Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ коне́цъ, да не растли́ши, Дави́ду въ столпописа́ніє.
1
Εἰς τὸ τέλος· μὴ διαφθείρῃς· τῷ Δαυΐδ εἰς στηλογραφίαν.
2
А́ще вои́стинну у́бо пра́вду глаго́лете, пра́вая суди́те, сы́нове человѣ́честіи.
2
ΕΙ ΑΛΗΘΩΣ ἄρα δικαιοσύνην λαλεῖτε; εὐθείας κρίνετε οἱ υἱοὶ τῶν ἀνθρώπων;
3
И́бо въ се́рдцы беззако́ніє дѣ́лаєте на земли́, непра́вду ру́ки ва́шя сплета́ютъ.
3
καὶ γὰρ ἐν καρδίᾳ ἀνομίαν ἐργάζεσθε ἐν τῇ γῇ, ἀδικίαν αἱ χεῖρες ὑμῶν συμπλέκουσιν.
4
Очужди́шася грѣ́шницы от ложе́снъ, заблуди́ша от чре́ва, глаго́лаша лжу́.
4
ἀπηλλοτριώθησαν οἱ ἁμαρτωλοὶ ἀπὸ μήτρας, ἐπλανήθησαν ἀπὸ γαστρός, ἐλάλησαν ψευδῆ.
5
Я́рость и́хъ по подо́бію зміину́, я́ко а́спіда глу́ха и затыка́ющаго у́ши свои́,
5
θυμὸς αὐτοῖς κατὰ τὴν ὁμοίωσιν τοῦ ὄφεως, ὡσεὶ ἀσπίδος κωφῆς καὶ βυούσης τὰ ὦτα αὐτῆς,
6
и́же не услы́шитъ гла́са обава́ющихъ, обава́ємь обава́єтся от прему́дра.
6
ἥτις οὐκ εἰσακούσεται φωνῆς ἐπᾳδόντων, φαρμάκου τε φαρμακευομένου παρὰ σοφοῦ.
7
Бо́гъ сокруши́тъ зу́бы и́хъ во устѣ́хъ и́хъ: члено́вныя льво́въ сокруши́лъ є́сть Госпо́дь.
7
ὁ Θεὸς συντρίψει τοὺς ὀδόντας αὐτῶν ἐν τῷ στόματι αὐτῶν, τὰς μύλας τῶν λεόντων συνέθλασεν ὁ Κύριος·
8
Уничижа́тся я́ко вода́ мимотеку́щая: напряже́тъ лу́къ сво́й, до́ндеже изнемо́гутъ.
8
ἐξουδενωθήσονται ὡσεὶ ὕδωρ διαπορευόμενον· ἐκτενεῖ τὸ τόξον αὐτοῦ ἕως οὗ ἀσθενήσουσιν.
9
Я́ко во́скъ раста́явъ отъи́мутся: паде́ о́гнь на ни́хъ, и не ви́дѣша со́лнца.
9
ὡσεὶ κηρὸς τακεὶς ἀνταναιρεθήσονται· ἔπεσε πῦρ ἐπ᾿ αὐτούς, καὶ οὐκ εἶδον τὸν ἥλιον.
10
Пре́жде є́же разумѣ́ти те́рнія ва́шего ра́мна, я́ко жи́вы, я́ко во гнѣ́вѣ пожре́тъ я́.
10
πρὸ τοῦ συνιέναι τὰς ἀκάνθας αὐτῶν τὴν ράμνον, ὡσεὶ ζῶντας, ὡσεὶ ἐν ὀργῇ καταπίεται αὐτούς.
11
Возвесели́тся пра́ведникъ, єгда́ уви́дитъ отмще́ніє: ру́цѣ свои́ умы́єтъ въ кро́ви грѣ́шника.
11
εὐφρανθήσεται δίκαιος, ὅταν ἴδῃ ἐκδίκησιν· τὰς χεῖρας αὐτοῦ νίψεται ἐν τῷ αἵματι τοῦ ἁμαρτωλοῦ.
12
И рече́тъ человѣ́къ: а́ще у́бо є́сть пло́дъ пра́веднику, у́бо є́сть Бо́гъ судя́ и́мъ на земли́.
12
καὶ ἐρεῖ ἄνθρωπος· εἰ ἄρα ἐστὶ καρπὸς τῷ δικαίῳ, ἄρα ἐστὶν ὁ Θεὸς κρίνων αὐτοὺς ἐν τῇ γῇ.