Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ прїиде в# самарїю и^ сњде, г~, лњта. и^ не бњ` бра'ни ме'жDђ сљ=рїе^ю, и^ ме'ждђ і^и^л~емъ”
1
Прожили три роки, і не було війни між Сирією й Ізраїлем.
2
И бысть въ лњтотре'тїе, и^ сниде и^ѓ^сафа'тъ цр~ь і^ё'динъ къ цр~ю і^и^л~евђ”
2
На третій рік Іосафат, цар Юдейський, пішов до царя Ізраїльського.
3
И$ реq цр~ь і^и~леv къ ѓ'трокомъ свои^мъ. вњсте л^и ја%ко моя` е^сть рема'џа галаDска, и^ м^ы молчи'мъ прїя'ти ю& эT рђки цр~я сљ=рїиска”
3
І сказав цар Ізраїльський слугам своїм: чи знаєте, що Рамоф галаадський наш? А ми так довго мовчимо, і не беремо його з руки царя Сирійського.
4
И$ рече цр~ь і^ил~евъ къ і^ѓ^сафа'тђ а%ще възы'идеши с на'ми на' брань въ рама'џђ галаDскђю, и^ рече і^ѓ^сафа'т# ја%коже и^ а'зъ та'коже и т^ы, ја^коже лю'ди мои` та'коже и^ лю'дїе твои`, ја%коже ко'ни мои` та'коy и^ ко'ни твои`”
4
І сказав він Іосафату: чи підеш ти зі мною на війну проти Рамофа галаадського? І сказав Іосафат царю Ізраїльському: як ти, так і я; як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.
5
И$ рече и^ѓ^сафаT цр~ь і^ё'динъ къ цр~ю і^и^л~евђ. въпро'симъ ё^бо днsь г~а”
5
І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь.
6
И$ собра` цр~ь і^и^л~евъ вс^я прoрки. ја%ко у~, мђжъ. и^ рече цр~ь и^мъ а'ще и^дђ` в рема'џъ галаDскїи, и^л^и ѓ^ста'влю. и^ рњша взы'иди и^ дая` пода'сть т^и г~ь в рђ'цњ твои` цр~я”
6
І зібрав цар Ізраїльський пророків, близько чотирьохсот чоловік, і сказав їм: чи йти мені війною на Рамоф галаадський, чи ні? Вони сказали: йди, Господь віддасть його в руки царя.
7
И$ рече і^ѓ^сафаT къ цр~ю і^и^л~евђ. нњ'сть л^и здњ` прoрка гн~я, и^ въпроси'ли бы'хоM г~а и^мъ”
7
І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього, щоб нам запитати через нього Господа?
8
И$ рече цр~ь і^и^л~евъ къ і^ѓ^сафа'тђ а%ще е^сть е^ді'нъ мђжъ на вопрошенїе г~а и^ а'зъ възненави'дXњ и&. ја%ко не гл~етъ ѓ^ мнњ` до'брњ н^о ѕлњ`. михїя сн~ъ и^е^м#влаа'нь. и^ рече цр~ь і^ѓ^сафа'тъ і^ё'динъ не гл~и цр~ю тако”
8
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе, — це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори, царю, так.
9
И$ призва` цр~ь і^и^л~евъ скопца` е^ді'ного, и^ реq ско'ро и^ди` по михїя сн~а е^м#влаи'на”
9
І покликав цар Ізраїльський одного євнуха і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
10
И$ цр~ь і^и^л~евъ і^ѓсафа'тъ цр~ь і^ё'динъ. сњдя'ше ко'ждо на прsтлњ свое^мъ во ѓ^рђ'жїи при вра'техъ самарїя и^ вс^и прoрцы прорицахђ преD ними”
10
Цар Ізраїльський і Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на сідалищі своєму, одягнені у царський одяг, на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
11
И$ сътвори` себњ` седекїа сн~ъ ханаа'нь ро'га желњз'на и^ реq, та'ко гл~етъ г~ь си'ма ро'гома сљ=рїю сконча'еши. до'ндеже сконча'юTся”
11
І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги, і сказав: так говорить Господь: цими забодаєш сиріян до знищення їх.
12
И$ вс^и прoрцы прорица'хђ та'ко гл~юще. възы'иди в рема'џъ галаDскїи. и^ наста'виT т^я и^ да'сть т^и г~ь в рђц'њ цр~я а^сљ=рїиска”
12
І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя.
13
И$ посоl шеD призва'ти михїя. и^ рече е^мђ гл~я, с^е вси` прoрцы ё^сты е^ді'ными нн~њ гл~ютъ до'брњ ѓ^ цр~и, бђ'ди и^ т^ы въ словесњхъ си'хъ. и^ по словесеM сиM и^ гл~и до'брњ”
13
Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, слова пророків одноголосно передвіщають цареві добре; нехай би і твоє слово було згідне зі словом кожного з них; проречи і ти добре.
14
И$ реq михїя жи'въ г~ь. ја^ко а%ще чт^о речетъ г~ь мнњ` с^и гл~ю”
14
І сказав Михей: живий Господь! я проречу те, що скаже мені Господь.
15
И$ прїиде къ цр~ю и^ реq е^мђ цр~ь, михїя взы'дђ л^и в рема'џђ галаDскђю на' брань и^л^и ѓ^ста'влю. и^ рече сїи взы'иди и^ наста'витъ т^я г~ь и^ вда'сть т^и в рђ'цњ цр~я”
15
І прийшов він до царя. Цар сказав йому: Михею! чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи ні? І сказав той йому: йди, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя.
16
И$ реq е^мђ цр~ь е^ще` два'жды а%зъ кленђ т^я ја%ко да гл~еши и%стиннђ преD гм~ъ”
16
І сказав йому цар: ще і ще заклинаю тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини в ім’я Господа.
17
И$ рече михїя ви'дњхъ весь і^и^л~ь раз#сњя'нъ въ гора'хъ ја%ко ста'да и%мже нњсть па'стыра. и^ рече г~ь, не г~ь си'мъ въ б~а. да возврати'тся ко'ждо в до'мъ сво'и с ми'ромъ”
17
І сказав він: я бачу всіх ізраїльтян, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря. І сказав Господь: немає в них начальника, нехай повертаються з миром кожен у свій дім.
18
И$ рече цр~ь і^и^л~евъ ко і^ѓ^сафа'тђ цр~ю і^ёдинђ не рњхъ л^и тебњ` ја^ко не прори'чет# м^и се'й до'брњ, н^о ѕлњ`”
18
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
19
И$ рече михїя не та'ко б^о и^ а'зъ слы'шђ гл~ъ гн~ь не та'ко. ви'дXњ г~а б~а і^и^л~ева сњдя'ща на прsтлњ своеM. и^ вс^е во'ин#ство нбsное предъстоя'ше е^мђ, ѓ^де'снђю е^го и^ ѓ^шђю'ю е^го”
19
І сказав [Михей]: [не так; не я, а] вислухай слово Господнє: я бачив Господа, що сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло при Ньому, праворуч і ліворуч від Нього;
20
И$ рече г~ь кт^о прельстиT а^ха'ва цр~я і^и^л~ева. и^ взы'деT и^ паде'т# в рама'џњ галаDстњи, и^ реq се'й та'ко и^ се'й рече та'ко”
20
і сказав Господь: хто схилив би Ахава, щоб він пішов і загинув у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше;
21
І$ и^зы'де дх~ъ и^ ста` преD гм~ъ. и^ рече а'зъ прельщђ и&.
21
і виступив один дух, став перед лицем Господа і сказав: я схилю його. І сказав йому Господь: чим?
22
и^ реq к не'мђ г~ь ка'ко. и^ реq и^зы'идђ и^ бђдђ дђхъ ло'жъ во ё^стњхъ всњхъ прoркъ е^го, и^ реq прельстиши и&. и^ ё^бо мо'жеши и^зы'иди, и^ сътвори` та'ко”
22
Він сказав: я вийду і зроблюся духом неправдивим у вустах усіх пророків його. Господь сказав: ти схилиш його і виконаєш це; піди і зроби так.
23
И$ с^е нн~њ да'сть г~ь дђхъ лоQ во ё^ста всњхъ прoркъ твои^хъ си'хъ. и^ г~ь гл~а на' тя ѕла'я”
23
І ось, тепер попустив Господь духа неправдивого у вуста всіх цих пророків твоїх; але Господь прорік про тебе недобре.
24
И$ прїиде седекїя сн~ъ ханаа'нь, и^ порази` михїя въ лице`. и реq кїи дх~ъ е^сть гн~ь гл~авыи к тебњ
24
І підійшов Седекія, син Хенаани, і, вдаривши Михея по щоці, сказав: як, невже від мене відійшов Дух Господній, щоб говорити в тобі?
25
и^ рече михїя с^е т^ы ё%зриши въ дн~ь ѓ%нъ е^гда` вни'деши въ сокро'вище съкро'вища свое^го скры'тися т^ђ”
25
І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з однієї кімнати в іншу, щоб сховатися,
26
И$ реq цр~ь і^и^л~евъ пои^мњте михе'я и^ въз#врати'те и& къ а^монњ кня'ѕю гра'да, и^ къ і^ѓ^а'сђ сн~ђ цр~евђ
26
і сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
27
да и& поса'дятъ в# темни'цы. и^ да и& ко'рмятъ хлњбоM печа'лныM, и^ водо'ю печа'лною до'ндеже возвра'щђся в ми'рњ”
27
і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його скудно хлібом і скудно водою, доки я не повернусь у мирі.
28
И$ рече михїя а%ще возвраща'я возврати'шися въ ми'рњ. т^о да вњ'си ја%ко нњ'сть гл~алъ г~ь мно'ю. и^ рече слы'шите лю'дїе вс^и.
28
І сказав Михей: якщо повернешся у мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухай, весь народе!
29
и^ взы'де цр~ь і^и^л~евъ і^ѓ^сафаT цр~ь і^ё'диn с ни'мъ, и^ во рема'џђ галаDскђю”
29
І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
30
И$ реq цр~ь і^и^л~въ къ і^ѓ^сафа'тђ цр~ю і^ё'динђ прикры'и м^я и^ въни'дђ в сњчъ. и^ т^ы ѓ^блеци'ся въ ризђ мою`. и^ прикры'ся цр~ь і^и^л~евъ, и^ вни'де в сњчъ”
30
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнусь і вступлю в битву, а ти вдягни твій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський і вступив у битву.
31
Цр~ь б^о сљ=рскїи заповњ'да кня'ѕеM и^ ѓ^рђжникоM свои^мъ, л~, и^ двњма гл~я. не побњди'теся н^и с вели'кимъ н^и съ малыM. н^отоkмо и^щњте цр~я і^и^л~ва е^ді'ного”
31
Сирійський цар повелів начальникам колісниць, яких у нього було тридцять два, сказавши: не боріться ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським.
32
И$ бы'сть ја%ко ё^зрњша вое^во'ды и^ ѓ^рђжникы і^ѓ^сафа'та цр~я і^ё'дина. и^ рњша с^е е^сть цр~ь і^и^л~евъ, и^ ѓ^бъстђпи'ша и^ побњди'шася с ни'ми. и^ возопи і^ѓ^сафаT”
32
Начальники колісниць, побачивши Іосафата, подумали: «мабуть, це цар Ізраїльський», і повернули на нього, щоб битися з ним . І закричав Іосафат.
33
И$ бы'сть ја%ко ё^зрњша вое^во'ды ѓ^рђж'ныя ја%ко нњсть цр~ь і^и^л~евъ то'й, и^ воZврати'шася эT не'го.
33
Начальники колісниць, бачачи, що це не Ізраїльський цар, повернули від нього.
34
и^ ѓ^тязаv лђ'къ е^ді'нъ мђжъ е^мђже и%мя е^восто'гъ ё^стрњли` цр~я і^и^л~ва ме'ждђ воздђ'ховъ подлњ щиT. и^ рече цр~ь скопцђ` свое^мђ возвратися і^ и^звеd мя эT бра'ни се'я ја%ко ја%звенъ е^смь”
34
А один чоловік випадково натягнув лук і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він своєму візникові: поверни назад і вивези мене з війська, бо я поранений.
35
И$ ё^мно'жися бра'нь в то'й дн~ь. и^ цр~ь б^њ стоя` со колесни'цею проти'вђ сљ=ряn эT ё%тра до' вечера. и^ натеко'ста кро'ви по'лни ня'дра е^го и^з# ја%звы и^ ё'мре до' вечера. и^схожа'ше кровь ја%звеная эT ня'дръ по' колесни'цы”
35
Але битва у той день посилилася, і цар стояв на колісниці проти сиріян, і ввечері помер, і кров з рани лилася в колісницю.
36
И$ вопїя` проповњ'дникъ ѓ^ западњ сл~нца гл~я. ко'ждо васъ да и%детъ въ сво'и граD, и^ въ свою` зеMлю ја%ко ё%мре цр~ь”
36
І проголошено було по всьому стану при заходженні сонця: кожен іди у своє місто, кожен у свою землю!
37
И$ прїидо'ша в самарїю. и^ погребо'ша въ самарїи` цр~я”
37
І помер цар, і привезли його у Самарію, і поховали царя у Самарії.
38
И$ раздњли'ся кро'вь по всемђ` цвњтђ самарњ'искђ. и^ полизашA сви'ни и^ ўи` кро'вь е^го. и^ блDђница и^з#мы'шася въ кро'ви е^го по гл~ђ гн~ю и^же гл~а”
38
І обмили колісницю на ставу самарійському, і пси лизали кров його, і обмивали блудниці, за словом Господа, яке Він прорік.
39
И$ про'чая словеs а^ха'вовъ и^ вс^я ја%же сътвори`. и^ храM слоно'выи и^же сътвори` и^ вс^я града ја%же сътвори`. не с^е ли бы'ша пи'сана въ кни'гаX словеs во' дн~и цр~ь і^и^л~евъ”
39
Інші діла Ахава, усе, що він робив, і дім зі слонової кістки, який він побудував, і всі міста, які він будував, описані у літописі царів ізраїльських.
40
И$ ё'мре а^ха'въ и^ положенъ бы'сть съ эTц~ы своими. и^ црsтвова ѓ^хозїя сн~ъ е^го в него` мњсто”
40
І спочив Ахав з батьками своїми, і став царем Охозія, син його, замість нього.
41
І$ѓ^сафаT сн~ъ а^сїинъ црsтвова наD і^ё'дою, в лњто, д~ е, а^ха'ва цр~я і^и^л~ева”
41
Іосафат, син Аси, став царем Юдеї в четвертий рік Ахава, царя Ізраїльського.
42
Црsтвова же і^ѓ^сафа'тъ сн~ъ а^сі'инъ. въ і^ерsли'мњ лњтъ, л~е. внегда` нача` црsтвова'ти. к~е, лTњ црsтвова въ і^ерsли'мњ. и%мя мт~ри е^го б^њ а^зђ'ва дщ^и салаи'ля”
42
Тридцяти п’яти років був Іосафат, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Салаїля.
43
И$ хожда'ше по всњмъ пђте'мъ а^сїиномъ эTц~а свое^го. и^ не ё^клони'ся эT не'го, е^же твори'ти ё^гоDно преD ѓ^чи'ма гн~има” То'кмо высо'кыX не разори` е^ще` лю'дїе закалахђ и^ жря'хђ на высокиX”
43
Він ходив у всьому шляхом батька свого Аси, не сходив з нього, роблячи угодне перед очима Господніми. Тільки висоти не були знищені; народ ще приносив жертви і куріння на висотах.
44
И$ ё^мири'ся і^ѓ^сафаT съ цр~емъ і^и^л~выM”
44
Іосафат уклав мир з царем Ізраїльським.
45
И$ про'чая словеs і^ѓ'сафа'тов# и^ си'лы е^го ја%же сътвори`. не с^е ли пи'сана сђть в# кни'зњ словесъ въ дн~е цр~еи і^ё'диn”
45
Інші діла Іосафата і подвиги його, які він звершив, і як він воював, описані у літописі царів юдейських.
46
И$ прочая смњше'нїя ја%же бњша въ дн~и а%сы эTц~а е^го и^стреби` эT земля`,
46
І залишки блудників, які залишилися у дні батька його Аси, він знищив із землі.
47
и^ цр~я не бњ` въ а^сљ=рїи наси'в#стеи
47
В Ідумеї тоді не було царя; був намісник царський.
48
и^ цр~ь и^ѓ^сафа'тъ сътвори` ка'рабль въ џарси'се и^ти` въ софиgрђ по зла'то и^ не и%де ја^ко съкрђши'ся кара'бль въ гасиѓ'не га'в#стемъ
48
[Цар] Іосафат зробив кораблі на морі, щоб ходити в Офир за золотом; але вони не дійшли, бо розбилися в Еціон-Гавері.
49
тогда` рече цр~ь і^и^л~евъ къ а^сафа'тђ пошлю` ѓ%троки мои` съ ѓ%троки твои'ми, и^ не въсхотњ` і^ѓ^сафа'тъ,
49
Тоді сказав Охозія, син Ахава, Іосафату: нехай мої слуги підуть з твоїми слугами на кораблях. Але Іосафат не погодився.
50
И$ ё'мре і^ѓ^сафаT съ эTц~ы свои'ми. и^ погребе'нъ бы'сть ё^ эTц~ъ своиX во' градњ двд~вњ эTц~а свое^го. и^ црsтвова и^ѓ^раM сн~ъ е^го в него` мњ'сто”
50
І спочив Іосафат з батьками своїми і був похований з батьками своїми у місті Давида, батька свого. І став царем Іорам, син його, замість нього.
51
И$ ѓ^хозїя сн~ъ а^ха'воv црsтвова наD і^и~лемъ в# самарїи` в лњто, з~і, і^ѓ^сафата цр~я і^ё^дина. и^ црsтвова наD і^и~леM в самарїи, лTњ в~”
51
Охозія, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії, у сімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював над Ізраїлем [у Самарії] два роки,
52
И$ сотвори` лђка'вное преD гм~ъ. и^ нача` ходи'ти по пђтеM эTц~а свое^го а^ха'ва. и^ по пђти` е^заве'лиными мт~ри свое'я и^ во грњсXњ до'мђ і^е^ровоа'мля сн~а наватова. и^же согрњши во і^и^л~и”
52
і робив неугодне перед очима Господа, і ходив шляхом батька свого і шляхом матері своєї і шляхом Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля у гріх:
53
И$ порабо'та ваа'лђ и^ поклони'ся е^мђ. и^ раZгнњва г~а б~а і^и^л~ева па'че всњхъ бы'вшиX прежде е^го”
53
він служив Ваалу і поклонявся йому і прогнівив Господа Бога Ізраїлевого всім тим, що робив батько його.