Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
А́ще ся́деши вечеря́ти на трапе́зѣ си́льнаго, разу́мно разумѣва́й предлага́ємая тебѣ́,
1
ΕΑΝ καθίσῃς δειπνεῖν ἐπὶ τραπέζης δυναστῶν, νοητῶς νόει τὰ παρατιθέμενά σοι
2
и налага́й ру́ку твою́, вѣ́дый, я́ко сицева́я тебѣ́ подоба́єтъ угото́вити:
2
καὶ ἐπίβαλλε τὴν χεῖρά σου, εἰδὼς ὅτι τοιαῦτά σε δεῖ παρασκευάσαι· εἰ δὲ ἀπληστότερος εἶ,
3
а́ще же несы́тнѣйшій єси́, не жела́й бра́шенъ єго́: сія́ бо и́мутъ живо́тъ ло́женъ.
3
μὴ ἐπιθύμει τῶν ἐδεσμάτων αὐτοῦ, ταῦτα γὰρ ἔχεται ζωῆς ψευδοῦς.
4
Не распростира́йся убо́гъ сы́й съ бога́тымъ, твоє́ю же мы́слію удаля́йся.
4
μὴ παρεκτείνου πένης ὢν πλουσίῳ, τῇ δὲ σῇ ἐννοίᾳ ἀπόσχου.
5
А́ще устреми́ши на него́ о́ко твоє́, никогда́же яви́тся: содѣ́ланы бо су́ть єму́ кри́ла я́ко орлу́, и обраща́єтся въ до́мъ настоя́теля своєго́.
5
ἐὰν ἐπιστήσῃς τὸ σὸν ὄμμα πρὸς αὐτόν, οὐδαμοῦ φανεῖται· κατεσκεύασται γὰρ αὐτῷ πτέρυγες ὥσπερ ἀετοῦ, καὶ ὑποστρέφει εἰς τὸν οἶκον τοῦ προεστηκότος αὐτοῦ.
6
Не вечеря́й съ му́жемъ зави́стливымъ, ниже́ похо́щеши пи́щей єго́:
6
μὴ συνδείπνει ἀνδρὶ βασκάνῳ, μηδὲ ἐπιθύμει τῶν βρωμάτων αὐτοῦ·
7
и́мже бо о́бразомъ а́ще кто́ поглоти́тъ власы́, си́це я́стъ и піє́тъ: ниже́ къ себѣ́ да введе́ши єго́ и снѣ́си хлѣ́бъ тво́й съ ни́мъ:
7
ὃν τρόπον γὰρ εἴ τις καταπίοι τρίχα, οὕτως ἐσθίει καὶ πίνει.
8
изблює́тъ бо єго́ и оскверни́тъ словеса́ твоя́ до́брая.
8
μηδὲ πρός σε εἰσαγάγῃς αὐτὸν καὶ φάγῃς τὸν ψωμόν σου μετ᾿ αὐτοῦ· ἐξεμέσει γὰρ αὐτὸν καὶ λυμανεῖται τοὺς λόγους σου τοὺς καλούς.
9
Во у́шію безу́мнаго ничто́же глаго́ли, да не когда́ поруга́єтъ разу́мная словеса́ твоя́.
9
εἰς ὦτα ἄφρονος μηδὲν λέγε, μήποτε μυκτηρίσῃ τοὺς συνετοὺς λόγους σου.
10
Не прелага́й предѣ́лъ вѣ́чныхъ и въ стяжа́ніє сиро́тъ не вни́ди:
10
μὴ μεταθῇς ὅρια αἰώνια, εἰς δὲ κτῆμα ὀρφανῶν μὴ εἰσέλθῃς·
11
избавля́яй бо и́хъ Госпо́дь крѣ́покъ є́сть и разсу́дитъ су́дъ и́хъ съ тобо́ю.
11
ὁ γὰρ λυτρούμενος αὐτοὺς Κύριος κραταιός ἐστι καὶ κρινεῖ τὴν κρίσιν αὐτῶν μετὰ σοῦ.
12
Да́ждь въ наказа́ніє се́рдце твоє́, ушеса́ же твоя́ угото́вай словесе́мъ чу́вственнымъ.
12
δὸς εἰς παιδείαν τὴν καρδίαν σου, τὰ δὲ ὦτά σου ἑτοίμασον λόγοις αἰσθήσεως.
13
Не престава́й младе́нца нака́зовати: а́ще бо жезло́мъ біє́ши єго́, не у́мретъ [от него́]:
13
μὴ ἀπόσχῃ νήπιον παιδεύειν, ὅτι ἐὰν πατάξῃς αὐτὸν ράβδῳ, οὐ μὴ ἀποθάνῃ·
14
ты́ бо побіє́ши єго́ жезло́мъ, ду́шу же єго́ изба́виши от сме́рти.
14
σὺ μὲν γὰρ πατάξεις αὐτὸν ράβδῳ, τὴν δὲ ψυχὴν αὐτοῦ ἐκ θανάτου ρύσῃ.
15
Сы́не, а́ще прему́дро бу́детъ се́рдце твоє́, возвесели́ши и моє́ се́рдце,
15
υἱέ, ἐὰν σοφὴ γένηταί σου ἡ καρδία, εὐφρανεῖς καὶ τὴν ἐμὴν καρδίαν,
16
и пребу́дутъ въ словесѣ́хъ твои́ устнѣ́ къ мои́мъ устна́мъ, а́ще пра́ва бу́дутъ.
16
καὶ ἐνδιατρίψει λόγοις τὰ σὰ χείλη πρὸς τὰ ἐμὰ χείλη, ἐὰν ὀρθὰ ὦσι.
17
Да не ревну́єтъ се́рдце твоє́ грѣ́шникомъ, но въ стра́сѣ Госпо́дни бу́ди ве́сь де́нь:
17
μὴ ζηλούτω ἡ καρδία σου ἁμαρτωλούς, ἀλλὰ ἐν φόβῳ Κυρίου ἴσθι ὅλην τὴν ἡμέραν·
18
а́ще бо соблюде́ши я́, бу́дутъ ти́ вну́цы, и упова́ніє твоє́ не отсту́питъ.
18
ἐὰν γὰρ τηρήσῃς αὐτά, ἔσται σοι ἔκγονα, ἡ δὲ ἐλπίς σου οὐκ ἀποστήσεται.
19
Слу́шай, сы́не, и прему́дръ быва́й и исправля́й мы́сли твоєго́ се́рдца:
19
ἄκουε, υἱέ, καὶ σοφὸς γίνου, καὶ κατεύθυνε ἐννοίας σῆς καρδίας·
20
не бу́ди вінопі́йца, ниже́ прилага́йся къ сложе́ніємъ и купова́ніємъ мя́съ:
20
μὴ ἴσθι οἰνοπότης, μηδὲ ἐκτείνου συμβουλαῖς κρεῶν τε ἀγορασμοῖς·
21
вся́къ бо пія́ница и блудни́къ обнища́єтъ, и облече́тся въ раздра́нная и въ ру́бища вся́къ сонли́вый.
21
πᾶς γὰρ μέθυσος καὶ πορνοκόπος πτωχεύσει, καὶ ἐνδύσεται διερρηγμένα καὶ ρακώδη πᾶς ὑπνώδης.
22
Слу́шай, сы́не, отца́ роди́вшаго тя́, и не презира́й, єгда́ состарѣ́єтся ма́ти твоя́.
22
ἄκουε, υἱέ, πατρὸς τοῦ γεννήσαντός σε καὶ μὴ καταφρόνει ὅτι γεγήρακέ σου ἡ μήτηρ.
23
И́стину стяжи́ и не отри́ни му́дрости и уче́нія и ра́зума.
23
ἀλήθειαν κτῆσαι καὶ μὴ ἀπώσῃ σοφίαν καὶ παιδείαν καὶ σύνεσιν.
24
До́брѣ воспитова́єтъ оте́цъ пра́веденъ, о сы́нѣ же прему́дрѣмъ весели́тся душа́ єго́.
24
καλῶς ἐκτρέφει πατὴρ δίκαιος, ἐπὶ δὲ υἱῷ σοφῷ εὐφραίνεται ἡ ψυχὴ αὐτοῦ.
25
Да весели́тся оте́цъ и ма́ти о тебѣ́, и да ра́дуєтся ро́ждшая тя́.
25
εὐφραινέσθω ὁ πατὴρ καὶ ἡ μήτηρ ἐπὶ σοί, καὶ χαιρέτω ἡ τεκοῦσά σε.
26
Да́ждь ми́, сы́не, твоє́ се́рдце, о́чи же твои́ моя́ пути́ да соблюда́ютъ.
26
δός μοι, υἱέ, σὴν καρδίαν, οἱ δὲ σοὶ ὀφθαλμοὶ ἐμὰς ὁδοὺς τηρείτωσαν·
27
Сосу́дъ бо сокруше́нъ чужді́й до́мъ, и студене́цъ тѣ́сенъ чужді́й:
27
πίθος γὰρ τετρημένος ἐστὶν ἀλλότριος οἶκος, καὶ φρέαρ στενὸν ἀλλότριον·
28
се́й бо вско́рѣ поги́бнетъ, и вся́кій законопресту́пникъ потреби́тся.
28
οὗτος γὰρ συντόμως ἀπολεῖται, καὶ πᾶς παράνομος ἀναλωθήσεται.
29
Кому́ го́ре? кому́ молва́? кому́ су́дове? кому́ го́рести и сва́ры? кому́ сокруше́нія вотще́? кому́ си́ни о́чи?
29
τίνι οὐαί; τίνι θόρυβος; τίνι κρίσεις; τίνι δὲ ἀηδίαι καὶ λέσχαι; τίνι συντρίμματα διακενῆς; τίνος πελιδνοὶ οἱ ὀφθαλμοί;
30
Не пребыва́ющымъ ли въ вінѣ́? и не назира́ющымъ ли, гдѣ́ пи́рове быва́ютъ?
30
οὐ τῶν ἐγχρονιζόντων ἐν οἴνοις; οὐ τῶν ἰχνευόντων ποῦ πότοι γίνονται;
31
Не упива́йтеся віно́мъ, но бесѣ́дуйте ко человѣ́комъ пра́веднымъ, и бесѣ́дуйте во прохо́дѣхъ: а́ще бо на ча́шы и сткля́ницы вда́си о́чи твои́, послѣди́ и́маши ходи́ти нажа́йшій бѣли́лнаго дре́ва:
31
μὴ μεθύσκεσθε ἐν οἴνοις, ἀλλὰ ὁμιλεῖτε ἀνθρώποις δικαίοις καὶ ὁμιλεῖτε ἐν περιπάτοις· ἐὰν γὰρ εἰς τὰς φιάλας καὶ τὰ ποτήρια δῷς τοὺς ὀφθαλμούς σου, ὕστερον περιπατήσεις γυμνότερος ὑπέρου.
32
послѣди́ же я́ко от змі́а уя́звенъ простре́тся, и я́коже от кера́ста разлива́єтся єму́ я́дъ.
32
τὸ δὲ ἔσχατον ὥσπερ ὑπὸ ὄφεως πεπληγὼς ἐκτείνεται, καὶ ὥσπερ ὑπὸ κεράστου διαχεῖται αὐτῷ ὁ ἰός.
33
О́чи твои́ єгда́ у́зрятъ [жену́] чужду́ю, уста́ твоя́ тогда́ возглаго́лютъ стро́потная:
33
οἱ ὀφθαλμοί σου ὅταν ἴδωσιν ἀλλοτρίαν, τὸ στόμα σου τότε λαλήσει σκολιά,
34
и возля́жеши я́ко въ се́рдцы мо́ря и я́коже ко́рмчій во мно́зѣ волне́ніи.
34
καὶ κατακείσῃ ὥσπερ ἐν καρδίᾳ θαλάσσης καὶ ὥσπερ κυβερνήτης ἐν πολλῷ κλύδωνι.
35
Рече́ши же: би́ша мя́, и не поболѣ́хъ, и поруга́шася ми́, а́зъ же не разумѣ́хъ: когда́ у́тро бу́детъ, да ше́дъ взыщу́, съ ни́миже сни́дуся?
35
ἐρεῖς δέ· τύπτουσί με καὶ οὐκ ἐπόνεσα, καὶ ἐνέπαιξάν μοι, ἐγὼ δὲ οὐκ ᾔδειν· πότε ὄρθρος ἔσται, ἵνα ἐλθὼν ζητήσω μεθ᾿ ὧν συνελεύσομαι;