¹

Въ коне́цъ, о измѣ́ншихся, свидѣ́ніє Аса́фу, псало́мъ 79.

¹

Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа.

²

Пасы́й Ізра́иля вонми́: наставля́яй я́ко овча́ Іо́сифа, сѣдя́й на херуві́мѣхъ, яви́ся:

²

Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися.

³

предъ Єфре́момъ и Веніамі́номъ и Манассі́ємъ воздви́гни си́лу Твою́, и пріиди́ во є́же спасти́ на́съ.

³

Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас.

⁴

Бо́же, обрати́ ны, и просвѣти́ лице́ Твоє́, и спасе́мся.

⁴

Боже, наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.

⁵

Го́споди Бо́же си́лъ, доко́лѣ гнѣ́ваєшися на моли́тву ра́бъ Твои́хъ?

⁵

Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх?

⁶

Напита́єши на́съ хлѣ́бомъ сле́знымъ, и напои́ши на́съ слеза́ми въ мѣ́ру.

⁶

Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою.

⁷

Положи́лъ єси́ на́съ въ прерѣка́ніє сосѣ́домъ на́шымъ, и врази́ на́ши подражни́ша ны́.

⁷

Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас.

⁸

Го́споди Бо́же си́лъ, обрати́ ны, и просвѣти́ лице́ Твоє́, и спасе́мся.

⁸

Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.

⁹

Віногра́дъ изъ Єги́пта прене́слъ єси́: изгна́лъ єси́ язы́ки, и насади́лъ єси́ и́:

⁹

З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її.

¹⁰

путесотвори́лъ єси́ предъ ни́мъ, и насади́лъ єси́ коре́нія єго́, и испо́лни зе́млю.

¹⁰

Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю.

¹¹

Покры́ го́ры сѣ́нь єго́, и вѣ́твія єго́ ке́дры Бо́жія:

¹¹

Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих.

¹²

простре́ ро́зги єго́ {своя́} до мо́ря, и да́же до рѣ́къ отра́сли єго́ {своя́}.

¹²

Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату).

¹³

Вску́ю низложи́лъ єси́ опло́тъ єго́, и объима́ютъ и́ вси́ мимоходя́щіи путе́мъ?

¹³

Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою.

¹⁴

Озоба́ и́ ве́прь от дубра́вы, и уєдине́нный ди́вій пояде́ и́.

¹⁴

Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його.

¹⁵

Бо́же си́лъ, обрати́ся у́бо, и при́зри съ небесе́ и ви́ждь, и посѣти́ віногра́дъ се́й:

¹⁵

Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей.

¹⁶

и соверши́ и́, єго́же насади́ десни́ца Твоя́, и на сы́на человѣ́ческаго, єго́же укрепи́лъ єси́ Себѣ́.

¹⁶

І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе.

¹⁷

Пожже́нъ огне́мъ и раско́панъ: от запреще́нія лица́ Твоєго́ поги́бнутъ.

¹⁷

Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть.

¹⁸

Да бу́детъ рука́ Твоя́ на му́жа десни́цы Твоєя́ и на сы́на человѣ́ческаго, єго́же укрѣпи́лъ єси́ Себѣ́,

¹⁸

Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе.

¹⁹

и не отсту́пимъ от Тебе́: оживи́ши ны́, и и́мя Твоє́ призове́мъ.

¹⁹

А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє.

²⁰

Го́споди Бо́же си́лъ, обрати́ ны, и просвѣти́ лице́ Твоє́, и спасе́мся.

²⁰

Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.