Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 22
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
Лу́чше и́мя до́броє, не́же бога́тство мно́го, па́че же сребра́ и зла́та благода́ть блага́я.
1
Добре ім’я краще за велике багатство, і добра слава краща за срібло і золото.
2
Бога́тъ и ни́щь срѣто́ста дру́гъ дру́га, обои́хъ же Госпо́дь сотвори́.
2
Багатий і бідний зустрічаються один з одним: того й іншого створив Господь.
Розсудливий бачить біду, і ховається; а недосвідчені йдуть уперед, і караються.
4
Ро́дъ прему́дрости стра́хъ Госпо́день, и бога́тство и сла́ва и живо́тъ.
4
За смиренням іде страх Господній, багатство і слава і життя.
5
Волчцы́ и сѣ́ти на путе́хъ стро́потныхъ, храня́й же свою́ ду́шу избѣжи́тъ и́хъ.
5
Терня і сіті на шляху підступного; хто береже душу свою, віддалися від них.
7
Бога́тіи убо́гими и́мутъ облада́ти, и раби́ свои́мъ господе́мъ взаи́мъ даду́тъ.
6
Напоум юнака на початку путі його: він не ухилиться від неї, коли і постаріє.
8
Сѣ́явый зла́я по́жнетъ зла́я, я́зву же дѣ́лъ свои́хъ соверши́тъ. Му́жа ти́ха и дая́теля лю́битъ Госпо́дь, суєту́ же дѣ́лъ єго́ сконча́єтъ.
7
Багатий панує над бідним, і боржник робиться рабом позикодавця.
9
Ми́луяй ни́щаго са́мъ препита́єтся: от свои́хъ бо хлѣ́бовъ даде́ убо́гому. Побѣ́ду и че́сть устроя́єтъ дая́й да́ры, оба́че ду́шу погубля́єтъ стяжа́вшихъ.
8
Хто сіє неправду, пожне біду, і тростини гніву його не стане. [Людину, яка доброхітно дає, любить Бог, і нестачу діл її поповнить.]
10
Изжени́ от со́нмища губи́теля, и изы́детъ съ ни́мъ прѣ́ніє: єгда́ бо ся́детъ въ со́нмищи, всѣ́хъ безче́ститъ.
9
Милосердий буде благословлятися, тому що дає бідному від хліба свого. [Перемогу і честь здобуває той, хто дає дари, і навіть оволодіває душею тих, що одержують їх.]
Хто любить чистоту серця, у того приємність на вустах, тому цар — друг.
13
Вины́ и́щетъ и глаго́летъ лѣни́вый: ле́въ на стезя́хъ, на путе́хъ же разбо́йницы.
12
Очі Господа охороняють знання, а слова законопорушника Він відкидає.
14
Я́ма глубока́ уста́ законопресту́пныхъ: возненави́дѣный же от Го́спода впаде́тся въ ню́. Су́ть путіє́ злі́и предъ му́жемъ, и не лю́битъ возврати́тися от ни́хъ: возврати́тися же подоба́єтъ от пути́ стро́потна и зла́го.
13
Лінивець говорить: «лев на вулиці! посередині площі уб’ють мене!»
15
Безу́міє ви́ситъ на се́рдцы ю́наго: же́злъ же и наказа́ніє дале́че [отго́нитъ] от него́.
14
Глибока прірва — вуста блудниць: на кого прогнівається Господь, той упаде туди.
16
Оби́дяй убо́гаго мно́гая себѣ́ зла́ твори́тъ, дає́тъ же бога́тому во оскудѣ́ніє [себѣ́].
15
Глупота прив’язалася до серця юнака, але виправна різка віддалить її від нього.
17
Ко словесе́мъ му́дрыхъ прилага́й твоє́ у́хо, и услы́ши моя́ словеса́: своє́ же се́рдце утверди́ [къ ни́мъ], да разумѣ́єши, я́ко добра́ су́ть.
16
Хто кривдить бідного, щоб примножити своє багатство, і хто дає багатому, той зубожіє.
18
И а́ще вложи́ши я́ въ се́рдце твоє́, возвеселя́тъ тебе́ ку́пно во твои́хъ устнѣ́хъ.
17
Прихили вухо твоє, і слухай слова мудрих, і серце твоє зверни до мого знання;
19
Да бу́детъ ти́ на Го́спода наде́жда, и пока́жетъ ти́ пу́ть сво́й.
18
тому що утіхою буде, якщо ти будеш зберігати їх у серці твоєму, і вони будуть також на вустах твоїх.
20
Ты́ же напиши́ я́ себѣ́ три́жды, на совѣ́тъ и смы́слъ и ра́зумъ, на широтѣ́ се́рдца твоєго́:
19
Щоб уповання твоє було на Господа, я вчу тебе і сьогодні, і ти пам’ятай.
21
учу́ бо тя́ и́стинному словеси́, и ра́зума блага́го слу́шати на отвѣ́ты словесе́мъ и́стиннымъ предлага́ємымъ тебѣ́.
20
Чи не писав я тобі тричі в порадах і наставляннях,
22
Не наси́лствуй ни́щаго, зане́ убо́гъ є́сть, и не досажда́й немощно́му во вратѣ́хъ:
21
щоб навчити тебе точних слів істини, щоб ти міг передавати слова істини тим, хто посилає тебе?
23
Госпо́дь бо и́мать суди́ти єго́ су́дъ, и изба́виши твою́ безбѣ́дную ду́шу.
22
Не будь грабіжником бідного, тому що він бідний, і не утискуй нещасного біля воріт,
24
Не быва́й дру́гъ му́жу гнѣвли́ву и со дру́гомъ жестокосе́рдымъ не соводворя́йся:
23
тому що Господь вступиться у справу їх і візьме душу у грабіжників їхніх.
25
да не когда́ научи́шися путе́мъ єго́ и пріи́меши тене́та души́ твоє́й.
24
Не дружися з гнівливим і не спілкуйся з людиною запальною,
26
Не вдава́йся въ поруче́ніє, стыдя́ся лица́:
25
щоб не навчитися шляхів її і не накинути петлі на душу свою.
27
єгда́ бо не бу́деши имѣ́ти чи́мъ искупи́тися, во́змутъ посте́лю, я́же подъ ре́бры твои́ми.
26
Не будь з тих, які дають руки і ручаються за борги:
28
Не прелага́й предѣ́лъ вѣ́чныхъ, я́же положи́ша отцы́ твои́.
27
якщо тобі нема чим заплатити, то для чого доводити себе, щоб узяли постіль твою з-під тебе?
29
Прозри́телну человѣ́ку и о́строму въ дѣ́лѣхъ свои́хъ предъ царьми́ подоба́єтъ стоя́ти, и не стоя́ти предъ мужми́ просты́ми.
28
Не пересувай межі давньої, яку провели батьки твої.