Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И$ бы'сть во' дн~и т^ы събра'шася и^ноплеме'нницы проти'вђ і^и~ля. і^ и^зы'де і^и~ль въ срњте'нїе и^хъ на' брань. и^ въполчи'шася въ невезе'ре. і^ и^ноплеме'нницы вполчи'шася въ а^фе'це”
1
[І зібралися филистимляни воювати з ізраїльтянами.] І було слово Самуїла до всього Ізраїля. І виступили ізраїльтяни проти филистимлян на війну і розташувалися станом при Авен-Езері, а филистимляни розташувалися при Афеку.
2
И$ би'шася и^ноплеме'нницы съ і^и^л~ьтяны. и^ прекло'нися бра'нь. и^ падо'ша мђжи і^и^л~и прDе и^ноплеме'н#никы. и^ ё^би'ша въ бра'ни на селњ`, Wд~. мђжъ”
2
І вишикувалися филистимляни проти ізраїльтян, і відбулася битва, і були вражені ізраїльтяни филистимлянами, які побили на полі битви близько чотирьох тисяч чоловік.
3
И$ прїидо'ша лю'дїе в# по'лкъ, и^ рњша старцы і^и^л~еви. почт^о порази` н^ы г~ь днsе, прDе и^ноплеме'н#никы. възмемъ кїѓ'тъ б~а на'шего эT сило'ма. і^ и^зы'деT посредњ` на'съ, и^ сп~сетъ н^ы эT рђки` вра'гъ на'шихъ”
3
І прийшов народ у стан; і сказали старійшини Ізраїлеві: за що вразив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? візьмемо собі з Силома ковчег завіту Господнього, і він піде серед нас і врятує нас від руки ворогів наших.
4
И$ посла'ша лю'дїе в# сило'мъ, и^ взя'ша эTтђдђ кїѓ^тъ гн~ь, сњдя'щаго на херђви'мњ” И$ бы'ша та'мо ѓ%ба сн~а и^лі'ина, с кїѓ'тоM бж~їимъ ѓ^фънїи, и^ џинеѓ'съ”
4
І послав народ у Силом, і принесли звідти ковчег завіту Господа Саваофа, Який сидить на херувимах; а ковчег завіту Божого супроводжували і два сини Ілієві, Офні та Финеєс.
5
И$ бы'сть ја%ко прїиде кїѓ^тъ гн~ь въ по'лкъ. и^ възопи` ве'сь і^и^л~ь гла'сомъ вели'кимъ, и^ возшђмњ` земля`”
5
І коли прибув ковчег завіту Господнього в стан, весь Ізраїль підняв такий сильний крик, що земля стогнала.
6
И$ ё^слы'шаша и^ноплеме'нницы глаs во'пля. и^ рњша чт^о с^е во'пль вели'кїи въ по'лцњ е^вре'истњ. и^ разђмњша ја%ко киѓ'тъ гн~ь е^сть въ по'лцњ.
6
І почули филистимляни шум вигуків і сказали: від чого такі голосні вигуки в стані євреїв? І довідалися, що ковчег Господній прибув у стан.
7
и^ ё^боа'шася и^ноплеме'нницы. и^ рњшA с^и бѕ~и пришли сђть въ по'лкъ к ниM. го'ре намъ. и^зми` н^ы г~и днsь, ја%ко не бы'сть та'ко вчера` и^ ѓ^но'мъ дн~и”
7
І злякалися филистимляни, бо сказали: Бог той прийшов до них у стан. І сказали: горе нам! тому що не бувало подібного ні вчора, ні третього дня;
8
Го'ре на'мъ кт^о ны` и^зме'тъ эT рђки` б~ъ, ё^твръжа'ющихъ я&. с^и сђть бѕ~и поби'вшїи е^гљ=пта вся'цњми ја%звами, и^ въ пђсты'ни”
8
горе нам! хто визволить нас від руки цього сильного Бога? Це — той Бог, Який уразив єгиптян усякими карами в пустелі;
9
Оу^крњпи'теся. и^ бђ'дите въ мђ'жи и^ноплеме'нницы ја%ко да не поработае^те и^ е^вреѓM. ја%ко порабо'таша на'мъ, и^ бђ'дете въ мђж'ество. и^ побїитеся с ни'ми”
9
зміцніться і будьте мужніми, филистимляни, щоб вам не бути в поневоленні у євреїв, як вони у вас у поневоленні; будьте мужніми й воюйте з ними.
10
И$ би'шася с ни'ми, и^ падо'ша мђж'и і^и^л~еви преD и^ноплеме'нникы. и^ побњжа ко'ждо на село` свое`, и^ бы'сть ја%зва вели'ка ѕњло`. и^ паде` эT і^и^л~я, Wл~, чино'въ”
10
І воювали филистимляни, і вражені були ізраїльтяни, і кожен побіг у намет свій, і була поразка дуже велика, і впало з ізраїльтян тридцять тисяч піших.
11
И$ киѓ'тъ бж~їи в#зятъ бы'сть, и^ ѓба сн~а і^лїи'на ё^мро'ста. ѓ^фънїи, и^ џинеѓ'съ”
11
І ковчег Божий був узятий, і два сини Ілієві, Офні та Финеєс, померли.
12
И$ тече` мQђ эT бра'ни и^менемъ е^менїи, и^ прїи'де въ сило'мъ въ дн~ь ѓ%нъ и^ ри'зы своя` растерзаv. и^ пер#сть б^њ на главњ` е^го”
12
І побіг один веніамитянин з місця битви і прийшов у Силом у той самий день; одяг на ньому був розідраний і порох на голові його.
13
И$ прїиде, и^ с^е і^лі'и, сњдя'ше на престо'лњ е^го ё^ две'рїи помышля'а пђть ја^ко б^њ срDце е^го въ ё^жа'сњ вели'цњ, ѓ^ кїѓ'тњ бж~їи`. и^ чл~къ вни'де во' граD възвњща'я, и^ возо'пи весь граD гласоM вели'кимъ”
13
Коли прийшов він, Ілій сидів на сідалищі при дорозі біля воріт і дивився, тому що серце його тремтіло за ковчег Божий. І коли чоловік той прийшов і оголосив у місті, то голосно застогнало все місто.
14
И$ слы'ша і^лі'и гла'съ во'пля, и^ рече чт^о е^сть гла'съ во'пля сего`. и^ чл~къ потща'в#ся вни'де, и^ и^сповњ'да і^лі'и”
14
І почув Ілій звуки крику і сказав: від чого такий шум? І негайно підійшов чоловік той і сповістив Ілію.
15
И$ б^њ і^лі'и, ч~и, лTњ и^ ѓ%чи е^го бњ'ста и^знемогли`, и^ не ви'дяше”
15
Ілій був тоді дев’яноста восьми років; і очі його померкли, і він не міг бачити.
16
И$ рече і^лі'и мђж'емъ. преDстоа'щимъ ё^ него`, чт^о е^сть глаs во'пля сего`. и мђж'ъ пот#щав#ся вни'де къ і^лі'ю, и^ рече е^мђ`, а%зъ е^смь пришедыи эT по'лка. и^ а'зъ прибњжаX эT во'и днsь, и^ рече і^лі'и. чт^о бы'в#шїи гл~ъ ча'до”
16
І сказав той чоловік Ілію: я прийшов зі стану, сьогодні ж я прибіг з місця битви. І сказав Ілій: що відбулося, сину мій?
17
И$ эTвњща` ѓ^тро'чищъ и^ реq побњж'аша мђж'и і^и^л~и, эT лица` и^ноплеме'нникъ, и^ ја%зва ве'лїя б^њ въ лю'дехъ, и^ ѓ'ба сн~а твоа` ё^мро'ста, и^ киѓ'тъ бж~їи в#зяT е^сть”
17
І відповів вісник і сказав: побіг Ізраїль перед филистимлянами, і поразка велика відбулася в народі, і обидва сини твої, Офні та Финеєс, померли, і ковчег Божий взято.
18
И$ бы'сть ја%ко помянђ` ѓ^ киѓ'тњ бж~їи`, и^ спаде'ся і^лі'и съ престо'ла възна'къ, и^дyњ сњдяше при две'рехъ. и^ съкрђшися хребетъ е^го, и^ ё'мре т^ђ, ја%ко стаr б^њ чл~къ и^ тя'жекъ, и^ то'й сђди` і^и^л~еви, м~, лњтъ”
18
Коли згадав він про ковчег Божий, Ілій упав із сідалища горілиць біля воріт, зламав собі хребет і помер; бо він був старий і важкий. Був же він суддею Ізраїля сорок років.
19
И$ жена` џинеѓ%сова зачала` роди'ти, и^ слы'ша вњсть ја%ко взяTся киѓ'тъ бж~їи, и^ ја^ко ё%мре свекоръ е^я`, и^ мђж'ъ е^я` и^ пла'кася го'рко, и^ роди`. ја^ко възврати'шася на не'я болњ'зни е^я`”
19
Невістка його, дружина Финеєсова, була вагітна вже перед пологами. І коли почула вона звістку про взяття ковчега Божого і про смерть свекра свого і чоловіка свого, то впала на коліна і народила, тому що приступили до неї болі її.
20
И$ въ' время вънегда` ё^мира'ше, и^ рњша е'й же'ны и^ преDстоа'щая е'й, не бо'ися ја%ко сн~а роди'ла е^си и^ не эTвњща`, и^ не разђмњ срDце ея`”
20
І коли помирала вона, жінки, що стояли при ній, говорили їй: не бійся, ти народила сина. Але вона не відповідала і не звертала уваги.
21
И$ нарече` ѓ^тро'чиu варха'воџъ. гл~юще, пренесе'ся сла'ва гн~я эT і^и^л~я поне'же в#зяT бы'сть, кїѓ'тъ бж~їи. и^ ѓ^ све'крњ е^я` и^ ѓ^ мђжи е^я`”
21
І назвала немовля: Іхавод*, сказавши: «відійшла слава від Ізраїля» — з узяттям ковчега Божого і [зі смертю] свекра її і чоловіка її.
22
И$ рече погы'бе сла'ва і^и^л~ева, ја%ко взя'тъ бысть кїѓ'тъ бж~їи”
22
Вона сказала: відійшла слава від Ізраїля, бо взято ковчег Божий.