Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Лу́чше му́жъ облича́яй, не́жели му́жъ жестоковы́йный: внеза́пу бо пали́му єму́, нѣ́сть исцѣле́нія.
1
Людина, яка, будучи викритою, озлоблює шию свою, раптово скрушиться, і не буде їй зцілення.
2
Похваля́ємымъ пра́веднымъ, возвеселя́тся лю́діє: нача́лствующымъ же нечести́вымъ, стеня́тъ му́жіє.
2
Коли примножуються праведники, веселиться народ, а коли панує нечестивий, народ стогне.
3
Му́жу лю́бящу прему́дрость, весели́тся оте́цъ єго́: а и́же пасе́тъ любодѣ́йцы, погуби́тъ бога́тство.
3
Чоловік, який любить мудрість, радує батька свого; а хто знається з блудницями, той марнує майно.
4
Ца́рь пра́веденъ возвыша́єтъ зе́млю, му́жъ же законопресту́пникъ раскопова́єтъ.
4
Цар правосуддям утверджує землю, а хто любить подарунки, розоряє її.
5
И́же уготовля́єтъ на лице́ своєму́ дру́гу мре́жу, облага́єтъ ю́ на своя́ но́ги.
5
Чоловік, який лестить другові своєму, розстелює сіті ногам його.
6
Согрѣша́ющему му́жу ве́лія сѣ́ть: пра́ведный же въ ра́дости и въ весе́ліи бу́детъ.
6
У гріху злої людини — тенета для неї, а праведник веселиться і радіє.
7
Умѣ́єтъ пра́ведный су́дъ твори́ти убо́гимъ, а нечести́вый не разумѣ́єтъ ра́зума, и убо́гому нѣ́сть ума́ разумѣва́ющаго.
7
Праведник ретельно вникає у позов бідних, а нечестивий не розглядає справи.
8
Му́жіє беззако́нніи сожго́ша гра́дъ, му́дріи же отврати́ша гнѣ́въ.
8
Люди розпусні обурюють місто, а мудрі втихомирюють заколот.
9
Му́жъ му́дръ су́дитъ язы́ки, му́жъ же злы́й гнѣ́ваяйся посмѣва́ємь быва́єтъ, а не устраша́єтъ.
9
Розумна людина, маючи суд з людиною дурною, чи сердиться, чи сміється, — не має спокою.
10
Му́жіє крове́й прича́стни возненави́дятъ преподо́бнаго, пра́віи же взы́щутъ ду́шу єго́.
10
Кровожерливі люди ненавидять непорочного, а праведні піклуються про його життя.
11
Ве́сь гнѣ́въ сво́й произно́ситъ безу́мный: прему́дрый же скрыва́єтъ по ча́сти.
11
Нерозумний весь гнів свій виливає, а мудрий стримує його.
12
Царю́ послу́шающу словесе́ непра́ведна, вси́, и́же подъ ни́мъ, законопресту́пницы.
12
Якщо правитель слухає неправдиві слова, то і всі службовці у нього нечестиві.
13
Заимода́вцу и должнику́, дру́гъ со дру́гомъ соше́дшымся, посѣще́ніє твори́тъ обѣ́ма Госпо́дь.
13
Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того й іншого дає Господь.
14
Царю́ во и́стинѣ судя́щему ни́щымъ, престо́лъ єго́ во свидѣ́телство устро́ится.
14
Якщо цар судить бідних за правдою, то престіл його назавжди утвердиться.
15
Я́звы и обличе́нія даю́тъ му́дрость: о́трокъ же заблужда́яй срамля́єтъ роди́тели своя́.
15
Різка і викриття дають мудрість; але отрок, залишений у нехтуванні, чинить сором своїй матері.
16
Мно́гимъ су́щымъ нечести́вымъ мно́зи грѣси́ быва́ютъ, пра́ведніи же, о́нымъ па́дающымъ, устраша́єми быва́ютъ.
16
При примноженні нечестивих збільшується беззаконня; але праведники побачать падіння їх.
17
Наказу́й сы́на твоєго́, и упоко́итъ тя́ и да́стъ лѣ́поту души́ твоє́й.
17
Карай сина твого, і він дасть тобі спокій, і принесе радість душі твоїй.
18
Не бу́детъ сказа́тель язы́ку законопресту́пну, храня́й же зако́нъ блаже́нъ.
18
Без одкровення з висоти народ неприборканий, а хто дотримується закону — блаженний.
19
Не нака́жется словесы́ ра́бъ же́стокъ: а́ще бо и уразумѣ́єтъ, но не послу́шаєтъ.
19
Словами не навчиться раб, тому що, хоча він розуміє їх, але не слухається.
20
А́ще уви́диши му́жа ско́ра въ словесѣ́хъ, разумѣ́й, я́ко упова́ніє и́мать па́че єго́ безу́мный.
20
Чи бачив ти чоловіка необачного у словах своїх? на нерозумного більше надії, ніж на нього.
21
И́же ласкосе́рдъ бу́детъ от дѣ́тства, порабо́тится, на послѣ́докъ же болѣ́зновати бу́детъ о се́мъ.
21
Якщо з дитинства виховувати раба у розкоші, то згодом він захоче бути сином.
22
Му́жъ гнѣвли́вый воздвиза́єтъ сва́ръ, му́жъ же я́рый открыва́єтъ грѣхи́.
22
Чоловік гнівливий заводить сварку, і запальний багато грішить.
23
Досажде́ніє му́жа смиря́єтъ, а смире́нныя утвержда́єтъ Госпо́дь въ сла́вѣ.
23
Гордість людини принижує її, а смиренний духом здобуває шану.
24
И́же сообща́єтся та́тю, ненави́дитъ своєя́ души́: а́ще же кля́тву предложе́нную слы́шавшіи не возвѣстя́тъ,
24
Хто ділиться зі злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не оголошує про те.
25
убоя́вшеся и постыдѣ́вшеся человѣ́ковъ, преткну́тся: надѣ́явыйся же на Го́спода возвесели́тся. Нече́стіє му́жу дає́тъ соблажне́ніє: упова́яй же на Влады́ку спасе́тся.
25
Острах перед людьми ставить тенета; а хто уповає на Господа, буде у безпеці.
26
Мно́зи угожда́ютъ ли́цамъ нача́лниковъ: от Го́спода же сбыва́єтся пра́вда му́жу.
26
Багато хто шукає прихильного лиця правителя, але доля людини — від Господа.
27
Ме́рзость пра́веднику му́жъ непра́веденъ: ме́рзость же законопресту́пному пу́ть правоведя́й.
27
Мерзота для праведників — людина неправедна, і мерзота для нечестивого — хто йде прямим шляхом.