Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Єе^зекїя е^гда црsтвова'ти нача`, к~е, лњтъ бы'сть, и^ к~џ, лњтъ црsтвова` въ і^ерsли'мњ. и%мя мт~ри е^го а^вїя дщи` заха'рїи.
1
Єзекія став царем двадцяти п’яти років, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Авия, дочка Захарії.
2
сътвори' же ё^го'дно преD гм~ъ, по вся` и^же творя'ше дв~дъ эTц~ъ е^го.
2
І робив він угодне в очах Господніх так само, як робив Давид, батько його.
3
и^ бы'сть е^гда ста` на црsтвњ е^го, въ мsць прь'выи, эTвръзе две'ри до'мђ гн~я. и^ ѓ^бнови` и^хъ
3
У перший же рік царювання свого, у перший місяць, він відчинив двері дому Господнього і відновив їх,
4
и^ въведе` сщ~ен#ники и^ левљ=ты. и^ събра` и^хъ на площа'ди въсто'чнњи.
4
і повелів прийти священикам і левитам, і зібрав їх на площі східній,
5
и^ рече къ ни'мъ. ё^слы'шите м^я левљ=ти и^ ѓ^ст~итеся нн~њ и^ ѓ^чи'стите до'мъ г~а б~а эTц~ь на'шихъ. і^ и^знеси'те вс^ю нечистотђ` эT ст~ительства”
5
і сказав їм: послухайте мене, левити! Нині освятіться самі й освятіть дім Господа Бога батьків ваших, і викиньте нечистоту зі святилища.
6
ЈА/ко съгрњши'шA эTц~ы на'ши, и^ сътвори'ша лђка'во предъ гм~ъ бм~ъ на'шимъ. и^ ѓ^ста'виша е^го, и^ эTврати'ша лице` свое` эT жили'ща г~а б~а на'шего. и^ възда'шA хребеT,
6
Тому що батьки наші чинили беззаконно, і робили неугодне в очах Господа Бога нашого, і залишили Його, і відвернули вони лиця свої від оселі Господньої, і повернулися спиною,
7
и^ затвори'ша вра'та хра'мђ, и^ погаси'ша свњти'лники. и^ џимиа'ма же не вож#го'ша, и^ всесъж#же'нїя не принесо'ша ст~омђ б~ђ і^и^л~евђ”
7
і замкнули двері притвору, і погасили світильники, і не палили куріння, і не відносили всепалень у святилищі Бога Ізраїлевого.
8
Соподвиго'ша же гнњвъ гн~ь на і^ё^де'ю и^ на і^ерsли'мъ, и^ преда'сть и^хъ в# подвиже'нїе и^ погђбле'нїе, и^ на звизда'нїе. ја%ко вы` ви'дите ѓ^чи'ма ва'шими,
8
І був гнів Господа на Юдею і на Єрусалим, і Він віддав їх на ганьбу, на спустошення і на посміх, як ви бачите очима вашими.
9
и^ с^е падо'ша эTц~ы на'ши мечемъ, и^ сн~ове на'ши и^ дще'ри на'ши и^ сђпрђги наши плњне'ни ве'дени сђть въ зе'млю не свою`, и^ нн~њ ё^бо сђть в не'и”
9
І ось, упали батьки наші від меча, а сини наші і дочки наші і дружини наші за це в полоні [в землі не своїй] донині.
10
И$ нн~њ ё^бо положи'те на срDца ва'ша да поста'вите завњт# съ гм~ъ бм~ъ і^и^л~евымъ. и^ эTвратиT эT на'съ гнњвъ ја%рости свое'я”
10
Тепер у мене на серці — укласти завіт з Господом Богом Ізраїлевим, нехай відверне від нас полум’я гніву Свого.
11
И$ н~нњ не лиша'итеся ја%ко ваs и^збра` г~ь да стои^те` пред ниM, и^ слђж'ите е^мђ и^ бы'ти е^мђ слђжа'ще и^ кадя'ще”
11
Діти мої! не будьте недбалі, тому що вас обрав Господь стояти перед лицем Його, служити Йому і бути в Нього служителями і запалювачами курінь.
12
И$ въста'ша левљ=ти мааg сн~ъ а^масїеv і^ и^ѓ^и'ль сн~ъ заха'рїеv эT сн~овъ каа'дъдовыX и^ эT сн~овъ мерарїи'ныX. киs сн~ъ а^вдїев#, і^ а^за'рїа сн~ъ и^лае^и'левъ. и^ эT сн~ов# же герсо'на. и^ѓ^даD сн~ъ земна`. и^ ѓ^а^дамъ, сїи сн~ы и^ѓ^а^ха'и,
12
І встали левити: Махаф, син Амасая, й Іоель, син Азарії, із синів Каафових; і з синів Мерариних: Кис, син Авдія, й Азарія, син Ієгаллелела; і з племені Гирсонового: Іоах, син Зимми, й Еден, син Іоаха;
13
эT сн~овъ е^лисафа'мъ. сама'ри. і^ и^и'ль” И$ эT сн~овъ же а^са'фовыхъ. заха'рїя, и^ маџ#џа'нїя.
13
і з синів Елицафанових: Шимри та Ієіел; і з синів Асафових: Захарія і Матфанія;
14
и^ е^ще эT сн~овъ а^мъма'нь і^и'ль, и^ семе'и. н^о и^ эT сн~овъ и^диџђмль. самаџїя, и^ ѓ^зїи'ль”
14
і з синів Еманових: Ієхиїл і Шимей; і з синів Ідифунових: Шемаія й Уззиел.
15
Събра'ша же бра'тїю свою`, и^ ѓ^ст~ишася, и^ внидо'шA по за'повњди цр~евњ и^ по повеле'нїю гн~ю да ѓ^чи'стяT доM бж~їи
15
Вони зібрали братів своїх і освятилися, і пішли за наказом царя очищати дім Господній за словами Господа.
16
сщ~ен#ницыy внидо'ша внђтрь цр~кви гн~я да ѓ^чи'стяT ю& и^ снесо'ша всю` нечистость ю%же внђтрї до'мђ гн~я наи^до'ша, и^ въ дворњ` до'мђ гн~я. е^же взя'ша левљ=ти и^знесо'ша к пото'кђ ке'дрьскђ во'нъ,
16
І ввійшли священики всередину дому Господнього для очищення, і винесли все нечисте, що знайшли в храмі Господньому, на двір дому Господнього, а левити взяли це, щоб винести геть до потоку Кедрона.
17
и^ нача'ша же въ а~ дн~ь мsца но'ваго а~ го ѓ^чища'ти. и^ въ дн~ь и~ того'ж# мsца внидо'ша въ притво'ръ до'мђ цр~кви гн~я, ѓ^чи'стиша же цр~ковь гн~ю въ дн~ь и~, и^ въ дн~ь ѕ~і, мsца того'же и^же нача'ша съврьши'ша.
17
І почали освячувати в перший день першого місяця, і у восьмий день того самого місяця ввійшли в притвор Господній; і освячували дім Господній вісім днів, і в шістнадцятий день першого місяця закінчили.
18
и^ внидо'ша внђтрь къ і^е^зекїи цр~ю и^ реко'ша к немђ ѓ^чи'стихомъ весь до'мъ бж~їи и^ ѓ^лта'рь вс^есъж#же'нїя и^ сосђды е^го и^ стоl предложе'нїя съ всњми` съсђды е^го
18
І прийшли в дім до царя Єзекії і сказали: ми очистили дім Господній, і жертовник для всепалення, і всі сосуди його, і стіл для хлібів предкладення, і всі сосуди його;
19
и^ вс^я сосђды цр~кви ја^же ѓ^скверни` цр~ь а^ха'зъ въ црsтво свое` въ эTстђпле'нїи свое'мъ” И$ с^е ё^гото'вана сђть и^ ѓ^чище'на вс^я преD ѓ^лтаре'мъ гн~имъ”
19
і всі сосуди, які закинув цар Ахаз під час царювання свого, у беззаконні своєму, ми приготували й освятили, і ось вони перед жертовником Господнім.
20
И$ въста'в же ѕњло ра'но і^е^зекїя цр~ь и^ събра` вся` нача'лники гра'да и^ възы'иде в до'мъ гн~ь.
20
І встав цар Єзекія рано-вранці і зібрав начальників міста, і пішов у дім Господній.
21
и^ принесе` ю%нець. з~, и^ ѓ'венъ, з~, а%гнеw з~, и^ козе'лъ эT ко'зъ за грњхи`, за цр~я, за сщ~енїе, и^ за і^и^л~я. рече же сщ~ен#никомъ сн~омъ а^аро'ним#, и^ да възы'идђтъ на ѓ^лта'рь гн~ь жренїя те'лча,
21
І привели сім тельців і сім баранів, і сім агнців і сім козлів у жертву за гріх за царство і за святилище і за Юдею; і наказав він синам Аароновим, священикам, вознести всепалення на жертовнику Господньому.
22
ё^би'ша б^о ю%нець и^ взя'ша кро'вь сщ~енницы. и^злїя'ша т^ђ на ѓ^лта'рь, и^ ё^би'ша е^ще` ѓ%веn и^ кро'вь на ѓ^лта'рь възлїя'хђ. и^ пожроша а%гнець и^ възлїя'ша на ѓ^лта'рь кро'вь
22
І закололи тельців, і взяли священики кров, і окропили жертовник, і закололи баранів, і окропили кров’ю жертовник; і закололи агнців, і окропили кров’ю жертовник.
23
и^ приведо'ша козе'лъ за грњхи преD цр~я и^ цр~кви, възложи'ша же рђки своа на ниX,
23
І привели козлів за гріх перед лице царя і зібрання, і вони поклали руки свої на них.
24
и^ пожро'ша иX сщ~еницы и^ покропи'ша кро'вїю иX преD ѓ^лтареM и^ ѓ^чи'стиша за грњхи` всего` і^и^л~я. зане` за всего і^и^л~я повелњ` цр~ь всесоyже'нїе за грњхи` пожре'ти.
24
І закололи їх священики, і очистили кров’ю їх жертовник для загладження гріхів усього Ізраїля, тому що за весь Ізраїль наказав цар принести всепалення і жертву за гріх.
25
поста'ви же левљ=ты в домђ гн~и, съ киMва'лы, и^ ўалты'рми, и^ гђсльми` по за'повњди двDа цр~я и^ га'да ви'дящаh и^ наџа'на прoрка съ цр~еM. ја%ко гн~е повелњнїе быs рђка'ма прoркъ е^го.
25
І поставив він левитів у домі Господньому з кимвалами, псалтирями і цитрами, за уставом Давида і Гада, прозорливця царевого, і Нафана пророка, тому що від Господа був устав цей через пророків Його.
26
ста'ша же левљ=ти держа'щи ѓ^гра'ны двд~вы, и^ сщ~енницы трђбы.
26
І стали левити з музичними інструментами Давидовими і священики з трубами.
27
и^ повелњ і^е^зекїа да принесђтъ всесож#же'нїя на ѓ^лта'рь и^ е^гда же приноша'хђся всесъж#же'нїя нача'ша хвалы` пњти гв~и. и^ звђча'ти трђба'ми, и^ в ро'зныя ѓ^рга'ны и^же дв~дъ цр~ь і^и^л~евъ ё^гото'ва.
27
І наказав Єзекія вознести всепалення на жертовнику. І в той час, як почалося всепалення, почався спів Господу, при звуках труб та інструментів Давида, царя Ізраїлевого.
28
и^ пњвцы` и^ тїи и^же держа'хђ трђбы бњша ё^ строе'нїи свое^мъ пою^ще, до'ндеже съвръши'шася всесъж#же'нїя.
28
І все зібрання молилося, і співці співали, і сурмили труби, доки не закінчилося всепалення.
29
е^гда' же сконъча'но бы'сть приноше'нїе, прекло'н#ся цр~ь и^ вси` и^же бя'хђ с ни'мъ. и^ поклони'шася гв~и.
29
Після закінчення ж всепалення цар і всі, що знаходилися при ньому, схилилися і поклонилися.
30
повелњ же і^е^зекїя цр~ь и^ кн~ѕи левљ=тьстїи да въсхва'лятъ г~а словесы` двд~выми і^ и^а^сафа прoрка и^же хвали'ша г~а въ весе'лїи и^ падоша и^ поклони'шася гв~и”
30
І сказав цар Єзекія і князі левитам, щоб вони славили Господа словами Давида й Асафа прозорливця, і вони славили з радістю, і схилялися і поклонялися.
31
І$е^зекїя же па'ки сїя приложи `, и^ рече и^спо'лните нн~њ рђки ва'ша г~ђ, и^ приведи'те и^ приноси'те жрътвы и^ хвалы` в домђ` гн~и. и^ принесе` все` мно'жество жрътвы и^ хвалы` въ до'мъ гн~ь. и^ всяк# и^же бл~говоли` срDцемъ всесъж#же'нїя
31
І продовжив Єзекія і сказав: тепер ви посвятили себе Господу; приступайте і приносьте жертви і вдячні приношення в дім Господній. І понесло все зібрання жертви і вдячні приношення, і всякий, хто розчулений був серцем, — усепалень.
32
и^ бы'сть число` всесъж#же'нїи ја%же принесе` събра'нїе ю%нець, о~, ѓ%венъ р~, а%гнець, и~ со'тъ. вся` сїя гв~и
32
І було число всепалень, які привели ті, що зібралися: сімдесят волів, сто баранів, двісті агнців — усе це для всепалення Господу.
33
и^ ѓ^ ѓ^чище'нїи те'лцовъ, х~. и^ ѓ'вец# Wг~”
33
Інших священних жертв було: шістсот з великої худоби і три тисячі з дрібної худоби.
34
Но сщ~енницы ё^бо не мно'ѕи бя'хђ, и^ не можа'хђ ѓ^дира'ти ко'жъ всесоQже'нїя гдњ` и^ левљ=ти и^ бра'тїа и^хъ помого'ша и^мъ, дондеже и^спо'лнися дњло. и^ дон#деже ѓ^ст~ишася жръцы`. Левљ=ти б^о легча'ишимъ чи'номъ ѓ^ст~ишася не'же сщ~енницы
34
Але священиків було мало, і вони не могли здирати шкір з усіх всепалень, і допомагали їм брати їхні левити, до закінчення справи і доки освятилися інші священики, тому що левити були більш ретельні в освяченні себе, ніж священики.
35
зане` бы'ша всесъжъже'нїя мно'га тђка съвръшенїа сп~сенїя, и^ жрътвы вс^есъж#же'нїя” И$ съврьше'на еs слђжба до'мђ гн~я,
35
Притому ж усепалень було багато з жиром мирних жертв і з узливаннями при всепаленні. Так було відновлено служіння в домі Господньому.
36
възвесели' же ся і^е^зекїя и^ вс^и лю'дїе. и^ того ра'ди е^же слђже'нїе гн~е бы'сть и^спо'лнено. внеза'пђ б^о сътвори'ти бы'ти и^ ё^го'дно бы'сть”
36
І радів Єзекія і весь народ за те, що Бог так розчулив народ, бо це сталося несподівано.