Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ бы'сть е^гда` преста` гл~ати къ саё%лђ. и^ дш~а и^ѓ^а^наџа'на съ дш~ею дв~довою съпряже'ся. и^ въꙁлюби` е^го и^ѓ^а^наџа'нъ эT дш~а свое^я”
1
И бы́сть єгда́ преста́ глаго́лати къ Сау́лу, и душа́ Іонаѳа́на съ душе́ю даві́довою спряже́ся, и возлюби́ єго́ Іонаѳа́нъ от души́ своєя́.
2
И$ поя'тъ е^го саё%лъ въ дн~и ѓ%ны, и не даде` е^мђ въꙁврати'тися въ доM эTц~а е^го”
2
И поя́тъ єго́ Сау́лъ во дни́ о́ны и не даде́ єму́ возврати́тися въ до́мъ отца́ єго́.
3
И$ ꙁавњща` и^ѓ^а^наџа'нъ съ дв~домъ завњт'ъ, за не'же въꙁлюби е^го эT дш~а свое^я”
3
И завѣща́ Іонаѳа́нъ и даві́дъ завѣ́тъ, поне́же возлюби́ єго́ от души́ своєя́:
4
И$ съвлече'ся и^ѓ^а^наџа'нъ съ ри'ꙁы свое^я, и^ да` ю& двд~ви, і^ и'ны ѓ^де'жи своя` да'же до ѓ^рђж'їя свое^го, и^ до лђ'ка свое^го, и^ до по'яса свое^го”
4
и совлече́ Іонаѳа́нъ ри́зу свою́ ве́рхнюю и даде́ ю́ даві́ду, и и́ны оде́жды своя́ да́же до меча́ своєго́ и до лу́ка своєго́ и до по́яса своєго́.
5
І$ и^схожда'ше дв~дъ въ всњ'хъ пђте'хъ, и^дњж'е а%ще посыла'ше е^го саё%лъ, поста'ви же е^го саё%лъ наD мђжи` во'искими, и^ ё^го'денъ б^њ преD ѓ^чи'ма всњ'хъ люде'и, и^ преD слђга'ми саё%ловыми”
5
И хожда́ше даві́дъ разу́мно во всѣ́хъ, а́може а́ще посыла́ше єго́ Сау́лъ: поста́ви же єго́ Сау́лъ надъ му́жи во́инскими, и уго́денъ бѣ́ предъ очи́ма всѣ́хъ люді́й и предъ слуга́ми Сау́ловыми.
6
И$ быs, внегда` входи'ти и^мъ, вънегда въꙁврати'ся дв~дъ эT побњжде'нїя и^ноплеме'нникъ, і^ и^ꙁыидо'ша дв~ы ликоствђ'ющїи на срњте'нїе саё%ла цр~я, эT всњ'хъ гра'дъ і^и^л~евыхᲆ пою'ще и^ скачюще, в тљ=м#па'нњхъ съ ра'достїю и^ съ гђ'сльми”
6
И бы́сть, внегда́ входи́ти и́мъ, єгда́ возврати́ся даві́дъ от побѣ́ды надъ иноплеме́нникомъ: и изыдо́ша [дѣ́вы] ликовству́ющыя во срѣ́теніє Сау́ла царя́ от всѣ́хъ градо́въ Ізра́илевыхъ пою́щя и ска́чущя въ тимпа́нѣхъ съ ра́достію и съ гу́сльми.
7
И$ хожда'хђ же'ны ликђ'юще и^ гл~юще, побњди саё%лъ съ ты'сящами а^ дв~дъ съ тма'ми,
7
И исхожда́ху жены́ лику́ющя и глаго́лющя: побѣди́ Сау́лъ съ ты́сящами свои́ми, а даві́дъ со тма́ми свои́ми.
8
и^ раꙁгнњ'вася саё%лᲆ ѕњ'ло лђка'вы б^о ја^ви'шася гл~ы преD ѓ^чи'ма саё%ловыма ѓ^ словеси` се'мъ, и^ рече саё%лъ, дв~дви даша тмы`, а^ мнњ` да'ша ᲄы'сяща, и^ что же е^мђ не быs толи'ко црsтво”
8
И разгнѣ́вася Сау́лъ зѣло́, и лука́вы яви́шася глаго́лы предъ очи́ма Сау́ловыма о словеси́ се́мъ. И рече́ Сау́лъ: даві́ду да́ша тмы́, мнѣ́ же да́ша ты́сящы: и чего́ єму́ [нѣ́сть], то́чію ца́рства?
9
И$ б^њ пострњка'емъ саё%лъ дв~домъ эT того` дн~е и^ пото'мъ”
9
И бѣ́ Сау́лъ подзира́я даві́да от дне́ о́наго и пото́мъ.
10
И$ бы'сть эT ё%трњшнего дн~е, и^ нападе` дђ'хъ лђка'выи эT г~а на саё%ла, и^ прорица'ше посредњ` до'мђ свое^го, и^ дв~дъ поя'ше въ гђ'сли ја%коже и^ по вся` дн~и, ко'пїе же в рђ'кђ саё%лю”
10
И бы́сть от у́трешняго дне́, и напада́ше ду́хъ лука́вый от Бо́га на Сау́ла, и прорица́ше посредѣ́ до́му своєго́: и даві́дъ поя́ше руко́ю своє́ю [въ гу́сли], я́коже и по вся́ дни́: копіє́ же въ руцѣ́ Сау́ли:
11
И$ вꙁе'мъ саё%лъ ко'пїе и^ рече поражђ` дв~да къ стњнњ`, и^ ё^клони'ся дв~дъ эT лица` его два'щи”
11
и взя́ Сау́лъ копіє́ и рече́: поражу́ даві́да къ стѣнѣ́. И уклони́ся даві́дъ от лица́ єго́ два́жды.
12
И$ ё^боя'ся саё%лᲆ эT лица` двд~ва, ја%ко г~ь б^њ с ни'мᲆ, а^ эT саё%ла эTстђпи`”
12
И убоя́ся Сау́лъ от лица́ даві́дова, я́ко Госпо́дь бѣ́ съ ни́мъ, а от Сау́ла отступи́:
13
И$ эTста'ви е^го саё%лъ эT себе`, и^ постави е^го въ ѓ%бласти свое'и ты'сђщника' і^ и^схожDа'ше, и^ вᲆсхожDа'ше преD люDми”
13
и отста́ви єго́ Сау́лъ от себе́, и поста́ви єго́ себѣ́ тысященача́лника: и исхожда́ше и вхожда́ше предъ людьми́.
14
И$ бњ дв~дъ въ всњ'хъ пђте'хъ свои^хъ смысля` и^ г~ь б^њ с ни'мъ”
14
И бѣ́ даві́дъ во всѣ́хъ путе́хъ свои́хъ смы́сля, и Госпо́дь бѣ́ съ ни́мъ.
15
И ви'дњ саёl ја%кото'и смы'слитъ ѕњ'ло, и^ сђмня'шеся эT лица` е^го”
15
И ви́дѣ Сау́лъ, я́ко то́й смы́слитъ зѣло́, и боя́шеся от лица́ єго́.
16
Ве'сь же і^и^л~ь, і^ и^ё'да любля'хђ дв~да. ја%ко се'и въсхожда'ше і^ и^схожда'ше, преD лице'мᲆ всXњ люді'и”
16
Ве́сь же Ізра́иль и Іу́да любля́ху даві́да, я́ко то́й вхожда́ше и исхожда́ше предъ лице́мъ люді́й.
17
И$ рече саё%лъ къ дв~дђ, с^е дщи моя` большая меро'вᲆ, сїю тебᲇ да'мъ в женђ`, то'кмо бђди м^и вᲆ сн~а си'лы, и^ побора'и бра'ни гн~и, саё%лъ б^о рече да не бђ'детъ рђка` моя` на неM, н^о да бђдеT рђка` и^ноплеме'нническа”
17
И рече́ Сау́лъ къ даві́ду: се́, дщи́ моя́ бо́лшая меро́въ, сію́ тебѣ́ да́мъ въ жену́, то́кмо бу́ди ми́ въ сы́на си́лы и побора́й бра́ни Госпо́дни. И Сау́лъ рече́: да не бу́детъ рука́ моя́ на не́мъ, но да бу́детъ рука́ иноплеме́ннича.
18
И$ рече дв~дъ къ саё'лђ кт^о а%ꙁъ е^смь, и живо'тъ эTц~а мое^го въ і^и^л~и, ја%ко да бђ'дђ ꙁя'ть црsкїи”
18
И рече́ даві́дъ къ Сау́лу: кто́ а́зъ є́смь? и ко́є житіє́ сро́дства отца́ моєго́ во Ізра́или, я́ко да бу́ду зя́ть ца́рскій?
19
И$ бы'сть въ вре'мя е^гда` да'ти е^мђ меро'въ дще'рь саё%ловђ дв~дови, сїя же дася есрои'лю молаџи'тъскомђ въ женђ`.
19
И бы́сть во вре́мя, єгда́ да́нѣй бы́ти подоба́ше меро́вѣ дще́ри Сау́ловѣ даві́ду, сія́ даде́ся Адріи́лу молаѳі́тскому въ жену́.
20
и^ въꙁлюби' же мельхо'ла дщ^и саё%лова дв~да. и^ въꙁвњсти'ша с^е саё'лђ и^ ё^го'дно бы'сть преD ѓ^чи'ма е^го сло'вот^о”
20
И возлюби́ Мелхо́ла дще́рь Сау́лова даві́да: и возвѣсти́ся Сау́лу, и уго́дно бы́сть предъ очи́ма єго́ сло́во.
21
И$ реq саё'лъ да'мъ е^мђ` и^ бђ'детъ е^мђ на събла'ꙁнъ. и^ бђ'детъ б^о на не'мъ рђка` и^ноплеме'ннича. и^ рече саё'лъ кᲆ дв~дђ. си'лъ ра'ди бђ'деши м^и ꙁя'ть дне'сь”
21
И рече́ Сау́лъ: да́мъ єму́ ю́, и бу́детъ єму́ въ собла́знъ. И бѣ́ на Сау́ла рука́ иноплеме́ннича. И рече́ Сау́лъ къ даві́ду: въ си́лахъ бу́деши ми́ зя́ть дне́сь.
22
И$ ꙁаповњ'да саё'лъ ѓ%трокоM свои^мᲆ гл~я. р#цњт'е в^ы та'ино дв~дђ гл~юще. с^е цр~ь хо'щетᲆ да'ти ꙁа' тя дще'рь свою`, и^ вс^и ѓ%троцы лю'бятъ т^я, и^ т^ы бђ'ди ꙁя'ть цр~ю”
22
И заповѣ́да Сау́лъ отроко́мъ свои́мъ, глаго́ля: рцы́те вы́ та́йно даві́ду, глаго́люще: се́, благоволи́тъ о тебѣ́ ца́рь, и вси́ о́троцы єго́ лю́бятъ тя́, и ты́ бу́ди зя́ть царю́.
23
И$ гл~аша ѓ%троцы саё'ловы, въ ё'ши дв~дђ гл~ы сїя. и^ реq дв~дъ а^ще пра'во с^е е^сть преD ѓ^чи'ма ва'шима, и^же быти м^и ꙁя'темъ цр~ю а^ꙁъ б^о е^смь мђж'ъ смире'нъ и^ несла'венъ”
23
И глаго́лаша о́троцы Сау́ловы во у́шы даві́ду глаго́лы сія́. И рече́ даві́дъ: єда́ легко́ предъ очи́ма ва́шима, є́же бы́ти [ми́] зя́темъ царю́? а́зъ бо є́смь му́жъ смире́нъ и не сла́венъ.
24
И$ въꙁвњсти'ша ѓ%троцы саё'лђ с^и словеса`, ја%же гл~а дв~дъ”
24
И возвѣсти́ша о́троцы Сау́лу сія́ словеса́, я́же глаго́ла даві́дъ.
25
И$ рече саё'лъ, си'це рцњт'е двд~ви. не хо'щеT цр~ь съ бога'тествоM зя'тя н^о съ сто'м# кра'е неѓ^брњ'ꙁаныX и^ноплеме'нническихъ. эTм#сти'ти враго'мъ цр~евымъ. саё'лъ б^о мышля'ше, въда'ти дв~да в рђ'цњ и^ноплеме'нникомъ”
25
И рече́ Сау́лъ: та́ко рцы́те даві́ду: не хо́щетъ ца́рь съ бога́тствомъ [зя́тя], но то́кмо во стѣ́ краєнеобрѣ́заній иноплеме́нническихъ отмсти́ти враго́мъ царе́вымъ. Сау́лъ бо мы́сляше вда́ти даві́да въ ру́цѣ иноплеме́нникомъ.
26
И$ възвњсти'ша ѓ%троцы саё'ловы гл~ы сїя двд~ви. и^ ё^го'дна быша словеса` с^и преD ѓ^чи'ма дв~довыма, е^же бы'ти в# зяᲄя цр~ви,
26
И возвѣсти́ша о́троцы Сау́ловы глаго́лы сія́ даві́ду, и уго́дна бы́ша словеса́ сія́ предъ очи́ма даві́довыма, є́же бы́ти въ зя́тя царю́.
27
и^ не по мно'ꙁњхъ дн~ехъ” И$ въста'въ дв~дъ і^ и'де самъ, и^ мђ'жи е^го с ни'м#. и^ ё^би'ша эT и^ноплеме'нникъ, с~, мђ'жъ, и^ принесо'ша кра'е неѓ^брњзанїе и^хъ цр~ю. и^ въда` е^мђ` и^ бы'сть ꙁя'ть цр~ю. и^ въда'сть е^мђ цр~ь мельхо'лђ дще'ръ свою` въ женђ`”
27
И не по мно́зѣхъ дне́хъ, воста́ даві́дъ и и́де са́мъ и му́жіє єго́ съ ни́мъ, и уби́ от иноплеме́нникъ двѣ́сти муже́й: и принесе́ краєнеобрѣ́занія и́хъ царю́ и вдаде́ я́ єму́, и бы́сть зя́ть царю́, и вдаде́ єму́ ца́рь Мелхо́лу дще́рь свою́ въ жену́.
28
И$ ви'дњ саё'лъ ја^ко г~ь е^сть съ дв~домᲆ. и^ ве'сь і^и^ль лю'битъ и&”
28
И ви́дѣ Сау́лъ, я́ко Госпо́дь є́сть съ даві́домъ, и ве́сь Ізра́иль лю́битъ єго́:
29
И$ приложи` саё'лᲆ эTто'лњ па'че боя'тися дв~да. и^ бысть дв~дъ ненави'димъ саё'лоM вс^я дн~и”
29
и приложи́ Сау́лъ отто́лѣ па́че боя́тися даві́да. И бы́сть Сау́лъ вражду́я на даві́да во вся́ дни́.
30
І$ и^зыидо'ша кн~ѕи и^ноплемеnнически, и^ бы'сть послDњ'нїи и^схоD и^хъ. дв~дъ же ра'зђменъ б^њ па'че всњхъ слђ'гъ саё'ловыX. и^ почте'ся и%мя е^го ѕњ'ло”
30
И исхожда́ху кня́зи иноплеме́нничи, и бы́сть от нача́ла исхожде́нія и́хъ, даві́дъ разу́менъ бѣ́ па́че всѣ́хъ слу́гъ Сау́ловыхъ, и почте́ся и́мя єго́ зѣло́.