Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Му́дрыя жены́ созда́ша до́мы: безу́мная же раскопа́ рука́ма свои́ма.
1
Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2
Ходя́й пра́во бои́тся Го́спода: развраща́яй же пути́ своя́ обезче́стится.
2
Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
3
Изъ у́стъ безу́мныхъ же́злъ досажде́нія: устнѣ́ же му́дрыхъ храня́тъ я́.
3
У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
4
Идѣ́же нѣ́сть воло́въ, я́сли чи́сты: а идѣ́же жи́та мно́га, я́вна волу́ крѣ́пость.
4
Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
5
Свидѣ́тель вѣ́ренъ не лже́тъ: разжиза́єтъ же ло́жная свидѣ́тель непра́веденъ.
5
Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
6
Взы́щеши прему́дрости у злы́хъ, и не обря́щеши: чу́вство же у му́дрыхъ удо́бно.
6
Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
7
Вся́ проти́вна [су́ть] му́жеви безу́мну: ору́жіє же чу́вствія устнѣ́ прему́дры.
7
Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
8
Прему́дрость кова́рныхъ уразумѣ́єтъ пути́ и́хъ: бу́йство же безу́мныхъ въ заблужде́ніи.
8
Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
9
До́мове беззако́нныхъ тре́буютъ очище́нія, до́мове же пра́ведныхъ прія́тни.
9
Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
10
Се́рдце му́жа чу́вственно печа́ль души́ єго́: єгда́ же весели́тся, не примѣша́єтся досажде́нію.
10
Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
11
До́мове нечести́выхъ исче́знутъ, селе́нія же пра́во творя́щихъ пребу́дутъ.
11
Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
12
Є́сть пу́ть, и́же мни́тся человѣ́комъ пра́въ бы́ти, послѣ́дняя же єго́ прихо́дятъ во дно́ а́да.
12
Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
13
Ко весе́ліємъ не примѣшава́єтся печа́ль: послѣ́дняя же ра́дости въ пла́чь прихо́дятъ.
13
І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
14
Путі́й свои́хъ насы́тится дерзосе́рдый, от размышле́ній же свои́хъ му́жъ бла́гъ.
14
Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
15
Незло́бивый вѣ́ру є́млетъ вся́кому словеси́, кова́рный же прихо́дитъ въ раска́яніє.
15
Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
16
Прему́дръ убоя́вся уклони́тся от зла́, безу́мный же на себе́ надѣ́явся смѣшава́єтся со беззако́ннымъ.
16
Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17
Остроя́ростный безъ совѣ́та твори́тъ, му́жъ же му́дрый мно́гая терпи́тъ.
17
Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
18
Раздѣля́ютъ безу́мніи зло́бу, кова́рніи же удержа́тъ чу́вство.
18
Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
19
Попо́лзнутся злі́и предъ благи́ми, и нечести́віи послу́жатъ предъ две́рьми пра́ведныхъ.
19
Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
20
Дру́зіє возненави́дятъ друго́въ убо́гихъ: дру́зіє же бога́тыхъ мно́зи.
20
Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
21
Безче́стяй убо́гія согрѣша́єтъ, ми́луяй же ни́щыя блаже́нъ.
21
Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
22
Заблужда́ющіи [непра́ведницы] дѣ́лаютъ зла́я, ми́лость же и и́стину дѣ́лаютъ благі́и. Не вѣ́дятъ ми́лости и вѣ́ры дѣ́лателіє злы́хъ: ми́лостыни же и вѣ́ры у дѣ́лателей благи́хъ.
22
Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
23
Во вся́цѣмъ пеку́щемся є́сть изоби́ліє: любосла́стный же и безпеча́льный въ ску́дости бу́детъ.
23
Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
24
Вѣне́цъ прему́дрыхъ бога́тство и́хъ, житіє́ же безу́мныхъ зло́.
24
Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
25
Изба́витъ от злы́хъ ду́шу свидѣ́тель вѣ́ренъ, разжиза́єтъ же лжи́вая ле́стный.
25
Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
26
Во стра́сѣ Госпо́дни упова́ніє крѣ́пости, ча́домъ же свои́мъ оста́витъ утвержде́ніє [ми́ра].
26
У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
27
Стра́хъ Госпо́день исто́чникъ жи́зни, твори́тъ же укланя́тися от сѣ́ти сме́ртныя.
27
Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
28
Во мно́зѣ язы́цѣ сла́ва царю́: во оскудѣ́ніи же лю́дстѣ сокруше́ніє си́льному.
28
У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
29
Долготерпѣли́въ му́жъ мно́гъ въ ра́зумѣ, малоду́шный же крѣ́пко безу́менъ.
29
У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
30
Кро́ткій му́жъ се́рдцу вра́чь: мо́ль же косте́мъ се́рдце чу́вственно.
30
Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
31
Оклевета́яй убо́гаго раздража́єтъ сотво́ршаго и́, почита́яй же єго́ ми́луєтъ ни́щаго.
31
Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
32
Во зло́бѣ своє́й отри́нется нечести́вый: надѣ́яйжеся на Го́спода свои́мъ преподо́біємъ пра́веденъ.
32
За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
33
Въ се́рдцы бла́зѣ му́жа почі́єтъ прему́дрость, въ се́рдцы же безу́мныхъ не познава́єтся.
33
Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
34
Пра́вда возвыша́єтъ язы́къ: умаля́ютъ же племена́ грѣси́.
34
Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
35
Прія́тенъ царе́ви слуга́ разу́мный, свои́мъ же благообраще́ніємъ отъе́млетъ безче́стіє.
35
Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.