Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И влѣ́зъ въ кора́бль, пре́йде и пріи́де во Сво́й гра́дъ.
1
(Зач. 29) І вліз в кора́бль, пре́йде і при́йде во Свой град.
2
И се́, принесо́ша Єму́ разсла́блена [жи́лами], на одрѣ́ лежа́ща: и ви́дѣвъ Іису́съ вѣ́ру и́хъ, рече́ разсла́бленному: дерза́й, ча́до, отпуща́ются ти́ грѣси́ твои́.
2
І се, принесо́ша Єму́ разсла́блена (жи́лами), на одрі́ лежа́ща; і ви́дів Ісу́с ві́ру їх, рече́ разсла́бленному: дерза́й, ча́до, отпуща́ються ті грісі́ твої́.
3
И се́, нѣ́цыи от кни́жникъ рѣ́ша въ себѣ́: Се́й ху́литъ.
3
І се, ні́ції от кни́жник рі́ша в себі́: Сей ху́лить.
4
И ви́дѣвъ Іису́съ помышле́нія и́хъ, рече́: вску́ю вы́ мы́слите лука́вая въ сердца́хъ свои́хъ?
4
І ви́дів Ісу́с помишле́нія їх, рече́: вску́ю ви ми́слите лука́вая в сердця́х свої́х?
5
Что́ бо є́сть удо́бѣє рещи́: отпуща́ются ти́ грѣси́: или́ рещи́: воста́ни и ходи́?
5
Что бо єсть удо́біє рещи́: отпуща́ються ті грісі́, іли́ рещи́: воста́ни і ходи́?
6
Но да увѣ́сте, я́ко вла́сть и́мать Сы́нъ Человѣ́ческій на земли́ отпуща́ти грѣхи́: тогда́ глаго́ла разсла́бленному: воста́ни, возми́ тво́й о́дръ и иди́ въ до́мъ тво́й.
6
Но да уві́сте, я́ко власть і́мать Син Челові́чеський на землі́ отпуща́ти гріхи́; тогда́ глаго́ла разсла́бленному: воста́ни, возьми́ твой одр і іди́ в дом твой.
7
И воста́въ, [взе́мъ о́дръ сво́й,] и́де въ до́мъ сво́й.
7
І воста́в, (взем одр свой,) і́де в дом свой.
8
Ви́дѣвше же наро́ди чуди́шася и просла́виша Бо́га, да́вшаго вла́сть такову́ю человѣ́комъ.
8
Ви́дівше же наро́ди чуди́шася і просла́виша Бо́га, да́вшаго власть такову́ю челові́ком.
9
И преходя́ Іису́съ отту́ду, ви́дѣ человѣ́ка сѣдя́ща на мы́тницѣ, Матѳе́а глаго́лема: и глаго́ла єму́: по Мнѣ́ гряди́. И воста́въ по Не́мъ и́де.
9
(Зач. 30) І преходя́ Ісу́с отту́ду, ви́ді челові́ка сідя́ща на ми́тниці, Матфе́я глаго́лема; і глаго́ла єму́: по Мні гряди́. І воста́в по Нем і́де.
10
И бы́сть Єму́ возлежа́щу въ дому́, и се́, мно́зи мытари́ и грѣ́шницы прише́дше возлежа́ху со Іису́сомъ и со ученики́ Єго́.
10
І бисть Єму́ возлежа́щу в дому́, і се мно́зі митарі́ і грі́шници прише́дше возлежа́ху со Ісу́сом і со ученики́ Єго́.
11
И ви́дѣвше фарісе́є, глаго́лаху ученико́мъ Єго́: почто́ съ мытари́ и грѣ́шники Учи́тель ва́шъ я́стъ и піє́тъ?
11
І ви́дівше фарисе́є, глаго́лаху ученико́м Єго́: почто́ с митарі́ і грі́шники Учи́тель ваш ясть і піє́ть?
12
Іису́съ же слы́шавъ рече́ и́мъ: не тре́буютъ здра́віи врача́, но боля́щіи:
12
Ісу́с же сли́шав рече́ їм: не тре́бують здра́вії врача́, но боля́щії;
13
ше́дше же научи́теся, что́ є́сть: ми́лости хощу́, а не же́ртвы? Не пріидо́хъ бо призва́ти пра́ведники, но грѣ́шники на покая́ніє.
13
ше́дше же научі́теся, что єсть: ми́лости хощу́, а не же́ртви? Не прийдо́х бо призва́ти пра́ведники, но грі́шники на покая́ніє.
14
(Зач. 31) Тогда́ приступи́ша къ Нему́ ученицы́ Іоа́нновы, глаго́люще: почто́ мы́ и фарісе́є пости́мся мно́го, ученицы́ же Твои́ не постя́тся?
14
(Зач. 31) Тогда́ приступи́ша к Нему́ ученици́ Іоа́ннови, глаго́люще: почто́ ми і фарисе́є пости́мся мно́го, ученици́ же Твої́ не постя́ться?
15
И рече́ и́мъ Іису́съ: єда́ мо́гутъ сы́нове бра́чніи пла́кати, єли́ко вре́мя съ ни́ми є́сть жени́хъ? Пріи́дутъ же дні́є, єгда́ отъи́мется от ни́хъ жени́хъ, и тогда́ постя́тся.
15
І рече́ їм Ісу́с: єда́ мо́гуть си́нове бра́чнії пла́кати, єли́ко вре́м'я с ни́ми єсть жени́х? При́йдуть же дні́є, єгда́ оти́меться от них жени́х, і тогда́ постя́ться.
16
Никто́же бо приставля́єтъ приставле́нія пла́та небѣ́лена ри́зѣ ве́тсѣ: во́зметъ бо кончи́ну свою́ от ри́зы [отто́ргнетъ бо приставле́ніє єго́ от ри́зы (нѣ́что)], и го́рша дира́ бу́детъ.
16
Нікто́же бо приставля́єть приставле́нія пла́та небі́лена ри́зі ве́тсі; во́зьметь бо кончи́ну свою́ от ри́зи [отто́ргнеть бо приставле́ніє єго́ от ри́зи (ні́что)], і го́рша дира́ бу́деть.
17
Ниже́ влива́ютъ віна́ но́ва въ мѣ́хи ве́тхи: а́ще ли же ни́, то́ просадя́тся мѣ́си, и віно́ проліє́тся, и мѣ́си поги́бнутъ: но влива́ютъ віно́ но́во въ мѣ́хи но́вы, и обоє́ соблюде́тся.
17
Ніже́ влива́ють вина́ но́ва в мі́хи ве́тхі; а́ще ли же ні, то просадя́ться мі́сі, і вино́ проліє́ться, і мі́сі поги́бнуть; но влива́ють вино́ но́во в мі́хи но́ви, і обоє́ соблюде́ться.
18
(Зач. 32) Сія́ Єму́ глаго́лющу къ ни́мъ, се́, кня́зь нѣ́кій прише́дъ кла́няшеся Єму́, глаго́ля, я́ко дщи́ моя́ ны́нѣ у́мре: но прише́дъ возложи́ на ню́ ру́ку Твою́, и оживе́тъ.
18
(Зач. 32) Сія́ Єму́ глаго́лющу к ним, се князь ні́кий прише́д кла́няшеся Єму́, глаго́ля, я́ко дщи моя́ ни́ні у́мре, но прише́д возложи́ на ню ру́ку Твою́, і оживе́ть.
19
И воста́въ Іису́съ по не́мъ и́де, и ученицы́ Єго́.
19
І воста́в Ісу́с по нем і́де, і ученици́ Єго́.
20
И се́, жена́ кровоточи́ва двана́десяте лѣ́тъ, присту́пльши созади́, прикосну́ся воскри́лію ри́зы Єго́,
20
І се жена́ кровоточи́ва двана́десяте літ, присту́пльши созади́, прикосну́ся воскри́лію ри́зи Єго́,
21
глаго́лаше бо въ себѣ́: а́ще то́кмо прикосну́ся ри́зѣ Єго́, спасе́на бу́ду.
21
глаго́лаше бо в себі́: а́ще то́кмо прикосну́ся ри́зі Єго́, спасе́нна бу́ду.
22
Іису́съ же обра́щься и ви́дѣвъ ю́, рече́: дерза́й, дщи́, вѣ́ра твоя́ спасе́ тя. И спасе́на бы́сть жена́ от часа́ того́.
22
Ісу́с же обра́щся і ви́дів ю, рече́: дерза́й, дщи, ві́ра твоя́ спасе́ тя. І спасе́нна бисть жена́ от часа́ того́.
23
И прише́дъ Іису́съ въ до́мъ кня́жь, и ви́дѣвъ сопцы́ и наро́дъ мо́лвящь,
23
І прише́д Ісу́с в дом княж і ви́дів сопці́ і наро́д мо́лвящ,
24
глаго́ла и́мъ: отиди́те, не у́мре бо дѣви́ца, но спи́тъ. И руга́хуся Єму́.
24
глаго́ла їм: отиді́те, не у́мре бо діви́ця, но спить. І руга́хуся Єму́.
25
Єгда́ же изгна́нъ бы́сть наро́дъ, вше́дъ я́тъ ю́ за ру́ку: и воста́ дѣви́ца.
25
Єгда́ же ізгна́н бисть наро́д, вшед ят ю за ру́ку, і воста́ діви́ця.
26
И изы́де вѣ́сть сія́ по все́й земли́ то́й.
26
І ізи́де вість сія́ по всей землі́ той.
27
(Зач. 33) И преходя́щу отту́ду Іису́сови, по Не́мъ идо́ста два́ слѣпца́, зову́ща и глаго́люща: поми́луй ны́, (Іису́се) Сы́не Дави́довъ.
27
(Зач. 33) І преходя́щу отту́ду Ісу́сові, по Нем ідо́ста два сліпця́, зову́ща і глаго́люща: поми́луй ни, (Ісу́се) Си́не Дави́дов.
28
Прише́дшу же Єму́ въ до́мъ, приступи́ста къ Нему́ слѣпца́, и глаго́ла и́ма Іису́съ: вѣ́руєта ли, я́ко могу́ сіє́ сотвори́ти? Глаго́ласта Єму́: є́й, Го́споди.
28
Прише́дшу же Єму́ в дом, приступи́ста к Нему́ сліпця́, і глаго́ла ї́ма Ісу́с: ві́руєта ли, я́ко могу́ сіє́ сотвори́ти? Глаго́ласта Єму́: єй, Го́споди.
29
Тогда́ прикосну́ся о́чію и́хъ, глаго́ля: по вѣ́рѣ ва́ю бу́ди ва́ма.
29
Тогда́ прикосну́ся о́чію їх, глаго́ля: по ві́рі ва́ю бу́ди ва́ма.
30
И отверзо́стася о́чи и́ма: и запрети́ и́ма Іису́съ, глаго́ля: блюди́та, да никто́же увѣ́сть.
30
І отверзо́стася о́чі ї́ма: і запрети́ ї́ма Ісу́с, глаго́ля: блюді́та, да нікто́же уві́сть.
31
О́на же изше́дша просла́виста Єго́ по все́й земли́ то́й.
31
О́на же ізше́дша просла́виста Єго́ по всей землі́ той.
32
Тѣ́ма же исходя́щема, се́, приведо́ша къ Нему́ человѣ́ка нѣ́ма бѣсну́єма.
32
Ті́ма же ісходя́щема, се, приведо́ша к Нему́ челові́ка ні́ма бісну́єма.
33
И изгна́ну бѣ́су, проглаго́ла нѣмы́й. И диви́шася наро́ди, глаго́люще, я́ко николи́же яви́ся та́ко во Ізра́или.
33
І ізгна́ну бі́су, проглаго́ла німи́й. І диви́шася наро́ди, глаго́люще, я́ко ніколи́же яви́ся та́ко во Ізра́їлі.
34
Фарісе́є же глаго́лаху: о кня́зи бѣсо́встѣмъ изго́нитъ бѣ́сы.
34
Фарисе́є же глаго́лаху: о кня́зі бісо́встім ізго́нить бі́си.
35
И прохожда́ше Іису́съ гра́ды вся́ и ве́си, учя́ на со́нмищихъ и́хъ, и проповѣ́дая Єва́нгеліє Ца́рствія, и цѣля́ вся́къ неду́гъ и вся́ку я́зю въ лю́дехъ.
35
І прохожда́ше Ісу́с гра́ди вся і ве́сі, учя́ на со́нмищих їх, і пропові́дая Єва́нгеліє Ца́рствія, і ціля́ всяк неду́г і вся́ку я́зю в лю́дех.
36
(Зач. 34) Ви́дѣвъ же наро́ды, милосе́рдова о ни́хъ, я́ко бя́ху смяте́ни и отве́ржени, я́ко о́вцы не иму́щыя па́стыря.
36
(Зач. 34) Ви́дів же наро́ди, милосе́рдова о них, я́ко бя́ху см'яте́ні і отве́ржені, я́ко о́вці не іму́щия па́стиря.
37
Тогда́ глаго́ла ученико́мъ Свои́мъ: жа́тва у́бо мно́га, дѣ́лателей же ма́ло:
37
Тогда́ глаго́ла ученико́м Свої́м: жа́тва у́бо мно́га, ді́лателей же ма́ло.
38
моли́теся у́бо Господи́ну жа́твы, я́ко да изведе́тъ дѣ́латели на жа́тву Свою́.
38
Молі́теся у́бо Господи́ну жа́тви, я́ко да ізведе́ть ді́лателі на жа́тву Свою́.