¹

Въ коне́цъ, о измѣня́ємыхъ сыно́мъ Коре́овымъ въ ра́зумъ, пѣ́снь о возлю́бленнѣмъ.

¹

Начальнику хору. На музичному інструменті шошан. Повчання синам Кореєвим. Пісня про Улюбленого.

²

Отры́гну се́рдце моє́ сло́во бла́го, глаго́лю а́зъ дѣла́ моя́ Царе́ви: язы́къ мо́й тро́сть кни́жника скоропи́сца.

²

Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника-скорописця.

³

Красе́нъ добро́тою па́че сыно́въ человѣ́ческихъ, излія́ся благода́ть во устна́хъ Твои́хъ: сего́ ра́ди благослови́ Тя Бо́гъ во вѣ́къ.

³

Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки.

⁴

Препоя́ши ме́чь Тво́й по бедрѣ́ Твоє́й, си́льне,

⁴

Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю.

⁵

красото́ю Твоє́ю и добро́тою Твоє́ю: и наляцы́, и успѣва́й, и ца́рствуй и́стины ра́ди и кро́тости и пра́вды: и наста́витъ Тя́ ди́вно десни́ца Твоя́.

⁵

І натягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя.

⁶

Стрѣ́лы Твоя́ изощре́ны, Си́льне: лю́діє подъ Тобо́ю паду́тъ въ се́рдцы вра́гъ Царе́выхъ.

⁶

Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою.

⁷

Престо́лъ Тво́й, Бо́же, въ вѣ́къ вѣ́ка: же́злъ пра́вости же́злъ ца́рствія Твоєго́.

⁷

Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти — жезл Царства Твого.

⁸

Возлюби́лъ єси́ пра́вду и возненави́дѣлъ єси́ беззако́ніє: сего́ ра́ди пома́за Тя́, Бо́же, Бо́гъ Тво́й єле́ємъ ра́дости па́че прича́стникъ Твои́хъ.

⁸

Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх.

⁹

Сми́рна и ста́кти и касі́а от ри́зъ Твои́хъ, от тя́жестей слоно́выхъ {от хра́мовъ слоно́выхъ}, изъ ни́хже возвесели́ша Тя́.

⁹

Вся одежа Твоя — як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе.

¹⁰

Дще́ри царе́й въ че́сти Твоє́й: предста́ цари́ца одесну́ю Тебе́, въ ри́захъ позлаще́нныхъ одѣ́яна преиспещре́на.

¹⁰

Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена.

¹¹

Слы́ши, дщи́, и ви́ждь, и приклони́ у́хо твоє́, и забу́ди лю́ди твоя́ и до́мъ отца́ твоєго́:

¹¹

Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого.

¹²

и возжела́єтъ Ца́рь добро́ты твоєя́, зане́ То́й є́сть Госпо́дь тво́й, и поклони́шися Єму́,

¹²

І забажає Цар доброти твоєї, бо Він — Бог твій, і поклонишся Йому.

¹³

и дщи́ Ти́рова съ да́ры: лицу́ Твоєму́ помо́лятся бога́тіи лю́дстіи.

¹³

І дочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму.

¹⁴

Вся́ сла́ва дще́ре Царе́вы вну́трь: ря́сны златы́ми одѣ́яна и преиспещре́на.

¹⁴

Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом.

¹⁵

Приведу́тся Царю́ дѣ́вы вслѣ́дъ єя́, и́скреннія єя́ приведу́тся Тебѣ́:

¹⁵

В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її.

¹⁶

приведу́тся въ весе́ліи и ра́дованіи, введу́тся въ хра́мъ Царе́въ.

¹⁶

Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя.

¹⁷

Вмѣ́сто оте́цъ Твои́хъ бы́ша сы́нове Твои́: поста́виши я́ кня́зи по все́й земли́.

¹⁷

Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі.

¹⁸

Помяну́ и́мя Твоє́ во вся́комъ ро́дѣ и ро́дѣ: сего́ ра́ди лю́діє исповѣ́дятся Тебѣ́ въ вѣ́къ и во вѣ́къ вѣ́ка.

¹⁸

Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку.