¹

О наслѣ́дствующемъ, псало́мъ Дави́ду.

¹

Начальнику хору. На духових інструментах. Псалом Давида.

²

Глаго́лы моя́ внуши́, Го́споди, разумѣ́й зва́ніє моє́.

²

Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої.

³

Вонми́ гла́су моле́нія моєго́, Царю́ мо́й и Бо́же мо́й: я́ко къ Тебѣ́ помолю́ся, Го́споди.

³

Вислухай голос моління мого, Царю мій і Боже мій, бо до Тебе молюся я,

⁴

Зау́тра услы́ши гла́съ мо́й: зау́тра предста́ну Ти́, и у́зриши мя́:

⁴

Господи! Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати.

⁵

я́ко Бо́гъ не хотя́й беззако́нія Ты́ єси́: не присели́тся къ Тебѣ́ лука́внуяй,

⁵

Бо Ти Бог, що не хочеш беззаконня, і не оселиться з Тобою лукавий.

⁶

ниже́ пребу́дутъ беззако́нницы предъ очи́ма Твои́ма: возненави́дѣлъ єси́ вся́ дѣ́лающыя беззако́ніє,

⁶

Не залишаться нечестиві перед очима Твоїми, Ти зненавидів усіх, що чинять беззаконня.

⁷

погуби́ши вся́ глаго́лющыя лжу́: му́жа крове́й и льсти́ва гнуша́єтся Госпо́дь.

⁷

Ти погубиш усіх, хто говорить неправду. Кровожерним і підступним гидує Господь.

⁸

А́зъ же мно́жествомъ ми́лости Твоєя́ вни́ду въ до́мъ Тво́й, поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́, въ стра́сѣ Твоє́мъ.

⁸

Я ж з великої милости Твоєї увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого зі страхом перед Тобою.

⁹

Го́споди, наста́ви мя́ пра́вдою Твоє́ю, вра́гъ мои́хъ ра́ди испра́ви предъ Тобо́ю пу́ть мо́й.

⁹

Господи, настав мене правдою Твоєю, ворогів моїх заради виправ дорогу мою перед Тобою.

¹⁰

Я́ко нѣ́сть во устѣ́хъ и́хъ и́стины, се́рдце и́хъ су́єтно, гро́бъ отве́рстъ горта́нь и́хъ, язы́ки свои́ми льща́ху.

¹⁰

Бо нема істини в устах їхніх, серце їхнє лукаве, гріб відкритий — гортань їх; язиком своїм облещують.

¹¹

Суди́ и́мъ, Бо́же, да отпаду́тъ от мы́слей свои́хъ: по мно́жеству нече́стія и́хъ изри́ни я́, я́ко преогорчи́ша Тя́, Го́споди.

¹¹

Осуди їх, Боже, нехай відпадуть від намірів своїх, за безліч нечестя їхнього відкинь їх, бо вони повстали проти Тебе, Господи.

¹²

И да возвеселя́тся вси́ упова́ющіи на Тя́, во вѣ́къ возра́дуются, и всели́шися въ ни́хъ: и похва́лятся о Тебѣ́ лю́бящіи и́мя Твоє́.

¹²

І нехай звеселяться всі, що уповають на Тебе, і повіки радіють. Ти оселишся між ними, і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять ім’я Твоє.

¹³

Я́ко Ты́ благослови́ши пра́ведника, Го́споди, я́ко ору́жіємъ благоволе́нія вѣнча́лъ єси́ на́съ.

¹³

Бо Ти благословляєш праведника, Господи, і благоволінням, наче щитом, покриваєш його.