Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 8
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
Сше́дшу же Єму́ съ горы́, вслѣ́дъ Єго́ идя́ху наро́ди мно́зи.
1
Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.
І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
3
И просте́ръ ру́ку Іису́съ, косну́ся єму́, глаго́ля: хощу́, очи́стися. И а́біє очи́стися єму́ прока́за.
3
Ісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.
4
И глаго́ла єму́ Іису́съ: ви́ждь, ни кому́же повѣ́ждь: но ше́дъ покажи́ся ієре́ови и принеси́ да́ръ, єго́же повелѣ́ [въ зако́нѣ] Моисе́й, во свидѣ́телство и́мъ.
4
І говорить йому Ісус: гляди ж, нікому не розповідай, але піди покажися священикові і принеси дар, який повелів у законі Мойсей, на свідчення їм.
Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає.
7
И глаго́ла єму́ Іису́съ: А́зъ прише́дъ исцѣлю́ єго́.
7
І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його.
8
И отвѣща́въ со́тникъ, рече́ [Єму́]: Го́споди, нѣ́смь досто́инъ, да подъ кро́въ мо́й вни́деши: но то́кмо рцы́ сло́во, и исцѣлѣ́єтъ о́трокъ мо́й:
8
Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій.
9
и́бо а́зъ человѣ́къ є́смь подъ вла́стію, имы́й подъ собо́ю во́ины: и глаго́лю сему́: иди́, и и́детъ: и друго́му: пріиди́, и прихо́дитъ: и рабу́ моєму́: сотвори́ сіє́, и сотвори́тъ.
9
Бо і я — людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить.
10
Слы́шавъ же Іису́съ, удиви́ся, и рече́ гряду́щымъ по Не́мъ: ами́нь глаго́лю ва́мъ: ни во Ізра́или толи́ки вѣ́ры обрѣто́хъ.
10
Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.
11
Глаго́лю же ва́мъ, я́ко мно́зи от восто́къ и за́падъ пріи́дутъ и возля́гутъ со Авраа́момъ и Ісаа́комъ и Іа́ковомъ во Ца́рствіи Небе́снѣмъ:
11
Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;
12
сы́нове же ца́рствія изгна́ни бу́дутъ во тму́ кромѣ́шнюю: ту́ бу́детъ пла́чь и скре́жетъ зубо́мъ.
12
А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів.
13
И рече́ Іису́съ со́тнику: иди́, и я́коже вѣ́ровалъ єси́, бу́ди тебѣ́. И исцѣлѣ́ о́трокъ єго́ въ то́й ча́съ.
13
І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.
14
И прише́дъ Іису́съ въ до́мъ Петро́въ, ви́дѣ те́щу єго́ лежа́щу и огне́мъ жего́му,
14
Прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тещу його, що лежала в гарячці,
15
и прикосну́ся руцѣ́ єя́, и оста́ви ю́ о́гнь: и воста́ и служа́ше Єму́.
15
і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і слугувала Йому.
16
По́здѣ же бы́вшу, приведо́ша къ Нему́ бѣ́сны мно́ги: и изгна́ ду́хи сло́вомъ и вся́ боля́щыя исцѣли́:
16
Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих,
17
да сбу́дется рѣче́нноє Иса́іємъ проро́комъ, глаго́лющимъ: То́й неду́ги на́шя прія́тъ и болѣ́зни понесе́.
17
щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби.
18
Ви́дѣвъ же Іису́съ мно́ги наро́ды о́крестъ Себе́, повелѣ́ [ученико́мъ] ити́ на о́нъ по́лъ.
18
А як побачив Ісус довкола Себе багато народу, звелів ученикам відпливти на другий бік.
19
И присту́пль єди́нъ кни́жникъ, рече́ Єму́: Учи́телю, иду́ по Тебѣ́, а́може а́ще и́деши.
19
Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.
20
Глаго́ла єму́ Іису́съ: ли́си я́звины и́мутъ, и пти́цы небе́сныя гнѣ́зда: Сы́нъ же Человѣ́ческій не и́мать гдѣ́ главы́ подклони́ти.
20
І каже йому Ісус: лисиці мають нори і птахи небесні — гнізда, Син же Людський не має де голови прихилити.
21
Другі́й же от учени́къ Єго́ рече́ Єму́: Го́споди, повели́ ми пре́жде ити́ и погребсти́ отца́ моєго́.
21
Інший же з учеників Його сказав Йому: Господи! Дозволь мені перше піти і поховати батька мого.
22
Іису́съ же рече́ єму́: гряди́ по Мнѣ́ и оста́ви ме́ртвыхъ погребсти́ своя́ мертвецы́.
22
Але Ісус сказав йому: іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців.
23
И влѣ́зшу Єму́ въ кора́бль, по Не́мъ идо́ша ученицы́ Єго́.
23
І як увійшов Він у човен, за Ним пішли ученики Його.
24
И се́, тру́съ вели́къ бы́сть въ мо́ри, я́коже кораблю́ покрыва́тися волна́ми: То́й же спа́ше.
24
І ось піднялися хвилі великі на морі, аж човен покривало; Він же спав.
Тоді ученики Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи, рятуй нас, гинемо.
26
И глаго́ла и́мъ: что́ страшли́ви єсте́, маловѣ́ри? Тогда́ воста́въ запрети́ вѣ́тромъ и мо́рю, и бы́сть тишина́ ве́лія.
26
І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловіри? Відтак, уставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
27
Человѣ́цы же чуди́шася, глаго́люще: кто́ є́сть Се́й, я́ко и вѣ́три и мо́ре послу́шаютъ Єго́?
27
Люди ж, дивуючись, говорили: Хто Цей, що і вітри, й море слухають Його?
28
И прише́дшу Єму́ на о́нъ по́лъ, въ страну́ Гергеси́нскую, срѣто́ста Єго́ два́ бѣ́сна от гро́бъ исходя́ща, лю́та зѣло́, я́ко не мощи́ никому́ мину́ти путе́мъ тѣ́мъ.
28
І коли Він прибув на другий бік, до країни Гергесинської, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29
И се́, возопи́ста глаго́люща: что́ на́ма и Тебѣ́, Іису́се Сы́не Бо́жій? Прише́лъ єси́ сѣ́мо пре́жде вре́мене му́чити на́съ.
29
І ось вони закричали: що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.
30
Бя́ше же дале́че от нею́ ста́до свині́й мно́го пасо́мо.