Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Оконча́шася пѣ́сни Дави́да, сы́на Ієссе́ова. Псало́мъ Аса́фу.
Оконча́шася пі́сні Дави́да, си́на Ієссе́йова. Псало́м Аса́фу, 72.
1
Ко́ль бла́гъ Бо́гъ Ізра́илевъ пра́вымъ се́рдцемъ.
1
Коль благ Бог Ізра́їлев пра́вим се́рдцем.
2
Мои́ же вма́лѣ не подвижа́стѣся но́зѣ: вма́лѣ не пролія́шася стопы́ моя́:
2
Мої́ же вма́лі не подвижа́стіся но́зі; вма́лі не пролія́шася стопи́ моя́;
3
я́ко возревнова́хъ на беззако́нныя, ми́ръ грѣ́шниковъ зря́:
3
я́ко возревнова́х на беззако́нния, мир грі́шников зря;
4
я́ко нѣ́сть восклоне́нія въ сме́рти и́хъ и утвержде́нія въ ра́нѣ и́хъ:
4
я́ко ність восклоне́нія в сме́рті їх і утвержде́нія в ра́ні їх;
5
въ трудѣ́хъ человѣ́ческихъ не су́ть, и съ человѣ́ки не пріи́мутъ ра́нъ.
5
в труді́х челові́чеських не суть, і с челові́ки не при́ймуть ран.
6
Сего́ ра́ди удержа́ я́ горды́ня и́хъ до конца́: одѣ́яшася непра́вдою и нече́стіємъ свои́мъ.
6
Сего́ ра́ди удержа́ я горди́ня їх до конця́; оді́яшася непра́вдою і нече́стієм свої́м.
7
Изы́детъ я́ко изъ ту́ка непра́вда и́хъ: преидо́ша въ любо́вь се́рдца.
7
Ізи́деть, я́ко із ту́ка, непра́вда їх; прейдо́ша в любо́в се́рдця.
8
Помы́слиша и глаго́лаша въ лука́вствѣ, непра́вду въ высоту́ глаго́лаша:
8
Поми́слиша і глаго́лаша в лука́встві, непра́вду в висоту́ глаго́лаша;
9
положи́ша на небеси́ уста́ своя́, и язы́къ и́хъ пре́йде по земли́.
9
положи́ша на небесі́ уста́ своя́, і язи́к їх пре́йде по землі́.
10
Сего́ ра́ди обратя́тся лю́діє Мои́ сѣ́мо, и дні́є испо́лнени обря́щутся въ ни́хъ.
10
Сего́ ра́ди обратя́ться лю́діє мої́ сі́мо, і дні́є іспо́лнені обря́щуться в них.
11
И рѣ́ша: ка́ко увѣ́дѣ Бо́гъ? И а́ще є́сть ра́зумъ въ Вы́шнѣмъ?
11
І рі́ша: ка́ко уві́ді Бог? І а́ще єсть ра́зум в Ви́шнім?
12
Се́, сі́и грѣ́шницы и гобзу́ющіи въ вѣ́къ удержа́ша бога́тство.
12
Се, сі́ї грі́шници і гобзу́ющії в вік удержа́ша бога́тство.
13
И рѣ́хъ: єда́ {у́бо} всу́є оправди́хъ се́рдце моє́ и умы́хъ въ непови́нныхъ ру́цѣ мои́,
13
І ріх: єда́ [у́бо] всу́є оправди́х се́рдце моє́ і уми́х в непови́нних ру́ці мої́,
14
и бы́хъ я́звенъ ве́сь де́нь, и обличе́ніє моє́ на у́тренихъ?
14
і бих я́звен весь день, і обличе́ніє моє́ на у́треніх?
15
А́ще глаго́лахъ, повѣ́мъ та́ко: се́, ро́ду сыно́въ Твои́хъ, єму́же обѣща́хся {се́, ро́ду сыно́въ Твои́хъ преступи́хъ}:
15
А́ще глаго́лах, пові́м та́ко: се, ро́ду сино́в Твої́х, єму́же обіща́хся [се, ро́ду сино́в Твої́х преступи́х];
16
и непщева́хъ разумѣ́ти: сіє́ тру́дъ є́сть предо мно́ю,
16
і непщева́х разумі́ти; сіє́ труд єсть предо мно́ю,
17
до́ндеже вни́ду во святи́ло Бо́жіє и разумѣ́ю въ послѣ́дняя и́хъ.
17
до́ндеже вни́ду во святи́ло Бо́жиє і разумі́ю в послі́дняя їх.
18
Оба́че за льще́нія и́хъ положи́лъ єси́ и́мъ зла́я, низложи́лъ єси́ я́, внегда́ разгордѣ́шася.
18
Оба́че за льще́нія їх положи́л єси́ їм зла́я, низложи́л єси́ я, внегда́ разгорди́шася.
19
Ка́ко бы́ша въ запустѣ́ніє? Внеза́пу изчезо́ша, погибо́ша за беззако́ніє своє́.
19
Ка́ко би́ша в запусті́ніє? Внеза́пу ізчезо́ша, погибо́ша за беззако́ніє своє́.
20
Я́ко со́ніє востаю́щаго, Го́споди, во гра́дѣ Твоє́мъ о́бразъ и́хъ уничижи́ши.
20
Я́ко со́ніє востаю́щаго, Го́споди, во гра́ді Твоє́м о́браз їх уничижи́ши.
21
Я́ко разжже́ся се́рдце моє́, и утро́бы моя́ измѣни́шася:
21
Я́ко разжже́ся се́рдце моє́, і утро́би моя́ ізміни́шася;
22
и а́зъ уничиже́нъ, и не разумѣ́хъ, ско́тенъ бы́хъ у Тебе́.
22
і аз унічиже́н, і не разумі́х, ско́тен бих у Тебе́.
23
И а́зъ вы́ну съ Тобо́ю: удержа́лъ єси́ ру́ку десну́ю мою́,
23
І аз ви́ну с Тобо́ю; удержа́л єси́ ру́ку десну́ю мою́,
24
и совѣ́томъ Твои́мъ наста́вилъ мя́ єси́, и со сла́вою прія́лъ мя́ єси́.
24
і сові́том Твої́м наста́вил м'я єси́, і со сла́вою прия́л м'я єси́.
25
Что́ бо ми́ є́сть на небеси́? И от Тебе́ что́ восхотѣ́хъ на земли́?
25
Что бо мі єсть на небесі́? І от Тебе́ что восхоті́х на землі́?
26
Изчезе́ се́рдце моє́ и пло́ть моя́, Бо́же се́рдца моєго́, и ча́сть моя́, Бо́же, во вѣ́къ.
26
Ізчезе́ се́рдце моє́ і плоть моя́, Бо́же се́рдця моєго́, і часть моя́, Бо́же, во вік.
27
Я́ко се́, удаля́ющіи себе́ от Тебе́ поги́бнутъ: потреби́лъ єси́ вся́каго любодѣ́ющаго от Тебе́.
27
Я́ко се, удаля́ющії себе́ от Тебе́ поги́бнуть; потреби́л єси́ вся́каго любоді́ющаго от Тебе́.
28
Мнѣ́ же прилѣпля́тися Богови бла́го є́сть, полага́ти на Го́спода упова́ніє моє́, возвѣсти́ти ми́ вся́ хвалы́ Твоя́, во вратѣ́хъ дще́ре Сіо́ни.
28
Мні же приліпля́тися Бо́гові бла́го єсть, полага́ти на Го́спода упова́ніє моє́, возвісти́ти мі вся хвали́ Твоя́, во враті́х дще́ре Сіо́ні.