Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ гл~а саё'лъ къ и^ѓ^а^наџа'нђ сн~ђ свое^мђ и^ къ всњ'мъ ѓ%трокомъ свои^мъ. да ё^мрътвя'тъ дв~да. н^о и^ѓ^а^наџа'нђ же сн~ђ саё'лю, ё^го'денъ бя'ше дв~дъ ѕњ'ло”
1
І говорив Саул Іонафану, синові своєму, і всім слугам своїм, щоб умертвити Давида; але Іонафан, син Саула, дуже любив Давида.
2
И$ възвњсти` и^ѓ^а^наџа'нъ дв~дђ гл~я. эTц~ъ мо'и саё'лъ и%щетъ т^я ё^би'ти, съхрани'ся ё^бо ё%тро, заё%тра скры'ися, и^ ся'ди въ съкро'вищи”
2
І сповістив Іонафан Давида, говорячи: батько мій Саул шукає, як умертвити тебе; отже, бережися завтра; сховайся і будь у потайному місці;
3
И$ а'зъ и^зыидђ` и^ ста'нђ моля'ся эTц~ђ свое^мђ на селњ` и^дњ'же а^ще е^си т^ы. и^ а'зъ гл~ю эTц~ђ свое^мђ ѓ^ тебњ`, да и^дњ'же бђ'деши възвњщђ` т^и”
3
а я вийду і стану поруч з батьком моїм на полі, де ти будеш, і поговорю про тебе з батьком моїм, і що побачу, розповім тобі.
4
И$ гл~а и^ѓ^а^наџа'нъ ѓ^ дв~дњ бл~гая къ саё'лђ эTц~ђ свое^мђ и^ рече` к немђ. е^да` съгрњши` ЭO цр~ю ра'бъ тво'и дв~дъ н^о мню` ја%ко не съгрњши` ничи'мъже, и^ дњ'ла б^о е^го бл~га сђть ѕњ'ло”
4
І говорив Іонафан добре про Давида Саулу, батькові своєму, і сказав йому: нехай не грішить цар проти раба свого Давида, тому що він нічим не згрішив проти тебе, і справи його дуже корисні для тебе;
5
И$ положи` дш~ђ свою` в рђ'кђ е^го и^ побњди` и^ноплеме'нника. и^ сътвори` г~ь сп~се'нїе вели'ко всемђ` і^и^л~ю. ты' же вњ'дњ и^ пора'довася. и^ почто` съгрњша'еши въ кро'вь непови'ннђ, ё^би'ти веля` дв~да въсђ'е”
5
він наражав на небезпеку душу свою, щоб уразити филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння всьому Ізраїлю; ти бачив це і радів; для чого ж ти хочеш згрішити проти невинної крові й умертвити Давида без причини?
6
И$ послђша саё'лъ глsа и^ѓ^а^наџа'нь и^ кля'ся и^ гл~я, жи'въ г~ь ја%ко не ё'мретъ дв~дъ”
6
І послухав Саул голосу Іонафана і присягнув Саул: живий Господь, Давид не помре.
7
И$ призва` и^ѓа^наџа'нъ дв~да и^ възвњсти` е^мђ вс^я гл~ы сїя. и^ в#веде` и^ѓ^а^наџа'нъ дв~да къ саё'лђ, и^ б^њ преD ни'мъ ја%ко и^ пре'жде”
7
І покликав Іонафан Давида, і переказав йому Іонафан усі слова ці, і привів Іонафан Давида до Саула, і він був при ньому, як вчора і третього дня.
8
И$ приложи'ся бра'ни бы'ти на саё'ла. и^ ё^крњпи'ся дв~дъ и^ побњди` и^ноплеме'нникъ. і^ и^зби` ја%звою вели'кою ѕњ'ло. и^ бњжа'ша эT лица` е^го”
8
Знову почалася війна, і вийшов Давид, і воював з филистимлянами, і наніс їм велику поразку, і вони побігли від нього.
9
И$ бы'сть дђ'хъ лђка'въ на саё'лњ. и то'и в домђ` своеM почива'ше, и^ ко'пїе в рђцњ` его. и^ дв~дъ поя'ше въ гђ'сли своя`”
9
І злий дух від Бога напав на Саула, і він сидів у домі своєму, і спис його був у руці його, а Давид грав рукою своєю на струнах.
10
І$ и^ска'ше саё'лъ ѓ^рђжїемъ разби'ти дв~да, и^ эTстђпи` дв~дъ эT лица` саё'ля. и^ съкрђши` саё'лъ ѓ^рђж'їе ѓ% стњнђ, и^ дв~дъ эTшеD сп~се'ся в но'щь т^ђ”
10
І хотів Саул прибити Давида списом до стіни, але Давид відскочив від Саула, і спис встромився в стіну; Давид же втік і врятувався в ту ніч.
11
И$ посла` саё'лъ вњ'стники в до'мъ двд~въ стрещи` е^го да ё^бїютъ и&. и^ по совњт'ђ възвњсти дв~дђ мелхо'ла жена` е^го гл~ющи. а^ще не сп~сеши дш~а свое^я в но'щь сїю т^о ё'тро ра'но ё'мреши”
11
І послав Саул слуг у дім до Давида, щоб стерегти його й убити його до ранку. І сказала Давиду Мелхола, дружина його: якщо ти не врятуєш душі твоєї в цю ніч, то завтра будеш убитий.
12
И$ свњси` мелхо'ла дв~да ѓ^ко'нцемъ, и^де`, и^ бњжа и^ сп~сеся”
12
І спустила Мелхола Давида з вікна, і він пішов, і втік і врятувався.
13
И$ прїя'тъ мелхо'ла новопогреба'лная, и^ положи` на ѓ%дрњ, и^ плаT и^же полага'ше е^мђ на главњ`, и^ покры` я& ри'зами”
13
Мелхола ж узяла статую і поклала на постіль, а в узголів’я її поклала козячу шкуру, і покрила одягом.
14
И$ посла` саё'лъ слђ'ги да и^мђтъ дв~да. и^ гл~аше ја%ко бо'ленъ е^сть.
14
І послав Саул слуг, щоб узяти Давида; але Мелхола сказала: він хворий.
15
и^ посла` саё'лъ второ'е да ѓ^гляда'ютъ дв~да гл~я. принесњте и& на ѓ%дрњ къ мнњ`, да ё^мрьщвлю и& а^зъ”
15
І послав Саул слуг, щоб оглянути Давида, говорячи: принесіть його до мене на постелі, щоб убити його.
16
И$ прїидо'ша слђ'ги, и^ с^е но'вопогреба'лная на ѓ%дрњ. и^ ё^брђ'съ і^ и'же б^њ на главњ` е^го”
16
І прийшли слуги, і ось, на постелі статуя, а в її узголів’ї козяча шкура.
17
И$ рече саё'лъ къ мелхо'лњ. что` с^е помы'слила е^си, и^ эTпђсти'ла е^си вра'га мое^го, и^ гон#зе` мене`. и^ реq мелхо'ла саё'лови. саM м^и рече эTпђсти` м^я. а^ще л^и ни` т^о погђблю` т^я”
17
Тоді Саул сказав Мелхолі: для чого ти так обдурила мене і відпустила ворога мого, щоб він утік? І сказала Мелхола Саулу: він сказав мені: відпусти мене, інакше я уб’ю тебе.
18
И$ дв~дъ бњжаv сп~сеся. і^ и'де къ само'илђ въ сармаџе'мђ. і^ и^сповњ'давъ е^мђ вс^я, е^ли'ко сътвори` е^мђ саё'лъ. і^ и^до'ста дв~дъ и^ само'и^лъ. и^ сњдо'ста на сђ'дищи в ра'мњ”
18
І втік Давид і врятувався, і прийшов до Самуїла в Раму і розповів йому все, що робив з ним Саул. І пішов він із Самуїлом, і зупинилися вони в Навафі [біля Рами].
19
И$ възвњсти'ся с^е саё'лђ.
19
І донесли Саулу, говорячи: ось, Давид у Навафі, біля Рами.
20
и^ посла` слђ'ги саё'лъ ја%ти дв~да. и^ ви'дњша събо'ръ пррoкъ. и^ само'илъ стоя'ше вся'ко над ни'ми. и^ бы'сть дх~ъ бж~їи на слђга'хъ саё'лихъ. и^ нача'ша прорица'ти”
20
І послав Саул слуг узяти Давида, і коли побачили вони сонм пророків, що пророкували, і Самуїла, який начальствував над ними, то Дух Божий зійшов на слуг Саула, і вони стали пророкувати.
21
Възвњсти'ша саё'лђ, и^ посла` дрђгїя слђ'ги, и^ прорица'ти нача'ша и^ тїи`. и^ приложи` саё'лъ посла'ти слђ'ги тре'тїи, и^ нача'ша и^ тїи` прорица'ти”
21
Донесли про це Саулу, і він послав інших слуг, але і ці стали пророкувати. Потім послав Саул третіх слуг, і ці стали пророкувати.
22
И$ разгнњ'вася гнњ'вомъ вели'кимъ саё'лъ. і^ и'де са'мъ въ сармаџе'мђ. и^ прїиде до кла'дяѕя вели'кого, и^же е^сть сеџі'и^нъ. и^ въпроси` саё'лъ рече гд^њ е^сть самоиl и^ дв~дъ. и^ рњш'а с^е е^сть въ наџе'џњ, в ра'мњ”
22
[Розгнівавшись,] Саул сам пішов у Раму, і дійшов до великого джерела, що в Сефі, і запитав, говорячи: де Самуїл і Давид? І сказали: ось, у Навафі, біля Рами.
23
І$ и'де в наџо'џы, ја%же в рамњ. и^ бы'сть и^ на то'мъ дх~ъ бж~їи. і^ и^дя'ше и^ды'и прорица'я, до'ндеже прїити` е^мђ в наџо'џђ ја%же в ра'мњ”
23
І пішов він туди в Наваф біля Рами, і на нього зійшов Дух Божий, і він ішов і пророкував, доки не прийшов у Наваф біля Рами.
24
И съвлече'ся съ ри'зъ свои^хъ. и^ прорицаше предо всњ'ми и^ми ве'сь дн~ь то'и, и^ вс^ю но'щь т^ђ. того` ра'ди гл~ахђ, а^ще и^ саё'лъ е^сть въ пррoцњхъ”
24
І зняв і він одяг свій, і пророкував перед Самуїлом, і весь день той і всю ту ніч лежав неодягненим; тому говорять: «невже і Саул у пророках?»