вы́ во гра́дѣ се́мъ, бѣ́гайте въ другі́й. Ами́нь бо глаго́лю ва́мъ: не и́мате сконча́ти гра́ды Ізра́илевы, до́ндеже пріи́детъ Сы́нъ Человѣ́ческій.
23
Ὅταν δὲ διώκωσιν ὑμᾶς ἐν τῇ πόλει ταύτῃ, φεύγετε εἰς τὴν ἄλλην· ἀμὴν γὰρ λέγω ὑμῖν, οὐ μὴ τελέσητε τὰς πόλεις τοῦ Ἰσραήλ, ἕως ἂν ἔλθῃ ὁ υἱὸς τοῦ ἀνθρώπου.
24
Нѣ́сть учени́къ надъ учи́теля [своєго́], ниже́ ра́бъ надъ господи́на своєго́:
24
Οὐκ ἔστιν μαθητὴς ὑπὲρ τὸν διδάσκαλον, οὐδὲ δοῦλος ὑπὲρ τὸν κύριον αὐτοῦ.
25
довлѣ́єтъ ученику́, да бу́детъ я́ко учи́тель єго́, и ра́бъ я́ко госпо́дь єго́. А́ще господи́на до́му Веєльзеву́ла нареко́ша, кольми́ па́че дома́шнія єго́?
25
Ἀρκετὸν τῷ μαθητῇ ἵνα γένηται ὡς ὁ διδάσκαλος αὐτοῦ, καὶ ὁ δοῦλος ὡς ὁ κύριος αὐτοῦ. Εἰ τὸν οἰκοδεσπότην Βεελζεβοὺλ ἐκάλεσαν, πόσῳ μᾶλλον τοὺς οἰκειακοὺς αὐτοῦ;
26
Не убо́йтеся у́бо и́хъ: ничто́же бо є́сть покрове́но, є́же не откры́єтся, и та́йно, є́же не увѣ́дѣно бу́детъ.
26
Μὴ οὖν φοβηθῆτε αὐτούς· οὐδὲν γάρ ἐστιν κεκαλυμμένον ὃ οὐκ ἀποκαλυφθήσεται, καὶ κρυπτὸν ὃ οὐ γνωσθήσεται.
27
Є́же глаго́лю ва́мъ во тмѣ́, рцы́те во свѣ́тѣ: и є́же во у́шы слы́шите, проповѣ́дите на кро́вѣхъ.
27
Ὃ λέγω ὑμῖν ἐν τῇ σκοτίᾳ, εἴπατε ἐν τῷ φωτί· καὶ ὃ εἰς τὸ οὖς ἀκούετε, κηρύξατε ἐπὶ τῶν δωμάτων.
28
И не убо́йтеся от убива́ющихъ тѣ́ло, души́ же не могу́щихъ уби́ти: убо́йтеся же па́че могу́щаго и ду́шу и тѣ́ло погуби́ти въ геє́ннѣ.
28
Καὶ μὴ φοβεῖσθε ἀπὸ τῶν ἀποκτενόντων τὸ σῶμα, τὴν δὲ ψυχὴν μὴ δυναμένων ἀποκτεῖναι· φοβήθητε δὲ μᾶλλον τὸν δυνάμενον καὶ τὴν ψυχὴν καὶ τὸ σῶμα ἀπολέσαι ἐν γεέννῃ.
29
Не двѣ́ ли пти́цѣ цѣни́тѣся єди́ному асса́рію? И ни єди́на от ни́хъ паде́тъ на земли́ безъ Отца́ ва́шего:
29
Οὐχὶ δύο στρουθία ἀσσαρίου πωλεῖται; Καὶ ἓν ἐξ αὐτῶν οὐ πεσεῖται ἐπὶ τὴν γῆν ἄνευ τοῦ πατρὸς ὑμῶν·
30
ва́мъ же и вла́си главні́и вси́ изочте́ни су́ть:
30
ὑμῶν δὲ καὶ αἱ τρίχες τῆς κεφαλῆς πᾶσαι ἠριθμημέναι εἰσίν.
31
не убо́йтеся у́бо: мно́зѣхъ пти́цъ лу́чши єсте́ вы́.
31
Μὴ οὖν φοβηθῆτε· πολλῶν στρουθίων διαφέρετε ὑμεῖς.
32
Вся́къ у́бо и́же исповѣ́сть Мя́ предъ человѣ́ки, исповѣ́мъ єго́ и А́зъ предъ Отце́мъ Мои́мъ, И́же на небесѣ́хъ:
32
Πᾶς οὖν ὅστις ὁμολογήσει ἐν ἐμοὶ ἔμπροσθεν τῶν ἀνθρώπων, ὁμολογήσω κἀγὼ ἐν αὐτῷ ἔμπροσθεν τοῦ πατρός μου τοῦ ἐν οὐρανοῖς.
33
а и́же отве́ржется Мене́ предъ человѣ́ки, отве́ргуся єго́ и А́зъ предъ Отце́мъ Мои́мъ, И́же на небесѣ́хъ.
33
Ὅστις δ’ ἂν ἀρνήσηταί με ἔμπροσθεν τῶν ἀνθρώπων, ἀρνήσομαι αὐτὸν κἀγὼ ἔμπροσθεν τοῦ πατρός μου τοῦ ἐν οὐρανοῖς.
34
Не мни́те, я́ко пріидо́хъ воврещи́ ми́ръ на зе́млю: не пріидо́хъ воврещи́ ми́ръ, но ме́чь:
34
Μὴ νομίσητε ὅτι ἦλθον βαλεῖν εἰρήνην ἐπὶ τὴν γῆν· οὐκ ἦλθον βαλεῖν εἰρήνην, ἀλλὰ μάχαιραν.
35
пріидо́хъ бо разлучи́ти человѣ́ка на отца́ своєго́, и дще́рь на ма́терь свою́, и невѣ́сту на свекро́вь свою́.
35
Ἦλθον γὰρ διχάσαι ἄνθρωπον κατὰ τοῦ πατρὸς αὐτοῦ, καὶ θυγατέρα κατὰ τῆς μητρὸς αὐτῆς, καὶ νύμφην κατὰ τῆς πενθερᾶς αὐτῆς·
36
И врази́ человѣ́ку дома́шніи єго́.
36
καὶ ἐχθροὶ τοῦ ἀνθρώπου οἱ οἰκειακοὶ αὐτοῦ.
37
И́же лю́битъ отца́ или́ ма́терь па́че Мене́, нѣ́сть Мене́ досто́инъ: и и́же лю́битъ сы́на или́ дще́рь па́че Мене́, нѣ́сть Мене́ досто́инъ:
37
Ὁ φιλῶν πατέρα ἢ μητέρα ὑπὲρ ἐμέ, οὐκ ἔστιν μου ἄξιος· καὶ ὁ φιλῶν υἱὸν ἢ θυγατέρα ὑπὲρ ἐμέ, οὐκ ἔστιν μου ἄξιος·
38
и и́же не пріи́метъ креста́ своєго́ и вслѣ́дъ Мене́ гряде́тъ, нѣ́сть Мене́ досто́инъ.
38
καὶ ὃς οὐ λαμβάνει τὸν σταυρὸν αὐτοῦ καὶ ἀκολουθεῖ ὀπίσω μου, οὐκ ἔστιν μου ἄξιος.
39
Обрѣты́й ду́шу свою́ погуби́тъ ю́: а и́же погуби́тъ ду́шу свою́ Мене́ ра́ди, обря́щетъ ю́.
39
Ὁ εὑρὼν τὴν ψυχὴν αὐτοῦ ἀπολέσει αὐτήν· καὶ ὁ ἀπολέσας τὴν ψυχὴν αὐτοῦ ἕνεκεν ἐμοῦ εὑρήσει αὐτήν.
40
И́же ва́съ пріє́млетъ, Мене́ пріє́млетъ: и и́же пріє́млетъ Мене́, пріє́млетъ Посла́вшаго Мя́:
40
Ὁ δεχόμενος ὑμᾶς ἐμὲ δέχεται· καὶ ὁ ἐμὲ δεχόμενος δέχεται τὸν ἀποστείλαντά με.
41
пріє́мляй проро́ка во и́мя проро́чо, мзду́ проро́чу пріи́метъ: и пріє́мляй пра́ведника во и́мя пра́ведничо, мзду́ пра́ведничу пріи́метъ:
41
Ὁ δεχόμενος προφήτην εἰς ὄνομα προφήτου μισθὸν προφήτου λήψεται· καὶ ὁ δεχόμενος δίκαιον εἰς ὄνομα δικαίου μισθὸν δικαίου λήψεται.
42
и и́же а́ще напои́тъ єди́наго от ма́лыхъ си́хъ ча́шею студены́ воды́ то́кмо, во и́мя ученика́, ами́нь глаго́лю ва́мъ, не погуби́тъ мзды́ своєя́.
42
Καὶ ὃς ἐὰν ποτίσῃ ἕνα τῶν μικρῶν τούτων ποτήριον ψυχροῦ μόνον εἰς ὄνομα μαθητοῦ, ἀμὴν λέγω ὑμῖν, οὐ μὴ ἀπολέσῃ τὸν μισθὸν αὐτοῦ.