Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Моя́ словеса́ реко́шася от Бо́га, царе́во проро́чество, єго́же наказа́ ма́ти єго́:
1
Слова Лемуїла царя. Наставляння, які дала йому мати його:
2
что́, ча́до, (*соблюде́ши,) что́ рѣче́ніє Бо́жіє? перворо́дне, тебѣ́ глаго́лю, сы́не: что́, ча́до моєго́ чре́ва? что́, ча́до мои́хъ моли́твъ?
2
що, сину мій? що, сину утроби моєї? що, сину обітниць моїх?
3
Не да́ждь жена́мъ твоєго́ бога́тства и твоєго́ ума́ и житія́ въ послѣ́дній совѣ́тъ.
3
Не віддавай жінкам сил твоїх, ні шляхів твоїх згубницям царів.
4
Съ совѣ́томъ все́ твори́, съ совѣ́томъ пі́й віно́: си́льніи гнѣвли́ви су́ть, віна́ да не пію́тъ,
4
Не царям, Лемуїле, не царям пити вино, і не князям — сикеру,
5
да напи́вшеся не забу́дутъ му́дрости и пра́во суди́ти немощны́мъ не возмо́гутъ.
5
щоб, напившись, вони не забули закону і не викривили суду всіх пригноблених.
6
Дади́те сіке́ра су́щымъ въ печа́лехъ и віно́ пи́ти су́щымъ въ болѣ́знехъ,
6
Дайте сикеру тому, хто гине, і вино засмученому душею;
7
да забу́дутъ убоже́ства и болѣ́зней не воспомя́нутъ ктому́.
7
нехай він вип’є і забуде бідність свою і не згадає більше про своє страждання.
8
Сы́не, отверза́й уста́ твоя́ сло́ву Бо́жію и суди́ вся́ здра́во:
8
Відкривай уста твої за безмовного і для захисту всіх сиріт.
9
отверза́й уста́ твоя́ и суди́ пра́ведно, разсужда́й же убо́га и не́мощна.
9
Відкривай уста твої для правосуддя і для справи бідного й убогого.
10
Жену́ до́блю кто́ обря́щетъ, дража́йши є́сть ка́менія многоцѣ́ннаго такова́я:
10
Хто знайде доброчесну дружину? ціна її вища за перли;
11
дерза́єтъ на ню́ се́рдце му́жа єя́: такова́я до́брыхъ коры́стей не лиши́тся:
11
упевнене у ній серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку;
12
дѣ́лаєтъ бо му́жу своєму́ блага́я во все́ житіє́:
12
вона відплачує йому добром, а не злом, в усі дні життя свого.
13
обрѣ́тши во́лну и ле́нъ, сотвори́ благопотре́бноє рука́ма свои́ма.
13
Добуває вовну і льон, і з охотою працює своїми руками.
14
Бы́сть я́ко кора́бль ку́плю дѣ́я, издале́ча собира́єтъ себѣ́ бога́тство:
14
Вона, як купецькі кораблі, здалеку добуває хліб свій.
15
и востає́тъ изъ но́щи, и даде́ бра́шна до́му и дѣла́ рабы́нямъ.
15
Вона встає ще вночі і роздає їжу в домі своєму і визначає денну працю служницям своїм.
16
Узрѣ́вши село́ купи́, от плодо́въ же ру́къ свои́хъ насади́ стяжа́ніє.
16
Задумає вона про поле, і придбає його; від плодів рук своїх насаджує виноградник.
17
Препоя́савши крѣ́пко чре́сла своя́, утверди́тъ мы́шцы своя́ на дѣ́ло,
17
Підперезує силою стегна свої і зміцнює м’язи свої.
18
и вкуси́, я́ко добро́ є́сть дѣ́лати, и не угаса́єтъ свѣти́лникъ єя́ всю́ но́щь.
18
Вона відчуває, що заняття її добре, і — світильник її не гасне і вночі.
19
Ла́кти своя́ простира́єтъ на поле́зная, ру́цѣ же свои́ утвержда́єтъ на вретено́,
19
Простягає руки свої до прядки, і персти її беруться за веретено.
20
и ру́цѣ свои́ отверза́єтъ убо́гому, дла́нь же простре́ ни́щу.
20
Долоню свою вона відкриває бідному, і руку свою подає нужденному.
21
Не пече́тся о су́щихъ въ дому́ му́жъ єя́, єгда́ гдѣ́ заме́длитъ: вси́ бо у нея́ одѣ́яни су́ть.
21
Не боїться холоду для родини своєї, тому що вся родина її одягнена у подвійний одяг.
22
Сугу́ба одѣя́нія сотвори́ му́жу своєму́, от виссо́на же и порфи́ры себѣ́ одѣя́нія.
22
Вона робить собі килими; висон і пурпур — одяг її.
23
Сла́венъ быва́єтъ во вратѣ́хъ му́жъ єя́, внегда́ а́ще ся́детъ въ со́нмищи со старѣ́йшины жи́тельми земли́.
23
Чоловік її відомий біля воріт, коли сидить зі старійшинами землі.
24
Плащани́цы сотвори́ и продаде́ Фінікі́аномъ, опоя́санія же Ханане́омъ.
24
Вона робить покривала і продає, і пояси доставляє купцям фінікійським.
25
Уста́ своя́ отве́рзе внима́телно и зако́нно и чи́нъ заповѣ́да язы́ку своєму́.
25
Сила і краса — одяг її, і весело дивиться вона на майбутнє.
26
Крѣ́постію и лѣ́потою облече́ся, и возвесели́ся во дни́ послѣ́днія.
26
Вуста свої відкриває з мудрістю, і лагідне наставляння на язиці її.
27
Тѣ́сны стези́ до́му єя́, бра́шна же лѣ́ностнаго не яде́.
27
Вона спостерігає за господарством у домі своєму і не їсть хліба неробства.
28
Уста́ своя́ отве́рзе му́дро и зако́нно.
28
Встають діти й ублажають її, — чоловік, і хвалить її:
29
Ми́лостыня же єя́ возста́ви ча́да єя́, и обогати́шася: и му́жъ єя́ похвали́ ю́:
29
«багато було дружин доброчесних, але ти перевершила всіх їх».
30
мно́ги дще́ри стяжа́ша бога́тство, мно́ги сотвори́ша си́лу: ты́ же предуспѣ́ла и превознесла́ся єси́ надъ всѣ́ми:
30
Миловидість оманлива і краса суєтна; але дружина, яка боїться Господа, гідна похвали.
31
ло́жнаго угожде́нія и су́єтныя добро́ты же́нскія нѣ́сть въ тебѣ́: жена́ бо разу́мная благослове́на є́сть: стра́хъ же Госпо́день сія́ да хва́литъ.
31
Дайте їй від плоду рук її, і нехай прославлять її біля воріт діла її!
32

Дади́те є́й от плодо́въ усте́нъ єя́, и да хвали́мь бу́детъ во вратѣ́хъ му́жъ єя́.

Коне́цъ кни́зѣ при́тчей Соломо́нихъ: и́мать въ себѣ́ гла́въ 31.