Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ возвњсти` а^ха'въ и^е^заве'ли женњ свое'й вс^е. е^ли'ко сътвори` і^лїя`. ја^ко и^зби` пророки ѓ^рђжїемъ”
1
І переповів Ахав Ієзавелі все, що зробив Ілля, і те, що він убив усіх пророків мечем.
2
И$ посла` е^заве'ль къ и^лїи` и^ рече, ты ли еси и^лїя`, а%з же и^е^заве'ль. сїя да сътворятъ м^и бо'ѕи. и^ с^и да приложатъ м^и ја%ко в с^еи^ же ча'съ ё%тро положђ дш~ђ твою ја%коже дш~ђ е^ді'ноh эT си'хъ”
2
І послала Ієзавель посланця до Іллі сказати: [якщо ти Ілля, а я Ієзавель, то] нехай те і те зроблять мені боги, і ще більше зроблять, якщо я завтра до цього часу не зроблю з твоєю душею того, що зроблено з душею кожного з них.
3
И$ ё^боя'ся и^лїя`. и^ востаv и%де дш~а ради свое'я. и^ прїиде въ вир#савїю землю` і^ё'динђ. и^ ѓ^ста'ви ѓ^тро'чища свое^гот^ђ” И$ то'й
3
Побачивши це, він встав і пішов, щоб урятувати життя своє, і прийшов у Вирсавію, що в Юдеї, і залишив слугу свого там.
4
саM и%де въ пђсты'ню дн~ь и^ пришеD сњде подъ смерчїем#, и^ проси` дш~и свое'и смр~ти и^ рече, довлње^тъ м^и. возми` ё^бо нн~њ эT мене` дш~ђ мою` г~и. ја%ко нњсть а%зъ лђ'чшїи эTц~ъ мои^хъ”
4
А сам відійшов у пустелю на день путі і, прийшовши, сів під ялівцевим кущем, і просив смерти собі і сказав: досить уже, Господи; візьми душу мою, бо я не кращий за батьків моїх.
5
И$ ля'же и^ ё^спе` поD са'доM, и^ с^е а^гг~лъ гн~ь коснђ'ся е^мђ. и^ рече е^мђ воста'ни ја%ждъ. и^
5
І ліг і заснув під ялівцевим кущем. І ось, ангел торкнувся його і сказав йому: встань, їж [і пий].
6
и^ възрњвъ и^лїя, и^ с^е ё^ воZгла'вїя е^го ѓ^прњснокъ пыря'нъ, и^ чва'неw воды`. и^ въста'въ ја%сть и^ пи'тъ, и^ возврати'вся ё^спе`”
6
І глянув Ілля, і ось, біля голови його печений корж і глечик води. Він поїв і напився і знову заснув.
7
И$ воZврати'ся а^гг~лъ гн~ь втори'цею и^ коснђ'ся е^мђ и^ реq е^мђ въста'въ ја^ждъ ја%ко дале'кот^и е^сть пђть”
7
І повернувся ангел Господній удруге, торкнувся його і сказав: встань, їж [і пий], бо далека дорога перед тобою.
8
И$ воста'въ и^ ја%де и^ пи'тъ, і^ и^де` въ крњпости ја%ди то'я, м~ дн~їи и^ м~, но'щїи, до горы` бж~їа хори'вы”
8
І встав він, поїв і напився, і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей до гори Божої Хорива.
9
И$ вни'де т^ђ во вертепъ, и^ ѓ^бита т^ђ. и^ с^е а%гг~лъ гн~ь прїиде к немђ`. и^ рече чт^оты здњ` и^лїя”
9
І увійшов він там у печеру і ночував у ній. І ось, було до нього слово Господнє, і сказав йому Господь : що ти тут, Іллє?
10
И$ реq и^лїя` ревнђя поревнова'хъ по г~њ вседръжи'тели. ја%ко ѓ^ста'виша т^я сн~ове і^и^л~ви. и^ ѓ^лтаря` твоя раскопа'ша. и^ прoркы твоя и^зби'ша ѓ^рђжїемъ, и^ ѓ^стаX а'зъ е^ді'нъ. і^ и^щђтъ дш~а мое'я и^зяти ю&”
10
Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, тому що сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували Твої жертовники і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її.
11
И$ рече и^зы'ди ё%тро и^ ста'ни преD гм~ъ въ горњ` се бо ми'мохо'дитъ г~ь. и^ с^е дх~ъ вели'къ крњпоk раста'а го'ры и^ съкрђша'я ка'менїе в горњ` преD гм~ъ. н^о не в# дђсњ г~ь и^ по дђ'сњ трsђ. и^ не въ трђ'сњ г~ь”
11
І сказав: вийди і стань на горі перед лицем Господнім, і ось, Господь пройде, і великий і сильний вітер, що роздирає гори і розтрощує скелі перед Господом, але не у вітрі Господь; після вітру землетрус, але не в землетрусі Господь;
12
И$ потрђ'сњ ѓ%гнь. и^ не въ ѓ^гни` г~ь. и^ по ѓ^гни` гла'съ свњта то'нка. и^ т^ђ г~ь”
12
після землетрусу вогонь, але не у вогні Господь; після вогню віяння тихого вітру, [і там Господь].
13
И$ бы'сть ја%ко ё^слы'ша и^лїя`. и^ покры` лице` свое` ми'лотїю свое'ю. и^ шеD ста` преD връте'помъ. и^ с^е к не'мђ бысть глаs и^ рече чт^оты здњ` и^лїя`”
13
Почувши це , Ілля закрив лице своє милоттю своєю, і вийшов, і став біля входу в печеру. І був до нього голос і сказав йому: що ти тут, Іллє?
14
И$ рече и^лїя` ревнђя' поревнова'хъ по г~њ вседръжи'тели. ја^ко ѓ^ста'виша завTњ тво'и сн~ве і^и^л~еви. и^ ѓ^лтаря` твоа` разрђши'ша. и^ проро'ки твоя` и^зби'ша ѓ^рђж'їемъ, и^ ѓ^ста'хъ а%зъ е^ді'нъ. і^ и^щђтъ дш~а мое'я и^зя'ти ю&”
14
Він сказав: поревнував я за Господа Бога Саваофа, бо сини Ізраїлеві залишили завіт Твій, зруйнували жертовники Твої і пророків Твоїх убили мечем; залишився я один, але і моєї душі шукають, щоб відняти її.
15
И$ рече г~ь к не'мђ, възврати'ся и^ди` пђтемъ свои^мъ. і^ и^зы'деши на пђть пђсты'ни дама'сковы. и^ пома'жеши а^заи'ла на црsтво въ сљ=рїи”
15
І сказав йому Господь: піди назад своєю дорогою через пустелю в Дамаск, і коли прийдеш, то помаж Азаїла на царя над Сирією,
16
І$ и^ё'я сн~а а^масїина пома'жеши на црsтво наD і^и~леM. і^ е^лисе'я сн~а а^сафа'това, эT велимаё'ли пома'жеши прoрка в себе` мњ'сто”
16
а Іиуя, сина Намессіїного, помаж на царя над Ізраїлем; Єлисея ж, сина Сафатового, з Авел-Мехоли, помаж на пророка замість себе;
17
И$ бђдђтъ сп~са'емаго, эT ѓ^рђж'їя а^заи'лива ё^бїетъ и& и^ё'я. и^ сп~се'наго эT ѓ^рђж'їя и^ё'и^на, ё^биеT і^е^лисе'и”
17
хто втече від меча Азаїлового, того умертвить Іиуй; а хто врятується від меча Іиуєвого, того умертвить Єлисей.
18
И$ сохраню` ѓ^ста'нокъ въ і^и^л~и, Wз~, мђжъ. вс^я колњ'на и^же не прекло'нъшая, ваа'лђ. и^ всяка ё^ста` ја%же не моли'шася е^мђ”
18
Утім, Я залишив між ізраїльтянами сім тисяч [мужів]; всіх цих коліна не схилялися перед Ваалом, і всіх цих уста не цілували його.
19
І$ и^де эTтђ'дђ и^ ѓ^брњте і^е^лисе'я сн~а а^сафа'това. и^ се'й ѓ^раше двњмана'десятьма сђпрђга'ма воло'въ преD ни'мъ. и^ то'й саM по дво'юна'десять сђпрђ'гђ. и^ прїиде и^лїя` к немђ`. и^ свержетъ ми'лоть свою` на'нь”
19
І пішов він звідти, і знайшов Єлисея, сина Сафатового, коли він орав; дванадцять пар [волів] було в нього, і сам він був при дванадцятій. Ілля, проходячи повз нього, кинув на нього милоть свою.
20
И$ ѓ^ста'ви і^е^лисе'и волы` и^ тече` въ слDњ и^лїи`. и^ рече молю т^я да ѓ^блобыжђ` эTц~а мое^го и^ мт~рь мою` і^ и^дђ` въ слDњ тебе`. и^ рече е^мђ и^ди`. и^ възврати'ся ја%ко нњсть т^и ё^же` дњ'ла”
20
І залишив [Єлисей] волів, і побіг за Іллею, і сказав: дозволь мені поцілувати батька мого і матір мою, і я піду за тобою. Він сказав йому: піди і приходь назад, бо що зробив я тобі?
21
И$ возврати'ся эT него` и^ пояT сђпрђ'гы волоv, и^ закла`. і^ и^спече` я& сосђ'ды воло'вными, и^ дасть людеM и^ ја^до'ша. и^ востаv и^де` въ слDњ и^лїи` и^ слђжа'ше е^мђ”
21
Він, відійшовши від нього, взяв пару волів і заколов їх і, запаливши плуг волів, засмажив м’ясо їх, і роздав людям, і вони їли. А сам встав і пішов за Іллею, і став служити йому.