Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ЭОтро'чище же самои^лъ б^њ слђжа гв~и прDе и^лі'емъ і^е^ре'ем#. и^ гл~ъ гн~ь б^њ че'стенъ, в ты` дн~и, не бњ` видњ'нїе посыла'емо”
1
Отрок Самуїл служив Господу при Ілії; слово Господнє було рідкісним у ті дні, видіння були не часто.
2
И$ бы'сть въ дн~и т^ы і^ и^лі'и сњдя'ше на мњ'стњ свое^мъ, и^ ѓ%чи е^го нача'ста тя'жцњ бы'ти. и^ не можаа'ше зрњти”
2
І було в той час, коли Ілій лежав на своєму місці, — очі ж його почали склеплятися, і він не міг бачити, —
3
И$ прежде да'же ё^гасе` свњти'лникъ бж~їи. самои^лъ спа'ше въ цр~кви гн~и, и^дњ'же књѓ'тъ бж~їи”
3
і світильник Божий ще не погас, і Самуїл лежав у храмі Господньому, де ковчег Божий;
4
И$ възва` г~ь гл~я, само'и^ле, само'и^ле, и^ рече с^е а^зъ”
4
воззвав Господь до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] І відповів він: ось я!
5
И$ тече` къ и^лі'ю, и^ реq с^е а^зъ ја%ко зваl мя е^си. и^ рече и^лі'и не възваX тебе`, възврати'ся и^ спи` и^ възврати'ся и^ спа`”
5
І побіг до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе; йди назад, лягай. І він пішов і ліг.
6
И$ приложи` г~ь е^ще` призва'ти само'и^ла, и^ възва`, само'и^лъ, само'и^лъ, и^ въста` само'и^лъ, і^ и'де къ и^лі'и втори'цею и^ рече, с^е а^зъ ја%ко възва'лъ мя е^си. и^ реq, не зва'хъ тебе` ча'до. възврати'ся и^ спи`”
6
Але Господь удруге воззвав до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] Він встав і прийшов до Ілія вдруге, і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе, сину мій; іди назад, лягай.
7
И$ самои^лъ же в т^о вре'мя е^ще` не зна` б~а. пре'жDе эTкрове'нїа е^мђ гла'са гн~я”
7
Самуїл ще не знав тоді голосу Господа, і ще не відкривалося йому слово Господнє.
8
И$ приложи` г~ь призва'ти само'и^ла трети'цею. и^ въста'въ и^де къ и^лі'и, и^ рече, с^е а^зъ ја%ко зва'лъ мя е^си. и^ разђмњ и^лі'и ја%ко г~ь призыва'етъ ѓ^тро'чища” И$ реq възвра'щся и^ спи` ча'до,
8
І воззвав Господь до Самуїла ще втретє. Він встав і прийшов до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе отрока.
9
и^ бђ'детъ а^ще възове'тъ т^я зовы'и, и^ рече'ши. гл~и г~и, ја%ко слы'шитъ ра'бъ тво'и. і^ и'де само'и^лъ и^ спа` на мњ'стњ свое^мъ”
9
І сказав Ілій Самуїлу: піди назад і лягай, і коли [Той, Хто кличе] покличе тебе, ти скажи: говори, Господи, бо чує раб Твій. І пішов Самуїл і ліг на місці своєму.
10
И$ прїиде г~ь и^ ста`, и^ възва` е^го ја%коже пр'ьвое, и^ второ'е, и^ реq, само'и^лъ, само'и^лъ, гл~и г~и, ја%ко слы'шитъ ра'бъ тво'и”
10
І прийшов Господь, і став, і воззвав, як у той і інший раз: Самуїле, Самуїле! І сказав Самуїл: говори, [Господи,] бо чує раб Твій.
11
И$ реq г~ь къ само'и^лђ. с^е а^зъ творю` гл~ы моя` въ і^и^л~и, ја%коже всњмъ слы'шащиM сїя. пошђмњта ѓ%бњ ё%ши е^го”
11
І сказав Господь Самуїлу: ось, Я зроблю діло в Ізраїлі, про яке хто почує, у того задзвенить в обох вухах;
12
И$ въ дн~ь то'й въздви'гнђ на и^лі'и, вс^е е^ли'ко гл~ахъ до'мђ е^го. начнђ и^ сконча'ю”
12
у той день Я виконаю над Ілієм усе те, що Я говорив про дім його; Я почну і закінчу;
13
И$ възвњстиX е^мђ, ја%ко эTм#щђ а^зъ на до'мњ е^го до' вњка, в непра'вдахъ сн~овъ е^го ја%же вњ'дњ. ја%ко ѕл^ослови'ста б~а сн~ове е^го, и^ не наказа` е^ю`”
13
Я оголосив йому, що Я покараю дім його навіки за ту провину, що він знав, як сини його нечестять, і не зупиняв їх;
14
Сего ради кляXся до'мђ и^лі'и^нђ, ја%ко не ѓ%чи'стится непра'вда до'мђ и^лі'и^на. в кади'лахъ и^ жр'ътвахъ е^го до' вњка”
14
і тому клянуся дому Ілія, що провина дому Ілієвого не загладиться ні жертвами, ні приношеннями хлібними повік.
15
И$ спа` само'и^лъ до ё%тра, и^ ё^тренева заё%тра и^ эTвр'ьзе две'ри хра'ма гн~я. самои^л# же боя'ся повњ'дати видњ'нїя и^лі'и”
15
І спав Самуїл до ранку, [і встав рано] і відчинив двері дому Господнього; і боявся Самуїл оголосити видіння це Ілію.
16
И$ възва` и^лі'и само'и^ла и^ реq. само'и^ле ча'до, и^ реq с^е а^зъ”
16
Але Ілій покликав Самуїла і сказав: сину мій Самуїле! Той сказав: ось я!
17
И$ рече и^лі'и. чт^о гл~ъ гл~аныи к тебњ`. не съкры'и ё^бо эT мене` гл~а, эT всњхъ слове'съ гл~аныX к тебњ`. молю` т^я не ё^та'и предо мно'ю. сїя сътвори'тъ тебњ` г~ь, и^ сїа приложи'тъ а^ще ё^та'иши эT мене` эT всXњ гл~ъ, гл~анныX к тебњ`”
17
І сказав Ілій: що сказано тобі? не приховуй від мене; те і те зробить з тобою Бог, і ще більше зробить, якщо ти приховаєш від мене що-небудь із усього того, що сказано тобі.
18
І$ и^сповњда само'и^лъ и^ не ё^таи` эT него ни е^ді'наго гл~а. и^ реq и^лі'и. г~ь самъ е^сть ја%ко го'дњ бы'сть е^мђ та'ко да сътвори'тъ”
18
І оголосив йому Самуїл усе і не приховав від нього нічого. Тоді сказав [Ілій]: Він — Господь; що Йому завгодно, те нехай сотворить.
19
И$ възвелича'шеся само'и^лъ. и^ г~ь б^њ с ни'мъ и^ не паде` эT всњхъ слове'съ е^го на земли` ни е^ді'нъ гл~ъ”
19
І підріс Самуїл, і Господь був з ним; і не залишилося жодне зі слів його не сповненим.
20
И$ разђмњша вс^и і^и^л~ьти эT да'на, даже и^ до вирса'вїа, ја%ко вњ'ренъ само'и^лъ г~ђ въ пррoцњх#”
20
І дізнався весь Ізраїль від Дана до Вирсавії, що Самуїл удостоєний бути пророком Господнім.
21
И$ приложи` г~ь възвњсти'тися в силоM, ја^ви' бо ся г~ь самои^лђ, и^ вњ'ренъ бы'сть въ пррoцњхъ само'и^лъ къ г~ђ въ все'мъ і^и^л~и, эT конца` до ко'нца земли`, і^ и^лі'и състарњ'ся ѕњло, и^ сн~а е^го ходя'ще хожа'ста лђка'вїи пђтїе и^хъ преD гм~ъ”
21
І продовжував Господь являтися в Силомі після того, як відкрив Себе Самуїлу в Силомі через слово Господнє. [Й упевнилися в усьому Ізраїлі, від краю до краю землі, що Самуїл є пророк Господній. Ілій же дуже постарів, а сини його продовжували ходити беззаконними путями своїми перед Господом.]