¹

Посла' же къ всемђ` і^и^л~ю і^ и^ё'дњ, написа же и^ посла'нїя къ е^фрњмђ и^ манасїи. дабы` пришли` къ до'мђ гн~ю въ і^ерsли'мъ и^ сътвори'ли па'схђ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ,

¹

І послав Єзекія по всій землі Ізраїльській і Юдеї, і листи писав до Єфрема і Манассії, щоб прийшли в дім Господній, в Єрусалим, для звершення пасхи Господу Богу Ізраїлевому.

²

нача` совњтъ цр~ь съ нача'лники всего` мно'жества і^ерsли'ма и^же позво'лиша, повелњша да сътво'рятъ па'схђ мsца втораго

²

І поклали на раді цар і князі його і все зібрання в Єрусалимі — звершити пасху в другий місяць,

³

не б^о поспњша сътвори'ти въ вре'мя свое`. ја%ко сщ~ен#ницы не можа'хђ ё^довлњти. и^ ѓ^сщ~ен#ни не бы'ша вс^и, и^ лю'дїе не ё& събра'шася въ і^ерsли'м#.

³

бо не могли зробити її у свій час, тому що священики ще не освятилися в достатній кількості і народ не зібрався в Єрусалим.

⁴

ё^го'дно же сло'во цр~еви, и^ всемђ` мно'жествђ,

⁴

І сподобалося це цареві і всьому зібранню.

⁵

и^ повелњша да по'слетъ послы` въ ве'сь і^и^л~ь эT вирсавїи даже до да'на дабы` пришли` и^ сътвори'ли па'схђ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ въ і^ерsлимњ, мн~оѕи б^о не сътвори'ша. ја%ко в# зако'нњ напи'сано е^сть

⁵

І вирішили оголосити по всьому Ізраїлю, від Вирсавії до Дана, щоб ішли в Єрусалим для звершення пасхи Господу Богу Ізраїлеву, тому що давно не звершували її, як написано.

⁶

пои^до'ша гон#цы` с# посланїями эT црsкаго повеле'нїя и^ нача'лникъ е^го, въ ве'сь і^и^л~ь і^ и^ё^де'ю, потомђ` чт^о цр~ь бя'ше повелlњ проповњда'ющи, сн~ове і^и^л~еви ѓ^братитеся къ г~ђ б~ђ а^врааMлю и^саа'ковђ і^ и^а^ковлю, и^ ѓ^братиTся къ ѓ^ста'н#кђ и^же и^збы'ша рђки` цр~я а^сљ=рїиска.

⁶

І пішли гінці з листами від царя і від князів його по всій землі Ізраїльській та Юдеї, і за повелінням царя говорили: діти Ізраїля! наверніться до Господа Бога Авраама, Ісаака й Ізраїля, і Він повернеться до залишка, який уцілів у вас від руки царів ассирійських.

⁷

не сотвори'ти ја^коже эTц~ы ва'ши и^ бра'тїя, и^же эTи^до'ша г~а б~а эTц~ь свои^хъ. и^ преда'сть и^хъ въ погђбле'нїе ја%ко сїе зна'е^те

⁷

І не будьте такими, як батьки ваші і брати ваші, які беззаконно чинили перед Господом Богом батьків своїх; і Він віддав їх на спустошення, як ви бачите.

⁸

не ѓ^жести'ти вы'я ва'ша ја%ко эTц~ы ва'ши. дадите рђки ва'ша г~ђ. и^ прїидњте къ ст~ительствђ е^го ја^же ѓ^ст~и въ вњки, слђжи'те г~ђ б~ђ ва'шемђ. и^ эTвратиTся эT ва'съ гнњвъ ја%рости е^го.

⁸

Нині не будьте жорстокосердими, як батьки ваші, підкоріться Господу і приходьте до святилища Його, яке Він освятив повік; і служіть Господу Богу вашому, і Він відверне від вас полум’я гніву Свого.

⁹

а^ще б^о вы` ѓ^браще'ни бђдете къ г~ђ т^о бра'тїя ваша и^ сн~ове ва'ши ѓ^бря'щђт# млsть преD гм~ъ и^хъ. и^х#же ведо'ша плњне'ны. и^ ѓ^братится в землю сїю. бл~гъ б^о и^ млsтивъ е^сть г~ь б~ъ ва'шъ. и^ не эTврати'тъ лица` свое^го эT ва'съ. а^ще ѓ^брати'теся к немђ,

⁹

Коли ви навернетеся до Господа, тоді брати ваші і діти ваші [будуть] у милості у тих, що полонили їх, і повернуться в землю цю, бо благий і милосердний Господь Бог ваш і не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.

¹⁰

и^ бя'хђ гонцы` ходя'ще скорњ'ише эT гра'да въ' градъ. по земли` е^фрњмли и^ манасїинњ, даже и^ до заё^ло'на. и^ бы'сть е^гда` посмњю'щимся и^ порђга'ющимся и^мъ,

¹⁰

І ходили гінці з міста до міста по землі Єфремовій і Манассіїній і до Завулонової, але з них сміялися і знущалися.

¹¹

н^о нњцыи` мђжи эT а^сљ=ра и^ манасїа и^ заё^лона ё^кланя'ю^щи совњтъ. прїидо'ша въ іерsлиM эT і^ё^де'я, и^б^о

¹¹

Однак деякі з коліна Асирового, Манассіїного і Завулонового смирилися і прийшли в Єрусалим.

¹²

бы'сть рђка` гн~я да дасть иM срDце е^ді'но. да сътворяT по повеле'нїю цр~евђ и^ кня'ѕїи сло'во гн~е

¹²

І над Юдеєю була рука Божа, яка дарувала їм єдине серце, щоб виконувати повеління царя і князів, за словом Господнім.

¹³

събра'ни же сђть въ і^ерsлимъ лю'ди мноѕи. да сътворя'тъ пра'здникъ ѓ^прњснокоM въ мsць вторы'и въ соньмњ мно'гомъ ѕњло,

¹³

І зібралося в Єрусалим безліч народу для звершення свята опрісноків, у другий місяць, — зібрання дуже численне.

¹⁴

и^ въста'ша и^ разори'ша ѓ^лтарь и^же б^њ въ і^ерsлимњ и^ вс^я в# ни'х же и%доломъ кадяшеся џимїа'мъ и^спрове'ргоша. и^ поврьгошA и^хъ в пото'цњ ке'дръстњмъ.

¹⁴

І встали і зруйнували жертовники, які були в Єрусалимі; і все, на чому звершувалося куріння [ідолам], зруйнували і кинули в потік Кедрон;

¹⁵

и^ пожро'ша же пасхђ. д~і, дн~я, мsца втораго. сщ~ен#ницы же и^ левљ=ти тогда` ѓ^сщ~ени, и^ принесо'ша вс^есъж#же'нїе в доM гн~ь.

¹⁵

і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день другого місяця. Священики і левити присоромившись, освятилися і принесли всепалення в дім Господній,

¹⁶

и^ ста'ша же в# чинђ` свое^мъ по расмотре'нїю и^хъ и^ зако'нђ мољ=сїя чл~ка бж~їя” И$ сщ~енницы прїемля'хђ и^злїя'ннђю кро'вь эT рђкђ левљ=тьскђ,

¹⁶

і стали на своєму місці за уставом своїм, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров’ю [приймаючи її] з рук левитів.

¹⁷

того ра'ди чт^о мно'гъ наро'дъ ѓ^сщ~енъ не бы'сть. и^ того ра'ди пожро'ша левљ=ти па'схђ тњмъ и^же не можа'шеся ѓ^сщ~ати г~ђ.

¹⁷

Оскільки багато було в зібранні таких, які не освятилися, то замість нечистих левити закололи пасхального агнця, для присвяти Господу.

¹⁸

вели'ка па'ки ча'сть людїи эT е^фре'ма и^ манасїя і^ и^саха'ра и^ заё^ло'на и^же ѓ^сщ~енна не бы'сть ја%сть па'схђ, не по е^же пи'сано е^сть,

¹⁸

Багато хто з народу, більшість з коліна Єфремового і Манассіїного, Іссахарового і Завулонового, не очистилися; однак вони їли пасху, не за уставом.

¹⁹

и^ помоли'ся за ни'хъ і^е^зекїя гл~ющи. г~и бж~е бл~гїи ѓ^цысти` всњмъ, и^же всњмъ срDцемъ взы'щђтъ г~а б~а эTц~ь своиX и^ да не мни'тся и^мъ не ѓ^сщ~еннымъ сђщимъ чт^о ме'н#ши

¹⁹

Але Єзекія помолився за них, говорячи: Господь благий нехай простить кожного, хто розчулив серце своє до того, щоб шукати Господа Бога, Бога батьків своїх, хоча і без очищення священного!

²⁰

и^х#же ё^слы'шA г~ь. и^ ё^тњшенъ е^сть людми.

²⁰

І почув Господь Єзекію і простив народ.

²¹

сътвори'ша же сн~ове і^и^л~еви и^же ѓ^брњтени сђть въ і^ерsли'мњ, пра'здникъ ѓ^прњснокъ. з~, дн~їи въ весе'лїи вели'цњ хваля'ще г~а по е^ді'ны дн~и” Левљ=ти же и^ сщ~ен#ницы по ѓ^рга'номъ гн~имъ и^же свои чи'нъ съверша'хђ.

²¹

І звершили сини Ізраїлеві, які знаходилися в Єрусалимі, свято опрісноків за сім днів, з великою радістю; щодня левити і священики славили Господа на інструментах, зроблених для славослів’я Господа.

²²

и^ гл~алъ е^сть і^е^зекїя къ срDцђ всњмъ левљ=томъ. и^же и^мњхђ ра'зђмъ бл~гъ на г~а. и^ сконча'ша, з~, дн~їи пра'здника. жрђще жертвы мирныа, и^ хваля'ще г~а б~а эTц~ь свои^хъ”

²²

І говорив Єзекія за серцем усім левитам, які мали добре розуміння в служінні Господу. І їли святкове сім днів, приносячи жертви мирні і славлячи Господа Бога батьків своїх.

²³

И$ совњтъ сътвори` собо'ръ твори'ти и%нђ, се'дмь, дн~їи пра'здника, и^ сътвори'ша и%нђю, з~. дн~їи празнђ'юще” Съ ра'достїю

²³

І вирішило все зібрання святкувати інші сім днів, і провели ці сім днів у веселощах,

²⁴

б^о нача` і^е^зекїя цр~ь съ і^ё'дою, и^ да'сть Wа~, ю%нець, и^, Wз~. ѓ^ве'цъ. и^ начал#ницы же даша лю'демъ ю%нець. Wа~, и^ ѓ^ве'цъ, Wі~. ѓ^сщ~ен#но б^о е^сть сщ~ен#никовъ мно'го мно'жество,

²⁴

тому що Єзекія, цар Юдейський, виставив для тих, що зібралися, тисячу тельців і десять тисяч дрібної худоби, і вельможі виставили для тих, що зібралися, тисячу тельців і десять тисяч дрібної худоби; і священиків освятилося вже багато.

²⁵

и^ ра'достїю и^злїя'нъ весь наро'дъ і^ё'динъ. такоже и^ сщ~ен#ники и^ левљ=ти и^ вс^е мно'жество и^же прїидо'ша эT і^и^л~я. и^ прише'л#цы эT земля` і^и^л~евы, и^ ѓ^бита'ющи въ і^ё^де'и”

²⁵

І веселилися всі ті, що зібралися з Юдеї, і священики і левити, і все зібрання, яке прийшло від Ізраїля, і прибульці, які прийшли з землі Ізраїльської і жили в Юдеї.

²⁶

Бы'сть же вели'ко пра'здньство въ і^ерsли'мњ каково` не бы'сть эT дн~їи соло'мона сн~а двд~ва цр~я і^и^л~ва в# томъ гра'дњ”

²⁶

І була радість велика в Єрусалимі, тому що з днів Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, не бувало подібного до цього в Єрусалимі.

²⁷

И$ въста'ша же сщ~ен#ницы и^ левљ=ти блsвяще б~а. и^ ё^слы'шанъ е^сть гла'съ иX и^ прїиде моле'нїе в# жили'ще е^го ст~ое нбsное”

²⁷

І встали священики і левити, і благословили народ; і почутий був голос їх, і зійшла молитва їх у святу оселю Його на небеса.