Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И$ поя'тъ соло'мон# дще'рь фараѓ'на цр~я е^гљ=пет#ска себњ въ женђ и^ приведе' ю& въ' граD дв~двъ до'ндеже сконча себњ здати до'мъ свои и^ доM гн~ь пе'рвое и^ стњнђ і^ерsли'мовђ ѓ%крsтъ. За сеDмь лњтъ, сътвори и^ сконча`” И$ бя'ше ё^ соло'мона, Wо~, мђж'ъ, нося'щихъ бре'мена. дњ'лающихъ ка'менїе. и^, Wп~, сњкђщ'ихъ въ горњ` дре'во. и^ сътвори` соло'монъ мо'ре и^ ё^крњпленїа, и^ ба'ня вели'кїя и^ столъпы`, и^ ё^глы дво'рныя и^ море мњ'дяное, и^ созда` кра'инаа и^ среднаа е^го. и^ разби` граD двд~въ. та'ко дщ^и фараѓ'ня преиде эT гра'да двд~ва, в до'мъ сво'и е%же созда` е'й. и^ тогда` созда ѓ%лтарь и^ соло'монъ возноша'ше трижды лњтомъ жрътвђ” И$ ми'рная на ѓ'лтарь и^же созда гв~и. и^ жря'ше преD гм~ъ, и^ скон#ча до'мъ. и^ сїи старњ'ишины притсавле'ныи` наD дњ'ломъ цря~ соло'мона, Wг~, и^ х~, приста'вниk за люDми дњ'лающими дњ'ло. и^ созда` а^сђръ, и^ магъдо'нъ, и^ газе'ръ, и^ вњтђрђ. и^ вы'шнїи а^вела'џъ. тоkмо же по созданїи домђ гн~я, и^ стњны і^е^рsли'мъскїя ѓ%кsртъ” Таже потомъ созда` грады сїя. вънегда` е^щеy сђщ'е двд~ђ жи'вђ, заповњ'да соло'монђ гл~я” Се'й да е^сть с тобо'ю семе'и сн~ъ гираи'нъ, сн~ъ семе'не и^е^менеи'на эT хевро'на” И$ с^е кля'тъ м^я клятво'ю ё^кори'зненою. въ дн~ь вонже и^дя'хђ с по'лки. ты же сни'де въ срњтенїе м^и на і^ѓ^рда'нъ. и^ кляXся е^мђ гм~ъ гл~я. ја%ко не ё^мръщ#влю тебе ѓ^рђжїемъ. и^ нн~њ не каса'ися е^мђ ја%ко мђж'ъ смы'сленъ е^си т^ы. и^ разђмњи ја%же сътвори'ши е^мђ. и^ сведе'ши ста'рость е^го со кро'вїю во аD”
1
[Коли утвердилося царство в руках Соломона,] Соломон поріднився з фараоном, царем Єгипетським і взяв за себе дочку фараона і ввів її в місто Давидове, доки не побудував дому свого і дому Господнього і стіни навколо Єрусалима.
2
то'кмо” Лю'дїе же тогда` бя'хђ жрђщ'е на высина'хъ, ја^ко не бњ` созда'нъ до'мъ и%мени гн~ю да'же и^ до дн~и ѓ%ного”
2
Народ ще приносив жертви на висотах, бо не був побудований дім імені Господа до того часу.
3
И$ възлюби` соло'монъ г~а. ходи'ти в наё^че'нїиX дв~двыхъ эTц~а свое^го, то'кмо на хоlмњхъ жря'ше и^ кадя'ше”
3
І полюбив Соломон Господа, ходячи за уставом Давида, батька свого; але і він приносив жертви і куріння на висотах.
4
И$ въста` соломонъ и%де в гаваѓ'нъ пожрњти т^ђ, ја%кота'мо бњ` высота` ве'лїя и^ ты'сящђ жрътвъ възнесе`, на жрътвеницњ в гаваѓ%нњ”
4
І пішов цар у Гаваон, щоб принести там жертву, бо там був головний жертовник. Тисячу всепалень підніс Соломон на тім жертовнику.
5
И$ ја^ви'ся г~ь соло'монђ въ снњ` но'щїю, и^ рече е^мђ проси` чт^о хо'щеши и^ да'мъ т^и”
5
У Гаваоні явився Господь Соломону уві сні вночі, і сказав Бог: проси, що дати тобі.
6
И$ рече соло'монъ, ты` е^си сътвориl со ра'бомъ твои^мъ дв~домъ эTц~емъ мои'мъ млsть ве'лїю, ја%коже е^сть ходи'лъ преD тобо'ю, и%стинною и^ пра'вдою, и^ пра'вымъ срDцемъ с тобо'ю и^ съхрани` е^мђ млsть вели'кђю, и^ еy да'ти сн~ови е^го сњ'сти на прsтлњ е^го ја%ко и^ дне'сь ја%вњ”
6
І сказав Соломон: Ти зробив рабу Твоєму Давиду, батькові моєму, велику милість; і за те, що він ходив перед Тобою в істині і правді і з щирим серцем перед Тобою, Ти зберіг йому цю велику милість і дарував йому сина, який сидів би на престолі його, як це і є нині;
7
И$ н~нњ г~и бж~е мо'и ты` сътвори'лъ е^си раба` свое^го цр~емъ въ дв~да мњсто эTц~а мое^го, и^ а'зъ е^смь ѓ^тро'чищъ ма'лъ, и^ не ви'дњ и^схо'да свое^го и^ вхо'да”
7
і нині, Господи Боже мій, Ти поставив раба Твого царем замість Давида, батька мого; але я отрок малий, не знаю ні мого виходу, ні входу;
8
Раb же твои посредњ людїи твои^хъ. ја%же и^збра` лю'ди мно'ги, ја%ко пњсо'къ и^же при' мори, е^гоже никто'же не и^зочте'тъ эT мно'жества”
8
і раб Твій — серед народу Твого, який обрав Ти, народу настільки численного, що за безліччю його не можна ні порахувати його, ні оглянути;
9
Сего ради да'ждь рабђ` свое^мђ срDце смы'слено. на послђша'нїе и^ сђже'нїе лю'дем# твоиM въ пра'вдђ и^же разђмњва'ти посреди добрђ и^ ѕл^ђ, ја^ко кт^о мо'жетъ сђди'ти людемъ твои^мъ тя'жкимъ си'мъ”
9
даруй же рабові Твоєму серце розумне, щоб судити народ Твій і розрізняти, що добро і що зло; бо хто може керувати цим численним народом Твоїм?
10
И$ ё^го'дно бы'сть сло'во с^е преD гм~ъ бм~ъ. ја%ко и^спроси` соло'мон# гл~ъ се'и”
10
І благоугодно було Господу, що Соломон просив цього.
11
И$ рече г~ь к немђ зане'же проси` эT мене` гл~ъ се'и. и^ не проси` эT мене` дн~їи мно'го, и^ не проси` богаTства, ниже проси` дш~а вра'гъ твоиX н^о и^спроси` себњ мђ'дрости и^ ра'зђма, да послђш'аеши сђ'да”
11
І сказав йому Бог: за те, що ти просив цього і не просив собі довгого життя, не просив собі багатства, не просив собі душ ворогів твоїх, але просив собі розуму, щоб уміти судити, —
12
с^е сътвориX по гл~ђ твое^мђ. с^е да'хъ т^и срDце смы'слено, и^ мђ'дрость” ЈА/коже нњсть бы'лъ мђж'ъ преD тобо'ю и^ потебњ` не воста'неT подо'бенъ тебњ”
12
ось, Я зроблю за словом твоїм: ось, Я даю тобі серце мудре і розумне, так що подібного до тебе не було раніше тебе, і після тебе не постане подібний до тебе;
13
И к семђ и^хже не проси` да'хъ т^и, и^ бога'тъство и^ сла'вђ. ја%ко нњ'сть бы'лъ ни е^ді'нъ мђжъ подо'бенъ т^и въ цр~ехъ по вс^я дн~и твоя”
13
і те, чого ти не просив, Я даю тобі, і багатство і славу, так що не буде подібного до тебе між царями в усі дні твої;
14
И$ а'ще хо'диши по пђти` мое^мђ, и^ сохраниши за'повњди моя и^ повеленїа моя. ја^коже ходи и^ дв~дъ эTц~ъ тво'и ё^мно'жђ дн~и твоя`”
14
і якщо будеш ходити путями Моїми, зберігаючи устави Мої і заповіді Мої, як ходив батько твій Давид, Я продовжу і дні твої.
15
И$ въз#бнђ соло'монъ и^ се бњ` со'ненъ. и^ воста'въ и%де въ і^ерsли'мъ, и^ ста` преD лицемъ жрътевникђ преD лицемъ кїѓ'та завњта гн~я въ сїѓ'нњ. и^ вознесе жрътвђ, и^ сътвори ми'рная. и^ сътвори пи'ръ ве'лїи себњ` и^ всњмъ ѓ%трокоM свои^мъ”
15
І пробудився Соломон, і ось, це було сновидіння. І пішов він в Єрусалим і став [перед жертовником] перед ковчегом завіту Господнього, і приніс всепалення і звершив жертви мирні, і зробив великий бенкет для всіх слуг своїх.
16
Тогда преDста'стњ дв^њ женњ` блђ'дницы преD цр~емъ, и^ стоя'ста преD нимъ”
16
Тоді прийшли дві жінки блудниці до царя і стали перед ним.
17
И$ рече жена` е^ді'на, въ мнњ` е^сть бњда` г~и мо'и. а%зъ и^ с^и по'дрђга ми, и^ живе'вњ в домђ` е^ді'ноM и^ породи'ховњ въ домђ”
17
І сказала одна жінка: о, господарю мій! я і ця жінка живемо в одному домі; і я народила при ній у цьому домі;
18
И$ бысть потретїем# дн~и роженїа мое^го. и^ роди` и^ жена` сїя, и^ бњ'ховњ са'ми ме'ждђ собо'ю. и^ не бњ` никто'же с нама ра'звњ наs в домђ` на'ю”
18
на третій день після того, як я народила, народила і ця жінка; і були ми разом, і в домі нікого стороннього з нами не було; тільки ми дві були в домі;
19
И$ ё%мре сн~ъ жены` се'я в но'щи, ја%ко лежа` на не'мъ”
19
і помер син цієї жінки вночі, бо вона заспала його;
20
И$ воста'вши полђно'щїю взя` ѓ^троча` мое и^з рђкђ мое'ю. и^ ё^спи` на ло'нњ своеM, и^ ё^мръшее ѓ%троча свое` положи'ла бяше ё^ ме'не”
20
і встала вона вночі, і взяла сина мого від мене, коли я, раба твоя, спала, і поклала його до своїх грудей, а свого мертвого сина поклала до моїх грудей;
21
И$ востаX заё%тра накарми'ти ѓ^троча'ти. и^ ѓ^брњтоX е& мрътво. и^ внегда` сотща'нїемъ зря` заё%тра. и^ с^е нњсть сн~ъ мои е^гоже е^смь а%зъ родила”
21
вранці я встала, щоб погодувати сина мого, і ось, він був мертвий; а коли я придивилася до нього вранці, то це був не мій син, якого я народила.
22
И$ реq дрђга'я жена н^и, н^о с^е е^сть сн~ъ мо'и живы'и, а^ с^е е^сть сн~ъ твои ё^мры'и. и^ пря'стася преD цр~емъ”
22
І сказала друга жінка: ні, мій син живий, а твій син мертвий. А та говорила їй: ні, твій син мертвий, а мій живий. І говорили вони так перед царем.
23
И$ рече и%ма цр~ь. т^ы гл~еши тако с^е е^сть сн~ъ мо'и живы'и а^ сн~ъ се'я мр~твыи с^е. и^ т^ы гл~еши н^и, н^о живы'и е^сть сн~ъ мо'и, а^ твой сн~ъ ё^мръшїи”
23
І сказав цар: ця говорить: мій син живий, а твій син мертвий; а та говорить: ні, твій син мертвий, а мій син живий.
24
Принесите м^и меq и^ принесо'ша мечъ преD цр~я”
24
І сказав цар: подайте мені меч. І принесли меч до царя.
25
И$ рече цр~ь разсњцыте ѓ%троча сђщее жи'во на' двое, и^ дади'те е'й полъ, а^ ѓ^но'и дрђгђю по'лъ”
25
І сказав цар: розсічіть живе дитя надвоє і віддайте половину одній і половину другій.
26
И$ эTвњща жена` е'йже б^њ сн~ъ живы'и къ цр~ю. понеже смятеся ё^троба е^я` ѓ^ сн~ђ е^я и^ реq во мнњ е^сть бњда господи'не мо'и. дади'те е'й ѓ%троча с^и жи'во, смр~тїю же не ё^морите е^го. и^ т^а рече да не бђдетъ н^и мнњ н^и тебњ, н^о пресицњте е&”
26
І відповіла та жінка, син якої був живий, царю, бо схвилювалося все нутро її від жалю до сина свого: о, господарю мій! віддайте їй цю дитину живу і не умертвляйте її. А інша говорила: нехай же не буде ні мені, ні тобі, рубайте.
27
И$ эTвњща цр~ь рече, дади'те дњтиu живы'и женњ рекше'и дади'те се'и е&, а^ смр~тїю не ё^мори'те е^го, сїя е^сть мт~и е^го”
27
І відповів цар і сказав: віддайте цій живе дитя, і не умертвляйте його: вона — його мати.
28
И слы'шавъ весь і^и^л~ь сDђ се'й, и^м#же сђди` цр~ь, и^ ё^боя'шася эT лица` цр~ева, разђмњша б^о ја%ко смы'слъ бж~їи б^њ в немъ сътвори'ти ѓ^правда'нїя”
28
І почув весь Ізраїль про суд, як розсудив цар; і стали боятися царя, тому що побачили, що мудрість Божа в ньому, щоб чинити суд.