¹

И$ сътвори' же і^ѓ^сїя въ і^ерsли'мњ па'схђ г~ђ б~ђ свое^мђ, и^ пожре'на е^сть па'сха въ д~і дн~ь, мsца прь'ваго.

¹

І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця.

²

и^ поста'ви сщ~ен#ники въ строи%тельстве'хъ и^хъ, и^ ё^крњпи` и^хъ да слђжатъ г~ђ в домђ` гн~и.

²

І поставив він священиків на місцях їхніх, і підбадьорював їх на служіння в домі Господньому,

³

и^ рече левљ=томъ си'лнымъ наё^ча'ти всеh і^и^л~я ѓ^ст~итися г~ђ” И$ гл~алъ е^сть поста'вити кїѓ'тъ въ ст~ительство цр~кви гн~и, и^ поста'виша кїѓ'тъ ст~ыи въ хра'мњ и^же създа` соло'мон# сн~ъ двд~въ цр~ь і^и^л~евъ. и^ реq цр~ь нњсть носи'ти на ра'мњ ничтоy” И$ нн~њ ё^бо слђжи'те г~ђ б~ђ ва'шемђ и^ лю'деM е^го і^и^л~ю.

³

і сказав левитам, наставникам усіх ізраїльтян, посвяченим Господу: поставте ковчег святий у храмі, який побудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів; немає вам потреби носити його на раменах; служіть тепер Господу Богу нашому і народу Його Ізраїлю;

⁴

и^ ё^гото'ваи^те ва'съ по домо'хъ и^ племенъ ва'шихъ въ раздњле'нїихъ е^ді'ныхъ. ја%ко повелњ двDъ цр~ь і^и^л~евъ, и^ ѓ^писа` соло'монъ сн~ъ е^го,

⁴

станьте за поколіннями вашими, за чергами вашими, як запропоновано Давидом, царем Ізраїлевим, і як приписано Соломоном, сином його,

⁵

и^ слђжи'те въ ст~ительствњ по ѓ^би'телемъ раздњлени и^ по домомъ эTч~ествъ вашихъ. съ бра'тїею ва'шею, за сн~ы людски. по ча'стемъ эTч~ества левљ=тъскаго,

⁵

і стійте у святилищі, за розподілом поколінь між братами вашими, синами народу, і за розподілом поколінь серед левитів,

⁶

пожрети па'схђ. и^ ст~ая ё^гото'ваите бра'тїи ва'шеи е^же сътвори'ти. по словесе'мъ и^же гл~ъ е^сть г~ь рђко'ю мољ=сїя,

⁶

і заколіть пасхального агнця, й освятіться, і приготуйте його для братів ваших, роблячи згідно зі словом Господнім через Мойсея.

⁷

и^ нача` і^ѓ^сїя съ сн~ы лю'дъскими, ѓ^в#цы, и^ а'гнъцы, и^ козлы` эT ко'зъ, вс^я на па'схђ. и^ всњхъ ѓ^брњте'ныхъ въ число. Wл~, и^ воло'въ Wг~” Сїя эT цр~ева да'нїя.

⁷

І дав Іосія в дарунок синам народу, усім, що знаходилися там, із дрібної худоби агнців і козлів молодих, усе для жертви пасхальної, числом тридцять тисяч і три тисячі волів. Це з майна царя.

⁸

и^ вое^воды е^го во'лею чт^о ѓ^бњща'хђ възда'ша лю'демъ и^ сщ~ен#никомъ и^ левљ=томъ” И$ даде' же хел#кїя и^ заха'рїя і^ и^и'ль нача'лникђ до'мђ гн~я. да'ша сщ~ен#никомъ къ сотворе'нїю па'схи скота` смњше'на, Wв~, и^ х~” и^ воло'въ, т~,

⁸

І князі його від щирости давали в дарунок народу, священикам і левитам: Хелкія і Захарія та Ієхиїл, начальники в домі Божому, дали священикам для жертви пасхальної дві тисячі шістсот [овець, агнців і козлів] і триста волів;

⁹

гонїя же и вене'я а^сїа и^ наџанае^ль бра'тїя е^го, и^ а^савїя, і^ и^и'ль і^ и^ѓ^зава'дъ нача'лницы левљ=томъ възда'ша про'чимъ левљ=том# къ празнова'нїю па'схи. Wе~, ѓ^вецъ, и^ воло'въ, е~ со'тъ”

⁹

і Хонанія, і Шемаія, і Нафанаїл, брати його, і Хашавія, та Ієиел, й Іозавад, начальники левитів, подарували левитам для жертви пасхальної [овець] п’ять тисяч і п’ятсот волів.

¹⁰

Оу^гото'вано же е^сть слђже'нїе, и^ сташа сщ~ен#ницы въ чинђ` свое'мъ. левљ=ти же в# ли'цеX и^хъ по цр~евђ повеле'нїю,

¹⁰

Так влаштовано було служіння. І стали священики на місце своє і левити за чергами своїми, за велінням царським;

¹¹

и^ пожре'на еs пасха. и^ пролїя'ша сщ~ен#ницы рђка'ма свои'ма кро'вь. и^ левљ=ти ѓ^дира'хђ ко'жи

¹¹

і закололи пасхального агнця. І кропили священики кров’ю, приймаючи її з рук левитів, а левити знімали шкуру;

¹²

в#сесъж#же'нїи. и^ разлђчи'ша иX да даю'тъ по домо'мъ и^ ѓ^би'телемъ е^ді'нымъ. и^ да приносятся гв~и в#сесъж#же'нїя. ја^ко пи'сано е^сть въ кни'ѕњ зако'на мољ=сїѓ^ва, и^ тако заё'тра эT воло'въ сътвори'ша,

¹²

і розподілили призначене для всепалення, щоб роздати те по відділеннях поколінь серед синів народу, для приношення Господу, як написано в книзі Мойсеєвій. Те саме зробили і з волами.

¹³

и^ пекошA па'схђ на ѓ^гни` ја%ко в зако'нњ пи'сано еs и^ ст~ая варя'хђ въ мњдницахъ котлњхъ и^ гор#шцњхъ, и^ пот#ща'н#но раздњли'ша всемђ` наро'дђ.

¹³

І спекли пасхального агнця на вогні, за уставом; і священні жертви зварили в казанах, горщиках і каструлях, і поспішно роздали всьому народові,

¹⁴

себњ же и^ сщ~ен#никомъ пото'мъ ё^гото'вашA ја%ко въ возноше'нїи в#сесъжега'емыхъ и^ тђковъ даже до' нощи сщ~енницы бы'ша непра'зни гдњ` и^ левљ=ти себњ и^ сщ~ен#никомъ сн~овомъ а^аро'нимъ ё^гото'ваша послњ'днимъ.

¹⁴

а потім приготували для себе і для священиків, тому що священики, сини Ааронові, зайняті були приношенням всепалення і жиру до ночі; через це і готували левити для себе і для священиків, синів Ааронових.

¹⁵

па'ки пњвцы` сн~ове а^са'фовы стоя'хђ в чинђ` свое^мъ по повелњнїю дв~да и^ а^са'фа, и^ е^м#ма'на і^ и^диџђма прoрковъ цр~я дв~да, и^ нача'лниковъ. две'рницы б^о по вра'томъ е^ді'нымъ въздержа'хђ та'ко. да ни ма'ла б^о эTходили эT слђж'бы. сего ра'ди и^ братїя и^хъ левљ=ти ё^гото'ваша и^мъ бра'шна.

¹⁵

І співці, сини Асафові, залишалися на місцях своїх, за встановленням Давида й Асафа, й Емана й Ідифуна, прозорливця царського, і воротарі біля кожних воріт: не треба було їм відходити від служіння свого, тому що брати їхні левити готували для них.

¹⁶

вся` б^о слђж#ба гн~я пра'во съврьше'на е^сть въ дн~ь то'и, да сътворя'тъ па'схђ и^ принесђтъ в#сесъж#же'нїя на ѓ^лта'рь гн~ь по повелњнїю цр~я і^ѓ^сїя”

¹⁶

Так влаштовано було все служіння Господу в той день, щоб звершити пасху і принести всепалення на жертовнику Господньому, за велінням царя Іосії.

¹⁷

Сътвори'ша же сн~ове і^и^л~ви и^же ѓ^брњте'ни бя'хђ т^ђ па'сцњ въ время т^о. и^ пра'зникъ ѓ^прњснокоM, з~, дн~їи.

¹⁷

І звершували сини Ізраїлеві, які знаходилися там, пасху в той час і свято опрісноків протягом семи днів.

¹⁸

не бы'сть па'сха подо'бна то'и въ і^и^л~и эT дн~и самоила прoрка. н^о никото'рыи же эT всњх# цр~еи і^и^л~выX сътвори'лъ па'схђ. ја%ко і^ѓ^сїя. и^ сщ~енники и^ левљ=ти и^ весь і^ё'да і^и^л~ь. и^же ѓ^брњте'нъ бы'сть и^ ѓ^бита'ющїи въ і^ерsлимњ,

¹⁸

І не звершувалася така пасха в Ізраїлі від днів Самуїла пророка; і з усіх царів Ізраїлевих жоден не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики, і левити, і всі юдеї, й ізраїльтяни, які там знаходилися, і жителі Єрусалима.

¹⁹

въ и~і лњто црsтва і^ѓ^сїина, сїя па'сха празно'вана бы'сть”

¹⁹

У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха.

²⁰

По сихъ всњхъ и^хже сътвори` і^ѓ^сїя, въ домђ`, и^ басночре'вныхъ, и^ въл#хвђ'ющихъ и^ кђмиrницы, і^ и'долы. и^ гаи` ја%же бя'хђ, и^ въ і^ерsлимњ, и^ въ і^ё^де'и, пож#же` ѓ^гне'мъ цр~ь і^ѓсїя, да съвръши'тъ гл~ы и^же бя'хђ напи'саны въ зако'нњ кни'ги ю^же ѓ^брњте` хел#кїя жре'цъ въ домђ` гн~и. и^ подо'бенъ е^мђ не быs пред ни'мъ, и^же б^ы ѓ^брати'лъся къ г~ђ всњмъ срDцемъ свои^м#, и^ в#сею` дш~ею свое^ю, и^ всею` крњпостїю свое^ю по всемђ` зако'нђ мољ=сїѓ^вђ” И$ понеM не воста` подо'бенъ е^мђ. ѓ^баче не эTврати'ся г~ь эT ја%рости е^го вели'кїя е^ю'же раз#гнњ'вася г~ь на і^ё^де'ю, всXњ ради лђка'въствъ е^я`” И$миже сълђка'въствова манасїя, и^ рече г~ь і^ и^ё'дђ ё'бо эTринђ` эT лица` мое^го” ЈА/коже эTврати'хъ до'мъ і^и^л~евъ. и^ эTвръгђ и^ гра'дъ е^гоже и^збра'хъ і^ерsлимъ” И$ хра'мъ е^гоже рњхъ да бђдетъ и%мя мое` т^ђ” И$ взы'иде фараѓ'нъ неѓ^ха'и цр~ь е^гљ=петъскїи на ѓ^плъче'нїе на цр~я а^сљ=рїискаго на рњкђ` е^фра'тъ” І$ и^де` въ срњте'нїе е^мђ і^ѓ^сїя цр~ь. ѓ%н

²⁰

Після всього того, що зробив Іосія в домі Божому [і як спалив вогнем цар Іосія і черевомовців, і волхвів, і капища, й ідолів, і діброви, що були в Єрусалимі та Юдеї, щоб утвердити слова закону, написані в книзі, яку знайшов Хелкія священик у домі Господньому, не було подібного до нього раніше нього, хто звернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією кріпкістю своєю, за всім законом Мойсеєвим; не постав і після нього подібний до нього. Однак же не відвернувся Господь від великої люті гніву Свого, — люті, якою розгнівався Господь на Юдею за всі образи, якими прогнівив Манассія. І сказав Господь: і Іуду відкину від лиця Мого, як відкинув дім Ізраїлів, і відкину місто Єрусалим, яке обрав, і храм, про який сказав: буде там ім’я Моє,] пішов Нехао, цар Єгипетський, на війну до Кархемиса на Євфраті; й Іосія вийшов назустріч йому.

²¹

же посла` к немђ` послы` и^ рече, чт^о мн^њ и^ тебњ` цр~ю і^ё'динъ” Не проти'вђ тебе` днесь и^дђ вое^ва'ти, н^о проти'въ и%ного ѓ^поlча'юся. на е^гоже мн^њ б~ъ поTщаnно и^ти` повелњ`. ѓ^ста'ви сђпроти'вђ б~ђ твори'ти и^же съ мно'ю е^сть да не ё^бїетъ т^я.

²¹

І послав до нього Нехао послів сказати: що мені і тобі, царю Юдейський? Не проти тебе тепер іду я, але туди, де у мене війна. І Бог повелів мені поспішати; не протився Богу, Який зі мною, щоб Він не погубив тебе.

²²

не хотњ` і^ѓ^сїя ѓ^брати'тися эT него н^о ё^гото'ва противђ е^го бра'нь. ниже послђша слове'съ незриха'вовыхъ и^же эT ё%стъ бж~їих# но поше'лъ да вою'етъ на поли магеDдо

²²

Але Іосія не відсторонився від нього, а приготувався, щоб воювати з ним, і не послухав слів Нехао від лиця Божого і виступив на битву на рівнину Мегиддо.

²³

и^дњже ё^ја^зве'нъ эT стрњлецъ цр~ь і^ѓ^сїя, и^ рече ѓ%трокомъ свои^мъ. и^зведњте мене эT бра'ни ја%котяQко ё^ја^зве'нъ е^смь.

²³

І вистрілили стрільці в царя Іосію, і сказав цар слугам своїм: відведіть мене, бо я тяжко поранений.

²⁴

і^ и^зведо'ша е^го ѓ%троцы е^го эT колесни'цы, и^ въ дрђгђ'ю колесни'цђ посаждахђ е^го. и^же послњдовахђ е^го ѓ^бы'чаемъ црsким# и^ привезо'ша е^го въ і^ерsли'мъ и^ ё'мре и^ погребе'нъ въ' гробњхъ эTц~ь свои^хъ и^ весь і^ё'да і^ерsлим# пла'кахђ і^ѓ^сїи`,

²⁴

І звели його слуги його з колісниці, і посадили його в інший візок, який був у нього, і відвезли його в Єрусалим. І помер він, і похований у гробницях батьків своїх. І вся Юдея та Єрусалим оплакали Іосію.

²⁵

і^е^ремїя же възрыда` по і^ѓ^сїи” И$ рњша вси` кня'ѕи, и^ кнеги'ни и^ѓ^сїя ради. рыда'юще до дне'сь. и^ да'ша е^го въ за'повњдь на па'мять въ і^и^л~и се` пи'сано е^сть въ рыда'нїи”

²⁵

Оплакав Іосію і Єремія в пісні жалісній; і говорили всі співці і співачки про Іосію в жалісних піснях своїх, відомих до цього дня, і передали їх для вживання в Ізраїля; і ось вони вписані у книгу жалісних пісень.

²⁶

И$ про'чаа же словеса` і^ѓ^сїи^на и^ ё^пова'нїе е^го бя'хђ пи'саны въ зако'нњ гн~и.

²⁶

Інші діяння Іосії і чесноти його, відповідні приписам закону Господнього,

²⁷

дњлаy е^го пр'ьвая и^ послњдняя се` пи'сана сђть въ кни'ѕњ цр~еи і^ё'диныхъ і^ и^и^л~евыхъ”

²⁷

і діяння його, перші й останні, описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.