Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Человѣ́ку предложе́ніє се́рдца: и от Го́спода отвѣ́тъ язы́ка.
1
Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика.
2
Вся́ дѣла́ смире́ннаго явле́нна предъ Бо́гомъ, и укрѣпля́яй ду́хи Госпо́дь.
2
Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
3
Прибли́жи ко Го́споду дѣла́ твоя́, и утвердя́тся помышле́нія твоя́.
3
Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться.
4
Вся́ содѣ́ла Госпо́дь себе́ ра́ди: нечести́віи же въ де́нь зо́лъ поги́бнутъ.
4
Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди.
5
Нечи́стъ предъ Бо́гомъ вся́къ высокосе́рдый: въ ру́ку же ру́цѣ влага́яй непра́ведно не обезвини́тся. Нача́ло пути́ бла́га, є́же твори́ти пра́ведная, прія́тна же предъ Бо́гомъ па́че, не́жели жре́ти же́ртвы. Ища́й Го́спода обря́щетъ ра́зумъ со пра́вдою: пра́вѣ же и́щущіи єго́ обря́щутъ ми́ръ.
5
Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.]
9
Вся́ дѣла́ Госпо́дня со пра́вдою: храни́тся же нечести́вый на де́нь зо́лъ.
6
Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла.
10
Проро́чество во устнѣ́хъ царе́выхъ, въ суди́щи же не погрѣша́тъ уста́ єго́.
7
Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею.
11
Превѣ́са мѣ́рила пра́вда у Го́спода: дѣла́ же єго́ мѣ́рила пра́ведная.
8
Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою.
12
Ме́рзость царе́ви творя́й зла́я: со пра́вдою бо уготовля́єтся престо́лъ нача́лства.
9
Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її.
13
Прія́тны царю́ устнѣ́ пра́ведны, словеса́ же пра́вая лю́битъ Госпо́дь.
10
У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді.
14
Я́рость царе́ва вѣ́стникъ сме́рти: му́жъ же прему́дръ утоли́тъ єго́.
11
Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі.
15
Во свѣ́тѣ жи́зни сы́нъ царе́въ: прія́тніи же єму́ я́ко о́блакъ по́зденъ.
12
Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл.
16
Угнѣжде́нія прему́дрости избра́ннѣє зла́та: вселе́нія же ра́зума дража́йши сребра́.
13
Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить.
17
Путіє́ жи́зни укланя́ются от злы́хъ: долгота́ же житія́ путіє́ пра́ведни. Пріє́мляй наказа́ніє во благи́хъ бу́детъ, храня́й же обличе́нія умудри́тся. И́же храни́тъ своя́ пути́, соблюда́єтъ свою́ ду́шу: любя́й же живо́тъ сво́й щади́тъ своя́ уста́.
14
Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його.
18
Пре́жде сокруше́нія предваря́єтъ досажде́ніє, пре́жде же паде́нія злопомышле́ніє.
15
У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем.
19
Лу́чше кроткоду́шенъ со смире́ніємъ, не́жели и́же раздѣля́єтъ коры́сти съ досади́тельми.
16
Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло.
20
Разу́мный въ ве́щехъ обрѣта́тель благи́хъ, надѣ́яйся же на Го́спода блаже́нъ.
17
Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою.
21
Прему́дрыя и разу́мныя злы́ми нари́чутъ, сла́дціи же въ словеси́ мно́жає услы́шани бу́дутъ.
18
Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість.
22
Исто́чникъ живо́тенъ ра́зумъ стяжа́вшымъ, наказа́ніє же безу́мныхъ зло́.
19
Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими.
23
Се́рдце прему́драго уразумѣ́єтъ я́же от свои́хъ єму́ у́стъ, во устна́хъ же но́ситъ ра́зумъ.
20
Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний.
24
Со́тове медо́вніи словеса́ до́брая, сла́дость же и́хъ исцѣле́ніє души́.
21
Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання.
25
Су́ть путіє́ мня́щіися пра́ви бы́ти му́жу, оба́че послѣ́дняя и́хъ зря́тъ во дно́ а́дово.
22
Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота.
26
Му́жъ въ трудѣ́хъ тружда́єтся себѣ́ и изнужда́єтъ поги́бель свою́: стропти́вый во свои́хъ уста́хъ но́ситъ поги́бель.
23
Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його.
27
Му́жъ безу́менъ копа́єтъ себѣ́ зла́я и во устна́хъ свои́хъ сокро́вищствуєтъ о́гнь.
24
Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.
28
Му́жъ стропти́вый разсыла́єтъ зла́я, и свѣти́лникъ льсти́ вжига́єтъ злы́мъ, и разлуча́єтъ дру́ги.
25
Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті.
29
Му́жъ законопресту́пенъ прельща́єтъ дру́ги и отво́дитъ и́хъ въ пути́ не бла́ги.
26
Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його.
30
Утвержда́яй о́чи свои́ мы́слитъ развраще́нная, грызы́й же устнѣ́ свои́ опредѣля́єтъ вся́ зла́я: се́й пе́щь є́сть зло́бы.
27
Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий.
31
Вѣне́цъ хвалы́ ста́рость, на путе́хъ же пра́вды обрѣта́єтся.
28
Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів.
32
Лу́чше му́жъ долготерпѣли́въ па́че крѣ́пкаго, [и му́жъ ра́зумъ имѣ́яй па́че земледѣ́лца вели́каго:] удержава́яй же гнѣ́въ па́че взе́млющаго гра́дъ.
29
Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру;
33
Въ нѣ́дра вхо́дятъ вся́ непра́веднымъ: от Го́спода же вся́ пра́ведная.
30
прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби].