¹

Въ коне́цъ, о лю́дехъ от святы́хъ удале́нныхъ, Дави́ду въ столпописа́ніє, внегда́ удержа́ша и́ иноплеме́нницы въ Ге́ѳѣ, псало́мъ.

¹

Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.

²

Поми́луй мя́, Бо́же, я́ко попра́ мя человѣ́къ: ве́сь де́нь боря́ стужи́ ми.

²

Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.

³

Попра́ша мя́ врази́ мои́ ве́сь де́нь: я́ко мно́зи борю́щіи мя́ съ высоты́.

³

Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.

⁴

Въ де́нь не {се́й рѣ́чи не въ нѣ́кіихъ не имѣ́єтся} убою́ся, а́зъ же упова́ю на Тя́.

⁴

Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе.

⁵

О Бо́зѣ похвалю́ словеса́ моя́: на Бо́га упова́хъ, не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ пло́ть?

⁵

Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть?

⁶

Ве́сь де́нь слове́съ мои́хъ гнуша́хуся: на мя́ вся́ помышле́нія и́хъ на зло́.

⁶

Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло.

⁷

Вселя́тся и скры́ютъ, ті́и пя́ту мою́ сохраня́тъ, я́коже потерпѣ́ша ду́шу мою́ {ті́и пя́ту мою́ наблюда́ти бу́дутъ, я́коже жда́ху души́ моєя́}.

⁷

Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою.

⁸

Ни о чесо́мже отри́неши я́, гнѣ́вомъ лю́ди низведе́ши.

⁸

Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню.

⁹

Бо́же, живо́тъ мо́й возвѣсти́хъ Тебѣ́: положи́лъ єси́ сле́зы моя́ предъ Тобо́ю, я́ко и во обѣтова́ніи Твоє́мъ.

⁹

Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою.

¹⁰

Да возвратя́тся врази́ мои́ вспя́ть, въ о́ньже а́ще де́нь призову́ Тя: се́, позна́хъ, я́ко Бо́гъ мо́й єси́ Ты́.

¹⁰

Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною.

¹¹

О Бо́зѣ похвалю́ глаго́лъ, о Го́сподѣ похвалю́ сло́во.

¹¹

Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його.

¹²

На Бо́га упова́хъ, не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ человѣ́къ?

¹²

На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина?

¹³

Во мнѣ́, Бо́же, моли́твы, я́же возда́мъ хвалы́ Твоєя́:

¹³

В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу,

¹⁴

я́ко изба́вилъ єси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чи мои́ от сле́зъ и но́зѣ мои́ от поползнове́нія: благоугожду́ предъ Го́сподемъ во свѣ́тѣ живы́хъ.

¹⁴

бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих.