Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сы́не, а́ще поручи́шися за твоєго́ дру́га, преда́си твою́ ру́ку врагу́.
1
ΥΙΕ, ἐὰν ἐγγυήσῃ σὸν φίλον, παραδώσεις σὴν χεῖρα ἐχθρῷ·
2
Сѣ́ть бо крѣпка́ му́жу свои́ устнѣ́, и плѣня́єтся устна́ми свои́хъ у́стъ.
2
παγὶς γὰρ ἰσχυρὰ ἀνδρὶ τὰ ἴδια χείλη, καὶ ἁλίσκεται χείλεσιν ἰδίου στόματος.
3
Твори́, сы́не, я́же а́зъ заповѣ́дую ти́, и спаса́йся: и́деши бо въ ру́цѣ злы́хъ за твоєго́ дру́га: бу́ди не ослабѣва́я, поощря́й же и твоєго́ дру́га, єго́же испоручи́лъ єси́.
3
ποίει, υἱέ, ἃ ἐγώ σοι ἐντέλλομαι, καὶ σώζου· ἥκεις γὰρ εἰς χεῖρας κακῶν διὰ σὸν φίλον. ἴσθι μὴ ἐκλυόμενος, παρόξυνε δὲ καὶ τὸν φίλον σου, ὃν ἐνεγγυήσω.
4
Не да́ждь сна́ твои́ма очи́ма, ниже́ да воздре́млеши твои́ма вѣ́ждома,
4
μὴ δῷς ὕπνον σοῖς ὄμμασι, μηδὲ ἐπινυστάξῃς σοῖς βλεφάροις,
5
да спасе́шися а́ки се́рна от тене́тъ и я́ко пти́ца от сѣ́ти.
5
ἵνα σώζῃ ὥσπερ δορκὰς ἐκ βρόχων καὶ ὥσπερ ὄρνεον ἐκ παγίδος.
6
Иди́ ко мра́вію, о, лѣни́ве, и поревну́й ви́дѣвъ пути́ єго́, и бу́ди о́наго мудрѣ́йшій:
6
῎Ιθι πρὸς τὸν μύρμηκα, ὦ ὀκνηρέ, καὶ ζήλωσον ἰδὼν τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ καὶ γενοῦ ἐκείνου σοφώτερος·
7
о́нъ бо, не су́щу єму́ земледѣ́лцу, ниже́ ну́дящаго єго́ имѣ́яй, ниже́ подъ влады́кою сы́й,
7
ἐκείνῳ γὰρ γεωργίου μὴ ὑπάρχοντος, μηδὲ τὸν ἀναγκάζοντα ἔχων, μηδὲ ὑπὸ δεσπότην ὤν,
8
гото́витъ въ жа́тву пи́щу и мно́гоє въ лѣ́то твори́тъ угото́ваніє. Или́ иди́ ко пчелѣ́ и увѣ́ждь, ко́ль дѣ́лателница є́сть, дѣ́ланіє же ко́ль честно́є твори́тъ: єя́же трудо́въ ца́ріє и прості́и во здра́віє употребля́ютъ, люби́ма же є́сть всѣ́ми и сла́вна: а́ще си́лою и немощна́ су́щи, [но] прему́дростію почте́на произведе́ся.
8
ἑτοιμάζεται θέρους τὴν τροφὴν πολλήν τε ἐν τῷ ἀμητῷ ποιεῖται τὴν παράθεσιν. 8α ἢ πορεύθητι πρὸς τὴν μέλισσαν καὶ μάθε ὡς ἐργάτις ἐστὶ τήν τε ἐργασίαν ὡς σεμνὴν ποιεῖται· 8β ἦς τοὺς πόνους βασιλεῖς καὶ ἰδιῶται πρὸς ὑγίειαν προσφέρονται· ποθεινὴ δέ ἐστι πᾶσι καὶ ἐπίδοξος· 8γ καί περ οὖσα τῇ ρώμῃ ἀσθενής, τὴν σοφίαν τιμήσασα προήχθη.
9
Доко́лѣ, о, лѣни́ве, лежи́ши? когда́ же от сна́ воста́неши?
9
ἕως τίνος, ὀκνηρέ, κατάκεισαι; πότε δὲ ἐξ ὕπνου ἐγερθήσῃ;
10
Ма́ло у́бо спи́ши, ма́ло же сѣди́ши, ма́ло же дре́млеши, ма́ло же объе́млеши пе́рси рука́ма:
10
ὀλίγον μὲν ὑπνοῖς, ὀλίγον δὲ κάθησαι, μικρὸν δὲ νυστάζεις, ὀλίγον δὲ ἐναγκαλίζῃ χερσὶ στήθη·
11
пото́мъ же на́йдетъ тебѣ́ а́ки зо́лъ пу́тникъ убо́жество: ску́дость же а́ки благі́й тече́цъ. А́ще же не лѣни́въ бу́деши, пріи́детъ я́ко исто́чникъ жа́тва твоя́, ску́дость же а́ки злы́й тече́цъ [от тебе́] отбѣжи́тъ.
11
εἶτ᾿ ἐμπαραγίνεταί σοι ὥσπερ κακὸς ὁδοιπόρος ἡ πενία καὶ ἡ ἔνδεια ὥσπερ ἀγαθὸς δρομεύς. 11α ἐὰν δὲ ἄοκνος ᾖς, ἥξει ὥσπερ πηγὴ ὁ ἀμητός σου, ἡ δὲ ἔνδεια ὥσπερ κακὸς δρομεὺς ἀπαυτομολήσει.
12
Му́жъ безу́менъ и законопресту́пный хо́дитъ въ пути́ не бла́ги:
12
᾿Ανὴρ ἄφρων καὶ παράνομος πορεύεται ὁδοὺς οὐκ ἀγαθάς·
13
то́й же намиза́єтъ о́комъ и зна́меніє дає́тъ ного́ю, учи́тъ же помава́ніємъ пе́рстовъ.
13
ὁ δ᾿ αὐτὸς ἐννεύει ὀφθαλμῷ, σημαίνει δὲ ποδί, διδάσκει δὲ ἐννεύμασι δακτύλων.
14
Развраще́нно же се́рдце кує́тъ зла́я: на вся́коє вре́мя таковы́й мяте́жы составля́єтъ гра́ду.
14
διεστραμμένῃ καρδίᾳ τεκταίνεται κακά, ἐν παντὶ καιρῷ ὁ τοιοῦτος ταραχὰς συνίστησι πόλει.
15
Сего́ ра́ди внеза́пу прихо́дитъ єму́ поги́бель, разсѣче́ніє и сокруше́ніє неисцѣ́льноє.
15
διὰ τοῦτο ἐξαπίνης ἔρχεται ἡ ἀπώλεια αὐτοῦ, διακοπὴ καὶ συντριβὴ ἀνίατος·
16
Я́ко ра́дуєтся о всѣ́хъ, и́хже ненави́дитъ Бо́гъ, сокруша́єтся же за нечистоту́ души́:
16
ὅτι χαίρει πᾶσιν, οἷς μισεῖ ὁ Θεός, συντρίβεται δὲ δι᾿ ἀκαθαρσίαν ψυχῆς.
17
о́ко досади́теля, язы́къ непра́ведный, ру́цѣ пролива́ющя кро́вь пра́веднаго,
17
ὀφθαλμὸς ὑβριστοῦ, γλῶσσα ἄδικος, χεῖρες ἐκχέουσαι αἷμα δικαίου
18
и се́рдце кую́щеє мы́сли злы́, и но́зѣ тща́щыяся зло́ твори́ти потребя́тся.
18
καὶ καρδία τεκταινομένη λογισμοὺς κακοὺς καὶ πόδες ἐπισπεύδοντες κακοποιεῖν.
19
Разжиза́єтъ лжы́ свидѣ́тель непра́веденъ и насыла́єтъ суды́ посредѣ́ бра́тій.
19
ἐκκαίει ψεύδη μάρτυς ἄδικος καὶ ἐπιπέμπει κρίσεις ἀνὰ μέσον ἀδελφῶν.
20
Сы́не, храни́ зако́ны отца́ твоєго́ и не отри́ни наказа́нія ма́тере твоєя́:
20
Υἱέ, φύλασσε νόμους πατρός σου καὶ μὴ ἀπώσῃ θεσμοὺς μητρός σου·
21
навяжи́ же я́ на твою́ ду́шу при́сно и обяжи́ и́хъ о твоє́й вы́и.
21
ἄφαψαι δὲ αὐτοὺς ἐπὶ σῇ ψυχῇ διαπαντὸς καὶ ἐγκλοίωσαι περὶ σῷ τραχήλῳ.
22
Єгда́ хо́диши, води́ ю́, и съ тобо́ю да бу́детъ: єгда́ же спи́ши, да храни́тъ тя́, да востаю́щу ти́ глаго́летъ съ тобо́ю.
22
ἡνίκα ἂν περιπατῇς, ἐπάγου αὐτὴν καὶ μετὰ σοῦ ἔστω· ὡς δ᾿ ἂν καθεύδῃς, φυλασσέτω σε, ἵνα ἐγειρομένῳ συλλαλῇ σοι.
23
Зане́ свѣти́лникъ за́повѣдь зако́на и свѣ́тъ, и пу́ть жи́зни, и обличе́ніє, и наказа́ніє,
23
ὅτι λύχνος ἐντολὴ νόμου καὶ φῶς, ὁδὸς ζωῆς καὶ ἔλεγχος καὶ παιδεία
24
є́же сохрани́ти тя́ от жены́ мужа́ты и от наважде́нія язы́ка чужда́го.
24
τοῦ διαφυλάσσειν σὲ ἀπὸ γυναικὸς ὑπάνδρου καὶ ἀπὸ διαβολῆς γλώσσης ἀλλοτρίας.
25
Сы́не, да не побѣди́тъ тя́ добро́ты по́хоть, ниже́ уловле́нъ бу́ди твои́ма очи́ма, ниже́ да совосхи́тишися вѣ́ждами єя́.
25
μή σε νικήσῃ κάλλους ἐπιθυμία, μηδὲ ἀγρευθῇς σοῖς ὀφθαλμοῖς, μηδὲ συναρπασθῇς ἀπὸ τῶν αὐτῆς βλεφάρων·
26
Цѣна́ бо блудни́цы, єли́ка єди́наго хлѣ́ба: жена́ же муже́й честны́я ду́шы уловля́єтъ.
26
τιμὴ γὰρ πόρνης ὅση καὶ ἑνὸς ἄρτου, γυνὴ δὲ ἀνδρῶν τιμίας ψυχὰς ἀγρεύει.
27
Ввя́жетъ ли кто́ о́гнь въ нѣ́дра, ри́зъ же [свои́хъ] не сожже́тъ ли?
27
ἀποδήσει τις πῦρ ἐν κόλπῳ, τὰ δὲ ἱμάτια οὐ κατακαύσει;
28
Или́ ходи́ти кто́ бу́детъ на у́глієхъ о́гненныхъ, но́гъ же не сожже́тъ ли?
28
ἢ περιπατήσει τις ἐπ᾿ ἀνθράκων πυρός, τοὺς δὲ πόδας οὐ κατακαύσει;
29
Та́ко вше́дый къ женѣ́ мужа́тѣй не безъ вины́ бу́детъ, ниже́ вся́къ прикаса́йся є́й.
29
οὕτως ὁ εἰσελθὼν πρὸς γυναῖκα ὕπανδρον, οὐκ ἀθῳωθήσεται, οὐδὲ πᾶς ὁ ἁπτόμενος αὐτῆς.
30
Не ди́вно, а́ще кто́ я́тъ бу́детъ крады́й: кра́детъ бо, да насы́титъ ду́шу свою́ а́лчущую:
30
οὐ θαυμαστὸν ἐὰν ἁλῷ τις κλέπτων, κλέπτει γὰρ ἵνα ἐμπλήσῃ τὴν ψυχὴν πεινῶν·
31
а́ще же я́тъ бу́детъ, возда́стъ седмери́цею, и вся́ имѣ́нія своя́ да́въ, изба́витъ себе́.
31
ἐὰν δὲ ἁλῷ, ἀποτίσει ἑπταπλάσια καὶ πάντα τὰ ὑπάρχοντα αὐτοῦ δοὺς ρύσεται ἑαυτόν.
32
Прелюбодѣ́й же за ску́дость ума́ поги́бель души́ своє́й содѣва́єтъ,
32
ὁ δὲ μοιχὸς δι᾿ ἔνδειαν φρενῶν ἀπώλειαν τῇ ψυχῇ αὐτοῦ περιποιεῖται,
33
болѣ́зни же и безче́стіє понесе́тъ: поноше́ніє же єго́ не загла́дится во вѣ́къ:
33
ὀδύνας τε καὶ ἀτιμίας ὑποφέρει, τὸ δὲ ὄνειδος αὐτοῦ οὐκ ἐξαλειφθήσεται εἰς τὸν αἰῶνα.
34
испо́лнена бо ре́вности я́рость му́жа єя́: не пощади́тъ въ де́нь суда́,
34
μεστὸς γὰρ ζήλου θυμὸς ἀνδρὸς αὐτῆς· οὐ φείσεται ἐν ἡμέρᾳ κρίσεως,
35
не измѣни́тъ ни єди́ною цѣно́ю вражды́, ниже́ разрѣши́тся мно́гими дарми́.
35
οὐκ ἀνταλλάξεται οὐδενὸς λύτρου τὴν ἔχθραν, οὐδὲ μὴ διαλυθῇ πολλῶν δώρων.