Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Тїи же прїидо'ша къ дв~дђ въ сикела'и е^гда е^ще` бњ'гаше саё'ла сн~а ки'сова, и^ сїи бњхђ крњп#ча'иши помага'юще і^ и^збран#нїи бои'цы”
1
І ці також прийшли до Давида в Секелаг, коли він ще ховався від Саула, сина Кисового, і були серед хоробрих, які допомагали в битві.
2
Напряза'юще лђ'къ. и^ ѓ^бњ'ю же рђкђ пращами ка'менїе мета'юще. и^ ё^правля'юще стрњ'лы. и^ бы'ша эT бра'тїи саё'ловыхъ, эT колњна венїами'ня”
2
Озброєні луком, вони правою і лівою рукою кидали камені, і стріляли стрілами з лука, — з братів Саула, від Веніаміна;
3
Кня'ѕь и^хъ а^хїезе'ръ. і^ и^ѓ^а'съ сн~ъ сама'я, гаваџи'та, и^ а^зїи^ль. и^ фали'џъ сн~ове замо'џъ. и^ вараха'и, і^ и^ё'я и^ а^наџоџити'съ”
3
головний Ахиєзер, за ним Іоас, сини Шемаї, з Гиви; Ієзиел і Фелет, сини Азмавефа; Бераха та Ієгу з Анафофа;
4
Самаи^а'съ же гаваѓ^ни'тисъ силнњ'ишїи посредњ три'десяти. и^ наD тридесяти. і^е^ремїя і^ и^е^зекиль і^ и^ѓ^а'и#на'нъ, і^ и^зава'џъ гадираџитиs”
4
Ішмаія гаваонитянин, хоробрий з тридцяти і начальник над тридцятьма; Єремія, Іахазиїл, Іоханан та Іозавад з Гедери.
5
И$ е^лиѓ^џїи, і^ и^е^римђ'џъ. и^ ваа^лїа, и^ самарїа, и^ саџатїа, арђфђтиs”
5
Елузай, Ієримоф, Веалія, Шемарія, Сафатія харифиянин;
6
И$л#кана, и^ е^сїя, і^ и^е^лїи'лъ. і^ и^е^зааръ, и^ е^зваа'мъ, эT кареи'ма”
6
Елкана, Ішшияху, Азариїл, Іоезер та Іошавам, кореяни;
7
И$ ѓ^и'ла, и^ зава'дїя, сн~ове и^роа'мъ эT хедо'ра”
7
й Іоела і Зевадія, сини Ієрохама, з Гедора.
8
И$ эT гаDди прибњго'ша къ дв~дђ, е^гда тая^шеся въ пђсты'ни мђ'жїе крњп#ча'иши и^ бойцы нарочи'ти дер#жа'щїи щи'тъ, и^ ко'пїе. лица же и^хъ, ја%ко лица льво'ва. и^ ско'ры ја%ко ко'зы въ гора'хъ”
8
І з гадитян перейшли до Давида в укріплення, у пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові — обличчя їхні, і вони швидкі, як сарни в горах.
9
А$зе'ръ въ первыX а^в#дїя вторыи, а^лїадъ тре'тїи”
9
Головний Езер, другий Овадія, третій Елиав,
10
Мазманъ четве'ртыи, и^е^рмїа пя'тыи”
10
четвертий Мишманна, п’ятий Єремія,
11
И$е^џ#фїя ше'стыи. е^лїи'лъ сеDмы'и”
11
шостий Афай, сьомий Елиел,
12
Иѓ^нанъ, и~. е^льзеве'ль, џ~”
12
восьмий Іоханан, дев’ятий Елзавад,
13
И$е^ремїя, і~. махавенаи, а~і”
13
десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
14
Сїи бы'ша эT сн~овъ гадовъ кня'ѕи во'искїе послњ'днїи и^ ме'ншїи, Wр~. и^ бо'лши над# ты'сащїю”
14
Вони із синів Гадових були главами у війську: менший над сотнею, і більший над тисячею.
15
Сїи сђть и^же преидо'ша і^ѓ^рда'нъ мцsа перваго и^ се'и напол#ненъ, въ всеи си'лњ е^го. і^ и^згнаша всњхъ и^же живя'хђ в# долXњ къ въсто'чнњи странњ и^ запад#нњи”
15
Вони і перейшли Йордан у перший місяць, коли він виступає з берегів своїх, і розігнали всіх, хто жив у долинах на схід і захід.
16
Прїидо'ша же эT венїами'на и^ эT і^ё'ды на по'мощъ дв~дђ”
16
Прийшли також і з синів Веніамінових та Іудиних в укріплення до Давида.
17
І$ и^з#шеD дв~дъ сђпроти'въ и^мъ. и^ рече и^мъ, а%ще ми'рно прїидо'сте къ мнњ. да бђдеT срDце мое` по семђ' же къ вамъ. и^ а'ще предати м^я сђпоста'томъ мои^мъ е^гда и%зъ безако'нїя в рђкахъ мои^хъ не и'мамъ. да ви'дитъ б~ъ эTц~ъ нашихъ и^ сђ'дитъ”
17
Давид вийшов назустріч їм і сказав їм: якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде в мене з вами одне серце; а якщо для того, щоб підступно зрадити мене ворогам моїм, тоді як немає пороку на руках моїх, то нехай бачить Бог батьків наших і розсудить.
18
И$ ѓ^блече дх~ъ гн~ь а^масїю кня'ѕя наD тридесятїю и^ реq. и^ди дв~де сн~ђ и^ес#се'ѓ^въ и^ лю'дїе твои` въ ми'рњ. ми'ръ тебњ. и^ ми'ръ помо'щникомъ твои^мъ. тебњ б^о помага'етъ б~ъ твои. и^ въспрїя'тъ иX дв~дъ и^ положи и^хъ кн~ѕеи си'лныX”
18
І охопив дух Амасая, главу тридцяти, і сказав він: мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Ієссеїв; мир тобі, і мир помічникам твоїм; тому що допомагає тобі Бог твій. Тоді прийняв їх Давид і поставив їх на чолі війська.
19
И$ па'ки эT манасїя прибњго'ша къ дв~дђ, е^гда и^дя'ше съ и^ноплеме'н#ники на саё'ла на' брань и^ не помо'же и^мъ дв~дъ” ЈА/ко совњтова'вше ѓ^тосла'ша е^го кня'ѕи и^ноплеме'нничестїи, гл~юще. съ глава'ми на'шими ѓ^братиTся къ господи'нђ свое^мђ саё'лђ”
19
І з коліна Манассіїного перейшли деякі до Давида, коли він ішов з филистимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, тому що проводирі филистимські, порадившись, відіслали його, говорячи: на нашу голову він перейде до господаря свого Саула.
20
И$ е^гда б^о възврати'ся въ сикела'гъ. прибњго'ша к немђ эT манасїя, е^дънай. и^ ѓ^зава'џъ, и^ е^дїи'ль, и^ михаи'лъ. и^ ѓ^сафа'џъ и^ е^лиё&, и^ сала'џи. кн~ѕи ты'сђщникомъ сђть ё^ манасїю”
20
Коли він повертався в Секелаг, тоді перейшли до нього з манассіян: Аднах, Іозавад, Ієдиаел, Михаїл, Іозавад, Елигу і Цилльфай, тисячоначальники у манассіян.
21
Сїи възда'ша по'мощъ дв~дђ на разбо'иничиковъ вс^и б^отїи мђжїи крњпча'иши. и^ бњша крњ'пки нача'лницы въ во'инахъ”
21
І вони допомагали Давиду проти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були начальниками у війську.
22
Зане` ко'ждо дн~и прихожда'хђ къ дв~дђ. на пособле'нїе е^го. да'же сътвори'ся ве'лїе съчте'нїе ја%ко во'и бж~їи”
22
Так з кожним днем приходили до Давида на допомогу до того, що його ополчення стало великим, як ополчення Боже.
23
Тоже е^сть съчте'нїе кн~ѕемъ во'искимъ и^же прїидо'ша къ дв~дђ въ хевро'нњ да възвратя'тъ црsтво саё'лово к немђ по словеси гн~ю”
23
Ось число головних у війську, що прийшли до Давида у Хеврон, щоб передати йому царство Саулове, за словом Господнім:
24
Сн~ове і^ё'дини нося'щїи щи'тъ и^ ко'пїе. Wѕ~, и^ и~, со'тъ. ё^правле'ны къ ѓполче'нїю.
24
синів Іудиних, які носять щит і спис, було шість тисяч вісімсот готових до війни;
25
и^ эT сн~овъ симеѓ'нь мђже'и силнњ'ишихъ къ бра'ни. Wз~, и^ р~”
25
із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч сто;
26
И$ эT сн~овъ лев#вљ=и. Wд~. и^ х~”
26
із синів Левіїних чотири тисячі шістсот;
27
І$ и^ѓDда же кн~ѕь эT колњ'на аа^ро'ня. и^ с ни'мъ. Wг~, и^ з~ со'тъ”
27
й Іоддай, князь від племені Аарона, і з ним три тисячі сімсот;
28
И$ садо'къ ѓ%трокъ и^збра'нъ преспњва'ющїи, и^ до'мъ эTц~а е^го кн~ѕи, к~в”
28
і Садок, мужній юнак, і рід його, двадцять два начальники;
29
эT сн~ов# же венїами'нь бра'тїи саё'ля. Wг~. и^ е^ще бо'лшїя ча'сть иX въслњдова'ше до'мђ саё'лю”
29
із синів Веніамінових, братів Саулових, три тисячі, — але ще багато хто з них тримався дому Саулового;
30
И$ па'ки эT сн~овъ е^фрњмль. Wк~, и^ и~, со'тъ. крњпча'и^ши хра'бростїю мђж'и и^менова'нїи по племе'немъ эTч~ествъ и^хъ”
30
із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот людей мужніх, людей вельможних у родах своїх;
31
И$ эT по'лђ племе'ни манасїи^на, Wи~. кожDо по и^мене'мъ свои^мъ прїидоша. да поста'вятъ цр~я дв~да”
31
з половини коліна Манассіїного вісімнадцять тисяч, які викликані поіменно, щоб піти поставити царем Давида;
32
И$ эT сн~овъ и^саха'ръ мђж'и ё^че'ни и^же познава'хђ въ времен на размышле'нїю чт^о сътвори'ти и%мать і^и^л~ь. въ нача'ла и^хъ, с~, и^ бра'тїа иX с ни'ми”
32
із синів Іссахарових прийшли люди розумні, які знали, що́ коли належало робити Ізраїлю, — їх було двісті головних, і всі брати їхні трималися слова їх;
33
Па'ки эT заё^ло'на прїидо'ша къ ѓ^полче'нїю, бра'ни, съ вся'кими ѓ^рђж'їи бра'н#ными. Wн~. въ по'мощъ дв~дђ не съ пра'зными рђка'ми”
33
з коліна Завулонового готових до битви, озброєних усякою військовою зброєю, п’ятдесят тисяч, у строю, одностайних;
34
И$ эT неџали'ма кн~ѕе'и, Wа~. и^ с ни'ми ё^чени щиTцы, и^ сђ'лицами, Wл~, и^ Wз~”
34
з коліна Неффалимового тисяча вождів і з ними тридцять сім тисяч із щитами і списами;
35
И$ эT да'на ё^гото'вани къ ѓ^полченїю. Wк~, и^ Wи~ и^ х~.
35
з коліна Данового готових до війни двадцять вісім тисяч шістсот;
36
и^ эT а^си'ра сходя'щїи помощи` къ бра'ни. Wм~”
36
від Асира воїнів, готових до битви, сорок тисяч;
37
И$ съ ѓ'ныя страны` і^ѓ^рда'на эT сн~овъ рђви'мовъ и^ эT гаDдовыхъ, и^ эT по'лђ племе'ни манасїи^на. наё^ченїи ѓ^рђж'їи бра'нїи. Wр~, и^ Wк~”
37
з-за Йордану, від коліна Рувимового, Гадового і половини коліна Манассіїного, сто двадцять тисяч, з усякою військовою зброєю.
38
Всњ сїи мђ'жи бра'ннїи ё^правле'ни къ ѓ^полче'нїю срDцемъ съвръше'номъ. прїидо'ша въ хевро'нъ. да поста'вяT цр~я дв~да наD всњмъ і^и^л~емъ. н^о и^ вс^и про'чїи эT і^и^л~я е^ді'но срDце бя'хђ да цр~ь бђ'детъ дв~дъ”
38
Усі ці воїни, у строю, від щирого серця прийшли у Хеврон поставити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й усі інші ізраїльтяни були одностайні, щоб поставити царем Давида.
39
Бы'ша же т^ђ съ дв~доM трїе дн~и. ја^дђще, и^ пїю'ще. ё^гото'ваша б^о и^мъ бра'тїя и^хъ”
39
І пробули там у Давида три дні, їли і пили, тому що брати їхні все приготували для них;
40
Но и^же бли'зъ и^хъ бя'хђ до и^саха'ра. и^ заё^ло'на и^ неџали'ма. принесо'ша и^мъ хлњ'бы на ѓ%слњхъ и^ вельбђдњхъ и^ м#ска'хъ и^ во'лњхъ на ја^де'нїе мђкђ` перевясла смо'кви и^ гро'здїе сђхо'е вино, і^ е^ле'и. и^ волы` и^ ѓ'вны. къ всемђ` мно'жествђ. ра'дость б^о бы'сть въ і^и^л~и”
40
та й близькі до них, навіть до коліна Іссахарового, Завулонового і Неффалимового, привозили всю поживу на ослах, і верблюдах, і мулах, і волах: борошно, смокви, й ізюм, і вино, і єлей, і великої і дрібної худоби безліч, оскільки радість була для Ізраїля.