Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ коне́цъ, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеви словеса́ пѣ́сни сея́, въ де́нь, въ о́ньже изба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всѣ́хъ вра́гъ єго́ и изъ руки́ Сау́ли: и рече́:
(Пісня Давида.)
2
Возлюблю́ Тя, Го́споди, крѣ́посте моя́:
2
ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя.
3
Госпо́дь утвержде́ніє моє́, и прибѣ́жище моє́, и изба́витель мо́й, Бо́гъ мо́й, помо́щникъ мо́й, и упова́ю на Него́: защи́титель мо́й, и ро́гъ спасе́нія моєго́, и засту́пникъ мо́й.
3
Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій.
4
Хваля́ призову́ Го́спода и от вра́гъ мои́хъ спасу́ся.
4
З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся.
5
Одержа́ша мя́ болѣ́зни сме́ртныя, и пото́цы беззако́нія смято́ша мя́:
5
Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене.
6
болѣ́зни а́довы обыдо́ша мя́, предвари́ша мя́ сѣ́ти сме́ртныя.
6
Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене.
7
И внегда́ скорбѣ́ти ми́, призва́хъ Го́спода и къ Бо́гу моєму́ воззва́хъ: услы́ша от хра́ма свята́го Своєго́ гла́съ мо́й, и во́пль мо́й предъ Ни́мъ вни́детъ во у́шы Єго́.
7
У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його.
8
И подви́жеся и тре́петна бы́сть земля́, и основа́нія го́ръ смято́шася и подвиго́шася, я́ко прогнѣ́вася на ня́ Бо́гъ.
8
І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь].
9
Взы́де ды́мъ гнѣ́вомъ Єго́, и о́гнь от лица́ Єго́ воспла́менится: у́гліє возгорѣ́ся от Него́.
9
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього.
10
И приклони́ небеса́ и сни́де, и мра́къ подъ нога́ма Єго́.
10
Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його.
11
И взы́де на Херуві́мы и летѣ́, летѣ́ на крилу́ вѣ́треню.
11
І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру.
12
И положи́ тму́ закро́въ Сво́й: о́крестъ Єго́ селе́ніє Єго́: темна́ вода́ во о́блацѣхъ возду́шныхъ.
12
Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе.
13
От облиста́нія предъ Ни́мъ о́блацы проидо́ша, гра́дъ и у́гліє о́гненноє.
13
Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля.
14
И возгремѣ́ съ небесе́ Госпо́дь, и Вы́шній даде́ гла́съ Сво́й.
14
І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій.
15
Низпосла́ стрѣ́лы и разгна́ я́, и мо́лніи умно́жи и смяте́ я́.
15
Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх.
16
И яви́шася исто́чницы водні́и, и откры́шася основа́нія вселе́нныя от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гнѣ́ва Твоєго́.
16
І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого.
17
Низпосла́ съ высоты́ и прія́тъ мя́, воспрія́тъ мя́ от во́дъ мно́гихъ.
17
Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене.
18
Изба́витъ мя́ от враго́въ мои́хъ си́льныхъ и от ненави́дящихъ мя́: я́ко утверди́шася па́че мене́.
18
Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене.
19
Предвари́ша мя́ въ де́нь озлобле́нія моєго́: и бы́сть Госпо́дь утвержде́ніє моє́.
19
Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене.
20
И изведе́ мя на широту́: изба́витъ мя́, я́ко восхотѣ́ мя.
20
Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене.
21
И возда́стъ ми́ Госпо́дь по пра́вдѣ моє́й, и по чистотѣ́ руку́ моє́ю возда́стъ ми́,
21
Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені.
22
я́ко сохрани́хъ пути́ Госпо́дни и не нече́ствовахъ от Бо́га моєго́.
22
Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм.
23
Я́ко вся́ судьбы́ Єго́ предо мно́ю, и оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́.
23
Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся.
24
И бу́ду непоро́ченъ съ Ни́мъ и сохраню́ся от беззако́нія моєго́.
24
Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені.
25
И возда́стъ ми́ Госпо́дь по пра́вдѣ моє́й и по чистотѣ́ руку́ моє́ю предъ очи́ма Єго́.
25
І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його.
26
Съ преподо́бнымъ преподо́бенъ бу́деши, и съ му́жемъ непови́ннымъ непови́ненъ бу́деши,
26
Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його,
27
и со избра́ннымъ избра́нъ бу́деши, и со стропти́вымъ разврати́шися.
27
з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його.
28
Я́ко Ты́ лю́ди смире́нныя спасе́ши и о́чи го́рдыхъ смири́ши.
28
Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш.
29
Я́ко Ты́ просвѣти́ши свѣти́лникъ мо́й, Го́споди: Бо́же мо́й, просвѣти́ши тму́ мою́.
29
Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою.
30
Я́ко Тобо́ю изба́влюся от искуше́нія, и Бо́гомъ мои́мъ прейду́ стѣ́ну.
30
З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду.
31
Бо́гъ мо́й, непоро́ченъ пу́ть Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель є́сть всѣ́хъ упова́ющихъ на Него́.
31
Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього.
32
Я́ко кто́ Бо́гъ, ра́звѣ Го́спода? Или́ кто́ Бо́гъ, ра́звѣ Бо́га на́шего?
32
Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого?
33
Бо́гъ препоясу́яй мя́ си́лою, и положи́ непоро́ченъ пу́ть мо́й:
33
Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою.
34
соверша́яй но́зѣ мои́ я́ко єле́ни, и на высо́кихъ поставля́яй мя́:
34
Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене.
35
науча́яй ру́цѣ мои́ на бра́нь, и положи́лъ єси́ лу́къ мѣ́дянъ мы́шца моя́:
35
Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний.
36
и да́лъ ми́ єси́ защище́ніє спасе́нія, и десни́ца Твоя́ воспрія́тъ мя́: и наказа́ніє Твоє́ испра́витъ мя́ въ коне́цъ, и наказа́ніє Твоє́ то́ мя́ научи́тъ.
36
Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене.
37
Ушири́лъ єси́ стопы́ моя́ подо мно́ю, и не изнемого́стѣ плеснѣ́ мои́.
37
Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої.
38
Пожену́ враги́ моя́, и пости́гну я́, и не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ются:
38
Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх.
39
оскорблю́ и́хъ, и не возмо́гутъ ста́ти, паду́тъ подъ нога́ма мои́ма.
39
Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми.
40
И препоя́салъ мя́ єси́ си́лою на бра́нь, спя́лъ єси́ вся́ востаю́щыя на мя́ подъ мя́.
40
Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене.
41
И враго́въ мои́хъ да́лъ ми́ єси́ хребе́тъ и ненави́дящыя мя́ потреби́лъ єси́.
41
Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене.
42
Воззва́ша, и не бѣ́ спаса́яй: ко Го́споду, и не услы́ша и́хъ.
42
Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх.
43
И истню́ я́ я́ко пра́хъ предъ лице́мъ вѣ́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я́.
43
Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх.
44
Изба́виши мя́ от прерѣка́нія люді́й: поста́виши мя́ во главу́ язы́ковъ: лю́діє, и́хже не вѣ́дѣхъ, рабо́таша ми́,
44
Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені.
45
въ слу́хъ у́ха послу́шаша мя́. Сы́нове чужді́и солга́ша ми́,
45
Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною,
46
сы́нове чужді́и обетша́ша и охромо́ша от сте́зь свои́хъ.
46
навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять.
47
Жи́въ Госпо́дь, и благослове́нъ Бо́гъ, и да вознесе́тся Бо́гъ спасе́нія моєго́,
47
Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого!
48
Бо́гъ дая́й отмще́ніє мнѣ́ и покори́вый лю́ди подъ мя́,
48
Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи,
49
изба́витель мо́й от вра́гъ мои́хъ гнѣвли́выхъ: от востаю́щихъ на мя́ вознесе́ши мя́, от му́жа непра́ведна изба́виши мя́.
49
Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене.
50
Сего́ ра́ди исповѣ́мся Тебѣ́ во язы́цѣхъ, Го́споди, и и́мени Твоєму́ пою́:
50
За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму.
51
Велича́яй спасе́нія царе́ва и творя́й ми́лость Хрісту́ Своєму́ Давиду и сѣ́мени єго́ до вѣ́ка.
51
Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки.