Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Воста же дїа'волъ на і^ил~я. раздражи` дв~да да сочтетъ і^ил~я”
1
І повстав сатана на Ізраїля, і підбурив Давида зробити перелік ізраїльтян.
2
И$ рече цр~ь дв~дъ къ і^ѓ^а'вђ, и^ къ нача'лникомъ си'лы. и^дњте и^ съчти'те і^ил~я, эT вер#савњи до да'на, и^ принеси'те мн^њ число` да зна'ю е&”
2
І сказав Давид Іоаву і начальникам у народі: підіть порахуйте ізраїльтян, від Вирсавії до Дана, і представте мені, щоб я знав число їх.
3
эTвњща же і^ѓ^а'въ. да ё^мно'жиT г~ь лю'ди своя` стори'цею не'же сђть. и^ ѓ^чи господи'на мое^го цр~я ви'дятъ. и^ не вс^и ли господи'нђ мое^мђ цр~ю раби` сTђ про что и%щетъ сего г~ь мо'и. да не въмњни'тся въ грњхъ і^и^л~ю”
3
І сказав Іоав: нехай примножить Господь народ Свій у сто разів проти того, скільки є його. Чи не всі вони, господарю мій царю, раби господаря мого? Для чого ж вимагає цього господар мій? Щоб було поставлено це в провину Ізраїлю?
4
Но ѓ^баче сло'во цр~ево премо'же і^ѓ^а'ва. по'иде же і^ѓ^а'въ и^ ѓ^бы'иде весь і^и^л~ь. и^ ѓ^братися къ і^ерsли'мђ.
4
Але царське слово перемогло Іоава; і пішов Іоав, і обійшов увесь Ізраїль, і прийшов у Єрусалим.
5
да'сть і^ѓ^аv дв~дђ сочте'нїе и^хже ѓ^бы'иде. и^ ѓ^брњте'ся вс^е сочтенїе і^и^л~я, ты'сяща тысящъ, и^ Wр~, мђже'и, носящих# ѓ^рђж'їя. эT іё'ды же бысть, у~, и^ Wо~, бра'нникъ”
5
І подав Іоав Давиду список народного перепису, і було всіх ізраїльтян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків, які оголюють меч, і юдеїв — чотириста сімдесят тисяч, які оголюють меч.
6
Левљ=и же и^ венїами'на не почте` среди и^хъ. того раd и^же наси'ленъ послњдоваше цр~евымъ повеле'нїемъ”
6
А левитів і веніаминян він не порахував між ними, тому що царське слово було противним Іоаву.
7
Не ё^годи же б~ђ чт^о повеле'но бысть и^ поби` і^и^л~я”
7
І не угодною була в очах Божих справа ця, і Він уразив Ізраїля.
8
Реq же дв~дъ б~ђ, съгрњшихъ ѕњло ја%ко сътвори'хъ вещь сїю. и^ нн~њ молю` эTи^ми` безако'нїя раба` твое^го, и^же безђмнњ сътвори'хъ ѕњ'ло”
8
І сказав Давид Богу: дуже згрішив я, зробивши це. І нині прости провину раба Твого, бо я зробив дуже нерозважливо.
9
И$ гл~а г~ь къ гадђ прoркђ двд~вђ гл~я”
9
І говорив Господь Гадові, прозорливцю Давидовому, і сказав:
10
И$ди` и^ гл~и къ дв~дђ и^ рц^и е^мђ. сїя рече г~ь тр^и тебњ и^збра'нїя даю`. е^ді'но кое` хо'щеши и^збери себњ да сътворю тебњ”
10
піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання Я пропоную тобі, обери собі одне з них, — і Я пошлю його на тебе.
11
Є$гда же прїиде га'дъ къ дв~дђ, рече е^мђ.
11
І прийшов Гад до Давида і сказав йому: так говорить Господь: обирай собі:
12
сїя рече г~ь, и^збери` себњ` е^же хо'щеши” И$ли тр^и лњта глаD. ил тр^и мsць бњ'гати тебњ` эT лица вра'гъ твоиX. и^ ѓ^рђжїе вра'гъ твоиX иметъ т^я. и^л^и тр^и дн~и ме'чъ гн~ь и^ смр~ть на' землю. и^ а^гг~лъ гн~ь ё^би'ти въ всњмъ наслњ'дїи і^и^л~вњ. нн~њ ё^бо расмотри` чт^о эTвњща'ю и^же посла` мя”
12
або три роки — голод, або три місяці будеш ти переслідуваний ворогами твоїми і меч ворогів твоїх буде досягати тебе; або три дні — меч Господній і моровиця на землі й ангел Господній, який знищує в усіх краях Ізраїля. Отже, розглянь, що мені відповісти Тому, Хто Послав мене зі словом.
13
И$ рече дв~дъ къ га'дђ жесто'ка м^и и^ вс^я тро'я сїя. н^о лђчше м^и е^сть да въпа'сти въ рђцњ гн~и. зане` мно'ги сђть щедроты е^го ѕњло въ рђцњ же чл~комъ да не въпадђ`”
13
І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже, але нехай краще впаду в руки Господа, бо дуже велике милосердя Його, тільки б не впасти мені в руки людські.
14
И$ посла` г~ь смр~ть въ і^и^л~ь и^ падо'ша эT і^и^л~я, Wо~, мђж'їи”
14
І послав Господь моровицю на Ізраїля, і померло ізраїльтян сімдесят тисяч чоловік.
15
Посла же г~ь а^гг~ла въ іерsли'мъ да побїетъ е^го. е^гда же побїаше ви'дњ г~ь ё^млрsди'ся на вели'чество ѕло'бы. и^ рече а^гг~лђ и^же побїаше. довлње^тъ т^и эTи^ми` рђкђ твою, а^гг~лъ же гн~ь ста` блиZ гђмна` ѓ^рнаня е^ё^се'янина”
15
І послав Бог ангела в Єрусалим, щоб знищувати його. І коли він почав знищувати, побачив Господь і пожалів про цю біду, і сказав ангелу-знищувачу: досить! тепер опусти руку твою. Ангел же Господній стояв тоді над током Орни ієвусеянина.
16
И$ въздви'же двDъ ѓ'чи свои`, и^ ви'дњ а^гг~ла гн~я стоа'ща междђ земле'ю и^ нб~ом# і^ и^звлеченъ ме'чъ въ рђкђ е^го. и^ простренъ на і^ерsли'мъ. и^ паде` дв~дъ и^ ста'рцы і^и^л~еви ѓ^блечены въ власяни'цы, на лица своя`”
16
І підняв Давид очі свої, і побачив ангела Господнього, який стоїть між землею і небом, з оголеним у руці його мечем, простягнутим на Єрусалим; і впав Давид і старійшини, покриті веретищем, на обличчя свої.
17
И$ рече дв~дъ къ б~ђ. не а'зъ ли е^смь и^же повелњхъ да почтTђ лю'ди. а'зъ е^смь и^же съгрњшихъ. и^ ѕл^о сътвори'хъ. а^ сїе ста'до чт^о сътвори`. г~и б~е мо'и да бђ'детъ рђка` твоя на' мя. и^ на доM эTц~а мое^го. лю'дїе же твои` да не ё^бїю^тся на погђбленїе”
17
І сказав Давид Богу: чи не я повелів порахувати народ? я згрішив, я зробив зло, а ці вівці що зробили? Господи, Боже мій! нехай буде рука Твоя на мені і на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його.
18
А$гг~лъ же гн~ь рече га'дђ е^же гл~ати къ дв~дђ. да възы'идетъ и^ соѕи'ждетъ ѓ^лта'рь г~ђ б~ђ на гђмнњ ѓ^рна'ни е^ё^се'анина”
18
І ангел Господній сказав Гадові, щоб той сказав Давиду: нехай Давид прийде і поставить жертовник Господу на току Орни ієвусеянина.
19
Възы'иде же дв~дъ по словеси` га'довђ е^же гл~алъ е^мђ ѓ^ и^мени гн~и”
19
І пішов Давид, за словом Гада, яке він говорив ім’ям Господнім.
20
И$ ѓ^брати'ся ѓ^рнанъ и^ ви'дњ цр~я и^ четыри сн~ы е^го с ниM съкровени. и^ ѓ^рнан же бњ в то` вре'мя тря на гђмнњ п#шени'цђ”
20
Орна повернувся, побачив ангела, і чотири сини його з ним сховалися. Орна молотив тоді пшеницю.
21
И$ прїиде дв~дъ къ ѓ^рна'нђ, и^ ѓ^братися ё^зрњ е^го ѓ^рна'нъ и^ пои'де к немђ` проти'вђ эT гђмна. и^ поклони'ся е^мђ ни'цъ на земли`”
21
І прийшов Давид до Орни. Орна, глянувши і побачивши Давида, вийшов з току і поклонився Давиду лицем до землі.
22
Рече же е^мђ дв~дъ да'и мн^њ мњсто гђмна` твое^го, да соѕи'ждђ на не'мъ ѓ^лта'рь гв~и. въ сребрњ достои'нњ да'и ми е& и^ да ста'неT ра'на эT лю'дїи”
22
І сказав Давид Орні: віддай мені місце під током, я побудую на ньому жертовник Господу; за справжню ціну віддай мені його, щоб припинилося знищення народу.
23
Рече же ѓ^рна'нъ къ дв~дђ. возми` себњ` и^ да сътвори'тъ господи'нъ мо'и цр~ь елика же е^мђ ё^гоDна. н^о и^ воло'ве дамъ на все`сож#же'нїе, и^ плђ'гъ на дрова` и^ пшени'цђ въ жертвђ. вс^е добро`во'лно въздаю`”
23
І сказав Орна Давиду: візьми собі; нехай робить господар мій цар що йому вгодно; ось я віддаю і волів на всепалення, і молотильні знаряддя на дрова, і пшеницю на приношення; усе це віддаю задарма.
24
Рече же е^мђ цр~ь дв~дъ, не тако бђ'деT н^о среброM кђплю` коли'ка достои'тъ. н^и бо эT тебе` в#зя'ти и%маM. и^ та'ко принести` гв~и вс^есож#же'нїя да'ръ,
24
І сказав цар Давид Орні: ні, я хочу купити в тебе за дійсну ціну, бо не стану я приносити твоєї власности Господу, і не буду приносити у всепалення взятого задарма.
25
И$ да'сть дв~дъ ѓ^рна'нђ за мњстот^о сикль зла'тыX правњи'шею тя'гостїю х~”
25
І дав Давид Орні за це місце шістсот сиклів золота.
26
И$ созда` т^ђ ѓ^л#та'рь гв~и. и^ възнесе` вс^есож#же'нїя, и^ ми'рныя” И$ възва` къ г~ђ и^ ё^слы'ша е^го въ ѓ^гни` эT нб~си на ѓ^лта'рь вс^есож#же'нїя, и^ потреби` вс^есож#же'нїя”
26
І спорудив там Давид жертовник Господу і підніс всепалення і мирні жертви; і призвав Господа, і Він почув його, пославши вогонь з неба на жертовник всепалення.
27
И$ рече г~ь а^гг~лђ, възврати'ти ме'чъ свои въ но'жницы
27
І сказав Господь ангелові: поверни меч твій у піхви його.
28
во вре'мя ѓ%но” Є$гда` ви'дњ дв~дъ ја%ко ё^слы'ша е^го г~ь на гђмнњ ѓ^рна'ни е^вђсе'ина, пожре т^ђ же'рътвы”
28
У цей час Давид, бачачи, що Господь почув його на току Орни ієвусеянина, приніс там жертву.
29
И$ скљ=нїю гн~ю и^же сътвори` мољ=сїи въ пђсты'ни, и^ ѓ^лта'рь вс^есож#же'нїя въ вре'мя ѓ%но бысть въ вы'шнемъ въ гаваѓ'нњ”
29
Скинія ж Господня, яку зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалення знаходилися в той час на висоті в Гаваоні.
30
И$ не воZмо'же дв~дъ и^ти` къ ѓ^лтарю` да т^ђ помо'литъ б~а. ѕњло б^о бысть ё^страшенъ ви'дящи ме'чъ а^гг~ла гн~я”
30
Й не міг Давид піти туди, щоб шукати Бога, тому що був наляканий мечем ангела Господнього.