Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
А́ще ся́деши вечеря́ти на трапе́зѣ си́льнаго, разу́мно разумѣва́й предлага́ємая тебѣ́,
1
Коли сядеш споживати їжу з володарем, то ретельно спостерігай, що перед тобою,
2
и налага́й ру́ку твою́, вѣ́дый, я́ко сицева́я тебѣ́ подоба́єтъ угото́вити:
2
і постав перешкоду в гортані твоїй, якщо ти жадібний.
3
а́ще же несы́тнѣйшій єси́, не жела́й бра́шенъ єго́: сія́ бо и́мутъ живо́тъ ло́женъ.
3
Не захоплюйся ласими стравами його; це — оманна їжа.
4
Не распростира́йся убо́гъ сы́й съ бога́тымъ, твоє́ю же мы́слію удаля́йся.
4
Не піклуйся про те, щоб нажити багатство; залиш такі думки твої.
5
А́ще устреми́ши на него́ о́ко твоє́, никогда́же яви́тся: содѣ́ланы бо су́ть єму́ кри́ла я́ко орлу́, и обраща́єтся въ до́мъ настоя́теля своєго́.
5
Спрямуєш очі твої на нього, і — його вже немає; тому що воно зробить собі крила і, як орел, полетить до неба.
6
Не вечеря́й съ му́жемъ зави́стливымъ, ниже́ похо́щеши пи́щей єго́:
6
Не споживай їжі у людини заздрісної і не захоплюйся ласими стравами її;
7
и́мже бо о́бразомъ а́ще кто́ поглоти́тъ власы́, си́це я́стъ и піє́тъ: ниже́ къ себѣ́ да введе́ши єго́ и снѣ́си хлѣ́бъ тво́й съ ни́мъ:
7
тому що, які думки у душі її, така й вона; «їж і пий», говорить вона тобі, а серце її не з тобою.
8
изблює́тъ бо єго́ и оскверни́тъ словеса́ твоя́ до́брая.
8
Шматок, який ти з’їв, виблюєш, і добрі слова твої ти витратиш даремно.
9
Во у́шію безу́мнаго ничто́же глаго́ли, да не когда́ поруга́єтъ разу́мная словеса́ твоя́.
9
У вуха нерозумного не говори, тому що він знехтує розумні слова твої.
10
Не прелага́й предѣ́лъ вѣ́чныхъ и въ стяжа́ніє сиро́тъ не вни́ди:
10
Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь,
11
избавля́яй бо и́хъ Госпо́дь крѣ́покъ є́сть и разсу́дитъ су́дъ и́хъ съ тобо́ю.
11
тому що Захисник їх сильний; Він вступиться у справу їх з тобою.
12
Да́ждь въ наказа́ніє се́рдце твоє́, ушеса́ же твоя́ угото́вай словесе́мъ чу́вственнымъ.
12
Прихили серце твоє до навчання і вуха твої — до розумних слів.
13
Не престава́й младе́нца нака́зовати: а́ще бо жезло́мъ біє́ши єго́, не у́мретъ [от него́]:
13
Не залишай юнака без покарання: якщо покараєш його різкою, він не помре;
14
ты́ бо побіє́ши єго́ жезло́мъ, ду́шу же єго́ изба́виши от сме́рти.
14
ти покараєш його різкою і спасеш душу його від пекла.
15
Сы́не, а́ще прему́дро бу́детъ се́рдце твоє́, возвесели́ши и моє́ се́рдце,
15
Сину мій! якщо серце твоє буде мудре, то порадіє і моє серце;
16
и пребу́дутъ въ словесѣ́хъ твои́ устнѣ́ къ мои́мъ устна́мъ, а́ще пра́ва бу́дутъ.
16
і нутрощі мої будуть радіти, коли вуста твої будуть говорити справедливе.
17
Да не ревну́єтъ се́рдце твоє́ грѣ́шникомъ, но въ стра́сѣ Госпо́дни бу́ди ве́сь де́нь:
17
Нехай не заздрить серце твоє грішникам, але нехай перебуває воно в усі дні у страху Господньому;
18
а́ще бо соблюде́ши я́, бу́дутъ ти́ вну́цы, и упова́ніє твоє́ не отсту́питъ.
18
тому що є майбутнє, і надія твоя не втрачена.
19
Слу́шай, сы́не, и прему́дръ быва́й и исправля́й мы́сли твоєго́ се́рдца:
19
Слухай, сину мій, і будь мудрий, і направляй серце твоє на пряму путь.
20
не бу́ди вінопі́йца, ниже́ прилага́йся къ сложе́ніємъ и купова́ніємъ мя́съ:
20
Не будь між тими, хто упивається вином, між тими, хто пересичується м’ясом:
21
вся́къ бо пія́ница и блудни́къ обнища́єтъ, и облече́тся въ раздра́нная и въ ру́бища вся́къ сонли́вый.
21
тому що п’яниця і той, хто пересичується, зубожіють, і сонливість одягне в руб’я.
22
Слу́шай, сы́не, отца́ роди́вшаго тя́, и не презира́й, єгда́ состарѣ́єтся ма́ти твоя́.
22
Слухайся батька твого: він породив тебе; і не зневажай матері твоєї, коли вона і постаріє.
23
И́стину стяжи́ и не отри́ни му́дрости и уче́нія и ра́зума.
23
Купи істину і не продавай мудрости і вчення і розуму.
24
До́брѣ воспитова́єтъ оте́цъ пра́веденъ, о сы́нѣ же прему́дрѣмъ весели́тся душа́ єго́.
24
Торжествує батько праведника, і хто породив мудрого, радіє за нього.
25
Да весели́тся оте́цъ и ма́ти о тебѣ́, и да ра́дуєтся ро́ждшая тя́.
25
Нехай веселиться батько твій і нехай торжествує мати твоя, що народила тебе.
26
Да́ждь ми́, сы́не, твоє́ се́рдце, о́чи же твои́ моя́ пути́ да соблюда́ютъ.
26
Сину мій! віддай серце твоє мені, і очі твої нехай спостерігають за путями моїми,
27
Сосу́дъ бо сокруше́нъ чужді́й до́мъ, и студене́цъ тѣ́сенъ чужді́й:
27
тому що блудниця — глибока прірва, і чужа дружина — вузький колодязь;
28
се́й бо вско́рѣ поги́бнетъ, и вся́кій законопресту́пникъ потреби́тся.
28
вона, як розбійник, сидить у засідці і множить між людьми законопорушників.
29
Кому́ го́ре? кому́ молва́? кому́ су́дове? кому́ го́рести и сва́ры? кому́ сокруше́нія вотще́? кому́ си́ни о́чи?
29
У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі?
30
Не пребыва́ющымъ ли въ вінѣ́? и не назира́ющымъ ли, гдѣ́ пи́рове быва́ютъ?
30
У тих, які довго сидять за вином, які приходять шукати вина приправленого.
31
Не упива́йтеся віно́мъ, но бесѣ́дуйте ко человѣ́комъ пра́веднымъ, и бесѣ́дуйте во прохо́дѣхъ: а́ще бо на ча́шы и сткля́ницы вда́си о́чи твои́, послѣди́ и́маши ходи́ти нажа́йшій бѣли́лнаго дре́ва:
31
Не дивися на вино, як воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно світиться рівно:
32
послѣди́ же я́ко от змі́а уя́звенъ простре́тся, и я́коже от кера́ста разлива́єтся єму́ я́дъ.
32
згодом, як змій, воно вкусить, і вжалить, як аспид;
33
О́чи твои́ єгда́ у́зрятъ [жену́] чужду́ю, уста́ твоя́ тогда́ возглаго́лютъ стро́потная:
33
очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє заговорить про розпусне,
34
и возля́жеши я́ко въ се́рдцы мо́ря и я́коже ко́рмчій во мно́зѣ волне́ніи.
34
і ти будеш, як той, що спить серед моря, і як той, що спить на верхівці щогли.
35
Рече́ши же: би́ша мя́, и не поболѣ́хъ, и поруга́шася ми́, а́зъ же не разумѣ́хъ: когда́ у́тро бу́детъ, да ше́дъ взыщу́, съ ни́миже сни́дуся?
35
[І скажеш:] «били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того самого».