¹

Гл~алъ же е^сть двDъ цр~ь къ все'и цр~кви. соло'монъ сн~ъ мо'и е^го'же и^збра` г~ь е^ще ѓ^троча'темъ мла'дымъ. и^ дњ'ло вели'ко е^сть зане` не бо` чл~кђ ё^гото'вится ѓ^бита'нїе. но г~ђ.

¹

І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, син мій, якого одного обрав Бог, молодий і слабосилий, а справа ця велика, тому що не для людини дім це, а для Господа Бога.

²

аZ б^о в#сњми си'лами мои'ми. ё^го'товахъ росхоD. ра'ди до'мђ г~а б~а мое^го. зла'то, и^ сребро`. мњ'дь, желњ'зо. древа`, ка'менїе, мармо'ръ, и^ мно'жество ка'менїи мно'гоцњнныхъ и^ разли'чныхъ, и^ в#сњ'хъ чsтныхъ ка'менїи, и^ каменїи париё^совыX мно'го,

²

Всіма силами я заготував для дому Бога мого золото для золотих речей і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і дерево для дерев’яних, камені онікса і камені вставні, камені красиві і різнобарвні, і всякі дорогі камені, і багато мармуру;

³

и^ е^ще въ е%же бл~говоли'хъ въ до'мъ гн~ь, е^сть ё^ мене` е^же пригото'вахъ, зла'то, и^ сребро`, и^ с^е да'хъ въ до'мъ б~а мое^го въ высотђ`, развњ ѓ%ныхъ и^же ё^гото'вахђ въ хра'мъ гн~ь,

³

і ще з любови моєї до дому Бога мого, є в мене скарб власний із золота і срібла, і його я віддаю для дому Бога мого, зверх усього, що приготував я для святого дому:

⁴

Wг~, тала'нтъ злата эT зла'та е^сђфирска. и^ Wз~, тала'н#тъ сребра` и^скђшенњ'иша къ позлаще'нїю стњнъ цр~кви,

⁴

три тисячі талантів золота, золота офирського, і сім тисяч талантів срібла чистого, для обкладання стін у домі,

⁵

и^ гд^њ ко'гда же дњ'ло е^сть зла'то эT зла'та, и^ гдњ` е^гда же дњ'ло е^сть сребро` эT сребра`, и^ въ вся` дњ'ла и^же бђ'дђтъ поD рђ'кђ ё^модњ'лникомъ, и^ а'ще кт^о бл~гово'ленъ, и^спо'лнити рђ'кђ свою, дне'сь, и^ да'сть чт^о хо'щетъ г~ђ,

⁵

для кожної із золотих речей, і для кожної зі срібних, і для усякого виробу рук мистецьких. Чи не виявить ревність ще хто жертвувати сьогодні для Господа?

⁶

и^ ѓ^бњща'ша нача'лницы ѓ^би'телеM, и^ кн~ѕи колњнъ і^и^л~евъ, и^ ты'сящники, и^ со'тники, и^ нача'лницы дlњ, і^ и^коно'мы цр~евы,

⁶

І стали жертвувати начальники родин і начальники колін Ізраїлевих, і начальники тисяч і сотень, і начальники над маєтками царя.

⁷

да'ша же на дњ'ла до'мђ гн~я зла'та тала'н#тъ пя'ть ты'сящъ, и^ зла'тыхъ де'сятъ ты'сящъ, и^ сребра` талантъ, і~, ты'сящъ” И$ мњ'ди тала'нтъ, и~і, тысящъ, желњза же р~, ты'сящ# тала'нтъ,

⁷

І дали на спорудження дому Божого п’ять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, і срібла десять тисяч талантів, і міді вісімнадцять тисяч талантів, і заліза сто тисяч талантів.

⁸

и^ населницы и^же ѓ^брњтоша ка'менїе, възда'ша въ положе'нїе до'мђ гн~я, поD рђкђ і^и^ля, геџо'нїина,

⁸

І у кого знайшлися коштовні камені, ті віддавали і їх у скарбницю дому Господнього, на руки Ієхиїлу герсонитянину.

⁹

възвесели'ша же ся лю'дїе е^гда` мл~твы во'лею ѓ^бњща'ша, срDцеM б^о всњмъ приноша'хђ та` г~ђ, но и^ дв~дъ цр~ь възвеселися ра'достїю вели'кою,

⁹

І радів народ ревності їх, тому що вони від усього серця жертвували Господу, також і цар Давид дуже радів.

¹⁰

и^ блsви дв~дъ цр~ь г~а преD всњ'мъ мно'жествомъ, и^ рече, блsвенъ е^си г~и б~е і^и^л~евъ эTц~ъ на'шъ эT вњка въ вњ'ки,

¹⁰

І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: благословенний Ти, Господи Боже Ізраїля, батька нашого, від віку і до віку!

¹¹

твое` е^сть г~и вели'чество и^ си'ла, и^ сла'ва, и^ ѓ^долњнїе, и^сповњда'нїе и^ крњ'пость ја%кот^ы всњмъ и^же на' нб~си, и^ на земли` владњ'еши, эT лица` твое^го г~и и^справится в#ся'ко црsтво и^ вся'къ ја^зы'къ, тебњ` г~и богат#ство, и^ тебњ црsтво, и^ вели'чество въ вся`, и^ въ вся'ко начало,

¹¹

Твоя, Господи, велич, і могутність, і слава, і перемога і краса, й усе, що на небі і на землі, Твоє: Твоє, Господи, царство, і Ти вище за все, як Владика.

¹²

эT тебе` богат#ство и^ слава” Ты всњ'хъ нача'ло, г~и, начало вся'кого нача'ла, и^ вла'сть, и^ в рђ'кђ твое^ю вели'чество, и^ црsтво всњ'хъ, и^ въ рђ'кђ твою млsть, и^ вседръжи'тельство възвели'чити, и^ възрасти'ти вс^я,

¹²

І багатство і слава від лиця Твого, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність, і у владі Твоїй звеличувати і зміцнювати усе.

¹³

нн~њ ё^бо г~и нашъ, и^сповњдае^мся тебњ`, и^ хва'лимъ и^мя твое` пресла'вное,

¹³

І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе і хвалимо величне ім’я Твоє.

¹⁴

кто а%зъ е^смь, и^ кт^о лю'дїе твои, ја%ко възмого'хомъ сїя тебњ вс^я бл~гово'лне ѓ^бњщати, твоя` б^о сђть вс^я, і^ и'же эT рђ'кђ твое'ю прїя'хомъ, дахомъ тебњ,

¹⁴

Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї отримане ми віддали Тобі,

¹⁵

пђтницы бо е^смы` преD тобо'ю, и^ прише'л#цы, ја%ко вс^и эTцы наши, дн~їе наши ја%ко сњнь на земли`, и^ нњ'сть тръпњнїя,

¹⁵

тому що подорожні ми перед Тобою і прибульці, як і всі батьки наші, як тінь дні наші на землі, і немає нічого міцного.

¹⁶

г~и б~е нашъ, къ всемђ` мно'жествђ семђ` и%же ё^гото'вахомъ да съзи'ждется до'мъ и%мени ст~омђ твое^мђ, эT рђ'кђ твое'ю е^сть, и^ твоя` сђть вс^я,

¹⁶

Господи Боже наш! уся ця безліч, що приготували ми для побудови дому Тобі, святому імені Твоєму, від руки Твоєї вона, й усе Твоє.

¹⁷

вњ'мъ б^о г~и мо'и, ја%кот^ы е^си и^спытђа срDца и^ прав#дђ лю'биши. въ правости б^о срDца мое^го прои^зво'лиX сїа вся`, и^ нн~њ и^ людїе твои и^же зд^њ, ѓ^брњто'шася ви'дњхъ съ вели'кою радостїю тебњ` прои^зво'лиша въздати да'ры.

¹⁷

Знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серце і любиш щире серце: я від щирого серця мого пожертвував усе це, і нині бачу, що і народ Твій, який тут знаходиться, з радістю жертвує Тобі.

¹⁸

г~и б~е а^враа'моv, і^саа'ковъ, і^и^л~я эTц~ъ на'шихъ съхрани` въ вњ'ки сею` во'лею срDца и^хъ. і^ и^спра'ви срDца иX к тебњ`,

¹⁸

Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! збережи це повік, це виявлення думок серця народу Твого, і направ серце їх до Тебе.

¹⁹

соло'монђ же сн~ђ мое^мђ да'и срDце съвръше'но да храни'тъ за'повdњ твоя`, и^ свњдњ'нїя твоя`, и^ повеле'нїя твоя`, и^ къ съвръше'нїю привести` зда'нїе до'мђ твое^го.

¹⁹

Соломону ж, синові моєму, дай серце праведне, щоб дотримуватися заповідей Твоїх, одкровень Твоїх і уставів Твоїх, і виконати все це і побудувати дім, для якого я зробив приготування.

²⁰

и^ повелњ же дв~дъ всемђ` собо'рђ людїи” Блsвите г~ђ б~ђ на'шемђ. и^ блsвите ве'сь собо'ръ г~ђ б~ђ эTц~ъ свои^хъ. и^ преклони'ша колњ'на и^ поклони'шася г~ђ, и^ па'ки цр~ю.

²⁰

І сказав Давид усьому зібранню: благословіть Господа Бога нашого. — І благословило все зібрання Господа Бога батьків своїх, і впало, і поклонилося Господу і царю.

²¹

и^ пожре` дв~дъ жрътвђ г~ђ. и^ възнесе` вс^есъж#женїя б~ђ на ё'трїи пръваго дн~и теле'цъ, ты'сящђ, ѓ%вновъ ты'сящђ” А$гнецъ ты'сяща. и^ възлїанїя и^хъ. и^ жр'ътвы мно'жества в#сего і^и^л~ева.

²¹

І принесли Господу жертви, і піднесли всепалення Господу, на другий після цього день: тисячу тельців, тисячу баранів, тисячу агнців з їх узливаннями, і багато жертв від усього Ізраїля.

²²

и^ ја^до'ша и^ пи'ша преD гм~ъ въ дн~ь то'и, съ вели'кимъ весе'лїемъ” И$ поста'виша цр~емъ, в#торо'е соло'мона сн~а двDва. и^ пома'заша е^го г~ђ въ цр~я. и^ садо'ка въ а^рхїере'я.

²²

І їли і пили перед Господом у той день, з великою радістю; і в другий раз поставили царем Соломона, сина Давидового, і помазали перед Господом на правителя верховного, а Садока на священика.

²³

сњ'де же соло'монъ на прsтлњ гн~и въ цр~я в# мњ'сто дв~да эTц~а свое^го, и^ ё^годи'ся и^ покори'ся е^мђ ве'сь і^и^л~ь.

²³

І сів Соломон на престолі Господньому як цар, замість Давида, батька свого, і був благоуспішним, і весь Ізраїль підкорився йому.

²⁴

кн~ѕи и^ си'лнїи, и^ вс^и сн~ове цр~я двDа эTц~а е^го, послђшаша е^го”

²⁴

І всі начальники і сильні, також і всі сини царя Давида підкорилися Соломону цареві.

²⁵

И възвели'чи ё^бо г~ь соло'мона наD всMњ і^и^л~емъ. и^ да'сть е^мђ сла'вђ црsтва, е^я'же ни е^ді'нъ и^мњ` пре'же е^го. того ра'ди

²⁵

І звеличив Господь Соломона перед очима всього Ізраїля, і дарував йому славу царства, якої не мав раніше нього жоден цар в Ізраїлі.

²⁶

и^ дв~дъ сн~ъ и^ѓ^сїевъ црsтвова` наD всњмъ і^и^л~емъ, м~, лњтъ.

²⁶

І Давид, син Ієссеїв, царював над усім Ізраїлем.

²⁷

въ хевро'нњ црsтвова`, з~, лњтъ. и^ въ і^ерsли'мњ, лњтъ, л~г”

²⁷

Часу царюваня його над Ізраїлем було сорок років: у Хевроні царював він сім років, і в Єрусалимі царював тридцять три роки.

²⁸

И$ ё'мре въ ста'рости бла'ѕњ. и^спо'лнь дн~їи въ бога'т#ствњ и^ сла'вњ. и^ црsтвова` соло'монъ сн~ъ е^го в него мњ'сто.

²⁸

І помер у добрій старості, насичений життям, багатством і славою; і став царем Соломон, син його, замість нього.

²⁹

про'чїи же словеса` цр~я дв~да, пе'рвїи и^ послDњнїи, напи'саны сђть. въ словеса'хъ самои'ла ви'дящаго. и^ въ кни'зњ наџа'на пррoка. и^ въ словесе'хъ да видящаго.

²⁹

Діла царя Давида, перші й останні, описані в записах Самуїла провидця й у записах Нафана пророка й у записах Гада прозорливця,

³⁰

ѓ^ все'мъ црsтвњ е^го. крњпости е^го, и^ вре'мена и^же проидо'ша под ни'мъ, и^ли въ і^и^л~и. и^л^и въ всњхъ црsтвахъ зе'мныX”

³⁰

також і все царювання його, і мужність його, і події, які трапилися з ним і з Ізраїлем і з усіма земними царствами.