¹

Въ коне́цъ, псало́мъ Дави́ду.

¹

Начальнику хору. Псалом Давида.

²

Услы́ши, Бо́же, гла́съ мо́й, внегда́ моли́тимися къ Тебѣ́: от стра́ха вра́жія изми́ ду́шу мою́.

²

Почуй, Боже, голос мій у молитві моїй. Від лютого ворога охорони життя моє.

³

Покры́й мя́ от со́нма лука́внующихъ, от мно́жества дѣ́лающихъ непра́вду:

³

Укрий мене від намірів злодіїв і від зборища беззаконників.

⁴

и́же изостри́ша я́ко ме́чь язы́ки своя́, напряго́ша лу́къ сво́й, ве́щь го́рьку,

⁴

Вони наче меч нагострили язик свій і, мов стріли, кидають слова образи,

⁵

сострѣля́ти въ та́йныхъ непоро́чна: внеза́пу сострѣля́ютъ єго́, и не убоя́тся.

⁵

щоб таємно стріляти в неповинного; стріляють в нього несподівано і не бояться.

⁶

Утверди́ша себѣ́ сло́во лука́воє: повѣ́даша скры́ти сѣ́ть, рѣ́ша: кто́ у́зритъ и́хъ?

⁶

Вони утвердились у злому намірі, змовляються поставити таємно сітку і кажуть: хто їх побачить?

⁷

Испыта́ша беззако́ніє: изчезо́ша испыта́ющіи испыта́нія: присту́питъ человѣ́къ, и се́рдце глубоко́.

⁷

Вони вигадують всіляку неправду, вишукують, розслідують, заглядають аж до глибини серця.

⁸

И вознесе́тся Бо́гъ: стрѣ́лы младе́нецъ бы́ша я́звы и́хъ,

⁸

Але уразить їх Бог стрілою. Несподівано стріла Божа вдарить їх.

⁹

и изнемого́ша на ня́ язы́цы и́хъ: смути́шася вси́ ви́дящіи и́хъ.

⁹

Вони покарають себе своїми ж словами. Всі, хто побачить їх, відійдуть від них.

¹⁰

И убоя́ся вся́къ человѣ́къ: и возвѣсти́ша дѣла́ Бо́жія, и творе́нія Єго́ разумѣ́ша.

¹⁰

І нападе страх на всіх людей, вони сповістять про діла Божі, бо зрозуміють, що то — Його діло.

¹¹

Возвесели́тся пра́ведникъ о Го́сподѣ и упова́єтъ на Него́: и похва́лятся вси́ пра́віи се́рдцемъ.

¹¹

Звеселиться праведник у Господі і уповає на Нього. І похваляться всі праведні серцем.