Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 22
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
И отвѣща́въ Іису́съ, па́ки рече́ и́мъ въ при́тчахъ, глаго́ля:
Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який справляв весілля синові своєму.
3
и посла́ рабы́ своя́ призва́ти зва́нныя на бра́ки: и не хотя́ху пріити́.
3
І послав рабів своїх покликати запрошених на весілля; і не схотіли прийти.
4
Па́ки посла́ и́ны рабы́, глаго́ля: рцы́те зва́ннымъ: се́, обѣ́дъ мо́й угото́вахъ, юнцы́ мои́ и упита́нная исколе́на, и вся́ гото́ва: пріиди́те на бра́ки.
4
Знову послав інших рабів, говорячи: скажіть званим: ось я приготував мій обід, телят моїх і, що відгодоване, заколоте, і все готове; приходьте на весілля.
5
Они́ же небре́гше отидо́ша, о́въ у́бо на село́ своє́, о́въ же на ку́пли своя́:
5
Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто на свої торги.
6
про́чіи же є́мше рабо́въ єго́, досади́ша и́мъ и уби́ша и́хъ.
6
Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
7
И слы́шавъ ца́рь то́й разгнѣ́вася, и посла́въ во́я своя́, погуби́ убі́йцы о́ны и гра́дъ и́хъ зажже́.
7
Почувши про це, цар розгнівався і, пославши військо своє, винищив тих убивць і спалив місто їхнє.
8
Тогда́ глаго́ла рабо́мъ свои́мъ: бра́къ у́бо гото́въ є́сть, зва́нніи же не бы́ша досто́йни:
8
Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а покликані не були достойні.
9
иди́те у́бо на исхо́дища путі́й, и єли́цѣхъ а́ще обря́щете, призови́те на бра́ки.
9
Отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.
10
И изше́дше раби́ о́ни на распу́тія, собра́ша всѣ́хъ, єли́цѣхъ обрѣто́ша, злы́хъ же и до́брыхъ: и испо́лнися бра́къ возлежа́щихъ.
10
І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося гістьми.
11
Вше́дъ же ца́рь ви́дѣти возлежа́щихъ, ви́дѣ ту́ человѣ́ка не оболче́на во одѣя́ніє бра́чноє,
11
Цар, увійшовши подивитись на гостей, побачив там чоловіка, вбраного не у весільний одяг.
12
и глаго́ла єму́: дру́же, ка́ко вше́лъ єси́ сѣ́мо не имы́й одѣя́нія бра́чна? О́нъ же умолча́.
12
І каже йому: друже, чому ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав.
13
Тогда́ рече́ ца́рь слуга́мъ: связа́вше єму́ ру́цѣ и но́зѣ, возми́те єго́ и вве́рзите во тму́ кромѣ́шнюю: ту́ бу́детъ пла́чь и скре́жетъ зубо́мъ:
13
Тоді цар сказав слугам: зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і киньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів.
14
мно́зи бо су́ть зва́ни, ма́ло же избра́нныхъ.
14
Бо багато покликаних, та мало обраних.
15
Тогда́ ше́дше фарісе́є, совѣ́тъ воспрія́ша, я́ко да обольстя́тъ Єго́ сло́вомъ.
15
Тоді фарисеї пішли і радились, як би впіймати Його на слові.
16
И посыла́ютъ къ Нему́ ученики́ своя́ со иродіа́ны, глаго́люще: Учи́телю, вѣ́мы, я́ко и́стиненъ єси́, и пути́ Бо́жію вои́стинну учи́ши, и неради́ши ни о ко́мже: не зри́ши бо на лице́ человѣ́комъ:
16
І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будь-кому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу.