Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ бы'сть внегда пораꙁи, а^лећаnдръ филиpпа македо'ньска иже и^ꙁы'иде эT ꙁемля` хет#тимъ. и^ пораꙁи дарїя цр~я пе'рьска и^ медьска” и^ црsтвова в него мњсто первње во е^ла'ди”
1
Після того, як Олександр, син Филипа, македонянин, який вийшов із землі Киттим, уразив Дарія, царя Перського і Мідійського, і став царем замість нього спершу над Елладою, —
2
и^ съста'ви бра'ни мно'ги и^ въꙁдержа ᲄверды'ни, и^ ё^би цр~и ꙁе'мъскїя”
2
він провів багато воєн і оволодів багатьма укріпленими місцями, й убивав царів землі.
3
и^ про'иде да'же до предњ'лъ ꙁемли`, и^ прїя'тъ користи мно'гихъ ја^зы'къ, и^ ё^тњши'ся ꙁемля` преD ни'мъ. и^ въꙁвышенъ бы'сть и^ въꙁнесе'ся срDце е^го,
3
І пройшов до меж землі й узяв здобич від багатьох народів; і замовкла земля перед ним, і він піднісся, і загордувало серце його.
4
и^ сᲆбра си'лђ крњ'пкђ ѕњло`” и^ начальствова стра'нами и^ ја^ꙁы'ки и^ мђчи'тельми, и^ бы'ша е^мђ в дан#ники”
4
Він зібрав дуже сильне військо і панував над областями і народами і володарями, і вони зробилися його данниками.
5
И$ по сиX паде на ло'же и^ поꙁна и^же ё%мретъ,
5
Після того він зліг у постіль і, відчувши, що помирає,
6
и^ съꙁва ѓ%трококи своя добророDныя, и^же с ниM бяхђ въскор#млени эT ю%ности е^го” и^ раꙁдњли и^мъ црsтво свое, е^ще жи'вђ е^мђ сђщђ”
6
покликав знатних слуг своїх, які виховувалися з ним від юности, і розділив їм своє царство ще за життя свого.
7
И$ црsтвова а^лећаnдръ лњтъ, в~і, и^ ё'мре”
7
Олександр царював дванадцять років і помер.
8
И$ въꙁдержа'ша ѓ%троки е^го ко'ждо в мњстњ свое^мъ,
8
І володарювали слуги його кожен у своєму місці.
9
и^ въꙁложи'ша вс^и дїаді'мы по смр~ти е^го. и^ сн~ове и^хъ по ни'хъ лњта мно'га, и^ ё^мно'жиша ѕлая на ꙁемли`,
9
І після смерти його усі вони поклали на себе вінці, а після них і сини їхні протягом багатьох літ; і примножили зло на землі.
10
і^ и^ꙁы'иде эT ни'хъ ко'рень грњха” А$нтїѓ'хъ е^пиџа'нъ сн~ъ а^нтїѓ'ха цр~я, и^же бы'сть в ри'мњ. и^ црsтвова лњтъ, рл~з, црsтва е^лли'ньска”
10
І вийшов від них корінь гріха — Антиох Єпифан, син царя Антиоха, який був заручником у Римі, і став царем у сто тридцять сьомому році царства Еллінського.
11
Въ дн~ехъ же тXњ и^ꙁыидо'ша эT і^и^л~я сн~ове беꙁако'ннїи, и^ поё^сти'ша мно'гихъ рекђщи. по'идемъ и^ ꙁавњща'емъ ꙁавњтᲆ сᲆ ја^ꙁы'ки и^же ѓ%крsтъ насъ. ја%ко эTнележе эTлђчи'хоMся эT ниX ѓ^брњто'ша наs многа ѕла'а,
11
У ті дні вийшли з Ізраїля сини беззаконні і переконували багатьох, говорячи: підемо й укладемо союз з народами, які оточують нас, бо з тих пір, як ми відокремилися від них, спіткало нас багато бід.
12
и^ бл~го видњся сло'во въ ѓ%чїю и^хъ,
12
І добрим здалося це слово в очах їхніх.
13
и^ преDпосла'ша нњ'кихъ эT людїи, і^ и^до'ша къ цр~ю” и^ дасть и^мъ вла'сть твори'ти ѓ^правда'нїя ја^ꙁы'ческа.
13
Деякі з народу виявили бажання і вирушили до царя; і він дав їм право виконувати установлення язичницькі.
14
и^ съꙁда'ша себњ ё^чи'лище въ і^ерsли'мᲇ по нечистота'хъ ја^ꙁы'ческихъ,
14
Вони побудували в Єрусалимі училище за звичаєм язичницьким
15
и^ сътвори'ша себњ неѓ^брњꙁа'нїе, и^ эTстђпи'ша эT ꙁавњ'та ст~а'го и^ съпряго'шаs ја%ꙁы'комъ, и^ въда'шася твори'ти лђка'вая.
15
і встановили у себе необрізання, і відступили від святого завіту, і з’єдналися з язичниками, і продалися, щоб чинити зло.
16
и^ ё^готова'ся црsтво преD а^нтїѓ'хомъ, и^ нача црsтвова'ти въ ꙁемли` е^гљ=петьстњ, да црsтвђет# на двњма црsтвома.
16
Коли Антиох побачив, що царство зміцнилося, взявся стати царем над Єгиптом, щоб царювати над двома царствами,
17
и^ вни'де въ е^гљ=петъ въ наро'дњ тя'жцњ, на колесни'цахъ и^ сло'нњхъ и^ вса'дники и^ съвокђпле'нїе корабле'и мно'жество.
17
й увійшов він у Єгипет із сильним ополченням, з колісницями, і слонами, і вершниками, і численними кораблями;
18
и^ въста'ви бра'нь на птоломе'я цр~я е^гљ=пеTска. и^ ё^боя'ся птоломᲇ'и эT лица е^го и^ побњже, и^ падо'ша ја^ꙁвени мно'ѕи.
18
і вступив у битву із Птоломеєм, царем Єгипетським; і убоявся Птоломей від лиця його і кинувся навтіки, і багато упало поранених.
19
и^ взя'ша гра'ды тве'рды в ꙁемли` е^гљ=пет#стњи, и^ взя коры'сти ꙁемли` е^гљ=пет#скїя”
19
І оволоділи вони укріпленими містами у землі Єгипетській, і узяв він здобич із землі Єгипетської.
20
И$ ѓ^брати'ся а^нтїѓX внегда пораꙁи егљ=пта, въ рм~г лњто. и^ вꙁы'иде на і^и^л~я і^ и^е^рsлимъ въ наро'дњ тя'жцњ.
20
Після поразки Єгипту Антиох повернувся у сто сорок третьому році і пішов проти Ізраїля, і вступив у Єрусалим із сильним ополченням;
21
и^ вни'де въ ст~илище съ горды'нею и^ вꙁя ѓ^лтарь ꙁла'тыи и^ свњти'лниk свњщныи, и^ вся съсђ'ды е^го
21
увійшов у святилище з пихатістю і взяв золотий жертовник, світильник і всі сосуди його,
22
и^ трапеꙁђ преDложе'нїя и^ възлїя'лники и^ фїя'ла, и^ кади'лницы златыа и^ катапеᲄасмђ и^ вњн#цы, и^ ё^краше'нїе злаᲄое и^же на лицы цр~кви бя'ше и^ съкрђши` вс^я.
22
і трапезу предкладення, й узливальниці, і чаші, і кадильниці золоті, і завісу, і вінці, і золоту прикрасу, що була ззовні храму, і все обібрав.
23
и^ взя` сребро и^ зла'то и^ съсђ'ды въжделњ'нїя, и^ взя сокро'вища та'иныя и%хже ѓ^брњте,
23
Узяв і срібло, і золото, і дорогоцінні сосуди, і взяв сховані скарби, які відшукав.
24
и^ взя` и^ эTи^де в зе'млю свою” и^ сътвори ё^бїиство, и^ гл~а въ го'рдости вели'цњ”
24
І, взявши все, вирушив у землю свою і вчинив убивства, і говорив з великою гордовитістю.
25
И$ бы'сть пла'чь вели'к# въ і^и^л~и, и^ въ всњхъ мњстњхъ иX,
25
Тому був великий плач в Ізраїлі, в усіх місцях його.
26
и^ въздыха'ша нача'лницы и^ ста'рцы, и^ ю'ноша и^ дв~ы и^знемо'гоша, и^ красота же'ньская и^змњни'ся,
26
Стогнали начальники і старійшини, знемагали діви і юнаки, і змінилася краса жіноча.
27
вся'къ жени'хъ прїя'тъ пла'чь, и^ сњдя'щїя на ѓ%дрњ бра'чнњ быs в# печа'ли”
27
Усякий наречений віддавався плачу, і та, що сиділа у шлюбному чертозі, була у скорботі.
28
И$ потрясеся земля` ѓ^бита'ющихъ ради на не'и, и^ весь до'мъ і^а'ковль ѓ^блече'ся стђ'домъ”
28
Затремтіла земля за тих, що жили на ній, і весь дім Якова зодягнувся у сором.
29
И$ по дво'ю лњтђ дн~їи, посла цр~ь нача'лника да'неM въ гра'ды і^ю'дины, и^ прїиде въ і^ерsлимъ съ наро'домъ вели'комъ.
29
Після двох років послав цар начальника податей у міста Іуди, і він прийшов у Єрусалим з великим натовпом;
30
и^ гл~а к ниM словеса ми'рная во льсти, и^ вњрова'ша е^мђ. и^ нападе на гра'дъ стремле'нїеM и^ порази е^го ја^звою вели'кою, и^ погђби лю'ди мно'ги эT і^и^л~я.
30
підступно говорив їм слова миру, і вони повірили йому; але він раптово напав на місто й уразив його великим ураженням, і погубив безліч народу ізраїльського;
31
и^ взя кори'сти граDски, и^ пож#же е^го ѓ^гнемъ и^ разори` до'мы е^го, и^ стњ'ны е^го ѓ%крестъ.
31
взяв здобич з міста і спалив його вогнем, і зруйнував доми його і стіни його навколо;
32
и^ плњни'ша жены и^ ча'да, и^ ско'ти раздњли'ша”
32
і повели у полон дружин і дітей, і оволоділи худобою.
33
И$ създа'ша гра'дъ дв~двъ стњнђ великђ и^ крᲇпкђ и^ пи'ргы крњ'пки, и^ быs иM въ крњпоs”
33
Обгородили місто Давидове великою і міцною стіною і міцними вежами, і зробилося воно для них фортецею.
34
и^ поста'виша т^ђ лю'ди грњшницы мђжи беꙁако'нницы и^ въꙁмого'ша в немъ”
34
І розташували там народ нечестивий, людей беззаконних, і вони укріпилися у ній;
35
и^ поставиша ѓ^рђжїя и^ бра'шно, и^ събира'ша кори'сти і^ерsлиMскїя и^ полага'ша т^ђ. и^ бы'ша въ сњть вели'кђ,
35
запаслися зброєю і продовольством і, зібравши здобич єрусалимську, склали там, і зробилися великою сіттю.
36
и^ бы'сть на лая'тельство ст~ыни, и^ въ дїя'вола лђка'ваго і^и^л~ю вы'нђ.
36
І було це постійною засідкою для святилища і злим дияволом для Ізраїля.
37
и^ пролїя'ша кро'вь непови'ннђ ѓ%крsтъ ст~ыни, и^ ѓ^скверни'шA ст~ыню.
37
Вони проливали невинну кров навколо святилища й оскверняли святилище.
38
и^ бњжа'ша ѓ^бита'ющїи і^ерsлимђ и^хъ ради, и^ бы'сть ѓ^бита'нїе чюждимъ. и^ чюждђ сњмени роженїе е^го, и^ ча'да е^го ѓ^ста'виша е^го,
38
Жителі ж Єрусалима розбіглися через них, і він зробився житлом чужих і став чужим для свого роду, і діти його залишили його.
39
и^ ст~ыня е^го разоре'на ја%ко пђсты'ня. пра'ꙁдницы е^го ѓ^бращени сђть въ пла'чь, и^ сђбо'ты е^го в поноше'нїе. чести е^го ё^ничижаюT.
39
Святилище його запустіло, як пустеля, свята його повернулися на плач, суботи його — на ганьбу, честь його — на приниження.
40
по сла'вњ е^го ё^мно'жено е^сть беZчестїе е^го, и^ высота е^го ѓ^бращена е^сть во пла'чь”
40
Мірою слави його збільшилося нечестя його, і висота його обернулася на сум.
41
И$ писа цр~ь а^нтїѓ'хъ всемђ црsтвђ свое^мђ да бђ'дђтъ вс^и лю'дїе е^ді'но”
41
Цар Антиох написав усьому царству своєму, щоб усі були одним народом,
42
И$ ѓ^ста'ви ко'жDо ꙁако'нъ свои і^ и^ꙁво'лиша вси ја%ꙁы'цы по сло'вђ цр~я а^нтїѓ'ха”
42
і щоб кожен залишив свій закон. І погодилися всі народи за словом царя.
43
и^ мно'ѕи эT і^и^л~я и^зво'лиша слђже'нїю е^го, и^ пожро'ша и%доломъ и^ ѓ^скверни'ша сђбо'тђ”
43
І багато хто з Ізраїля прийняв ідолослужіння його і приніс жертви ідолам, і осквернив суботу.
44
И$ посла цр~ь кни'ги рђко'ю вњстникъ въ і^ерsлимъ, и^ въ вся гра'ды і^ё'дины да наслњдя'тъ ꙁако'ны чю'ждиX ꙁе'мъскихъ.
44
Цар послав через вісників грамоти в Єрусалим і в міста юдейські, щоб вони додержувалися узаконень, чужих для цієї землі,
45
и^ въздержа'тъ всесъжиже'нїе и жертвы и^ въꙁлїя'нїе эT ст~ыни” и^ ѓ^сквернити сђбо'ты и^ пра'ꙁDники,
45
і щоб не допускалися всепалення і жертвоприношення, й узливання у святилищі, щоб учинили наругу над суботами і святами,
46
и^ ѓ^скверни'ти ст~ая ст~ых”
46
і оскверняли святилище і святих,
47
и^ съзида'ти ѓ^лтари и^ ка'пища і^ и'долы, и^ пожре'нїя мя'съ свинихъ и^ ско'ты ѓ%бщая.
47
щоб будували жертовники, храми і капища ідольські, і приносили у жертву свиняче м’ясо і худобу нечисту,
48
и^ ѓ^ста'вити сн~ы своя неѓ^брњꙁаны, и^ ѓ^сквернити дш~а и^хъ въ всњхъ нечистота'хъ,
48
і залишали синів своїх необрізаними, й оскверняли душі їхні всякою нечистотою і мерзотою,
49
даже ꙁабђдђтъ ꙁако'нъ, і^ и^змњнятъ вся ѓ^правда'нїя бж~їя.
49
для того, щоб забули закон і змінили всі постанови.
50
І$ и'же а^ще не сътво'рятъ по гл~ђ цр~я, да ё^мрђтъ
50
А якщо хто не зробить за словом царя, нехай буде відданий на смерть.
51
по словесᲇхъ сихъ. и^ написа всемђ црsтвђ свое^мђ, и^ приста'ви нача'лники на вся лю'ди. и^же повеля'ше гра'домъ і^ё'динымъ пожрети по вся'къ гра'дъ и^ граD”
51
Згідно з цим писав він усьому царству своєму і поставив наглядачів над усім народом, і повелів містам юдейським приносити жертви у кожному місті.
52
И$ събра'шася мно'ѕи эT людїи к ни'мъ вся'къ ѓ^ста'вивыи зако'нъ гн~ь, и^ сътвори'ша лђка'во на земли`”
52
І зібралися до них багато хто з народу, усі, хто залишив закон, — і вчинили зло у землі;
53
И$ положи'шаs лю'ди і^и^л~вы в та'иныхъ, и^ въ вся'комъ ё^бњжищђ и^хъ,
53
і змусили Ізраїля ховатися у всякому сховищі його.
54
е~і дн~е, мsца хасле'ва, пя'томђ и^ четы'ресо'тномђ лњтђ. съꙁда'ша скве'рнђ ѓпђстњ'нїя на ѓ^л#та'рь бж~їи, по всњмᲆ гра'домᲆ и^ё'динымъ ѓ%крsтъ съꙁида ка'пища”
54
У п’ятнадцятий день Хаслева, сто сорок п’ятого року, влаштували на жертовнику мерзоту запустіння, і в містах юдейських навколо побудували жертовники,
55
и^ преD две'рїю домо'въ и^ на сто'гнахᲆ и^ жря'хђ,
55
і перед дверима домів і на вулицях звершували куріння,
56
и^ кни'ги ꙁако'на бж~їя иXже ѓ^брњто'ша съжго'ша ѓ^гнеM, низдержа'вши иX
56
і книги закону, які знаходили, розривали і спалювали на вогні;
57
и^деже ѓ^брњтоша кни'гђ ꙁавњта гн~я” И$ е^ли'цы же въꙁдръжа'ша ꙁако'нъ гн~ь, по повелњ'нїю цр~я ꙁакла'хђ е^го.
57
у кого знаходили книгу завіту, і хто дотримувався закону, того, за повелінням царя, віддавали на смерть.
58
в си'лњ свое'и сᲆтворя'хђ сїя людемъ і^и^л~евымъ, и^же ѓ^брњт#шимся въ вся'комъ мsцњ и^ мsцњ въ гра'дњхъ”
58
Таке насильство чинили вони над ізраїльтянами, які приходили кожного місяця у міста.
59
и^ двадеся'тыи дн~ь мsца жря'хђ вᲆ ка'пищи, и^же б^њ на прsтлњ.
59
І в двадцять п’ятий день місяця, приносячи жертви на жертовнику, який був над вівтарем,
60
и^ жены ѓ^брњꙁающая сн~ы своа закала'ша по повелњ'нїю цр~я.
60
вони, за даним повелінням, убивали жінок, які обрізували дітей своїх,
61
і^ ѓ^бњша'хђ дњтища за шїи по всњхъ домохъ и^хъ, і^ и^хъ и^же ѓ^брњзаша тњхъ закала'хђ”
61
а немовлят вішали за шиї їхні, доми їхні грабували і тих, що звершували над ними обрізання, убивали.
62
И$ мно'ѕи эT людїи і^и^л~евыхъ ё^держа'шася и^ ё^тверди'шася е^же не ја%сти скве'рныхъ.
62
Але багато (*людей) в Ізраїлі залишилися твердими й укріпилися, щоб не їсти нечистого,
63
і^ и^збра'ша на'ипаq ё^мрети, неже ѓ^скверни'тися бра'шны, и^ не хотњша простђпи'ти зако'на бж~їя ст~го. и^ закла'ни сђть,
63
і готові були померти, щоб не осквернитися їжею і не вчинити наруги над святим завітом, — і помирали.
64
и^ бы'сть гнњ'въ ве'лїи на і^и^л~я ѕњло`”
64
І був дуже великий гнів над Ізраїлем.