¹

Псало́мъ Дави́ду, внегда́ отбѣга́ше от лица́ Авессало́ма сы́на своєго́.

¹

Псалом Давида, коли він втікав від Авессалома, сина свого.

²

Го́споди, что́ ся умно́жиша стужа́ющіи ми́? Мно́зи востаю́тъ на мя́,

²

Господи, як намножилося напасників моїх, многі постають на мене,

³

мно́зи глаго́лютъ души́ моє́й: нѣ́сть спасе́нія єму́ въ Бо́зѣ єго́.

³

многі кажуть душі моїй: «Нема спасіння йому в Бозі його».

⁴

Ты́ же, Го́споди, засту́пникъ мо́й єси́, сла́ва моя́, и вознося́й главу́ мою́.

⁴

Ти ж, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою.

⁵

Гла́сомъ мои́мъ ко Го́споду воззва́хъ, и услы́ша мя́ от горы́ святы́я Своєя́.

⁵

Голосом моїм до Господа воззвав, і Він почув мене з гори святої Своєї.

⁶

А́зъ усну́хъ, и спа́хъ, воста́хъ, я́ко Госпо́дь засту́питъ мя́.

⁶

Я лягаю, і сплю, і встаю, бо Господь заступить мене.

⁷

Не убою́ся от те́мъ люді́й, о́крестъ напа́дающихъ на мя́.

⁷

Не убоюся я тьми людей, що звідусіль нападають на мене.

⁸

Воскре́сни́, Го́споди, спаси́ мя, Бо́же мо́й: я́ко Ты́ порази́лъ єси́ вся́ вражду́ющыя ми́ всу́є, зу́бы грѣ́шниковъ сокруши́лъ єси́.

⁸

Воскресни, Господи, спаси мене, Боже мій, бо Ти уразив усіх, що даремно ворогують зі мною, зуби грішників сокрушив єси.

⁹

Госпо́дне є́сть спасе́ніє, и на лю́дехъ Твои́хъ благослове́ніє Твоє́.

⁹

Господнім є спасіння, і на людей Твоїх благословення Твоє.