Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ де́нь же то́й изше́дъ Іису́съ изъ до́му, сѣдя́ше при мо́ри.
1
В день же той ізше́д Ісу́с із до́му, сідя́ше при мо́рі.
2
И собра́шася къ Нему́ наро́ди мно́зи, я́коже Єму́ въ кора́бль влѣ́зти и сѣ́сти: и ве́сь наро́дъ на бре́зѣ стоя́ше.
2
І собра́шася к Нему́ наро́ди мно́зі, я́коже Єму́ в кора́бль влі́зти і сі́сти; і весь наро́д на бре́зі стоя́ше.
3
И глаго́ла и́мъ при́тчами мно́го, глаго́ля: се́, изы́де сѣ́яй, да сѣ́єтъ:
3
І глаго́ла їм при́тчами мно́го, глаго́ля: (Зач. 50) се ізи́де сі́яй, да сі́єть;
4
и сѣ́ющу єму́, о́ва падо́ша при пути́, и пріидо́ша пти́цы и позоба́ша я́:
4
і сі́ющу єму́, о́ва падо́ша при путі́, і прийдо́ша пти́ці, і позоба́ша я;
5
друга́я же падо́ша на ка́менныхъ, идѣ́же не имѣ́яху земли́ мно́ги, и а́біє прозябо́ша, зане́ не имѣ́яху глубины́ земли́:
5
друга́я же падо́ша на ка́менних, іді́же не імі́яху землі́ мно́ги, і а́біє прозябо́ша, зане́ не імі́яху глубини́ землі́;
6
со́лнцу же возсія́вшу присвя́нуша, и зане́ не имѣ́яху коре́нія, изсхо́ша:
6
со́лнцю же возсія́вшу присвя́нуша, і зане́ не імі́яху коре́нія, ізсхо́ша;
7
друга́я же падо́ша въ те́рніи, и взы́де те́рніє и подави́ и́хъ:
7
друга́я же падо́ша в те́рнії, і взи́де те́рніє і подави́ їх;
8
друга́я же падо́ша на земли́ до́брѣй и дая́ху пло́дъ, о́во у́бо сто́, о́во же шестьдеся́тъ, о́во же три́десять:
8
друга́я же падо́ша на землі́ до́брій і дая́ху плод, о́во у́бо сто, о́во же шестьдеся́т, о́во же три́десять;
9
имѣ́яй у́шы слы́шати да слы́шитъ.
9
імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить.
10
И приступи́вше ученицы́ [Єго́] реко́ша Єму́: почто́ при́тчами глаго́леши и́мъ?
10
(Зач. 51) І приступи́вше ученици́ (Єго́) реко́ша Єму́: почто́ при́тчами глаго́леши їм?
11
О́нъ же отвѣща́въ рече́ и́мъ: я́ко ва́мъ дано́ є́сть разумѣ́ти та́йны Ца́рствія Небе́снаго, о́нѣмъ же не дано́ є́сть:
11
Он же отвіща́в рече́ їм: я́ко вам дано́ єсть разумі́ти та́йни Ца́рствія Небе́снаго, о́нім же не дано́ єсть;
12
и́же бо и́мать, да́стся єму́ и преизбу́детъ [єму́]: а и́же не и́мать, и є́же и́мать, во́змется от него́:
12
і́же бо і́мать, да́сться єму́ і преізбу́деть (єму́); а і́же не і́мать, і є́же і́мать, во́зметься от него́;
13
сего́ ра́ди въ при́тчахъ глаго́лю и́мъ, я́ко ви́дяще не ви́дятъ, и слы́шаще не слы́шатъ, ни разумѣ́ютъ:
13
сего́ ра́ди в при́тчах глаго́лю їм, я́ко ви́дяще не ви́дять, і сли́шаще не сли́шать, ні разумі́ють;
14
и сбыва́єтся въ ни́хъ проро́чество Иса́іино, глаго́лющеє: слу́хомъ услы́шите, и не и́мате разумѣ́ти: и зря́ще у́зрите, и не и́мате ви́дѣти:
14
і сбива́ється в них проро́чество Іса́їно, глаго́лющеє: слу́хом усли́шите, і не і́мате разумі́ти; і зря́ще у́зрите, і не і́мате ви́діти;
15
отолстѣ́ бо се́рдце люді́й си́хъ, и уши́ма тя́жко слы́шаша, и о́чи свои́ смежи́ша, да не когда́ у́зрятъ очи́ма, и уши́ма услы́шатъ, и се́рдцемъ уразумѣ́ютъ, и обратя́тся, и исцѣлю́ и́хъ.
15
отолсті́ бо се́рдце люді́й сих, і уши́ма тя́жко сли́шаша, і о́чі свої́ смежи́ша, да не когда́ у́зрять очи́ма, і уши́ма усли́шать, і се́рдцем уразумі́ють, і обратя́ться, і ісцілю́ їх.
16
Ва́ша же блаже́нна очеса́, я́ко ви́дятъ, и у́ши ва́ши, я́ко слы́шатъ:
16
Ва́ша же блаже́нна очеса́, я́ко ви́дять, і у́ші ва́ші, я́ко сли́шать;
17
ами́нь бо глаго́лю ва́мъ, я́ко мно́зи проро́цы и пра́ведницы вожделѣ́ша ви́дѣти, я́же ви́дите, и не ви́дѣша, и слы́шати, я́же слы́шите, и не слы́шаша.
17
амі́нь бо глаго́лю вам, я́ко мно́зі проро́ци і пра́ведници вожделі́ша ви́діти, я́же ви́дите, і не ви́діша, і сли́шати, я́же сли́шите, і не сли́шаша.
18
Вы́ же услы́шите при́тчу сѣ́ющаго:
18
Ви же усли́шіте при́тчу сі́ющаго;
19
вся́кому слы́шащему сло́во Ца́рствія и не разумѣва́ющу, прихо́дитъ лука́вый и восхища́єтъ всѣ́янноє въ се́рдцы єго́: сіє́ є́сть, є́же при пути́ сѣ́янноє.
19
вся́кому сли́шащему сло́во Ца́рствія і не разуміва́ющу, прихо́дить лука́вий і восхища́єть всі́янноє в се́рдці єго́; сіє́ єсть, є́же при путі́ сі́янноє.
20
А на ка́мени сѣ́янноє, сіє́ є́сть слы́шай сло́во и а́біє съ ра́достію пріє́млетъ є́:
20
А на ка́мені сі́янноє, сіє́ єсть сли́шай сло́во і а́біє с ра́достію приє́млеть є;
21
не и́мать же ко́рене въ себѣ́, но привре́мененъ є́сть: бы́вши же печа́ли или́ гоне́нію словесе́ ра́ди, а́біє соблажня́єтся.
21
не і́мать же ко́рене в себі́, но привре́менен єсть; би́вши же печа́лі іли́ гоне́нію словесе́ ра́ди, а́біє соблажня́ється.
22
А сѣ́янноє въ те́рніи, се́ є́сть слы́шай сло́во, и печа́ль вѣ́ка сего́ и ле́сть бога́тства подавля́єтъ сло́во, и безъ плода́ быва́єтъ.
22
А сі́янноє в те́рнії, се єсть сли́шай сло́во, і печа́ль ві́ка сего́ і лесть бога́тства подавля́єть сло́во, і без плода́ бива́єть.
23
А сѣ́янноє на до́брѣй земли́, се́ є́сть слы́шай сло́во и разумѣва́я: и́же у́бо пло́дъ прино́ситъ и твори́тъ о́во сто́, о́во же шестьдеся́тъ, о́во три́десять.
23
А сі́янноє на до́брій землі́, се єсть сли́шай сло́во і разуміва́я; і́же у́бо плод прино́сить і твори́ть о́во сто, о́во же шестьдеся́т, о́во три́десять.
24
И́ну при́тчу предложи́ и́мъ, глаго́ля: уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє человѣ́ку, сѣ́явшу до́броє сѣ́мя на селѣ́ своє́мъ:
24
(Зач. 52) І́ну при́тчу предложи́ їм, глаго́ля: уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє челові́ку, сі́явшу до́броє сі́м'я на селі́ своє́м;
25
спя́щымъ же человѣ́комъ, пріи́де вра́гъ єго́ и всѣ́я пле́велы посредѣ́ пшени́цы и отъи́де:
25
спя́щим же челові́ком, при́йде враг єго́ і всі́я пле́вели посреді́ пшени́ці і оти́де;
26
єгда́ же прозябе́ трава́ и пло́дъ сотвори́, тогда́ яви́шася и пле́веліє.
26
єгда́ же прозябе́ трава́ і плод сотвори́, тогда́ яви́шася і пле́веліє.
27
Прише́дше же раби́ господи́на, рѣ́ша єму́: го́споди, не до́броє ли сѣ́мя сѣ́ялъ єси́ на селѣ́ твоє́мъ? Отку́ду у́бо и́мать пле́велы?
27
Прише́дше же раби́ господи́на, рі́ша єму́: го́споди, не до́броє ли сі́м'я сі́ял єси́ на селі́ твоє́м? Отку́ду у́бо і́мать пле́вели?
28
О́нъ же рече́ и́мъ: вра́гъ человѣ́къ сіє́ сотвори́. Раби́ же рѣ́ша єму́: хо́щеши ли у́бо, да ше́дше исплеве́мъ я́?
28
Он же рече́ їм: враг челові́к сіє́ сотвори́. Раби́ же рі́ша єму́: хо́щеши ли у́бо, да ше́дше ісплеве́м я?
29
О́нъ же рече́ [и́мъ]: ни́: да не когда́ восторга́юще пле́велы, восто́ргнете ку́пно съ ни́ми [и] пшени́цу:
29
Он же рече́ (їм): ні; да не когда́ восторга́юще пле́вели, восто́ргнете ку́пно с ни́ми (і) пшени́цю;
30
оста́вите расти́ обоє́ ку́пно до жа́твы: и во вре́мя жа́твы реку́ жа́телемъ: собери́те пе́рвѣє пле́велы и свяжи́те и́хъ въ снопы́, я́ко сожещи́ я́: а пшени́цу собери́те въ жи́тницу мою́.
30
оста́віте расти́ обоє́ ку́пно до жа́тви; і во вре́м'я жа́тви реку́ жа́телем: собері́те пе́рвіє пле́вели і свяжі́те їх в снопи́, я́ко сожещи́ я; а пшени́цю собері́те в жи́тницю мою́.
31
И́ну при́тчу предложи́ и́мъ, глаго́ля: подо́бно є́сть Ца́рствіє Небе́сноє зе́рну гору́шичну, є́же взе́мъ человѣ́къ всѣ́я на селѣ́ своє́мъ,
31
(Зач. 53) І́ну при́тчу предложи́ їм, глаго́ля: подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє зе́рну гору́шичну, є́же взем челові́к всі́я на селі́ своє́м,
32
є́же ма́лѣйше у́бо є́сть от всѣ́хъ сѣ́менъ: єгда́ же возрасте́тъ, бо́лѣє [всѣ́хъ] зе́лій є́сть и быва́єтъ дре́во, я́ко пріити́ пти́цамъ небе́снымъ и вита́ти на вѣ́твехъ єго́.
32
є́же ма́лійше у́бо єсть от всіх сі́мен; єгда́ же возрасте́ть, бо́ліє (всіх) зе́лій єсть і бива́єть дре́во, я́ко прийти́ пти́цям небе́сним і вита́ти на ві́твех єго́.
33
И́ну при́тчу глаго́ла и́мъ: подо́бно є́сть Ца́рствіє Небе́сноє ква́су, єго́же взе́мши жена́ скры́ въ са́тѣхъ тріє́хъ муки́, до́ндеже вскисо́ша вся́.
33
І́ну при́тчу глаго́ла їм: подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє ква́су, єго́же взе́мши жена́ скри в са́тіх тріє́х муки́, до́ндеже вскисо́ша вся.
34
Сія́ вся́ глаго́ла Іису́съ въ при́тчахъ наро́домъ, и безъ при́тчи ничесо́же глаго́лаше къ ни́мъ:
34
Сія́ вся глаго́ла Ісу́с в при́тчах наро́дом, і без при́тчі нічесо́же глаго́лаше к ним;
35
я́ко да сбу́дется рече́нноє проро́комъ, глаго́лющимъ: отве́рзу въ при́тчахъ уста́ Моя́: отры́гну сокрове́нная от сложе́нія мі́ра.
35
я́ко да сбу́деться рече́нноє проро́ком, глаго́лющим: отве́рзу в при́тчах уста́ моя́; отри́гну сокрове́нная от сложе́нія ми́ра.
36
Тогда́ оста́вль наро́ды, пріи́де въ до́мъ Іису́съ. И приступи́ша къ Нему́ ученицы́ Єго́, глаго́люще: скажи́ на́мъ при́тчу пле́велъ се́лныхъ.
36
Тогда́ оста́вль наро́ди, при́йде в дом Ісу́с. (Зач. 54) І приступи́ша к Нему́ ученици́ Єго́, глаго́люще: скажи́ нам при́тчу пле́вел се́льних.
37
О́нъ же отвѣща́въ рече́ и́мъ: сѣ́явый до́броє сѣ́мя є́сть Сы́нъ Человѣ́ческій:
37
Он же отвіща́в рече́ їм: сі́явий до́броє сі́м'я єсть Син Челові́чеський;
38
а село́ є́сть мі́ръ: до́броє же сѣ́мя, сі́и су́ть сы́нове Ца́рствія, а пле́веліє су́ть сы́нове непрія́зненніи:
38
а село́ єсть мир; до́броє же сі́м'я, сі́ї суть си́нове Ца́рствія, а пле́веліє суть си́нове неприя́зненнії;
39
а вра́гъ всѣ́явый и́хъ є́сть діа́волъ: а жа́тва кончи́на вѣ́ка є́сть: а жа́тели А́нгели су́ть.
39
а враг всі́явий їх єсть дия́вол; а жа́тва кончи́на ві́ка єсть; а жа́телі а́нгели суть.
40
Я́коже у́бо собира́ютъ пле́велы и огне́мъ сожига́ютъ, та́ко бу́детъ въ сконча́ніє вѣ́ка сего́:
40
Я́коже у́бо собира́ють пле́вели і огне́м сожига́ють, та́ко бу́деть в сконча́ніє ві́ка сего́;
41
по́слетъ Сы́нъ Человѣ́ческій А́нгелы Своя́, и соберу́тъ от Ца́рствія Єго́ вся́ собла́зны и творя́щихъ беззако́ніє
41
по́слеть Син челові́чеський А́нгели Своя́, і соберу́ть от Ца́рствія Єго́ вся собла́зни і творя́щих беззако́ніє
42
и вве́ргутъ и́хъ въ пе́щь о́гненну: ту́ бу́детъ пла́чь и скре́жетъ зубо́мъ:
42
і вве́ргуть їх в пещ о́гненну; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м.
43
тогда́ пра́ведницы просвѣтя́тся я́ко со́лнце въ Ца́рствіи Отца́ и́хъ. Имѣ́яй у́шы слы́шати да слы́шитъ.
43
Тогда́ пра́ведници просвітя́ться, я́ко со́лнце, в Ца́рствії Отця́ їх. Імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить.
44
Па́ки подо́бно є́сть Ца́рствіє Небе́сноє сокро́вищу сокрове́ну на селѣ́, є́же обрѣ́тъ человѣ́къ скры́, и от ра́дости єго́ и́детъ, и вся́, єли́ка и́мать, продає́тъ, и купу́єтъ село́ то́.
44
(Зач. 55) Па́ки подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє сокро́вищу сокрове́ну на селі́, є́же обрі́т челові́к скри, і от ра́дости єго́ і́деть, і вся, єли́ка і́мать, продає́ть, і купу́єть село́ то.
45
Па́ки подо́бно є́сть Ца́рствіє Небе́сноє человѣ́ку купцу́, и́щущу до́брыхъ би́серей,
45
Па́ки подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє челові́ку купцю́, і́щущу до́брих би́серей,
46
и́же обрѣ́тъ єди́нъ многоцѣ́ненъ би́серъ, ше́дъ продаде́ вся́, єли́ка имя́ше, и купи́ єго́.
46
і́же обрі́т єди́н многоці́нен би́сер, шед продаде́ вся, єли́ка ім'я́ше, і купи́ єго́.
47
Па́ки подо́бно є́сть Ца́рствіє Небе́сноє не́воду вве́ржену въ мо́ре и от вся́каго ро́да собра́вшу,
47
Па́ки подо́бно єсть Ца́рствіє Небе́сноє не́воду вве́ржену в мо́ре і от вся́каго ро́да собра́вшу,
48
и́же єгда́ испо́лнися, извлеко́ша и́ на кра́й, и сѣ́дше избра́ша до́брыя въ сосу́ды, а злы́я изверго́ша во́нъ.
48
і́же єгда́ іспо́лнися, ізвлеко́ша ї на край, і сі́дше ізбра́ша до́брия в сосу́ди, а зли́я ізверго́ша вон.
49
Та́ко бу́детъ въ сконча́ніє вѣ́ка: изы́дутъ А́нгели, и отлуча́тъ злы́я от среды́ пра́ведныхъ,
49
Та́ко бу́деть в сконча́ніє ві́ка: ізи́дуть а́нгели і отлуча́ть зли́я от среди́ пра́ведних,
50
и вве́ргутъ и́хъ въ пе́щь о́гненную: ту́ бу́детъ пла́чь и скре́жетъ зубо́мъ.
50
і вве́ргуть їх в пещ о́гненную; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м.
51
Глаго́ла и́мъ Іису́съ: разумѣ́сте ли сія́ вся́? Глаго́лаша Єму́: є́й, Го́споди.
51
Глаго́ла їм Ісу́с: разумі́сте ли сія́ вся? Глаго́лаша Єму́: єй, Го́споди.
52
О́нъ же рече́ и́мъ: сего́ ра́ди вся́къ кни́жникъ, научи́вся Ца́рствію Небе́сному, подо́бенъ є́сть человѣ́ку домови́ту, и́же изно́ситъ от сокро́вища своєго́ но́вая и ве́тхая.
52
Он же рече́ їм: сего́ ра́ди всяк кни́жник, научи́вся Ца́рствію Небе́сному, подо́бен єсть челові́ку домови́ту, і́же ізно́сить от сокро́вища своєго́ но́вая і ве́тхая.
53
И бы́сть, єгда́ сконча́ Іису́съ при́тчи сія́, пре́йде отту́ду.
53
(Зач. 56) І бисть, єгда́ сконча́ Ісу́с при́тчі сія́, пре́йде отту́ду.
54
И прише́дъ во оте́чествіє Своє́, уча́ше и́хъ на со́нмищи и́хъ, я́ко диви́тися и́мъ и глаго́лати: отку́ду Сему́ прему́дрость сія́ и си́лы?
54
І прише́д во оте́чествіє Своє́, уча́ше їх на со́нмищі їх, я́ко диви́тися їм і глаго́лати: отку́ду Сему́ прему́дрость сія́ і си́ли?
55
Не Се́й ли є́сть текто́новъ Сы́нъ? Не Ма́ти ли Єго́ нарица́єтся Маріа́мъ, и бра́тія Єго́ Іа́ковъ и Іосі́й, и Сі́монъ и Іу́да?
55
Не Сей ли єсть текто́нов син? Не Ма́ти ли Єго́ нарица́ється Маріа́м, і бра́тія Єго́ Іа́ков і Іосі́й, і Си́мон і Іу́да?
56
И сестры́ Єго́ не вся́ ли въ на́съ су́ть? Отку́ду у́бо Сему́ сія́ вся́?
56
І сестри́ Єго́ не вся ли в нас суть? Отку́ду у́бо Сему́ сія́ вся?
57
И блажня́хуся о Не́мъ. Іису́съ же рече́ и́мъ: нѣ́сть проро́къ безъ че́сти, то́кмо во оте́чествіи своє́мъ и въ дому́ своє́мъ.
57
І блажня́хуся о Нем. Ісу́с же рече́ їм: ність проро́к без че́сти, то́кмо во оте́чествії своє́м і в дому́ своє́м.
58
И не сотвори́ ту́ си́лъ мно́гихъ за невѣ́рство и́хъ.
58
І не сотвори́ ту сил мно́гих за неві́рство їх.