Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 30
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
Українською (п. Філарета)
1
Сія́ глаго́летъ му́жъ вѣ́рующымъ богови, и почива́ю:
1
Слова Агура, сина Іакеєвого. Натхненні слова, які сказав цей чоловік Іфиїлу, Іфиїлу й Укалу:
2
безу́мнѣє бо є́смь от всѣ́хъ человѣ́къ, и ра́зума человѣ́ческаго нѣ́сть во мнѣ́:
2
справді, я більший невіглас, ніж будь-хто з людей, і розуму людського немає у мене,
3
Бо́гъ же научи́ мя прему́дрости, и ра́зумъ святы́хъ уразумѣ́хъ.
3
і не навчився я мудрости, і пізнання святих не маю.
Хто піднімався на небо і сходив? хто зібрав вітер у пригорщі свої? хто зав’язав воду в одяг? хто поставив усі межі землі? яке ім’я йому? і яке ім’я синові його? чи знаєш?
5
Вся́ бо словеса́ Бо́жія раздеже́на: защища́єтъ же са́мъ благоговѣ́ющихъ єму́.
5
Усяке слово Бога чисте; Він — щит тим, хто уповає на Нього.
6
Не приложи́ ко словесе́мъ єго́, да не обличи́тъ тя́, и ло́жь бу́деши.
6
Не додавай до слів Його, щоб Він не викрив тебе, і ти не виявився неправдомовцем.
7
Дво́є прошу́ у тебе́: не отими́ от мене́ благода́ти пре́жде уме́ртвія моєго́:
7
Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені, перше ніж я помру:
8
су́єтно сло́во и ло́жно дале́че от мене́ сотвори́, бога́тства же и нищеты́ не да́ждь ми́: устро́й же ми́ потре́бная и самодово́лная,
8
суєту і неправду віддали від мене, убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом,
9
да не насы́щься ло́жь бу́ду и реку́: кто́ мя ви́дитъ? или́ обнища́въ укра́ду и клену́ся и́менемъ Бо́жіимъ.
9
щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: «хто Господь?» і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно.
10
Не преда́ждь раба́ въ ру́цѣ господи́на, да не когда́ проклене́тъ тя́, и исче́знеши.
10
Не лихослов раба перед господарем його, щоб він не прокляв тебе, і ти не залишився винним.
11
Ча́до зло́ клене́тъ отца́ и ма́терь не благослови́тъ.
11
Є рід, який проклинає батька свого і не благословляє матері своєї.
12
Ча́до зло́ пра́ведна себе́ су́дитъ, исхо́да же своєго́ не измы́.
12
Є рід, який чистий в очах своїх, тоді як не омитий від нечистот своїх.
13
Ча́до зло́ высо́ки о́чи и́мать, вѣ́ждома же свои́ма возно́сится.
13
Є рід — о, які зарозумілі очі його, і як підняті вії його!
14
Ча́до зло́ ме́чь зу́бы [своя́] и́мать, и члено́вныя я́ко сѣ́чиво, є́же губи́ти и пояда́ти смире́нныя от земли́ и убо́гія и́хъ от человѣ́къ.
14
Є рід, у якого зуби — мечі, і щелепи — ножі, щоб пожирати бідних на землі й убогих між людьми.
15
Пія́вица имѣ́ три́ дще́ри, любо́вію возлю́блены, и три́ сія́ не насы́тишася єя́, и четве́ртая не удовли́ся рещи́: дово́лно [ми́ є́сть].
15
У ненаситності дві дочки: «давай, давай!» Ось три невситимих, і чотири, які не скажуть: «достатньо!»
16
А́дъ и по́хоть жены́, и земля́ ненапоє́ная водо́ю и вода́ и о́гнь не реку́тъ: довлѣ́єтъ.
16
Пекло й утроба безплідна, земля, що не насичується водою, і вогонь, що не говорить: «досить!»
17
О́ко руга́ющеєся отцу́ и досажда́ющеє ста́рости ма́терни, да исто́ргнутъ є́ вра́нове от де́брія и да снѣдя́тъ є́ птенцы́ о́рли.
17
Око, що насміхається з батька і нехтує покірністю до матері, виклюють ворони дольні, і пожеруть пташенята орлині!
18
Тріє́ ми су́ть невозмо́жная уразумѣ́ти, и четве́ртаго не вѣ́мъ:
18
Три речі незбагненні для мене, і чотирьох я не розумію:
19
слѣда́ орла́ паря́ща [по возду́ху] и пути́ змі́а [ползу́ща] по ка́мени, и стези́ корабля́ плову́ща по мо́рю и путі́й му́жа въ ю́ности [єго́].
19
путі орла на небі, путі змія на скелі, путі корабля серед моря і путі чоловіка до дівчини.