¹

Въ коне́цъ, да не растли́ши, псало́мъ пѣ́сни Аса́фу.

¹

Начальнику хору. Не погуби. Псалом Асафа. Пісня.

²

Исповѣ́мыся Тебѣ́, Бо́же, исповѣ́мыся Тебѣ́ и призове́мъ и́мя Твоє́: повѣ́мъ вся́ чудеса́ Твоя́.

²

Славимо Тебе, Боже, прославляємо Тебе, і призиваємо ім’я Твоє, про нього сповіщають чудеса Твої.

³

Єгда́ пріиму́ вре́мя, А́зъ правоты́ возсужду́.

³

«Коли виберу час, каже Господь, Я буду судити за правдою.

⁴

Раста́яся земля́ и вси́ живу́щіи на не́й, А́зъ утверди́хъ столпы́ єя́.

⁴

Хоч захиталася земля і всі, що живуть на ній, Я утверджу стовпи її».

⁵

Рѣ́хъ беззако́ннующымъ, не беззако́ннуйте: и согрѣша́ющымъ, не возноси́те ро́га.

⁵

Я кажу нечестивцям: «Не беззаконствуйте!» І до злих: «Не надійтеся на силу свою!

⁶

Не воздвиза́йте на высоту́ ро́га ва́шего и не глаго́лите на Бо́га непра́вду:

⁶

Не підносьте високо ріг ваш і [не] говоріть [на Бога] неправду.»

⁷

я́ко ниже́ от исхо́дъ, ниже́ и за́падъ, ниже́ от пусты́хъ го́ръ.

⁷

Бо не від сходу й не від заходу, і не з гір пустелі піднесення.

⁸

Я́ко Бо́гъ судія́ є́сть: сего́ смиря́єтъ, и сего́ возно́ситъ.

⁸

А Бог є Суддя: одного принижує, а іншого підносить.

⁹

Я́ко ча́ша въ руцѣ́ Госпо́дни, віна́ нерастворе́на испо́лнь растворе́нія, и уклони́ от сея́ въ сію́: оба́че дро́ждіє єго́ не истощи́ся, испію́тъ вси́ грѣ́шніи земли́.

⁹

Бо чаша в руці Господній, в ній кипить вино, повне приправ, і Він наливає з неї; а гущу його вижмуть і вип’ють усі грішники землі.

¹⁰

А́зъ же возра́дуюся въ вѣ́къ, воспою́ Бо́гу Іа́ковлю:

¹⁰

Я ж буду радіти повік, буду співати Богу нашому.

¹¹

и вся́ ро́ги грѣ́шныхъ сломлю́, и вознесе́тся ро́гъ пра́веднаго.

¹¹

Всі роги нечестивців зломлю, і піднесеться сила праведного.