Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ бы'сть и^ѓ^сафа'тђ бога'тъство, и^ сла'ва мно'га, и^ пояT женђ в домђ` а^ха'вли, и^ племени сложенъ е^сть а^хавлю,
1
І було в Іосафата багато багатства і слави; і поріднився він з Ахавом.
2
и съниде же по лњтеX к немђ съвръше'не въ самарїю, и^ е^го прише'ствїю, ё^би` а^ха'въ ѓ%вны, и^ волы` мно'ги, томђ и^ людемъ и^же прїидо'ша с ни'мъ, помоли' же ся томђ, да взы'идетъ въ рамо'џъ галади'т#скїи”
2
І пішов через кілька років до Ахава в Самарію; і заколов для нього Ахав багато худоби дрібної і великої, і для людей, які були з ним, і схиляв його йти на Рамоф галаадський.
3
Реq же а^ха'въ цр~ь і^и^л~евъ, къ и^ѓ^сафа'тђ цр~ю іё'динђ, прїиди` съ мно'ю въ рамо'џъ галаа^ди'т#скїи” к немђ то'и эTвњща`, ја%ко а%зъ и^ ты`, ја%ко лю'дїе твои` та'ко и^ лю'дїе мои`, с тобо'ю же бђдемъ въ бра'ни”
3
І говорив Ахав, цар Ізраїльський, Іосафату, царю Юдейському: чи підеш зі мною в Рамоф галаадський? Той сказав йому: як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ: йду з тобою на війну!
4
И$ реq и^ѓ^сафа'тъ цр~ю і^и^л~евђ, совњща'ися молю` т^я, преDстоя'щимъ словесе'м# г~ђ,
4
І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь.
5
и^ събра б^о цр~ь і^и^л~евъ пррoковъ, у~, мђже'и, и^ рече къ ни'мъ, а%ще въ рамо'џъ галааDскїи къ бра'ни пои^ти` и^мамы, и^ли поко'итися, и^ тїи рњша, в#зы'иди, и^ преда'сть б~ъ въ рђ'кђ цр~евђ”
5
І зібрав цар Ізраїльський пророків чотириста чоловік і сказав їм: чи йти нам на Рамоф галаадський війною, чи утриматися? Вони сказали: йди, і Бог віддасть його в руку царя.
6
Рече же иѓ^сафатъ ни л^и нњсть т^ђ пррoка гн~я, е^ще да эT того па'ки въпро'симъ,
6
І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього? запитаємо й у нього.
7
и^ рече цр~ь і^и^л~евъ къ и^ѓ^сафа'тђ, е^сть мђжъ е^ді'нъ и%м#же мо'жетъ въпроси'ти г~а, н^о а%зъ ненави'жђ е^го, и^же не прорица'етъ мнњ` бл~га, н^о ѕло` въ все` вре'мя е^го, сїи михе'я сн~ъ и^е'мла” Реq же и^ѓ^сафа'тъ не гл~и цр~ю тњ'мъ ѓ^бы'чаемъ”
7
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа; але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене добре, а постійно пророкує лихе; це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори так, царю.
8
И$ възва` цр~ь і^и^л~евъ е^ді'ного эT е^внђ'хъ, и^ рече е^мђ, зови в#бо'рзњ михе'ю сн~а и^е'мла, па'ки
8
І покликав цар Ізраїльський одного євнуха, і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
9
цр~ь і^и^л~евъ, и^ ѓ^сафа'тъ цр~ь і^ё'динъ, ѓ%ба сњдя'хђ на прsтлњ, ко'ждо и^ ѓ^блече'ни красото'ю цр~ьскою, сњдя'хђ же на простра'н#ствњ блиZ вра'тъ самарїискиX, вс^и же пррoцы пррoчествова'хђ преD ни'ми,
9
Цар же Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царський одяг; сиділи на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
10
седекїа б^о сн~ъ хана'на, сътвори е^мђ ро'га желњ'зна, и^ рече” Сїя реq г~ь, тњми попере'ши сљ=рїю, до'ндеже съкрђшиши е^я,
10
І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги і сказав: так говорить Господь: цими поколеш сиріян до знищення їх.
11
вс^и же пррoцы та'коже прорица'хђ, и^ гл~ахђ, взы'иди въ рамо'џъ галаа'дъ и^ преспњва'еши, и^ преда'стъ и^хъ въ рђ'кђ цр~евђ,
11
І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський; буде успіх тобі, і віддасть його Господь у руку царя.
12
посо'лъ же и^де къ званїю михе'я, рече е^мђ, с^е словеса` всњхъ пррoкъ е^ді'нњми ё^сты бл~га цр~еви възвњща'ютъ. прошђ ё^бо и^ тебе` да сло'вотвое эT е^го не ё^далится. гл~и же бл~га е^мђ,
12
Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, пророки одноголосно пророкують добре цареві; нехай би і твоє слово було таким самим, як кожного з них: проречи і ти добре.
13
и^ эTвњща михе'я. живе'тъ г~ь и^же чт^о е^лико рече'тъ мнњ б~ъ мо'и с^е гл~ю.
13
І сказав Михей: живий Господь, — що скаже мені Бог мій, те проречу я.
14
прїиде б^о къ цр~ю. е^мђже цр~ь рече, михе'я. и^ти л^и и%мамъ въ рамо'џъ галаа'дъ къ бране'нїю, и^ли поко'ити” К немђже то'и эTвњща`, и^зы'идете вс^я бо преспњва'нїя прїидђтъ т^и, и^ предадђтся враги` в рђ'ки ва'ша.
14
І прийшов він до царя, і сказав йому цар: Михею, чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи утриматися? І сказав той: ідіть, буде вам успіх, і вони будуть віддані в руки ваші.
15
реq же цр~ь е^мђ па'ки. Множи'цею тебе заклина'ю я&. да мнњ не гл~еши то'кмо, чт^о и%стинно е^сть въ и^мя гн~е.
15
І сказав йому цар: скільки разів мені заклинати тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини, в ім’я Господнє?
16
и^ то'и рече. ви'дњхъ ве'сь і^и^л~ь расточе'нъ въ гора'хъ ја%ко ѓ%вца без# па'стыря” И$ рече г~ь, не и%мђть сїи господи'на, да ѓ^брати'тся е^ді'нъ ко'ждо в до'мъ свои в# ми'рњ”
16
Тоді Михей сказав: я бачив усіх синів Ізраїля, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря, — і сказав Господь: немає в них начальника, нехай повернуться кожен у дім свій з миром.
17
И$ рече цр~ь і^и^л~евъ къ и^ѓ^сафа'тђ. ни л^и рњхъ тебњ ја%ко не прорицаеT се'и мнњ` ничтоже бл~га, н^о ѕл^о.
17
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
18
и^ рече михе'я, не та'ко слы'шите ё^бо сло'во гн~е. ви'дњхъ г~а сњдя'ща на прsтлњ е^го, и^ вс^и во'и нбsныя преDстоя'щи е^мђ ѓ^деснђю и^ ѓ^шђ'юю”
18
І сказав Михей: так вислухайте слово Господнє: я бачив Господа, Який сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло праворуч і ліворуч Нього.
19
И$ рече г~ь кт^о прельсти'тъ а^ха'ва цр~я і^и^л~ева, да взы'идетъ и^ паде'тъ въ рамо'тњ галааDскомъ. и^ гл~аше е^ді'нъ та'ко, і^ и'нъ реq та'ко.
19
І сказав Господь: хто втягнув би Ахава, царя Ізраїльського, щоб він пішов і впав у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше.
20
и^зы'иде дх~ъ и^ ста` преD гм~ъ и^ рече. аZ прельщђ` е^го, е^мђже г~ь в# чемъ рече прельсти'ши.
20
І виступив один дух, і став перед лицем Господа, і сказав: я втягну його. І сказав йому Господь: чим?
21
и^ то'и эTвњща`. эTи^дђ и^ бђ'дђ дх~ъ л#жи'въ въ ё^ста` всMњ пррoкомъ е^го” Рече же г~ь прельсти'ши л^и и^ премо'жеши л^и, и^зы'иди и^ сътвори` та'ко”
21
Той сказав: я вийду, і буду духом неправди у вустах усіх пророків його. І сказав Він: ти втягнеш його, і досягнеш; піди і зроби так:
22
И$ нн~њ ё^бо с^е г~ь даде` дх~ъ л#жи'въ въ ё^ста` всњмъ прoрком# твои'мъ си'мъ. и^ г~ь гл~алъ е^сть ѓ^ тебњ` ѕло`.
22
І тепер, ось попустив Господь духу неправди увійти в уста цих пророків твоїх, але Господь прорік тобі недобре.
23
и^ пристђпи' же седекїя сн~ъ ханаа'на. и^ ё^да'ри михе'ю в лани'тђ. и^ рече е^мђ кои'мъ пђтеM про'иде дх~ъ гн~ь эT мене е^же гл~ати тебњ”
23
І підійшов Седекія, син Хенаани, і вдарив Михея по щоці, і сказав: якою це дорогою відійшов від мене Дух Господній, щоб говорити в тобі?
24
Рече же михе'я. т^ы то` ё%зриши въ дн~ь ѓ'нъ. когда` входя'щъ бђ'деши къ ло'жницњ. эT ложница да ё^кры'ешися.
24
І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатися.
25
повелњ' же цр~ь і^и^л~евъ гл~ющи възми'те михе'ю и^ веди'те е^го къ и^м#ми'рђ нача'лникђ гра'да. и^ къ и^а'сђ кн~ѕю сн~ђ цр~евђ.
25
І сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
26
и^ гл~ите сїя гл~етъ цр~ь. поста'вите того в# темни'цђ. и^ дади'те е^мђ хлњ'ба ма'ло, и^ воды` по ѓ^скђ'дђ до'ндеже ѓ^бращђся в# ми'рњ
26
і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його хлібом і водою бідно, доки я не повернуся в мирі.
27
рече же михе'я. а%ще ѓ^брати'шися въ ми'рњ. нњ'сть г~ь гл~алъ мнњ`, и^ рече” Слы'шите вс^и лю'дїе.
27
І сказав Михей: якщо ти повернешся в мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухайте це, всі люди!
28
того ради в#зыиде цр~ь і^и^л~евъ, и^ ѓ^сафаT цр~ь і^ё'динъ въ рамо'џ#, и^ галаа'дъ”
28
І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
29
Рече же цр~ь і^и^л~евъ къ и^ѓ^сафа'тђ. премени` на' мя ри'зы твоя`. и^ та'ко къ ѓ^полче'нїю и^дђ`. ты же ѓ^блеци'ся в ри'зы моя`. премени же цр~ь і^и^л~евъ ри'зы и%де къ бра'ни”
29
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнуся і вступлю в битву, а ти вдягни свій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський, і вступив у битву.
30
Цр~ь же си'рьскїи повелњ` вожеM ко'н#никъ своиX гл~ющи. не ѓ^полча'итеся проти'вђ ме'ншаго, и^ли проти'вђ бо'льшаго. то'кмо проти'вђ само'го цр~я і^и^л~ева.
30
І цар Сирійський повелів начальникам колісниць, які були в нього, сказавши: не бийтеся ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським.
31
и^ бы'сть е^гда ви'дњша нача'лницы ко'н#никоM и^ѓ^сафа'та, гл~аша цр~ь і^и^л~евъ еs се'и. и^ ѓбыидо'ша е^го вою'юще. і^ѓ^сафаT же възопи` къ г~ђ. и^ г~ь послђша е^го и^ ѓ^брати и^хъ эT него.
31
І коли побачили Іосафата начальники колісниць, то подумали: це цар Ізраїльський, — і оточили його, щоб битися з ним. Але Іосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відвів їх Бог від нього.
32
и^ бы'сть е^гда б^о ви'дњша вое^во'ды ко'нникъ ја%ко не бы'сть цр~ь і^и^л~евъ. ѓ^ста'виша е^го.
32
І коли побачили начальники колісниць, що це не був цар Ізраїльський, то повернули від нього.
33
слђчи' же ся да е^ді'нъ эT людїи стрњлцђ не вњдђщи и^спђсти` и^ порази` цря і^и^л~ева промежђ въздыха'нїя, и^ пан#цы'ря и^ ѓ'нъ поDча'шемђ свое^мђ рече. ѓ^брати` рђ'кђ твою` і^ и^зведи` м^я эT бра'ни ја%ко пораже'нъ е^смь.
33
Тим часом один чоловік випадково натягнув лук свій, і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він візнику: поверни назад, і вези мене від війська, тому що я поранений.
34
и^ сконча'но е^сть ѓ^полченїе в# дн~ь то'и, и^ цр~ь і^ил~евъ б^њ стоя` в# колесни'цы свое'и. проти'вђ сирїѓM даy до' вечера и^ ёMре заходящђ слн~цђ”
34
Але битва у той день посилилася; і цар Ізраїльський стояв на колісниці проти сиріян до вечора і помер, коли заходило сонце.