Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ бы'сть эTшеDшђ дв~дђ и^ мђжемъ е^го эT сикела'га. и^ въ дн~ь тре'тїи. и^ аMмали'къ на'иде на ё'жнђю странђ` и^ на сикела'гъ. и^ побра'ша мђже'и сикела'гъскихъ. и^ гра'дъ зажго'ша ѓ^ гнемъ”
1
На третій день після того, як Давид і люди його пішли в Секелаг, амаликитяни напали з півдня на Секелаг і взяли Секелаг і спалили його вогнем,
2
Же'ны же и^ вс^я сђщая на мњ'стњ то'мъ. эT ма'ла и^ до вели'ка побра'ша и^ не ё^би'ша эT них# ни мђжа ни жены`. н^о плени'ша и^дя'хђ пђте'мъ свои^мъ”
2
а жінок [і всіх], що були в ньому, від малого до великого, не умертвили, але повели в полон, і пішли своїм шляхом.
3
И$ прїиде дв~дъ и^ мђжи е^го въ' градъ, и^ съж#же'нъ бя'ше ѓ^гне'мъ граD. и^ же'ныy и^хъ и^ сн~ове и^хъ и^ дще'ри и^хъ бя'хђ полоне'ни”
3
І прийшов Давид і люди його до міста, і ось, воно спалене вогнем, а дружини їхні і сини їхні і дочки їхні узяті в полон.
4
И въздви'же дв~дъ и^ мђжи е^го гла'съ свои. и^ пла'кашася доnдеже нача'ша не мощи` пла'катися”
4
І підняв Давид і народ, що був з ним, крик, і плакали, доки не стало в них сили плакати.
5
И же'ны е^го ѓ%бњ бњша плњне'ни. а^хинамїи, і^и^л~ьтяны'ни. і^ а^вигњя' бы'вшїя жена`, нава'на карми'льскаго”
5
Взяті були в полон і обидві дружини Давида: Ахиноама ізреелитянка й Авигея, колишня дружина Навала, кармилитянка.
6
И$ ѓ^скорбњ` дв~дъ ѕњ'ло, ја%ко съвњща'шася лю'дїе ка'менїеM поби'ти е^го, ја^ко ѓ^ѕло'блена бя'ше дш~а всXњ людїи, комђж'до сн~овъ своиX ра'ди и^ дще'рїи. н^о ё^крњпи'ся дв~дъ ѓ^ г~њ бѕ~њ е^го”
6
Давид сильно був збентежений, тому що народ хотів побити його камінням; бо весь народ душею уболівав, кожен за синів своїх і дочок своїх.
7
И$ рече дв~дъ къ а^виџа'рђ і^е^ре'ю сн~ђ а^вимеле'ховђ. принеси` е^фђ'дъ и^ принесе` а^виџа'ръ е^фђ'дъ къ дв~дђ”
7
Але Давид укріпився надією на Господа Бога свого, і сказав Давид Авиафару священикові, синові Ахимелеховому: принеси мені ефод. І приніс Авиафар ефод до Давида.
8
И$ въпроси` дв~дъ г~а гл~я. а^ще женђ` въ слњдъ во'и си'хъ а^ще пости'гнђ я& и^ побњжђ л^и я&. и^ рече г~ь жени`, ја%ко пости'гнђя пости'гнеши. і^ и^збавя'и и^зба'вити и%маши своя лю'ди”
8
І запитав Давид Господа, говорячи: чи переслідувати мені це полчище, і чи наздожену їх? І сказано йому: переслідуй, наздоженеш і віднімеш.
9
І$ и'де дв~дъ са'мъ и^ х~, мђжъ с ни'мъ. и^ прїидо'ша даже до пото'ка въсо'рска. а^ прочїи ѓ^ста'ша,
9
І пішов Давид сам і шістсот чоловік, які були з ним; і прийшли до потоку Восор і втомлені зупинилися там.
10
и^ гна'въ съ д~ ми сты` мђжъ, с~ б^о и^хъ ѓ^ста'ша, и^ сњдя'хђ ѓ^бо'нъ поl пото'ка въсо'р#ска”
10
І переслідував Давид сам і чотириста чоловік; двісті ж чоловік зупинилися, тому що були не в силах перейти потік Восорський.
11
И$ ѓ^брњто'ша т^ђ мђж'а е^гљ=птянина на селњ`. и^ поя'ша и&. и^ приведо'ша и& къ дв~дђ. и^ да'ша е^мђ хлњбъ ја%сти, и^ напои'ша и& воды`”
11
І знайшли єгиптянина в полі, і привели його до Давида, і дали йому хліба, і він їв, і напоїли його водою;
12
И$ да'ша е^мђ ё^крђхъ сы'ра, и^ ја%сть. и^ ста` дђхъ е^го в немъ, ја%ко бя'ше не ја^лъ хлњба, ни пи'лъ воды`, г~. дн~и, и^ г~ но'щи”
12
і дали йому частину зв’язки смокв і дві зв’язки ізюму, і він їв і зміцнився, бо він не їв хліба і не пив води три дні і три ночі.
13
И$ рече дв~дъ эTкђдђ е^си, и^ чїи е^си т^ы. и^ рече е^мђ ѓ'трокъ. е^гљ=птянинъ е^смь а^зъ и^ ра'бъ мђжа а^м#мали'кова, и^ ѓ^ста'ви мя господи'нъ мои, ја%ко разболњ'хся дне'сь ё^же тре'тїи дн~ь.
13
І сказав йому Давид: чий ти і звідки ти? І сказав він: я — отрок єгиптянина, раб одного амаликитянина, і кинув мене господар мій, тому що вже три дні, як я занедужав;
14
и^ м^ы с^е входи'хомъ на ю%гъ до хеле'фи и^ на і^ё^де'искїя страны`. и^ на гелвђ'е и^ сикеи'лђ, заж#го'хомъ ѓ^гне'мъ”
14
ми вдиралися в полуденну частину Керети і в область Іудину й у полуденну частину Халева, а Секелаг спалили вогнем.
15
И$ рече е^мђ дв~дъ. вести л^и м^я и%маши до во'и тXњ, ѓ%н же реq к немђ клени` м^и ся бм~ъ ја%ко не ё^бі'еши м^я, и^ не предаси` мене` в рђцњ господи'нђ мое^мђ и^ доведђ тя на во'я си`”
15
І сказав йому Давид: чи доведеш мене до цього полчища? І сказав він: поклянися мені Богом, що ти не умертвиш мене і не віддаси мене в руки господаря мого, і я доведу тебе до цього полчища.
16
И$ кля'тся е^мђ дв~дъ. и^ веде` и& та'мо. и^ с^е тїи бя'хђ розошли'ся по всеи земли`. и^ бяхђ ја^дђще и^ пїю'ще и^ празднђ'юще ѓ^ все'и коры'сти то'и вели'цеи. ја%же бя'хђ взяли` на зеMли и^ноплеме'нничи, и^ на земли` і^ё'динњ”
16
[Давид поклявся йому,] і він повів його; і ось, амаликитяни, розсипавшись по всій тій країні, їдять і п’ють і святкують з причини великої здобичі, яку вони взяли в землі Филистимській і в землі Юдейській.
17
И$ прїиде на' ня дв~дъ, и^ би я& эT ё'тра и^ до' вечера. и^ наё'трїя и^зби` я&. и^ ни е^ді'нъ же ѓ^ста` эT ни'хъ мђжъ. ра'звњ у~ ѓ%трокъ всњдше на велблю'ды ё^бњжа'ша”
17
[І напав на них] і вражав їх Давид від сутінків до вечора другого дня, і ніхто з них не врятувався, крім чотирьохсот юнаків, які сіли на верблюдів і втекли.
18
И$ взя'тъ дв~дъ вс^я е^ли'ко бњша взя'ли а^м#мали'киты. и^ ѓ'бњ женњ` свои` поја%тъ”
18
І відібрав Давид усе, що взяли амаликитяни, і обох дружин своїх відібрав Давид.
19
И$ не ѓ^ста` т^ђ ничтоy эT ма'ла и^ до вели'ка, и^ эT коры'сти до сн~овъ и^ дще'рїи и^ вс^я и^же бњша взя'ли, възврати` я& дв~дъ въспятъ вс^я”
19
І не пропало в них нічого, ні малого, ні великого, ні з синів, ні з дочок, ні зі здобичі, ні з усього, що амаликитяни взяли у них; все повернув Давид,
20
И$ поя` дв~дъ вс^я ста'да и^ па'ствины, и^ женя'ше я& преD плњномъ и^ плњ'нъ нарица'шеся плњ'нъ двDвъ”
20
і взяв Давид всю дрібну і велику худобу, і гнали її перед своєю худобою і говорили: це — здобич Давида.
21
И$ прїиде дв~дъ къ двњма сто'ма мQђ ѓ^ста'вшихъ, и^ти` въ слњ'дъ дв~двъ и^же повелњша ѓ^ста'ти на пото'цњ въсо'ръстњ. і^ и^зыидо'ша на срњте'нїе дв~дђ, и^ на срњте'нїе людеM, и^же с ни'мъ. и^ прїиде дв~дъ до людїи. и^ въпроси'ша е^го ѓ^ ми'рныхъ”
21
І прийшов Давид до тих двохсот людей, які не були в силах іти за ним, і яких він залишив біля потоку Восор, і вийшли вони назустріч Давиду і назустріч людям, які були з ним. І підійшов Давид до цих людей і вітав їх.
22
И$ эTвњща'ша вс^и мђжи гнњвливыи` и^ лђка'вныи`, эT мђжебо'рцеи сходя'щихъ съ дв~домъ. и^ рњша ја%ко не гони'ша с на'ми. не да'мы и^мъ эT плњ'на, и^же е^смы` поя'ли. н^ото'кмо ко'ждо иX же'ны своя` и^ ча'да своя да во'змђтъ и^ възвратя'тся”
22
Тоді злі і негідні люди, які ходили з Давидом, стали говорити: за те, що вони не ходили з нами, не дамо їм зі здобичі, яку ми відняли; нехай кожен візьме тільки свою дружину і дітей і йде.
23
И$ рече дв~дъ не твори'те бра'тїя моя та'ко. преда'нїя ради гн~я и^ снабдњ'нїя и^мже съхрани` насъ. и^ преда'сть г~ь во'я пришеDшая на' ны в рђ'ки на'ша”
23
Але Давид сказав: не робіть так, брати мої, після того, як Господь дав нам це і зберіг нас і віддав у руки наші полчище, що приходило проти нас.
24
И$ кт^о послђшаетъ ва'шего словеси`. ја%ко не на'ши л^и сђть. поне'же ја%ко по ча'сти съшеDшаго на' брань. та'ко е^сть ча'сть сњдя'щаго ё^ рњшины, с тњми` то'чно да раздњли'тся”
24
І хто послухає вас у цій справі? [Вони не гірші за нас.] Яка частина тим, що ходили на війну, така частина повинна бути й тим, що залишилися при обозі: на всіх слід розділити.
25
И$ бы'сть эT дн~е того` и^ вы'ше, и^ бы'сть въ повеле'нїе и^ на ѓ^правда'нїе, до дн~е сего` і^и^л~ю
25
Так було з цього часу і після; і поставив він це в закон і в правило для Ізраїля до цього дня.
26
И$ прїиде дв~дъ в сикела'гъ и^ посла` къ ста'рцемъ і^ё'диномъ эT плњ'на, і^ и^скрени'мъ е^го гл~я с^е ваM блsвенїе. эT плњ'нникъ и^же бњша плњни'ли вра'ѕи гн~и”
26
І прийшов Давид у Секелаг і послав зі здобичі до старійшин Іудиних, друзям своїм, говорячи: «ось вам подарунок зі здобичі, взятої у ворогів Господніх», —
27
И$же эT веџъсђра і^ и^же эT рано'ма на ю'гђ. и^ эT е^и^џиџе'ра.
27
тим, що у Вефилі, і в Рамофі південному, і в Іаттирі, [і в Гефорі,]
28
і^ и^же эT а^рои'ра. і^ и^же эT а^мадїя і^ и^же эT саџїя” І$ и^же эT е^сџїя і^ и^же эT геџа
28
і в Ароері, [і в Аммаді,] і в Шифмофі, і в Естемоа, [і в Гефі,]
29
і^ и^же эT кина'на” І$ и^же эT сафе'ха. і^ и^же эT џимаџїя. і^ и^же эT карми'ла. І$ и^же эT гра'дъ и^рее^меи^ль. і^ и^же эT гра'дъ кинезїи'нъ.
29
[у Кинані, у Сафені, у Фимафі,] і в Рахалі, і в містах ієрахмеельських, і в містах кенейських,
30
і^ и^же эT римђџа і^ и^же эT вирсавїя. і^ и^же эT номъвњя”
30
і в Хормі, і в Хорашані, і в Атаху,
31
І$ и^же эT хевро'на. и^ въ вс^я мњ'ста. а%може ходи'лъ дв~дъ т^ђ и^ мђжи е^го с ни'мъ”
31
і в Хевроні, й у всіх місцях, де ходив Давид сам і люди його.