Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
и^ въста` дв~дъ эTтђдђ и^ сњде въ ё^зинаX в га'ди”
1
І вийшов Давид звідти і жив у безпечних місцях Ен-Гадди.
2
И$ бы'сть е^гда` възврати'ся саё%лъ въспя'тъ эT и^ноплеменникъ. и^ възвњсти'ша е^мђ гл~юще, с^е дв~дъ б^њ въ пђсты'ни гаDстњи.
2
Коли Саул повернувся від филистимлян, його сповістили, говорячи: ось, Давид у пустелі Ен-Гадди.
3
и^ пояT саё%лъ съ собо'ю, Wг~, мђжъ, и^збранны эT всего і^и^л~я. і^ и^де и^ска'ти давы'да и^ мђжь е^го въ мњсто саDде'емъ въ горђ` е^леѓ'ню”
3
І взяв Саул три тисячі добірних чоловіків з усього Ізраїля і пішов шукати Давида і людей його по горах, де живуть сарни.
4
И$ прїидо'ша до стаD пасо'мыX пђте'мъ. и^ бњ т^ђ верте'пъ и^ саё%лъ вни'де да почїеT т^ђ. дв~дъ же и^ мђжи е^го внђтрених# връте'пњхъ сњдя'хђ”
4
І прийшов до загону овечого, при дорозі; там була печера, і зайшов туди Саул за потребою; Давид же і люди його сиділи в глибині печери.
5
И$ рњша мђжи дв~дви к немђ`. с^е дн~ь то'й и^же рече г~ь тебњ преда'ти врагы` твоя` в рђцњ твои`. и^ сътвори'ши и^мъ ја%ко бл~го преD ѓ^чи'ма твои'ма” И$ въста'въ дв~дъ. и^ эTя'тъ въскри'лїе приѓ^дњва'ла саё'ля ѓ^та'и”
5
І говорили Давиду люди його: ось день, про який говорив тобі Господь: «ось, Я видам ворога твого в руки твої, і зробиш з ним, що тобі завгодно». Давид встав і тихенько відрізав край від верхнього одягу Саула.
6
И$ бы'сть по си'х и^ въстопта` дв~дђ срDце свое`. ја%ко эTя'тъ въскри'лїе приѓ^дњва'ла саё%ля”
6
Але після цього боляче стало серцю Давида, що він відрізав край від одягу Саула.
7
И$ рече дв~дъ къ мђж'емъ своиM не бђ'ди мн^њ ничто'же эT г~а. а^ще сътворю` гла'съ се'и господи'нђ с^и х~ђ гн~ю, и^же въздви'гнђти рђкђ мою` на'нь, ја%ко х~с гн~ь е^сть се'й”
7
І сказав він людям своїм: нехай не попустить мені Господь зробити це господареві моєму, помазанику Господньому, щоб накласти руку мою на нього, бо він помазаник Господній.
8
И$ ё^кроти` дв~дъ мђжа своя словесы`. и^ не да'стъ и^мъ ё^би'ти саё%ла. и^ въста` саё'лъ и^ сни'де на пђть сво'и”
8
І утримав Давид людей своїх цими словами і не дав їм повстати на Саула. А Саул встав і вийшов з печери на дорогу.
9
І$ и^зы'де дв~дъ въ слњдъ е^го и^з верте'па. и^ възопи` дв~дъ за ни'мъ гл~я. г~и цр~ю. и^ ѓ^зрњся саё'лъ въ слDњ е^го. и^ прекло'нъся дв~дъ до земля` лице'мъ и^ поклони'ся е^мђ”
9
Потім встав і Давид, і вийшов з печери, і закричав услід Саулу, говорячи: господарю мій, царю! Саул оглянувся назад, і Давид упав лицем на землю і поклонився [йому].
10
И$ рече дв~дъ къ саё'лђ почт^о послђша'еши словесе` людїи гл~ющъ. ја%ко с^е дв~дъ и%щетъ дш~а твое'я”
10
І сказав Давид Саулу: навіщо ти слухаєш слова людей, які говорять: «ось, Давид замишляє зло на тебе»?
11
Се б^о днsь ви'дњста ѓ%чи твои`. ја%ко преда'лъ т^я бя'ше г~ь в рђ'цњ мои` въ вертепњ. и^ не помы'слихъ ё^би'ти тебе`, н^о поми'ловахъ т^я. и^ рњхъ не прострђ` рђки` мое^я на г~а мое^го, ја^ко помаза'нникъ е^сть гн~ь се'й”
11
Ось, сьогодні бачать очі твої, що Господь віддавав тебе нині в руки мої в печері; і мені говорили, щоб убити тебе; але я пощадив тебе і сказав: «не підніму руки моєї на господаря мого, бо він помазаник Господа».
12
И$ ви'ждъ въскри'лїе ѓ^дњя'ла свое^го въ рђцњ` мое'и. а%зъ эTя'хъ въскры'лїе ѓ^дњя'ла твое^го, и^ не ёби'хъ тебе`. и^ разђмњ'и и^ ви'ждъ днsе ја%ко нњсть ѕло'би въ рђцњ` мое'и, н^и бесче'стїя ни нена'висти, н^иже съгрњши'хъ к тебњ`. а^ т^ы и%щеши дш~а мое^я и^зя'тї ю”
12
Батьку мій! подивися на край одягу твого в руці моїй; я відрізав край одягу твого, а тебе не убив: довідайся і переконайся, що немає в руці моїй зла, ні підступництва, і я не згрішив проти тебе; а ти шукаєш душі моєї, щоб погубити її.
13
да сђдиT г~ь межди мно'ю и^ тобо'ю. и^ да ѓ^пра'вдитъ м^я г~ь эT тебе`, рђка` б^о моя нњсть на' тя”
13
Нехай розсудить Господь між мною і тобою, і нехай помститься тобі Господь за мене; але рука моя не буде на тобі,
14
ЈА/коже гл~етъ при'тча пр'ьвая, эT безако'н#никъ, и^зы'детъ престђпле'нїе, н^о рђка` моя нњсть на' тя”
14
як говорить давня притча: «від беззаконних виходить беззаконня». А моя рука не буде на тобі.
15
И$ нн~њ цр~ю і^и^л~евъ въ слњдъ кого` т^ы ходи'ши, и^л^и по ко'мъ го'ниши въслњдъ л^и ўа` ё^мръша, и^л^и въ слDњ блохы` е^ді'ноя”
15
Проти кого вийшов цар Ізраїльський? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою.
16
да бђ'дет# г~ь сђдїя и^ эTвњтни'к#, ме'ждђ мно'ю и^ тобо'ю ви'ждъ г~и и^ сђди` сђ'домъ м^и, и^ эTсђди м^я эT рђки` твое^я”
16
Господь нехай буде суддею і розсудить між мною і тобою. Він розгляне, розбере справу мою, і спасе мене від руки твоєї.
17
И$ бы'сть е^гда` сконча` дв~дъ гл~ы сїя, гл~я къ саё'лђ. и^ рече саё'лъ тво'и л^и е^сть с^е гла'съ ча'до дв~де, и^ въздви'же саё'л# глаs свои, и^ въспла'ка”
17
Коли скінчив Давид говорити слова ці до Саула, Саул сказав: чи твій це голос, сину мій, Давиде? І підніс Саул голос свій, і плакав,
18
И$ рече дв~дђ пра'веденъ е^си т^ы надо мно'ю. ја%кот^ы възда` м^и бл~га'я, а%з же тебњ въз#да'хъ ѕла'я”
18
і сказав Давиду: ти справедливіший за мене, тому що ти відплатив мені добром, а я відплачував тобі злом;
19
И$ т^ы възвњсти м^и днsь, и^же сътвори м^и бл~гая. е^гда` б^о предалъ м^я е^сть г~ь б~ъ і^и^л~евъ въ рђкђ твое^ю, и^ нњси мене` ё^би'лъ”
19
ти показав це сьогодні, вчинивши зі мною милість, коли Господь віддавав мене в руки твої, ти не вбив мене.
20
ЈА/коже а%ще кт^о ѓ^бря'щетъ врага` свое^го въ печа'ли и^зведеT и& въ пђть бл~гъ. и^ г~ь въздасть е^мђ бл~гыхъ ја%коже т^ы сътвориl е^си днsь”
20
Хто, знайшовши ворога свого, відпустив би його в добру путь? Господь віддасть тобі добром за те, що зробив ти мені сьогодні.
21
И$ нн~њ с^е а^зъ ви'дњ ја%ко цр~юя црsтвова'ти и%маши. и^ ста'ти и%мать въ рђцњ` твои` црsтво і^и^л~ево.
21
І тепер я знаю, що ти неодмінно будеш царювати, і царство Ізраїлеве буде твердим у руці твоїй.
22
и^ нн~њ покленимися гм~ъ, ја%ко не и^скорени'ши сњмени мое^го по мнњ`. и^ не погђби'ши и%мени мое^го эT до'мђ эTц~а мое^го”
22
Отже, поклянися мені Господом, що ти не викоріниш потомства мого після мене і не знищиш імені мого в домі батька мого.
23
И$ кля'тся дв~дъ саё'лови. і^ и'де саё'лъ на мњсто свое`. дв~дъ же и^ мђжи е^го възыдо'ша въ срњдђ тњсноты`”
23
І поклявся Давид Саулу. І пішов Саул у дім свій, Давид же і люди його зійшли в місце укріплене.