Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ възя'ша лю'дїе земля` і^ѓ^а'хаза сн~а і^ѓ^сїина и^ пома'зAша е^го. и^ поста'виша е^го цр~я въ мњ'сто эTц~а е^го въ і^ерsлимњ.
1
ΚΑΙ ἔλαβεν ὁ λαὸς τῆς γῆς τὸν ᾿Ιωάχαζ υἱὸν ᾿Ιωσίου καὶ ἔχρισαν αὐτόν, καὶ κατέστησαν αὐτὸν ἀντὶ τοῦ πατρὸς αὐτοῦ εἰς βασιλέα ἐπὶ ᾿Ιερουσαλήμ.
2
к~г, лњта бысть і^ѓ^а'хазъ е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ тр^и мsцы црsтвова` въ і^ерsлимњ” І$ и'мя мт~ри е^го а^мита'ль, дще'рь і^е^римїё& эT ло'вны, и^ сътвори` лђкавое преD гм~ъ, по всемђ` ја%же сътвори'ша эTц~ы иX” И$ плњни` и^ѓ^а^ха'за и^ ѓ^кова` е^го, фараѓ'нъ неѓ^ха'и въ девла'џе, въ земли` е^џа'мли, е^же не црsтвовати е^мђ въ і^ерsли'мњ”
2
υἱὸς εἴκοσι καὶ τριῶν ἐτῶν ᾿Ιωάχαζ ἐν τῷ βασιλεύειν αὐτὸν καὶ τρίμηνον ἐβασίλευσεν ἐν ῾Ιερουσαλήμ, 2α καὶ ὄνομα τῆς μητρὸς αὐτοῦ ᾿Αμιτὰλ θυγάτηρ ῾Ιερεμίου ἐκ Λοβενά. 2β καὶ ἐποίησε τὸ πονηρὸν ἐνώπιον Κυρίου κατὰ πάντα, ἃ ἐποίησαν οἱ πατέρες αὐτοῦ. 2γ καὶ ἔδησεν αὐτὸν φαραὼ Νεχαὼ ἐν Δεβλαθὰ ἐν γῇ Αἰμάθ, τοῦ μὴ βασιλεύειν αὐτὸν ἐν ῾Ιερουσαλήμ,
3
И$ преведе е^го цр~ь въ е^гљ=петъ. и^ возложи` да'нь на землю і^и^л~евђ, р~, тала'н#тъ сребра`, и^ тала'нтъ зла'та.
3
καὶ μετήγαγεν αὐτὸν ὁ βασιλεὺς εἰς Αἴγυπτον, καὶ ἐπέβαλε φόρον ἐπὶ τὴν γῆν ἑκατὸν τάλαντα ἀργυρίου καὶ τάλαντον χρυσίου.
4
и^ поста'ви фараѓ'нъ неѓ^хаи в# него` мњ'сто цр~я е^лїа^ки'ма бра'та е^го наD і^ё^де'ею і^ерsли'момъ. и^ преврати` и%мя е^го і^ѓ^а^киM, і^ѓ^а^ха'за же преDнего цр~я бра'та і^ѓ^а^ки'мова взя'тъ фараѓ'нъ неѓ^ха'и, и^ въведе е^го въ е^гљ=петъ и^ ё'мре т^ђ. сре'бро же и^ зла'то дава'хђ е^мђ” Тогда` нача` земля` дава'ти да'нь. е^же дава'ти сребро` во ё^ста` фараѓ'нова, и^ ко'ждо по си'лњ даа'хђ сребро`, и^ зла'то эT людїи земля фараѓ'нђ неѓ^ха'ю”
4
καὶ κατέστησε φαραὼ Νεχαὼ τὸν ᾿Ελιακὶμ υἱὸν ᾿Ιωσίου βασιλέα ἐπὶ ᾿Ιούδα ἀντὶ ᾿Ιωσίου τοῦ πατρὸς αὐτοῦ καὶ μετέστρεψε τὸ ὄνομα αὐτοῦ ᾿Ιωακίμ· καὶ τὸν ᾿Ιωάχαζ ἀδελφὸν αὐτοῦ ἔλαβε φαραὼ Νεχαώ, καὶ εἰσήγαγεν αὐτὸν εἰς Αἴγυπτον, καὶ ἀπέθανεν ἐκεῖ. 4α καὶ τὸ ἀργύριον καὶ τὸ χρυσίον ἔδωκε τῷ φαραῷ· τότε ἤρξατο ἡ γῆ φορολογεῖσθαι τοῦ δοῦναι τὸ ἀργύριον ἐπὶ στόμα φαραώ, καὶ ἕκαστος κατὰ δύναμιν ἀπῄτει τὸ ἀργύριον καὶ τὸ χρυσίον παρὰ τοῦ λαοῦ τῆς γῆς δοῦναι φαραῷ Νεχαῷ.
5
И$ к~е, лњтъ бысть і^ѓ^а'киM е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ а~і, лTњ, црsтвова` въ і^ерsлимњ” І$ и'мя мт~ри е^го зехо'ра дщи` нирїё& эT ра'мы. сътвори' же лђка'вое преD гм~ъ по всемђ` е^ли'ко сътвори'ша эTц~ы е^го” И$ въ дн~и же е^го прїиде навъходоносоръ цр~ь вављ=лоньскїи на' землю, и^ б^њ и^ е^мђ слђжа тр^и лњта и^ эTстђпи` эT него” И$ посла` г~ь на ни'хъ по'я^сники хал#де'искїя, и^ по'ясники сљ=рьскїя, и^ по'я^сники моа'витьскїя, и^ сн~овъ а^м#моновыхъ, и^ самарїискиX. и^ не сътвори'ша ничто'же по словеси` гн~и, е^же гл~а ё^сты` прoркъ е^го. ѓ^ба'че же ја%рость гн~я б^њ на і^ё'дњ е^же эTринђти е^го эT лица` е^го, грњхъ ради манасїи^ныX въ все'мъ ја%же сътвори`. и^ въ кро'ви неви'ннњи е^же и^злїя і^ѓ^а^ки'мъ. и^ напо'лни і^ерsлимъ кро'ви неви'н#ныя. н^отогда` не восхотњ` е^ще` и^скорени'ти и^хъ”
5
῍Ων εἴκοσι καὶ πέντε ἐτῶν ᾿Ιωακὶμ ἐν τῷ βασιλεύειν αὐτὸν καὶ ἕνδεκα ἔτη ἐβασίλευσεν ἐν ῾Ιερουσαλήμ, καὶ ὄνομα τῆς μητρὸς αὐτοῦ Ζεχωρὰ θυγάτηρ Νηρίου ἐκ Ραμά. καὶ ἐποίησε τὸ πονηρὸν ἐναντίον Κυρίου κατὰ πάντα ὅσα ἐποίησαν οἱ πατέρες αὐτοῦ. 5α ἐν ταῖς ἡμέραις αὐτοῦ ἦλθε Ναβουχοδονόσορ ὁ βασιλεὺς Βαβυλῶνος εἰς τὴν γῆν, καὶ ἦν αὐτῷ δουλεύων τρία ἔτη καὶ ἀπέστη ἀπ’ αὐτοῦ. 5β καὶ ἀπέστειλε Κύριος ἐπ’ αὐτοὺς τοὺς Χαλδαίους καὶ λῃστήρια Σύρων καὶ λῃστήρια Μωαβιτῶν καὶ υἱῶν ᾿Αμμὼν καὶ τῆς Σαμαρείας, καὶ ἀπέστησαν μετὰ τὸν λόγον τοῦτον κατὰ τὸν λόγον Κυρίου ἐν χειρὶ τῶν παίδων αὐτοῦ τῶν προφητῶν. 5γ πλὴν θυμὸς Κυρίου ἦν ἐπὶ ᾿Ιούδαν τοῦ ἀποστῆναι αὐτὸν ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ διὰ τὰς ἁμαρτίας Μανασσῆ ἐν πᾶσιν, οἷς ἐποίησε, 5δ καὶ ἐν αἵματι ἀθῴῳ, ᾧ ἐξέχεεν ᾿Ιωακὶμ καὶ ἔπλησε τὴν ῾Ιερουσαλὴμ αἵματος ἀθῴου, καὶ οὐκ ἠθέλησε Κύριος ἐξολοθρεῦσαι αὐτούς.
6
И$ посе'мъ възы'иде навъходоносоръ цр~ь вављ=лоньскїи. и^ ѓ^кова е^го ѓ^ковами мњ'дяными, и^ приведе е^го въ вављ=лонъ,
6
καὶ ἀνέβη ἐπ’ αὐτὸν Ναβουχοδονόσορ βασιλεὺς Βαβυλῶνος καὶ ἔδησεν αὐτὸν ἐν χαλκαῖς πέδαις καὶ ἀπήγαγεν αὐτὸν εἰς Βαβυλῶνα.
7
и^ ча'сть сосђ'дов# до'мђ гн~я пренесе` въ вављ=лонъ. и^ поста'ви я& въ цр~кви свое'и въ вављ=лонњ”
7
καὶ μέρος τῶν σκευῶν οἴκου Κυρίου ἀπήνεγκεν εἰς Βαβυλῶνα καὶ ἔθηκεν αὐτὰ ἐν τῷ ναῷ αὐτοῦ ἐν Βαβυλῶνι.
8
И$ про'чая же слове'съ і^ѓ^а^ки'мовыхъ, и^ вс^я ја%же содњла'лъ е^сть. се сїя пи'сана съдръжа'тся въ кни'ѕњ цр~еи і^ё'диныхъ” И$ ё'мре і^ѓ^а^кимъ съ эTц^ы свои'ми. и погребе'нъ бы'сть въ ганозо'ни, со эTц~ы е^го” И$ црsтвоваy і^е^хонїя сн~ъ е^го в него` мњ'сто,
8
καὶ τὰ λοιπὰ τῶν λόγων ᾿Ιωακὶμ καὶ πάντα, ἃ ἐποίησεν, οὐκ ἰδοὺ ταῦτα γεγραμμένα ἐν βιβλίῳ λόγων τῶν ἡμερῶν τοῖς βασιλεῦσιν ᾿Ιούδα; καὶ ἐκοιμήθη ᾿Ιωακὶμ μετὰ τῶν πατέρων αὐτοῦ καὶ ἐτάφη ἐν Γανοζὰ μετά τῶν πατέρων αὐτοῦ, καὶ ἐβασίλευσεν ᾿Ιεχονίας υἱὸς αὐτοῦ ἀντ’ αὐτοῦ.
9
и~і, лњтъ. бы'сть і^е^хо'нїя е^гда` црsтвова'ти нача`. г~, мsцы, и^ і~, дн~їи црsтвова` въ і^ерsлимњ, и^ сътвори` лђка'вое преD гм~ъ”
9
᾿Οκτὼ ἐτῶν ᾿Ιεχονίας ἐν τῷ βασιλεύειν αὐτὸν καὶ τρίμηνον καὶ δέκα ἡμέρας ἐβασίλευσεν ἐν ῾Ιερουσαλὴμ καὶ ἐποίησε τὸ πονηρὸν ἐνώπιον Κυρίου.
10
Є$гда же лњтђ крhђ вратя'шеся. посла` навъходоносо'ръ цр~ь, и^же и^зведо'ша е^го въ вављ=лонъ въкђпњ со предра'гими сосђды до'мђ гн~я” И$ цр~еM поста'ви седекїю ё%я е^го наD і^ё'дою і^ерsлимомъ.
10
καὶ ἐπιστρέφοντος τοῦ ἐνιαυτοῦ ἀπέστειλεν ὁ βασιλεὺς Ναβουχοδονόσορ καὶ εἰσήνεγκεν αὐτὸν εἰς Βαβυλῶνα μετὰ τῶν σκευῶν τῶν ἐπιθυμητῶν οἴκου Κυρίου καὶ ἐβασίλευσε Σεδεκίαν ἀδελφὸν τοῦ πατρὸς αὐτοῦ ἐπὶ ᾿Ιούδαν καὶ ῾Ιερουσαλήμ.
11
к~а, лњто бы'сть седекїи` е^гда` црsтвова'ти нача`. и^ а~і, лњтъ црsтвова` въ і^ерsлимњ”
11
᾿Ετῶν εἴκοσιν υἱὸς καὶ ἑνὸς ἔτους Σεδεκίας ἐν τῷ βασιλεύειν αὐτὸν καὶ ἕνδεκα ἔτη ἐβασίλευσεν ἐν ῾Ιερουσαλήμ.
12
И$ сътвори лђка'вое въ ѓ%чїю г~а б~а свое^го. и^ н^и ё^срами'ся лица і^е^ремїи прoрка гл~ющаго к немђ эT ё'стъ гн~ихъ.
12
καὶ ἐποίησε τὸ πονηρὸν ἐνώπιον Κυρίου Θεοῦ αὐτοῦ, οὐκ ἐνετράπη ἀπὸ προσώπου ῾Ιερεμίου τοῦ προφήτου καὶ ἐκ στόματος Κυρίου
13
эT цр~я же навходоносо'ра эTи^де и^же закля` е^го по' бѕ~њ, и^ ѓ^жести` вы'ю свою` и^ срDце ё^крњпи` да не ѓ^брати'тся къ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ.
13
ἐν τῷ τὰ πρὸς τὸν βασιλέα Ναβουχοδονόσορ ἀθετῆσαι, ἃ ὥρκισεν αὐτὸν κατὰ τοῦ Θεοῦ καὶ ἐσκλήρυνε τὸν τράχηλον αὐτοῦ καὶ τὴν καρδίαν αὐτοῦ κατίσχυσε τοῦ μὴ ἐπιστρέψαι πρὸς Κύριον Θεὸν ᾿Ισραήλ.
14
н^о и^ вс^и нача'лницы і^ё'дины и^ сщ~ен#никоM и^ лю'ди земля` престђпи'ша безако'н#но по всњхъ поноше'нїихъ ја^зы'коM. и^ ѓ^сквръниша до'мъ гн~ь и^же ѓ^ст~и себњ` въ і^ерsлимњ”
14
καὶ πάντες οἱ ἔνδοξοι ᾿Ιούδα καὶ οἱ ἱερεῖς καὶ ὁ λαὸς τῆς γῆς ἐπλήθυναν τοῦ ἀθετῆσαι ἀθετήματα βδελυγμάτων ἐθνῶν καὶ ἐμίαναν τὸν οἶκον Κυρίου τὸν ἐν ῾Ιερουσαλήμ.
15
И$ посыла'ше г~ь б~ъ эTц~ъ и^хъ к ни'мъ ё^сты` прoркъ е^го ё^треню'юще, и^ посла` вњстники е^го” Того ради да прости'тъ лю'ди и^ жили'ще свое`. и^ тїи поноша'хђ посло'мъ бж~їимъ.
15
καὶ ἐξαπέστειλε Κύριος ὁ Θεὸς τῶν πατέρων αὐτῶν ἐν χειρὶ τῶν προφητῶν αὐτοῦ ὀρθρίζων καὶ ἀποστέλλων τοὺς ἀγγέλους αὐτοῦ, ὅτι ἦν φειδόμενος τοῦ λαοῦ αὐτοῦ καὶ τοῦ ἁγιάσματος αὐτοῦ·
16
и^ ё^ничижахђ словеса` е^го” І$ и^грахђ прoрки е^го дондеже сни'детъ гнњ'въ гн~ь на лю'ди е^го” И$ бысть ни е^ді'но помне'нїе,
16
καὶ ἦσαν μυκτηρίζοντες τοὺς ἀγγέλους αὐτοῦ καὶ ἐξουθενοῦντες τοὺς λόγους αὐτοῦ καὶ ἐμπαίζοντες ἐν τοῖς προφήταις αὐτοῦ, ἕως ἀνέβη ὁ θυμὸς Κυρίου ἐν τῷ λαῷ αὐτοῦ, ἕως οὐκ ἦν ἴαμα.
17
и^ наведе` на ни'хъ цр~я халде'иска” И$ поби` младе'нца и^хъ мечемъ, въ домђ` ст~ня е^го. не пощадњ седекїа ю'ныX, и^ дв~ц# не поми'лова, и^ ста'рца иX и^зведе`. и^ всњхъ преда'сть въ рђки иX”
17
καὶ ἤγαγεν ἐπ’ αὐτοὺς βασιλέα Χαλδαίων, καὶ ἀπέκτεινε τοὺς νεανίσκους αὐτῶν ἐν ρομφαίᾳ ἐν οἴκῳ ἁγιάσματος αὐτοῦ καὶ οὐκ ἐφείσατο τοῦ Σεδεκίου καὶ τὰς παρθένους αὐτῶν οὐκ ἠλέησε καὶ τοὺς πρεσβυτέρους αὐτῶν ἀπήγαγον· τὰ πάντα παρέδωκεν ἐν χερσίν αὐτῶν.
18
И$ вс^я сосђды до'мђ гн~я ја%ко бо'лшая та'ко и^ ме'ншая, и^ сокровища цр~кви и^ вс^я сокро'вища цр~ева. и^ началъство, вс^я приведе` въ вављ=лонъ”
18
καὶ πάντα τὰ σκεύη οἴκου τοῦ Θεοῦ τά μεγάλα καὶ τὰ μικρὰ καὶ τοὺς θησαυροὺς οἴκου Κυρίου καὶ πάντας τοὺς θησαυροὺς τοῦ βασιλέως καὶ τῶν μεγιστάνων, πάντα εἰσήνεγκεν εἰς Βαβυλῶνα.
19
И$ зажъго'ша до'мъ бж~їи. и^ разори'ша стњнђ` і^ерsлимђ. и^ вс^и столпы` и^хъ съжго'ша” И$ чт^о предра'го бысть, и^с#тни'ли сђть сосђдовъ.
19
καὶ ἐνέπρησε τὸν οἶκον Κυρίου καὶ κατέσκαψε τὸ τεῖχος ῾Ιερουσαλὴμ καὶ τὰς βάρεις αὐτῆς ἐνέπρησεν ἐν πυρὶ καὶ πᾶν σκεῦος ὡραῖον εἰς ἀφανισμόν.
20
и^ пресели` про'чая въ вављ=лонъ, и^ бњша е^мђ и^ сн~оM е^го въ рабы`, да'же до црsтва миDскаго”
20
καὶ ἀπῴκισε τοὺς καταλοίπους εἰς Βαβυλῶνα, καὶ ἦσαν αὐτῷ καὶ τοῖς υἱοῖς αὐτοῦ εἰς δούλους ἕως βασιλείας Μήδων
21
да съвръшиTся слово гн~е эT ё'стъ і^е^ремїинъ. до'ндеже праZнова` земля` сђбо'ты своя`. е%же събот#ствова'ти вс^я дн~и запђстњнїя е^я`. сђботъствова же до съвръше'нїя, сеDмьдесяT лњтъ”
21
τοῦ πληρωθῆναι λόγον Κυρίου διὰ στόματος ῾Ιερεμίου ἕως τοῦ προσδέξασθαι τὴν γῆν τὰ σάββατα αὐτῆς σαββατίσαι· πάσας τὰς ἡμέρας ἐρημώσεως αὐτῆς ἐσαββάτισεν εἰς συμπλήρωσιν ἐτῶν ἑβδομήκοντα.
22
22
῎Ετους πρώτου Κύρου βασιλέως Περσῶν, μετὰ τὸ πληρωθῆναι ρῆμα Κυρίου διὰ στόματος ῾Ιερεμίου, ἐξήγειρε Κύριος τὸ πνεῦμα Κύρου βασιλέως Περσῶν καὶ παρήγγειλε κηρύξαι ἐν πάσῃ τῇ βασιλείᾳ αὐτοῦ ἐν γραπτῷ λέγων·
23
23
τάδε λέγει Κῦρος βασιλεὺς Περσῶν πάσαις ταῖς βασιλείαις τῆς γῆς· ἔδωκέ μοι Κύριος ὁ Θεὸς τοῦ οὐρανοῦ, καὶ αὐτὸς ἐνετείλατό μοι οἰκοδομῆσαι οἶκον αὐτῷ ἐν ῾Ιερουσαλὴμ ἐν τῇ ᾿Ιουδαίᾳ. τίς ἐξ ὑμῶν ἐκ παντὸς τοῦ λαοῦ αὐτοῦ; ἔσται Θεὸς αὐτοῦ μετ’ αὐτοῦ, καὶ ἀναβήτω.
24
Моли'тва манасїя цр~я і^ё^де'иска. е^гда` плњненъ дръжашеся въ вављ=ло'нњ”
Ги~ вс^едръжи'телю, б~е эTц~ъ на'шихъ, а^враа'мовъ, і^ и^саа'ковъ, і^ и^а'ковль, и^ сњмени иX правеDнаго, сътвори'выи нб~о и^ зе'млю, со всею` лњпото'ю и^хъ” И$ сопныи мо'ре сло'воM повелњнїа твое^го, затворивыи беZднђ и^ запечатлњвъ ю& стра'шнымъ и^ сла'внымъ и'менемъ твои^мъ, е^гоy вс^я боя'тся и^ трепещђтъ эT лица` сла'вы твое'а. ја^ко непостоа'нна велелњпота` сла'вы твое'я, и^ не сътрьпиM гнњвъ, е^же на грњшникы преще'нїя твое^го, бесчи'слена же и^ неи^слњдованна ми'лость ѓ^бњща'нїа твое^го. ты` б^о е^си г~ь вы'шнїи млsрдъ, долготръпели'въ и^ мно'гомлsтив#, и^ ка'ася ѓ^ ѕло'бахъ чл~чьскыхъ. т^ы г~и по мно'жествђ ми'лости твое'я ѓ^бњща` покаа'нїемъ ѓ^ставленїе съгрњши'вшимъ к тебњ, и^ мно'жествомъ щедротъ твои^хъ нарече` покаа'нїе грњшникомъ въ сп~сенїе” Ты ё^бо г~и б~е праведныхъ, нњ'си положи'л# покаа'нїе праведнымъ твои^мъ, а^враа'мђ, і^ и^саа'кђ, і^ и^а'ковђ, не съгрњши'вшиM преD тобо'ю, н^о положиl е^си покаа'нїе мнњ` грњшномђ, зане съгрњшиX т^и паче числа` пњска` моrска'го ё^мно'жишася безаконїя моа г~и ё^мно'жишася, и^ нњсмь достоиn възрњти, и^ ви'дњти высотђ нбsнђю эT мно'жества непра'вд# моиX свя'занъ е^смь мно'гими ю%зами желњзъными, ја%ко не възвњсти` ми главы` моея`, и^ нњсть м^и въсклоне'нїя, зане прогнњвахъ ја%рость твою, лђка'вое преD тобою сътвори'въ, и^ не сътворихъ во'ля твое^я, и^ не съхранихъ повелњнїи твои^хъ. и^ нн~њ покланя'ю колњнњ срDца мое^го, молю` ю%же эT тебе блsгть. съгрњшихъ г~и съгрњшихъ, и^ безако'нїя моа аZ съвњмъ. н^о прошђ` и^ молюся тебњ эTра'ди ми г~и эTра'ди м^и, и^ не погђби` мене` съ безако'ньми мои'ми, ниже въ вњкъ враждовавъ съблюде'ши ѕоl мои^хъ, и^ не ѓ^сђди` мене` въ преи^споDнихъ земли, зане т^ы е^си б~е б~ъ ка'ющихся, да и^ на мнњ` ја^ви'ши вс^ю блгsть твою, ја%ко недостои'на сђща сп~се'ши м^я, по мно'ѕњи млsти твое'и. и^ восхвалю` т^я всегда` вс^я дн~и живота` мое^го. ја%котебе` поюT вс^я си'лы нбsныа и^ твоа` е^сть сла'ва во' вњки, а^ми'нь”