Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Подо́бно бо є́сть Ца́рствіє Небе́сноє человѣ́ку домови́ту, и́же изы́де ку́пно у́тро ная́ти дѣ́латели въ віногра́дъ сво́й,
1
(Зач. 80) Подо́бно бо єсть Ца́рствіє Небе́сноє челові́ку домови́ту, і́же ізи́де ку́пно [зіло́] у́тро ная́ти ді́лателі в виногра́д свой,
2
и совѣща́въ съ дѣ́латели по пѣ́нязю на де́нь, посла́ и́хъ въ віногра́дъ сво́й.
2
і совіща́в с ді́лателі по пі́нязю на день, посла́ їх в виногра́д свой.
3
И изше́дъ въ тре́тій ча́съ, ви́дѣ и́ны стоя́щя на то́ржищи пра́здны,
3
І ізше́д в тре́тій час, ви́ді і́ни стоя́щя на то́ржищі пра́здни,
4
и тѣ́мъ рече́: иди́те и вы́ въ віногра́дъ мо́й, и є́же бу́детъ пра́вда, да́мъ ва́мъ. Они́ же идо́ша.
4
і тім рече́: іді́те і ви в виногра́д мой, і є́же бу́деть пра́вда, дам вам. Они́ же ідо́ша.
5
Па́ки же изше́дъ въ шесты́й и девя́тый ча́съ, сотвори́ та́коже.
5
Па́ки же ізше́д в шести́й і дев'я́тий час, сотвори́ та́коже.
6
Во єдиныйжена́десять ча́съ изше́дъ, обрѣ́те другі́я стоя́щя пра́здны и глаго́ла и́мъ: что́ здѣ́ стоите́ ве́сь де́нь пра́здни?
6
Во єдинийжена́десять час ізше́д, обрі́те другі́я стоя́щя пра́здни і глаго́ла їм: что зді стоїте́ весь день пра́здні?
7
Глаго́лаша єму́: я́ко никто́же на́съ ная́тъ. Глаго́ла и́мъ: иди́те и вы́ въ віногра́дъ [мо́й], и є́же бу́детъ пра́ведно, пріи́мете.
7
Глаго́лаша єму́: я́ко нікто́же нас ная́т. Глаго́ла їм: іді́те і ви в виногра́д (мой), і є́же бу́деть пра́ведно, при́ймете.
8
Ве́черу же бы́вшу, глаго́ла господи́нъ віногра́да къ приста́внику своєму́: призови́ дѣ́латели и да́ждь и́мъ мзду́, наче́нъ от послѣ́днихъ до пе́рвыхъ.
8
Ве́черу же би́вшу, глаго́ла господи́н виногра́да к приста́внику своєму́: призови́ ді́лателі і даждь їм мзду, наче́н от послі́дніх до пе́рвих.
9
И прише́дше и́же во єдиныйна́десять ча́съ, прія́ша по пѣ́нязю.
9
І прише́дше і́же во єдинийна́десять час, прия́ша по пі́нязю.
10
Прише́дше же пе́рвіи мня́ху, я́ко вя́щше пріи́мутъ: и прія́ша и ті́и по пѣ́нязю:
10
Прише́дше же пе́рвії мня́ху, я́ко вя́щше при́ймуть; і прия́ша і ті́ї по пі́нязю;
11
пріє́мше же ропта́ху на господи́на,
11
приє́мше же ропта́ху на господи́на,
12
глаго́люще, я́ко сі́и послѣ́дніи єди́нъ ча́съ сотвори́ша, и ра́вныхъ на́мъ сотвори́лъ и́хъ єси́, поне́сшымъ тяготу́ дне́ и ва́ръ.
12
глаго́люще, я́ко сі́ї послі́днії єди́н час сотвори́ша, і ра́вних нам сотвори́л їх єси́, поне́сшим тяготу́ дне і вар.
13
О́нъ же отвѣща́въ рече́ єди́ному и́хъ: дру́же, не оби́жу тебе́: не по пѣ́нязю ли совѣща́лъ єси́ со мно́ю?
13
Он же отвіща́в рече́ єди́ному їх: дру́же, не оби́жу тебе́; не по пі́нязю ли совіща́л єси́ со мно́ю?
14
Возми́ твоє́ и иди́: хощу́ же и сему́ послѣ́днему да́ти, я́коже и тебѣ́:
14
Возьми́ твоє́ і іди́; хощу́ же і сему́ послі́днему да́ти, я́коже і тебі́;
15
или́ нѣ́сть ми́ лѣ́ть сотвори́ти, є́же хощу́, во свои́хъ ми́? А́ще о́ко твоє́ лука́во є́сть, я́ко а́зъ бла́гъ є́смь?
15
іли́ ність мі літь сотвори́ти, є́же хощу́, во свої́х мі? А́ще о́ко твоє́ лука́во єсть, я́ко аз благ єсьм?
16
Та́ко бу́дутъ послѣ́дніи пе́рви, и пе́рвіи послѣ́дни: мно́зи бо су́ть зва́ни, ма́ло же избра́нныхъ.
16
Та́ко бу́дуть послі́днії пе́рві, і пе́рвії послі́дні; мно́зі бо суть зва́ні, ма́ло же ізбра́нних.
17
И восходя́ Іису́съ во Ієрусали́мъ, поя́тъ обана́десяте ученика́ єди́ны на пути́ и рече́ и́мъ:
17
(Зач. 81) І восходя́ Ісу́с во Ієрусали́м, поя́т обана́десяте ученика́ єди́ни [осо́б] на путі́ і рече́ їм:
18
се́, восхо́димъ во Ієрусали́мъ, и Сы́нъ Человѣ́ческій пре́данъ бу́детъ архієре́ємъ и кни́жникомъ: и осу́дятъ Єго́ на сме́рть,
18
се, восхо́дим во Ієрусали́м, і Син Челові́чеський пре́дан бу́деть архієре́єм і кни́жником; і осу́дять Єго́ на смерть,
19
и предадя́тъ Єго́ язы́комъ на поруга́ніє и біє́ніє и пропя́тіє: и въ тре́тій де́нь воскре́снетъ.
19
і предадя́ть Єго́ язи́ком на поруга́ніє, і біє́ніє, і проп'я́тіє; і в тре́тій день воскре́снеть.
20
Тогда́ приступи́ къ Нему́ ма́ти сы́ну Зеведе́ову съ сыно́ма свои́ма, кла́няющися и прося́щи нѣ́что от Него́.
20
Тогда́ приступи́ к Нему́ ма́ти си́ну Зеведе́йову с сино́ма свої́ма, кла́няющися і прося́щи ні́что от Него́.
21
О́нъ же рече́ є́й: чесо́ хо́щеши? Глаго́ла Єму́: рцы́, да ся́дета сія́ о́ба сы́на моя́, єди́нъ одесну́ю Тебе́, и єди́нъ ошу́юю [Тебе́], во Ца́рствіи Твоє́мъ.
21
Он же рече́ єй: чесо́ хо́щеши? Глаго́ла Єму́: рци, да ся́дета сія́ о́ба си́на моя́, єди́н одесну́ю Тебе́ і єди́н ошу́юю (Тебе́) во Ца́рствії Твоє́м.
22
Отвѣща́въ же Іису́съ рече́: не вѣ́ста, чесо́ про́сита: мо́жета ли пи́ти ча́шу, ю́же А́зъ и́мамъ пи́ти, или́ креще́ніємъ, и́мже А́зъ креща́юся, крести́тися? Глаго́ласта Єму́: мо́жева.
22
Отвіща́в же Ісу́с рече́: не ві́ста, чесо́ про́сита; мо́жета ли пи́ти ча́шу, ю́же Аз і́мам пи́ти, іли́ креще́нієм, і́мже Аз креща́юся, крести́тися? Глаго́ласта Єму́: мо́жева.
23
И глаго́ла и́ма: ча́шу у́бо Мою́ испіє́та, и креще́ніємъ, и́мже А́зъ креща́юся, и́мате крести́тися: а є́же сѣ́сти одесну́ю Мене́ и ошу́юю Мене́, нѣ́сть Моє́ да́ти, но и́мже угото́вася от Отца́ Моєго́.
23
І глаго́ла ї́ма: ча́шу у́бо Мою́ іспіє́та, і креще́нієм, і́мже Аз креща́юся, і́мате крести́тися; а є́же сі́сти одесну́ю Мене́ і ошу́юю Мене́ — ність Моє́ да́ти, но ї́мже угото́вася от Отця́ Моєго́.
24
И слы́шавше де́сять, негодова́ша о обою́ бра́ту.
24
І сли́шавше де́сять, негодова́ша о обою́ бра́ту.
25
Іису́съ же призва́въ и́хъ, рече́: вѣ́сте, я́ко кня́зи язы́къ госпо́дствуютъ и́ми, и вели́цыи облада́ютъ и́ми:
25
Ісу́с же призва́в їх, рече́: ві́сте, я́ко кня́зі язи́к госпо́дствують ї́ми, і вели́ції облада́ють ї́ми;
26
не та́ко же бу́детъ въ ва́съ: но и́же а́ще хо́щетъ въ ва́съ вя́щшій бы́ти, да бу́детъ ва́мъ слуга́:
26
не та́ко же бу́деть в вас; но і́же а́ще хо́щеть в вас вя́щший би́ти, да бу́деть вам слуга́;
27
и и́же а́ще хо́щетъ въ ва́съ бы́ти пе́рвый, бу́ди ва́мъ ра́бъ:
27
і і́же а́ще хо́щеть в вас би́ти пе́рвий, бу́ди вам раб;
28
я́коже Сы́нъ Человѣ́ческій не пріи́де, да послу́жатъ Єму́, но послужи́ти и да́ти ду́шу Свою́ избавле́ніє за мно́гихъ.
28
я́коже Син Челові́чеський не при́йде, да послу́жать Єму́, но послужи́ти і да́ти ду́шу Свою́ ізбавле́ніє за мно́гих.
29
И исходя́щу Єму́ от Ієріхо́на, по Не́мъ и́де наро́дъ мно́гъ.
29
(Зач. 82) І ісходя́щу Єму́ от Ієрихо́на, по Нем і́де наро́д мног.
30
И се́, два́ слѣпца́ сѣдя́ща при пути́, слы́шавша, я́ко Іису́съ мимохо́дитъ, возопи́ста, глаго́люща: поми́луй ны́, Го́споди, Сы́не Дави́довъ.
30
І се, два сліпця́ сідя́ща при путі́, сли́шавша, я́ко Ісу́с мимохо́дить, возопи́ста, глаго́люща: поми́луй ни, Го́споди, Си́не Дави́дов.
31
Наро́дъ же преща́ше и́ма, да умолчи́та: о́на же па́че вопія́ста, глаго́люща: поми́луй ны́, Го́споди, Сы́не Дави́довъ.
31
Наро́д же преща́ше ї́ма, да умолчи́та; о́на же па́че вопія́ста, глаго́люща: поми́луй ни, Го́споди, Си́не Дави́дов.
32
И воста́въ Іису́съ возгласи́ я́ и рече́: что́ хо́щета, да сотворю́ ва́ма?
32
І воста́в Ісу́с возгласи́ я і рече́: что хо́щета, да сотворю́ ва́ма?
33
Глаго́ласта Єму́: Го́споди, да отве́рзетѣся о́чи на́ю.
33
Глаго́ласта Єму́: Го́споди, да отве́рзетіся о́чі на́ю.
34
Милосе́рдовавъ же Іису́съ прикосну́ся о́чію и́ма: и а́біє прозрѣ́ста и́ма о́чи, и по Не́мъ идо́ста.
34
Милосе́рдовав же Ісу́с прикосну́ся о́чію ї́ма; і а́біє прозрі́ста ї́ма о́чі, і по Нем ідо́ста.