Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ бы'сть ја%ко състарњ'ся само'и^лъ, и^ поста'ви сн~ы своа сђди'ти і^и^л~еви”
1
Коли ж постарів Самуїл, то поставив синів своїх суддями над Ізраїлем.
2
И$ сїя и^мена` сн~ома е^го, первенцђ и^мя и^ѓ^и'ль, а^ второ'мђ и^мя а^вїя, и^же бы'ша сђдїи въ вирсаве'и”
2
Ім’я старшому синові його Іоїль, а ім’я другому синові його Авия; вони були суддями у Вирсавії.
3
Но^ не ходи'ста сн~а е^го пђте'м# е^го, и^ ё^клони'стася въспя'ть на конъчи'нђ поги'бели, и^ прїима'ста м#здђ, и^ разврати'ста пра'веDная”
3
Але сини його не ходили путями його, а ухилилися в користь і брали подарунки, і судили неправдиво.
4
И$ събра'шася мђжи і^и^л~еви, и^ прїидо'ста къ само'илђ въ сармаџе'мђ”
4
І зібралися усі старійшини Ізраїля, і прийшли до Самуїла в Раму,
5
И$ рњша е^мђ, с^е ты` ё^же състарњ'ся сн~ове же твои не хо'дита по пђти твоемђ. то поста'ви нн~њ над на'ми цр~я, да н^ы сђ'дитъ, ја%коже и^ про'чїи ја^зы'кы”
5
і сказали йому: ось, ти постарів, а сини твої не ходять путями твоїми; отже, постав над нами царя, щоб він судив нас, як в інших народів.
6
И$ бы'сть лђка'вны гл~ы преD ѓ^чима само'иловыма, е^гда` рњша да'и же на'мъ ц~ря да н^ы сђ'дитъ, и^ помоли'ся самои^лъ къ г~ђ”
6
І не сподобалося слово це Самуїлу, коли вони сказали: дай нам царя, щоб він судив нас. І молився Самуїл Господу.
7
И$ рече г~ь само'илђ, послђшаи гла'са людїи, ја%коже гл~ютъ к тебњ`, ја%ко не тебе` ё^ничижи'ша, н^о мене`, не црsтвова'ти м^и наD ними”
7
І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу народу в усьому, що вони говорять тобі; бо не тебе вони відкинули, але відкинули Мене, щоб Я не царював над ними;
8
И$ вс^я творе'нїа ја%же сътвори'хъ, эT него'же дн~е възведо'хъ и^хъ, и^з# земля` е^гљ=пеTскы до дн~ешняго дн~е” ѓ^ста'вльше м^я, послђжи'ша бого'мъ и^нњмъ, та'ко и^ тебњ` тїи тво'рятъ”
8
як вони чинили з того дня, в який Я вивів їх з Єгипту, і до сьогодні, залишали Мене і служили іншим богам, так чинять вони з тобою;
9
И$ нн~њ послђш'аи гла'са ихъ, ѓ^баче засвњдњтел#ствђ'я, засвњдњтел#ствђ'еши и^мъ, и^ възвњсти'ши и^мъ пра'вдђ цр~евђ, и^же црsтвова'ти бђ'детъ наD ними”
9
отже, послухай голосу їх; тільки представ їм і оголоси їм права царя, який буде царювати над ними.
10
И$ рече само'илъ вс^я словеса` гн~я к лю'демъ, прося'щимъ эT него` цр~я”
10
І переказав Самуїл усі слова Господа народу, який просив у нього царя,
11
И$ гл~а и^мъ, с^е е^сть ѓ^правда'нїе цр~ево, и^же црsтвђ'етъ наD вами сн~ы ва'ша во'зметъ. и^ поло'жиT я& въ ѓ^рђжїе е^го, и^ на ко'ни въса'диT иX, и^ преDтекђщая преD колесни'цами е^го”
11
і сказав: ось які будуть права царя, який буде царювати над вами: синів ваших він візьме і приставить їх до колісниць своїх і зробить вершниками своїми, і будуть вони бігати перед колісницями його;
12
И$ поста'витъ ты'сђщникы себњ, и^ со'тники, и^ жа'телми жа'твы свое^я. и^ ѓ^бы'имђтъ ѓ^быима'нїемъ гро'здїа ё^ е^го. и^ сътвори'ти съсђ'ды побњ'ды свое^я, и^ съсђ'ды колесни'цъ свои^хъ”
12
і поставить їх у себе тисячоначальниками і п’ятдесятниками, і щоб вони обробляли поля його, і жали хліб його, і робили йому військову зброю і колісничне приладдя його;
13
И$ дще'ри ва'ши во'зметъ твори'ти во'дки, и^ дрђгїя сътвориT поварїи. і^ и'ны сътвори'тъ печи` хлњ'бы”
13
і дочок ваших візьме, щоб вони робили масті, варили страву і пекли хліби;
14
И$ се'ла ва'ша и^ виногра'ды ва'ша, и^ масли'чины ва'ша, и^ бл~га'а ва'ша во'зметъ, и^ да'стъ рабо'мъ свои^мъ”
14
і поля ваші і виноградники й оливкові сади ваші кращі візьме, і віддасть слугам своїм;
15
И$ сњмена ва'ша, и^ вино` ва'ше ѓ^десятери'тъ и^ да'стъ ско'пцеM свои^мъ, и^ рабо'мъ свои^мъ”
15
і від посівів ваших і з виноградних садів ваших візьме десяту частину і віддасть євнухам своїм і слугам своїм;
16
И$ рабы же ва'ша, и^ рабы'ня и^ ста'да ва'ша бл~гїя, и^ ѓ^слы` ва'ша эTи^метъ. и^ ё^десятери'тъ на дњ'ло свое`”
16
і рабів ваших і рабинь ваших, і юнаків ваших кращих, і ослів ваших візьме й використає на свої справи;
17
И$ па'ствины ва'ша ѓ^десятери'тъ. и^ в^ы бђдете е^мђ` въ раби`”
17
від дрібної худоби вашої візьме десяту частину, і самі ви будете йому рабами;
18
И$ възопїе'те эT лица` цр~я ва'шего въ дн~ь ѓ%нъ. е^гоже и^збра'сте себњ`. и^ не ё^слы'шитъ ваs г~ь въ дн~ь ѓ%нъ, ја%ко в^ы са'ми и^збра'сте себњ` цр~я”
18
і застогнете тоді від царя вашого, якого ви обрали собі; і не буде Господь відповідати вам тоді.
19
И$ не въсхотњша лю'дїе ё^слы'шати само'и^ла, и^ рњша е^мђ н^и. н^о цр~ь да бђ'детъ наD нами”
19
Але народ не погодився послухатися голосу Самуїла, і сказав: ні, нехай цар буде над нами,
20
И$ бђ'демъ и^ м^ы ја%ко и^ вс^и ја%зы'цы, и^ да сђ'дитъ на'мъ цр~ь на'шъ. і^ и^зы'идетъ преD нами. и^ побњди'тся, поборе'нїемъ по наs”
20
і ми будемо як інші народи: буде судити нас цар наш, і ходити перед нами, і вести війни наші.
21
И$ слы'ша само'и^лъ вс^я гл~ы людїи, і^ и^згл~а я& въ ё%ши гв~и”
21
І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господу.
22
И$ реq г~ь къ само'и^лђ. послђш'аи гла'са и^хъ. и^ поста'ви и^мъ цр~я. и^ рече самои^лъ къ лю'демъ і^и^л~евымъ, да и%деT ко'ждо ва'съ въ сво'и гра'дъ”
22
І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу їх і постав їм царя. І сказав Самуїл ізраїльтянам: підіть кожен у своє місто.