Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сы́нъ благоразу́мный послушли́въ отцу́, сы́нъ же непокорли́вый въ поги́бель.
1
Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
2
От плодо́въ пра́вды снѣ́сть благі́й: ду́шы же беззако́нныхъ погиба́ютъ безвре́менно.
2
Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло.
3
И́же храни́тъ своя́ уста́, соблюда́єтъ свою́ ду́шу: проде́рзивый же устна́ма устраши́тъ себе́.
3
Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
4
Въ по́хотехъ є́сть вся́къ пра́здный: ру́ки же му́жественныхъ въ прилѣжа́ніи.
4
Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
5
Словесе́ непра́ведна ненави́дитъ пра́ведникъ: нечести́вый же стыди́тся и не возъимѣ́тъ дерзнове́нія.
5
Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
6
Пра́вда храни́тъ незло́бивыя: нечести́выя же злы́ твори́тъ грѣ́хъ.
6
Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
7
Су́ть богатя́ще себе́, ничесо́же иму́ще: и су́ть смиря́ющеся во мно́зѣ бога́тствѣ.
7
Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
8
Избавле́ніє му́жа души́ своє́ єму́ бога́тство: ни́щій же не терпи́тъ преще́нія.
8
Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
9
Свѣ́тъ пра́веднымъ всегда́, свѣ́тъ же нечести́выхъ угаса́єтъ: ду́ши льсти́выя заблужда́ютъ во грѣсѣ́хъ, пра́ведніи же ще́дрятъ и ми́луютъ.
9
Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
10
Злы́й съ досажде́ніємъ твори́тъ зла́я: себе́ же зна́ющіи прему́дри [су́ть].
10
Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість.
11
Имѣ́ніє поспѣша́ємо со беззако́ніємъ ума́лено быва́єтъ, собира́яй же себѣ́ со благоче́стіємъ изоби́лствовати бу́детъ: пра́ведный ще́дритъ и дає́тъ.
11
Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
12
Лу́чше начина́яй помога́ти се́рдцемъ обѣща́ющаго и въ наде́жду веду́щаго: дре́во бо жи́зни жела́ніє до́броє.
12
Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя.
13
И́же презира́єтъ ве́щь, презрѣ́нъ бу́детъ от нея́: а боя́йся за́повѣди, се́й здра́вствуєтъ.
13
Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
14
Сы́ну лука́вому ничто́же є́сть бла́го: рабу́ же му́дру благопоспѣ́шна бу́дутъ дѣла́, и испра́вится пу́ть єго́.
14
[У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
15
Зако́нъ му́дрому исто́чникъ жи́зни: безу́мный же от сѣ́ти у́мретъ.
15
Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
16
Ра́зумъ бла́гъ дає́тъ благода́ть: разумѣ́ти же зако́нъ, мы́сли є́сть благі́я: путіє́ же презира́ющихъ въ поги́бели.
16
Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
17
Вся́къ хи́трый твори́тъ съ ра́зумомъ, безу́мный же простре́тъ свою́ зло́бу.
17
Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
18
Ца́рь де́рзостенъ впаде́тъ во зла́я, вѣ́стникъ же му́дръ изба́витъ єго́.
18
Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння.
19
Нищету́ и безче́стіє отъе́млетъ наказа́ніє: храня́й же обличе́нія просла́вится.
19
Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
20
Жела́нія благочести́выхъ наслажда́ютъ ду́шу, дѣла́ же нечести́выхъ дале́че от ра́зума.
20
Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
21
Ходя́й съ прему́дрыми прему́дръ бу́детъ, ходя́й же съ безу́мными позна́нъ бу́детъ.
21
Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
22
Согрѣша́ющихъ пости́гнутъ зла́я, пра́ведныхъ же пости́гнутъ блага́я.
22
Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
23
Бла́гъ му́жъ наслѣ́дитъ сы́ны сыно́въ: сокро́вищствуєтся же пра́веднымъ бога́тство нечести́выхъ.
23
Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
24
Пра́ведніи насладя́тся въ бога́тствѣ лѣ́та мно́га: непра́ведніи же поги́бнутъ вско́рѣ.
24
Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
25
И́же щади́тъ же́злъ [сво́й], ненави́дитъ сы́на своєго́: любя́й же наказу́єтъ прилѣ́жно.
25
Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
26
Пра́ведный яды́й насыща́єтъ ду́шу свою́: ду́шы же нечести́выхъ ску́дны.
26
Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.