¹

Въ коне́цъ, о точи́лѣхъ, псало́мъ Аса́фу.

¹

Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Асафа.

²

Ра́дуйтеся Бо́гу помо́щнику на́шему, воскли́кните Бо́гу Іа́ковлю:

²

Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова.

³

пріими́те псало́мъ и дади́те тимпа́нъ, псалти́рь красе́нъ съ гу́сльми:

³

Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями.

⁴

воструби́те въ новоме́сячіи трубо́ю, во благознамени́тый де́нь пра́здника ва́шего:

⁴

Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого.

⁵

я́ко повелѣ́ніє Ізра́илеви є́сть, и судьба́ Бо́гу Іа́ковлю.

⁵

Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого.

⁶

Свидѣ́ніє во Іо́сифѣ положи́ є́, внегда́ изы́ти єму́ от земли́ Єги́петскія: язы́ка, єго́же не вѣ́дяше, услы́ша.

⁶

Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав.

⁷

Отя́тъ от бре́мене хребе́тъ єго́: ру́цѣ єго́ въ коши́ порабо́тастѣ.

⁷

«Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин.

⁸

Въ ско́рби призва́лъ Мя́ єси́, и изба́вихъ тя́: услы́шахъ тя́ въ та́йнѣ бу́рнѣ: искуси́хъ тя́ на водѣ́ Прерѣка́нія.

⁸

В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе.

⁹

Слы́шите, лю́діє Мои́, и засвидѣ́телствую ва́мъ, Ізра́илю, а́ще послу́шаєши Мене́:

⁹

Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю!

¹⁰

не бу́детъ тебѣ́ бо́гъ но́въ, ниже́ поклони́шися бо́гу чужде́му.

¹⁰

Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим.

¹¹

А́зъ бо є́смь Госпо́дь Бо́гъ тво́й, изведы́й тя́ от земли́ Єги́петскія: разшири́ уста́ твоя́, и испо́лню я́.

¹¹

Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх.

¹²

И не послу́шаша лю́діє Мои́ гла́са Моєго́, и Ізра́иль не вня́тъ Ми́:

¹²

Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені.

¹³

и отпусти́хъ я́ по начина́ніємъ серде́цъ и́хъ, по́йдутъ въ начина́ніихъ свои́хъ.

¹³

Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми.

¹⁴

А́ще бы́ша лю́діє Мои́ послу́шали Мене́, Ізра́иль а́ще бы въ пути́ Моя́ ходи́лъ:

¹⁴

О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми.

¹⁵

ни о чесо́мже у́бо враги́ єго́ смири́лъ бы́хъ, и на оскорбля́ющыя и́хъ возложи́лъ бы́хъ ру́ку Мою́.

¹⁵

Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою.

¹⁶

Врази́ Госпо́дни солга́ша Єму́, и бу́детъ вре́мя и́хъ въ вѣ́къ:

¹⁶

Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки.

¹⁷

и напита́ и́хъ от ту́ка пшени́чна, и от ка́мене ме́да насы́ти и́хъ.

¹⁷

Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх».