Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сы́не, а́ще поручи́шися за твоєго́ дру́га, преда́си твою́ ру́ку врагу́.
1
Сину мій! якщо ти поручився за ближнього твого і дав руку твою за іншого, —
2
Сѣ́ть бо крѣпка́ му́жу свои́ устнѣ́, и плѣня́єтся устна́ми свои́хъ у́стъ.
2
ти обплутав себе словами вуст твоїх, упійманий словами вуст твоїх.
3
Твори́, сы́не, я́же а́зъ заповѣ́дую ти́, и спаса́йся: и́деши бо въ ру́цѣ злы́хъ за твоєго́ дру́га: бу́ди не ослабѣва́я, поощря́й же и твоєго́ дру́га, єго́же испоручи́лъ єси́.
3
Зроби ж, сину мій, ось що, і визволи себе, тому що ти потрапив до рук ближнього твого: піди, упади до ніг і благай ближнього твого;
4
Не да́ждь сна́ твои́ма очи́ма, ниже́ да воздре́млеши твои́ма вѣ́ждома,
4
не давай сну очам твоїм і дрімання віям твоїм;
5
да спасе́шися а́ки се́рна от тене́тъ и я́ко пти́ца от сѣ́ти.
5
рятуйся, як сарна з руки і як птах з руки птахолова.
6
Иди́ ко мра́вію, о, лѣни́ве, и поревну́й ви́дѣвъ пути́ єго́, и бу́ди о́наго мудрѣ́йшій:
6
Піди до мурахи, лінивцю, подивися на дії її, і будь мудрим.
7
о́нъ бо, не су́щу єму́ земледѣ́лцу, ниже́ ну́дящаго єго́ имѣ́яй, ниже́ подъ влады́кою сы́й,
7
Нема у неї ні начальника, ні приставника, ні володаря;
8
гото́витъ въ жа́тву пи́щу и мно́гоє въ лѣ́то твори́тъ угото́ваніє. Или́ иди́ ко пчелѣ́ и увѣ́ждь, ко́ль дѣ́лателница є́сть, дѣ́ланіє же ко́ль честно́є твори́тъ: єя́же трудо́въ ца́ріє и прості́и во здра́віє употребля́ютъ, люби́ма же є́сть всѣ́ми и сла́вна: а́ще си́лою и немощна́ су́щи, [но] прему́дростію почте́на произведе́ся.
8
але вона заготовляє влітку хліб свій, збирає під час жнив їжу свою. [Або піди до бджоли і пізнай, яка вона працьовита, яку поважну роботу вона виконує; її труди вживають для здоров’я і царі і простолюдини; улюблена ж вона всіма і славна; хоч силою вона слабка, але мудрістю вшанована.]
9
Доко́лѣ, о, лѣни́ве, лежи́ши? когда́ же от сна́ воста́неши?
9
Доки ти, лінивцю, будеш спати? коли ти встанеш від сну твого?
10
Ма́ло у́бо спи́ши, ма́ло же сѣди́ши, ма́ло же дре́млеши, ма́ло же объе́млеши пе́рси рука́ма:
10
Трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш:
11
пото́мъ же на́йдетъ тебѣ́ а́ки зо́лъ пу́тникъ убо́жество: ску́дость же а́ки благі́й тече́цъ. А́ще же не лѣни́въ бу́деши, пріи́детъ я́ко исто́чникъ жа́тва твоя́, ску́дость же а́ки злы́й тече́цъ [от тебе́] отбѣжи́тъ.
11
і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій, як розбійник. [Якщо ж будеш не лінивим, то, як джерело, прийдуть жнива твої; убогість же далеко втече від тебе.]
12
Му́жъ безу́менъ и законопресту́пный хо́дитъ въ пути́ не бла́ги:
12
Людина лукава, людина нечестива ходить з облудними вустами,
13
то́й же намиза́єтъ о́комъ и зна́меніє дає́тъ ного́ю, учи́тъ же помава́ніємъ пе́рстовъ.
13
моргає очима своїми, говорить ногами своїми, дає знаки пальцями своїми;
14
Развраще́нно же се́рдце кує́тъ зла́я: на вся́коє вре́мя таковы́й мяте́жы составля́єтъ гра́ду.
14
підступність у серці її: вона замишляє зло повсякчас, сіє розбрат.
15
Сего́ ра́ди внеза́пу прихо́дитъ єму́ поги́бель, разсѣче́ніє и сокруше́ніє неисцѣ́льноє.
15
Зате несподівано прийде погибель її, раптом буде розбита — без зцілення.
16
Я́ко ра́дуєтся о всѣ́хъ, и́хже ненави́дитъ Бо́гъ, сокруша́єтся же за нечистоту́ души́:
16
Ось шість, що ненавидить Господь, навіть сім, що мерзота для душі Його:
17
о́ко досади́теля, язы́къ непра́ведный, ру́цѣ пролива́ющя кро́вь пра́веднаго,
17
очі горді, мова неправдива і руки, що проливають кров невинну,
18
и се́рдце кую́щеє мы́сли злы́, и но́зѣ тща́щыяся зло́ твори́ти потребя́тся.
18
серце, яке кує злі задуми, ноги, які швидко біжать до лиходійства,
19
Разжиза́єтъ лжы́ свидѣ́тель непра́веденъ и насыла́єтъ суды́ посредѣ́ бра́тій.
19
лжесвідок, який наговорює неправду і сіє розбрат між братами.
20
Сы́не, храни́ зако́ны отца́ твоєго́ и не отри́ни наказа́нія ма́тере твоєя́:
20
Сину мій! зберігай заповідь батька твого і не відкидай наставляння матері твоєї;
21
навяжи́ же я́ на твою́ ду́шу при́сно и обяжи́ и́хъ о твоє́й вы́и.
21
нав’яжи їх назавжди на серце твоє, обв’яжи ними шию твою.
22
Єгда́ хо́диши, води́ ю́, и съ тобо́ю да бу́детъ: єгда́ же спи́ши, да храни́тъ тя́, да востаю́щу ти́ глаго́летъ съ тобо́ю.
22
Коли ти підеш, вони будуть керувати тобою; коли ляжеш спати, будуть охороняти тебе; коли пробудишся, будуть розмовляти з тобою:
23
Зане́ свѣти́лникъ за́повѣдь зако́на и свѣ́тъ, и пу́ть жи́зни, и обличе́ніє, и наказа́ніє,
23
бо заповідь є світильник, і наставляння — світло, і розсудливі повчання — шлях до життя,
24
є́же сохрани́ти тя́ от жены́ мужа́ты и от наважде́нія язы́ка чужда́го.
24
щоб оберігати тебе від негідної жінки, від улесливої мови чужої.
25
Сы́не, да не побѣди́тъ тя́ добро́ты по́хоть, ниже́ уловле́нъ бу́ди твои́ма очи́ма, ниже́ да совосхи́тишися вѣ́ждами єя́.
25
Не пожадай краси її в серці твоєму, [нехай не уловленим будеш очима твоїми,] і нехай не захопить вона тебе віями своїми;
26
Цѣна́ бо блудни́цы, єли́ка єди́наго хлѣ́ба: жена́ же муже́й честны́я ду́шы уловля́єтъ.
26
тому що через жінку блудну убожіють до шматка хліба, а заміжня жінка уловлює дорогу душу.
27
Ввя́жетъ ли кто́ о́гнь въ нѣ́дра, ри́зъ же [свои́хъ] не сожже́тъ ли?
27
Чи може хто взяти собі вогонь у пазуху, щоб не прогорів одяг його?
28
Или́ ходи́ти кто́ бу́детъ на у́глієхъ о́гненныхъ, но́гъ же не сожже́тъ ли?
28
Чи може хто ходити по вугіллю, яке горить, щоб не обпекти ніг своїх?
29
Та́ко вше́дый къ женѣ́ мужа́тѣй не безъ вины́ бу́детъ, ниже́ вся́къ прикаса́йся є́й.
29
Те саме буває і з тим, хто входить до дружини ближнього свого: хто доторкнеться до неї, не залишиться без провини.
30
Не ди́вно, а́ще кто́ я́тъ бу́детъ крады́й: кра́детъ бо, да насы́титъ ду́шу свою́ а́лчущую:
30
Не дарують злодієві, якщо він краде, щоб наситити душу свою, коли він голодний;
31
а́ще же я́тъ бу́детъ, возда́стъ седмери́цею, и вся́ имѣ́нія своя́ да́въ, изба́витъ себе́.
31
але, будучи упійманим, він заплатить всемеро, віддасть усе майно дому свого.
32
Прелюбодѣ́й же за ску́дость ума́ поги́бель души́ своє́й содѣва́єтъ,
32
Хто ж перелюбствує з жінкою, у того немає розуму; той губить душу свою, хто чинить це:
33
болѣ́зни же и безче́стіє понесе́тъ: поноше́ніє же єго́ не загла́дится во вѣ́къ:
33
побиття і ганьбу знайде він, і нечестя його не згладиться,
34
испо́лнена бо ре́вности я́рость му́жа єя́: не пощади́тъ въ де́нь суда́,
34
тому що ревнощі — лють чоловіка, і не пощадить він у день помсти,
35
не измѣни́тъ ни єди́ною цѣно́ю вражды́, ниже́ разрѣши́тся мно́гими дарми́.
35
не прийме ніякого викупу і не задовольниться, скільки б ти не примножував дари.