Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сія́ при́тчи Соломо́ни бы́вшыя нерасположе́нны, я́же списа́ша дру́зіє єзекі́и царя́ Іуде́йска.
1
І це притчі Соломона, які зібрали люди Єзекії, царя Юдейського.
2
Сла́ва Бо́жія кры́єтъ сло́во, сла́ва же царе́ва почита́єтъ повелѣ́нія єго́.
2
Слава Божа — покривати таємницею справу, а слава царів — досліджувати справу.
3
Не́бо высоко́, земля́ же глубока́: се́рдце же царе́во необличи́телно.
3
Як небо у висоті й земля в глибині, так серце царів — недослідиме.
4
Ку́й неискуше́нноє сребро́, и очи́стится чи́сто все́.
4
Відокреми домішки від срібла, і вийде у срібника сосуд:
5
Убива́й нечести́выя от лица́ царе́ва, и испра́вится въ пра́вдѣ престо́лъ єго́.
5
віддали неправедного від царя, і престіл його утвердиться правдою.
6
Не горди́ся предъ лице́мъ царе́вымъ и на мѣ́стѣ си́льныхъ не ста́ни:
6
Не величайся перед лицем царя, і на місці великих не ставай;
7
лу́чше бо ти́ є́сть, єгда́ рече́тъ: взы́ди ко мнѣ́: не́жели смири́тися тебѣ́ предъ лице́мъ си́льнаго.
7
тому що краще, коли скажуть тобі: «йди сюди вище», ніж коли понизять тебе перед знатним, якого бачили очі твої.
8
Я́же ви́дѣста о́чи твои́, глаго́ли. Не впа́дай въ тя́жбу ско́ро, да не раска́єшися по́слѣжди, єгда́ тебѣ́ досади́тъ дру́гъ тво́й.
8
Не вступай поспішно в тяжбу: інакше що будеш робити після закінчення, коли суперник твій осоромить тебе?
9
Вступа́й вспя́ть, не неради́, да не поно́ситъ у́бо тебѣ́ дру́гъ:
9
Веди тяжбу із суперником твоїм, але таємниці іншого не відкривай,
10
сва́ра же твоя́ и вражда́ твоя́ не отсту́питъ, но бу́детъ ти́ ра́вна со сме́ртію. Благода́ть и любы́ свобожда́єтъ, въ ни́хже утверди́ себе́, да не въ поноше́ніи бу́деши, но сохрани́ пути́ твоя́ до́брѣ устро́єны.
10
щоб не докорив тобі той, хто почує це, і тоді нечестя твоє не відійде від тебе. [Любов і дружба звільняють: збережи їх для себе, щоб не зробитися тобі достойним ганьби; збережи путі твої благовпорядкованими.]
11
[Я́коже] я́блоко зла́то во усеря́зи сарді́йскаго ка́мене, си́це рещи́ сло́во при прили́чныхъ єму́.
11
Золоті яблука у срібних прозорих посудинах — слово, сказане пристойно.
12
И [я́коже] во усеря́зь златы́й сарді́йскій ка́мень многоцѣ́нный вя́жется, [си́це] сло́во прему́дро во у́хо благопослу́шно.
12
Золота серга і прикраса з чистого золота — мудрий викривач для уважного вуха.
13
Я́коже исхо́дище снѣ́га въ жа́тву зно́я по́льзуєтъ, та́ко вѣ́стникъ вѣ́ренъ посла́вшихъ єго́: ду́шы бо употребля́ющихъ єго́ по́льзуєтъ.
13
Що прохолода від снігу під час жнив, те вірний посланець для того, хто посилає його: він доставляє душі господаря свого відраду.
14
Я́коже вѣ́три и о́блацы и дожде́ве явля́ющіися, та́ко и хва́лящійся о дая́ніи ло́жнѣмъ.
14
Що хмари і вітри без дощу, те людина, яка хвалиться подарунками, яких не дає.
15
Въ долготерпѣ́ніи благополу́чіє царе́мъ: язы́къ же мя́кокъ сокруша́єтъ ко́сти.
15
Лагідністю схиляється до милости вельможа, і м’який язик переломлює кістки.
16
Ме́дъ обрѣ́тъ я́ждь умѣ́ренно, да не ка́ко пресыще́нъ изблює́ши.
16
Знайшов ти мед, — їж, скільки тобі потрібно, щоб не пересититися ним і не виблювати його.
17
Не учаща́й вноси́ти но́гу твою́ ко дру́гу твоєму́, да не когда́ насы́щься тебе́, возненави́дитъ тя́.
17
Не вчащай входити в дім друга твого, щоб ти не надокучив йому і він не зненавидів тебе.
18
Дреко́ль и ме́чь и стрѣла́ остра́, та́ко и му́жъ свидѣ́телствуяй на дру́га своєго́ свидѣ́телство ло́жноє.
18
Що молот і меч і гостра стріла, те людина, яка виголошує лжесвідчення проти ближнього свого.
19
Пу́ть зла́го и нога́ законопресту́пнаго поги́бнутъ въ де́нь зо́лъ.
19
Що зламаний зуб і розслаблена нога, те надія на ненадійну [людину] в день біди.
20
Я́коже о́цетъ неполе́зенъ вре́ду и ды́мъ очи́ма, та́ко припа́дшая стра́сть въ тѣлеси́ се́рдце оскорбля́єтъ. Я́коже мо́ліє въ ри́зѣ и че́рвіє въ дре́вѣ, та́ко печа́ль му́жу вреди́тъ се́рдце.
20
Що холодний день, для того, хто знімає із себе одяг, що оцет на рану, те той, хто співає пісень сумному серцю. [Як міль одягу і черва дереву, так печаль шкодить серцю людини.]
21
А́ще а́лчетъ вра́гъ тво́й, ухлѣ́би єго́: а́ще ли жа́ждетъ, напо́й єго́:
21
Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, напої його водою:
22
сіє́ бо творя́, у́гліє о́гненноє собира́єши на главу́ єго́, Госпо́дь же возда́стъ тебѣ́ блага́я.
22
тому що, [роблячи це,] ти збираєш палаюче вугілля на голову його, і Господь воздасть тобі.
23
Вѣ́тръ сѣ́верный воздвиза́єтъ о́блаки, лице́ же безсту́дно язы́къ раздража́єтъ.
23
Північний вітер приносить дощ, а таємна мова — незадоволені обличчя.
24
Лу́чше жи́ти во у́глѣ непокры́тѣмъ, не́же во хра́минѣ о́бщей со жено́ю клеветли́вою.
24
Краще жити в кутку на покрівлі, ніж із сварливою дружиною у просторому домі.
25
Я́коже вода́ студе́ная души́ жа́ждущей благопрія́тна, та́ко вѣ́сть блага́я от земли́ издале́ча.
25
Що холодна вода для виснаженої спрагою душі, те добра звістка з далекої країни.
26
Я́коже а́ще кто́ исто́чникъ загражда́єтъ и исхо́дище воды́ губи́тъ, та́ко не лѣ́по пра́веднику па́сти предъ нечести́вымъ.
26
Що збурене джерело й пошкоджена криниця, те праведник, що падає перед нечестивим.
27
Я́сти ме́дъ мно́го не добро́: почита́ти же подоба́єтъ словеса́ сла́вна.
27
Як недобре їсти багато меду, так домагатися слави не є слава.
28
Я́коже гра́дъ стѣна́ми разоре́нъ и не огражде́нъ, та́ко му́жъ творя́й что́ безъ совѣ́та.
28
Що місто зруйноване, без стін, те людина, що не володіє духом своїм.